Під час АгроЕкспедиції 2025 команда Kurkul.com з партнерами Credit Agricole Bank та «КВС-УКРАЇНА» переконалася — українські фермери не бояться експериментів. Цьогоріч ми бачили, як господарства по всій країні шукають нові культури, щоб утримати рентабельність і стабільність навіть у складних умовах.

Хтось повертається до «давніх знайомих», як-от гороху, хтось відкриває для себе нові напрямки. Об’єднує їх одне — прагнення знайти оптимальну культуру під свій регіон, клімат і економіку.

У цій частині нашої експедиції ми зібрали досвід кількох господарств, які поділилися своїми успіхами, помилками й висновками щодо вирощування нішевих культур.

---

Мода на зимуючий та ярий горох зростає

І розпочати нашу розповідь про нішеві культури ми б хотіли з гороху. З наших спостережень зростає увага, як до зимуючих, так і до ярих сортів. Розгляньмо окремі приклади з господарств. 

АФ «Колос» на Дніпропетровщині повернулася до вирощування гороху. Раніше господарство щороку сіяло ярий горох, потім перейшло на зимуючий. Три роки поспіль працювали саме з ним, після чого зробили трирічну перерву. Торік вирішили повернутися до культури, і цього року знову посіяли горох. Відтак в новому сезоні горох зимуючий зайняв 250 га. 

«Культура цікава, але зимуючий горох має свої недоліки. По-перше, вищі витрати на вирощування. По-друге, складнощі з реалізацією за хорошою ціною. Насіння зазвичай дрібніше, ніж у ярого гороху. Коли намагаєшся продати, одразу знижують ціну через дрібну фракцію», — ділиться досвідом головний агроном господарства Роман Карлов.

Повернення до вирощування гороху в господарстві пов'язане не стільки із заробітком, скільки з потребою в насінні для посіву сидеральних культур.

«Нам потрібне власне насіння для сидератів. У суміші є горох, тому й повернулися до його вирощування», — пояснює головний агроном.

Проте через несприятливі погодні умови — весняні морози — частина посівів загинула: 100 га довелося переорати, залишилося лише 140 га.

Фермерське господарство «Омельяненко», що на Кіровоградщині, активно розвиває напрямок вирощування гороху, причому одночасно працює і з підзимовим, і з ярим. Цього року в господарстві зібрали 400 га гороху з урожайністю 3,8 т/га. Але вже наступного сезону планують суттєво наростити площі — до 600-700 га. При цьому господарство вирішило скоротити площі кукурудзи з 700 га до 200 га через падіння рентабельності культури.

«Збільшуємо площі гороху. Перша причина — рентабельність, друга — технологія нескладна. Торік ціна на горох була хороша і в цьому році рентабельність є, попередник чудовий. Чому ні?», — каже Сергій Омельяненко, заступник директора ТОВ «Омельяненко».    

Найцікавішою особливістю є можливість дуже пізньої сівби озимого гороху в регіоні — навіть у листопаді.

«Якщо ґрунт не промерз і сівалка йде, його можна сіяти. І чим пізніше, тим краще. Все залежить від того, яка буде ситуація з погодою. Ми будемо пробувати сіяти у кінці жовтня - на початку листопада», — пояснює фермер.

Досвід попередніх років підтверджує життєздатність такого підходу. До зими рослини встигають досягти фази трьох-чотирьох листочків, що відповідає рекомендованій технології та нормально перезимовують. Цікаво й те, що в господарстві сіють горох з використанням вертикального обробітку або дискової борони.

«Вертикаль в цьому плані дуже добре проявляється при підготовці ґрунту під посів озимих. Після соняшника агрегат добре перебиває стовбури і завдяки дискам робить гарну вібрацію. Верхній пересушений шар ґрунту розбивається і тоді вже можна провести прямий посів», — ділиться досвідом Сергій Омельяненко.

Читайте також: АгроЕкспедиція на Полтавщині — не скаржитися, а шукати рішення

Щодо добрив, то при посіві вносять 100 кг/га — як під зимуючий, так і під ярий горох. Більше не вважають за необхідне. Норма висіву зимуючого гороху 800-900 тис. насінин на 1 га.

«Немає сенсу сіяти більше. Ярий густіше сію, а озимий можна обійтися такою нормою», — зазначає фермер.

Система захисту в господарстві однакова для озимого та ярого гороху:

• Гербіцидний захист — використовують Корум від BASF.
• Фунгіцидний захист проводять у два етапи. Перший — Альтерно від BASF, який працює на регуляцію росту та розвиток кореневої системи. Друге внесення по стручках — Міраж з Абакус.
• Інсектицидний захист — «В кожне внесення ми додаємо інсектицид в підвищених дозах, щоб працювати проти шкідників. По гороху в нас зі шкідниками проблем не було. Мінімум погризів», — підсумовує результати фермер.

Порівнюючи горох із соєю, яку в господарстві неодноразово пробували вирощувати, фермер однозначно віддає перевагу гороху.

«Як попередник горох набагато кращий за сою, а економіка буде не гірша», — підсумовує  Сергій Омельяненко.

Планують сіяти озимий горох і в ТОВ «МАЯК». Цьогоріч під культуру виділять 95 га. Спонукає культивувати горох висока ціна на культуру.

«Вважається, що зимуючий горох треба посіяти до другої половини жовтня. Ми будемо сіяти після 20 жовтня. Хоча головне в землю його запхнути. Ми, коли робимо пілотні проєкти, то сіємо 40-50 га, а гороху вирішили одразу 95 га посіяти. Подивимось, як вийде», —  каже агроном господарства Володимир Вербич.

 Коріандр та кондитерський соняшник — гра, яка варта свічок

Коріандр у господарстві ТОВ «МАЯК» з'явився 3 роки тому як експеримент. В перший тестовий сезон посіяли 40 га та отримали врожайність 1,5 т/га. Результат настільки вразив, що на наступний рік посіяли майже 300 га коріандру. Правда, урожайність залежала від технології: при нульовому обробітку отримали 1 т/га, а при дисковці — 2 т/га. В цьому році коріандр зайняв вже 500 га. При цьому варто розуміти, що весь зембанк господарства — 3 тис. га. Тобто коріандр займає ⅙ сівозміни.

«Технологію напрацьовували самостійно. А от як вирощувати культуру по no-till нам розповів Сергій Суровий. Він вже 2 роки нас консультує по телефону», — розповідає агроном господарства Володимир Вербич.

Коріандр добре вписується в сівозміну господарства. До того ж культура є хорошим попередником. Після нього сіють озиму пшениця чи озимий ріпак.

«Щодо технології, то головне гербіцид вчасно внести, щоб побороти забур'яненість. Але в цьому році був смугастий клоп, хоча раніше я його тут не спостерігав. Обробки проти шкідника не проводили. Це, думаю, вплинуло на врожайність. Тепер знаємо і будемо готові», — зізнається агроном.

Ще одна ніша, яку вирощує господарство — це кондитерський соняшник. Кожного року сіють приблизно 100 га. Головна мотивація — ціна.

««Кондитерка» у нас дала 2,7 т/га. Непогано, враховуючи, що це сорти — Білочка і Лакомка. Ціна кондитерського соняшника у 2 рази вища від звичайного. Гра, як то кажуть, варта свічок», — каже Володимир Вербич.

Сорго або верблюд степу — культура для посушливих регіонів

В ПП Агрофірма Криничуватська, що знаходиться на межі Кіровоградської та Миