Першим регіоном АгроЕкспедиції 2025 стала Полтавщина, яка залишається одним із найпотужніших сільськогосподарських центрів України. Найбільшу площу в регіоні займає кукурудза, на другому місці — соняшник, за ним соя. Ці три культури разом займають майже 80% усіх ярих посівів регіону.

Здавалося б стабільнішого землеробства, як на Полтавщині годі й шукати, але кожен рік — нові виклики. Тому сьогодні досліджуємо виклики, сівозміну та технологічні рішення фермерів на Полтавщині.

Нагадуємо, що АгроЕкспедиція2025 відбулася за підтримки партнерів — «КВС-УКРАЇНА» та Credit Agricole Bank.

«Дощ випав у квітні, а наступний тільки в жовтні»

У канцелярії, що колись слугувала клубом с. Більськ, ми зустрілися з Олексієм Бовдирем, директором СТОВ «Скіф», та Володимиром Кононенком, агрономом господарства. На сьогодні господарство обробляє майже 4 тис. га.  

Структура посівних площ у 2025 році:

• кукурудза  — 1700 га;
• озима пшениця — 650 га;
• люцерна та багаторічні трави — 770 га;
• соняшник — 400 га;
• жито — 200 га;
• соя — площі скорочуються через зміну клімату.

«Варто розуміти, що практично 40% земельного банку працює на утримання ферми ВРХ. Це кардинально впливає на структуру посівів і технологічні підходи. Все ж головна наша культура — кукурудза зернова та на силос. Практично 1700 га або 40% зембанку тільки «під царицею полів»», — підкреслює Олексій Бовдир.

На відміну від багатьох підприємств, що кинулися у тваринництво після 2022 року, «Скіф» з цього напрямку ніколи не виходив. Сьогодні на фермі утримується 1300 дійних корів, загальне поголів'я наближається до 1650 голів. В надоях господарство перетнуло позначку 50 т молока за добу.

Разом з представниками господарства їдемо на поле. Питаємо про погоду. Агроном розповідає, що найбільше проблем принесли весняні заморозки на фоні високих температур. Перша половина червня з температурами 35-38°C остаточно визначила долю врожаю ранніх культур.

«З вологою проблеми. Взимку не було ані снігу, ані дощу. Останній дощ був 28 квітня, наступний — лише 10 жовтня. Було відставання в рості через нічні холоди в травні. Це все негативні фактори, що зменшили потенціал. Кукурудза, навіть коли була у фазі 2-3 листочки, стояла жовта, слабка», — згадує Володимир Кононенко.

Відтак стратегія господарства спрямована на те, щоб зберегти вологу. Тому в СТОВ «Скіф» майже повністю відмовилося від класичної оранки. Озимі культури сіють виключно прямим посівом — без обробітку, щоб зберегти вологу. Для інших культур — мінімальний обробіток: глибоке розпушування та закриття вологи.

«Я великий противник оранки. Якщо риба повинна бути у воді, а заєць на суші бігає, то коли ми перевертаємо ґрунт, робимо все навпаки. Мікробіота, що живе там, просто не виживає. Будь-який прохід агрегата на полі весною зменшує запас вологи. В цьому році мали експеримент — соя на оранці і без. Різниця була рівно в 0,6 т/га. Це ми втратили третю частину врожаю тільки через оранку», — переконаний агроном.

Друге золоте правило, яке дозволяє покращити врожайність і стан ґрунту СТОВ «Скіф» — це сівозміна. Агроном каже, що, наприклад соняшник, який займає не більше 10% площ, тільки раз на 6 років попадає на те саме місце.

«При виборі гібридів ми навіть не дивимося на стійкість до вовчка. В мене його на полі немає з однієї причини — ми щороку витримуємо сівозміну і тому маємо стабільних 2,5 т/га соняшнику. А цього року отримали 3,4 т/га», — розповідає Володимир Кононенко.

Серед решти правил господарства — сіяти озиму пшеницю після соняшника, адже це ідеальний варіант для вологозабезпечення. Жито після ріпаку — ідеальний обробіток і структура ґрунту. Цього року спробували новий підхід — поукісний соняшник. Хоч він росте невеликим, але дає додатковий бонус.

Пшениця з врожайністю 14 т/га

Оскільки ключова для господарства культура — кукурудза, і збір її ще триває,  ми оглянули саме поля з нею.

«Кукурудзу ми диференційовано сіємо. Дуже економічно вигідно це все проходить. Де земля сильна — підвантажуємо густотою, де слабша — розвантажуємо, щоб вона витягнула. Постійне дослідження, постійна робота», — ділиться Володимир.

Цьогоріч зернова кукурудза демонструє врожайність від 7 до 10 т/га. Агроном каже, що це не чудо, а поєднання гібридів, технології, вологозбереження. До речі, 80-85% гібридів кукурудзи селекції KWS з різними групами стиглості. Так гібрид КВС ОЛТЕНІО показав врожайність 9,5 т/га при нормі висіву 50-55 тис./га.  Також вирощують гібриди селекції КВС МІЛЕКАНО, КВС РІКАРДО, КВС ФОРТУРІО.

«Достойна генетика. Я кажу, генетика повинна щось коштувати. Є такі економісти, що беруть дороге насіння, дорогі добрива, а хімію — якусь дешеву, яка не спрацює. І все коту під хвіст. Це як взяти крутий Mercedes, а заправити йому неякісний бензин. Що далі? Він просто не поїде. Аналогічно в полі, хочеш врожай — економити не варто», —  зазначає агроном.

Оглядаємо поле з ще не зібраною кукурудзою гібриду КВС МІЛЕКАНО з ФАО 350. На качані бачимо 18-20 рядів зерен. Очікувана врожайність в районі 9-9,5 т/га, а вологість 16-18%. Але в цьому не межа. Юрій Підлісний, торговий представник КВС-УКРАЇНА в Полтавській обл., що в умовах достатнього вологозабезпечення гібрид може сформувати й 15-18 т/га. Зриваємо інший качан.

«На цьому качані 16 рядів. Зерно крупне, маса тисячі велика, запиленість гарна, вологовіддача ідеальна. Стрижень тонкий, що являє собою гарну вологу віддачу», — розповідає Юрій.

Керівник господарства Олексій Бовдир поділився ще одним нововведенням цього року — господарство вперше почало масштабно використовувати рідкий гній, близько 20 000 м3, для підживлення полів. Результат перевершив усі очікування: різниця в урожайності силосної кукурудзи на полях з органікою та без неї сягала 10 т/га — від 34 до 44 т/га при сухій речовині 36-38%.

«Люди женуться за дешевим азотом, безводним аміаком, і вбивають ґрунт буквально на 3 роки. Ми вже вийшли на той рівень, що говоримо з землею, що їй треба, а не просто сипимо те, що в нас є. По гумусу доволі непогано — +0,3%, а не в мінус», — каже Володимир Кононенко.

Щодо силосних гібридів, то кукурудзу та жито сіють від бренду КВС-УКРАЇНА. Наприклад, цьогоріч обрали силосний гібрид жита КВС Прогас.

«В силосних і зернових гібридів є велика відмінність. Нам потрібна висока перетравність культури, паралельно він має бути високим в період скошування, бо це формує наш врожай. Ось ці два фактори є найважливішими. А якщо ми говоримо про зернове жито, то нам головне, щоб воно не вилягало і був розвинутий колос. На висоту байдуже. Повертаючись до КВС Прогас, гібрид на 15-20 см вищий, ніж конкуренти на ринку. Відтак дає гарну врожайність», — зазначив Андрій Білоус, фахівець з годівлі КВС-УКРАЇНА.

Щодо інших культур, то за таких погодних умов результатами в господарстві задоволені. Середня врожайність озимої пшениці в господарства склала 4,5 т/га. Але найцікавіше — в деталях. На полях, де волога зберігалася краще, картина разюче відрізнялася.

«Пшеницю цьогоріч попалило і просто висушило. Збирали по 4 т/га. А є поле захищене. Комбайнер мені каже цифри, а я не вірив, що може бути — 14 т/га», —  додає Володимир Кононенко.

Ключові правила СТОВ «Скіф» для отримання високого врожаю

Сівозміна понад все. Повернення соняшника раз на 6-8 років, жорстке дотримання ротації, відмова від гонитви за миттєвим прибутком.

Збереження вологи. Відмова від оранки, мінімальний обробіток, прямий посів озимих — кожен крок продуманий з метою збереження кожної краплі води.

Органіка як основа. Внесення рідкого гною дало значний приріст урожайності силосної кукурудзи — це не просто добриво, а інвестиція в родючість на роки вперед.

Якісна генетика і технології на всіх етапах циклу вирощування. Агроном господарства зазначає, що гібриди кукурудзи бренду КWS виправдали всі очікування, а от економія на насінні чи хімії — це шлях в нікуди.

Війна війною, а посівна за розкладом. Війна впливає і на технічні рішення господарства. Наприклад широкозахватні комплекси з GPS-навігацією не могли працювати через глушіння сигналу під час тривог. Про використання авіації або дронів для внесення трихограми навіть мови немає — системи РЕБ повністю блокують можливість польотів.

«Весняний день рік годує, і ми розуміли, що не можемо це догнати, але вибирали по 2-3 години між тривогами й у швидкісному режимі сіяли», — додає Володимир Кононенко.

Але це не означає відмови від планів. Навпаки, господарство планує масштабні інвестиції: комбікормовий завод, біогазову установку, розширення ферми, переробку органіки.

«Попри війну агровиробники продовжують розвивати агробізнес. Так, сьогодні активно будуються нові тваринницькі комплекси, оновлюється техніка та розробляються плани на нові енергетичні об'єкти в агросекторі. Слід зазначити, що з початку 2025 року ми спостерігаємо суттєве збільшення інвестицій саме в агротехніку. В поточному році відбувається реалізація накопиченого попиту сформованого війною. Це потребує залучення значних фінансових ресурсів (як власних, так і кредитних). Креді Агріколь розуміє потреби агровиробників і, відповідно, пропонує адаптовані банківські рішення», — зазначає Ігор Гуржій начальник управління агроекспертизи «Credit Agricole Bank».

ТОВ «Маяк» — як вирощувати врожай на пісках у рік екстремальної посухи

Друге господарство, яке ми відвідали на Полтавщині — це ТОВ «Маяк». Тут обробляють понад 3000 га. Кукурудза займає 1500 га, соняшник — 900 га, з яких 110 га відведено під кондитерські сорти. Озима пшениця займає 107 га, а соя — 150 га. Коріандр, нішева культура, яку освоїли лише 3 роки тому, вже зайняв 500 га. Ріпаку торік не посіяли, через посуху.

Володимир Вербич, агроном господарства, зустрів нас на полі, де зійшов озимий ріпак. Культура вже сформована та готова до зимівлі.

«У нас своя специфіка — половина господарства це піски. Це взагалі не земля, а пляж. Хоч здається на ньому не повинно нічого рости, але подивіться, яка доглянута кукурудза стоїть. Соняшник приніс 2,7 т/га, наступна ділянка 130 га — по 3,2-3,3 т/га на оцьому піску», — з гордістю показує агроном.

Сезон 2025 року видався екстремально посушливим. За вегетаційний період випало близько 180-220 мм опадів. Для порівняння, у сусідньому СТОВ «Скіф», де теж скаржилися на посуху, було 250 мм.

«Поля погоріли дуже сильно, підгорів у хлопців соняшник на чорноземах. У сусідній Котельві люди молотили по 0,7-0,8 т/га сої, від 2 то 6 т/га кукурудзи. Річки обміліли на 1-1,5 м по рівню води», — каже Володимир Вербич.

Але господарству «Маяк» пощастило. На полях з кукурудзою випало 40 мм опадів, що і витягнуло весь врожай. По дорозі до поля Володимир звертає увагу на кукурудзу: «Дивіться наскільки качани в цьому році низько розташовані. Була затримка в рості через холодну весну, але в цілому культура витримала непросту погоду».

Обробіток ґрунту: чому піски не люблять no-till

Розмова заходить про технології обробітку ґрунту. Агроном розповідає, що через кризу з вологістю намагаються відмовлятись від оранки. Але нульовий обробіток для піщаних ґрунтів не завжди виправданий. Адже пісок прогрівається важче. Тому буває, що при сівбі кукурудзи по нулю, насіння отримує холодовий стрес та не сходить.

«Не завжди нуль для нас виправданий. Тому у нас обробіток від нуля до класичної оранки. Чому плуг? Ми вносимо дуже багато меліорантів на кислих ґрунтах. І нам потрібно шар перевертати, щоб меліорант розподілився рівномірно. Тому, залежно від культури, поля ми балансуємо. Зараз йти в щось одне — це не правильно», — формулює філософію господарства агроном.

Наприклад для ріпаку підходить технологія strip-till — відсутнє перевертання ґрунту, висушування, а сходи отримують чудові. Особливо це важливо в умовах дефіциту вологи.

«Три роки тому тут по ріпаку зі strip-till отримали 4,3 т/га. Для наших ґрунтів дуже хороша врожайність. Обробіток також залежить від дощів. Тут пройшло 5 мм дощу і вже ріпак вилазить наверх. А при оранці чи дискуванні тут треба мінімум 20 мм», — каже Володимир Вербич.

Ігор Гуржій з «Credit Agricole Bank» каже, що саме підхід до обробітку ґрунту є особливістю цієї компанії. Вже багато років поспіль агрономічна служба дотримується стратегії мінімального обробітку ґрунту (включно зі Strip-till та елементами системи no-till). Це дозволяє компанії отримувати вищу врожайність в порівнянні із виробниками, які дотримуються класичної оранки.

Проблеми кукурудзи в сезоні 2025

Посів проводять диференційовано сівалкою John Deere 1780, яка перероблена під систему Precigion Planting. Посів проводять по карті диференційованого посіву. Правда, війна внесла свої корективи, адже під час тривог навігація відсутня.

Кукурудзу обробляли дронами. Для цього подається заявка на військову адміністрацію, де вказується інформація про дрони, автомобілі для перевезення, прізвища операторів. І тоді дається дозвіл на певний період. Погоджують швидко, буквально за 24 годин в господарстві «Маяк»  отримали дозвіл.

Гібриди кукурудзи в господарстві широкий спектр — від ФАО 250 до 360.

«Не завжди ранні гібриди себе виправдовують. Наприклад, гібриди кукурудзи з більшим ФАО мають пролонгований період вегетації, і є більша можливість, що пройде дощ і зав'яжеться кращий врожай. На ранньому соняшнику та кукурудзі я б не поспішав переходити на ранні гібриди», — пояснює агроном логіку вибору.

Серед проблем на кукурудзі в цьому сезоні агроном виділяє кукурудзяного метелика і бавовняну совку, проти яких обробляли дельтаметрином. Окрема проблема — бур'яни.

«Суріпиця, лобода, щириця, куряче просо — це наша стандартна компанія. Ще були хвощі та злакові бур'яни на кукурудзі. Приходилося вирішувати, і не один раз. На соняшнику теж двічі проти злакових працювали. В цьому році чомусь дуже розтягнувся період злакових. А щодо хвощів, то попередні два роки були дуже дощовими й бурʼян  сильно поширився. Тепер доводиться з ним боротися», — пояснює агроном.

Каже, що зʼявляється в регіоні й інвазивна амброзія чи карантинний ваточник сирійський. Борються з ними локально. Наприклад ваточник обробляють ручними обприскувачами.

Щодо стану кукурудзи, агроном зазначає, що через нічні холоди у травні рослини відставали у рості. Їхні сходи були слабкими, мали жовтий відтінок і виглядали хворими — це додатково знижувало їхній потенціал. Втім, застосування якісних добрив, зокрема фосфору, дозволило забезпечити рослини необхідною поживою. Володимир Вербич підкреслює, що доступність фосфору була високою, тому навіть низькі температури не спричинили дефіциту цього елемента і не погіршили стан рослин.

Зимуючий горох та коріандр

Під'їжджаємо до поля, де готують ґрунт під  горох зимуючий. Тут вирішили спробувати його виростити цього року, адже культура має привабливу ціну.

«Коли заходимо в щось нове, то сіємо невеликі ділянки по 40-50 га. Але гороху посіємо 95 га.  Рекомендації такі, що не обов'язково, щоб він зійшов, його головне в землю закинути. Він тоді стартує рано навесні», — пояснює стратегію агроном.

Наприклад, коріандр у господарстві з'явився 3 роки тому також як експеримент. Починали з 40 га з урожайністю 1,5 т/га. Результат настільки вразив, що на другий рік вже посіяли майже 300 га.

«Врожайність залежала від технології. По нулю зібрали 1 т/га, а по дискуванню — 2 т/га. Технологію самі напрацьовували, а от по нульовому обробітку вже 2 роки нас консультує Сергій Суровий», — розповідає Володимир Вербич.

Коріандр добре вписується в сівозміну господарства. Після нього сіють пшеницю, а потім ріпак.

Рецепт виживання на пісках від ТОВ «Маяк»

Перше — це балансування технологій обробітку. Не існує універсального рішення. Strip-till чудово працює на ріпаку, але на пісках для кукурудзи може бути холодовий стрес. Треба мати в арсеналі весь набір засобів обробітку та розуміти, коли що застосовувати.

Друге — системна робота з родючістю. Підняти pH з 4,7 до 7,2 за три роки — це не магія, а систематична меліорація. Аналізи ґрунту щороку, розуміння доступності елементів живлення, дробне внесення добрив на пісках.

Третє — диверсифікація ризиків. Широкий спектр гібридів кукурудзи з різним ФАО, мікс сортів пшениці, експерименти з новими культурами на малих площах.

Четверте — використання локальних переваг. Ландшафт має свій плюс — ліс притягує вологу, і на пісках може випасти на 80-100 мм більше, ніж на чорноземі. Соняшник тягнеться глибше і знаходить вологу там, де кукурудза вже не дотягнеться.

«Дивіться, на чому ми живемо», — підсумовує Володимир Верби, показуючи на піщане поле — «І на цьому пляжі вирощуємо 2,8-3,3 т/га соняшника, 6,4 т/га пшениці. Це і є справжня агрономія — не скаржитися на умови, а знаходити рішення».

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.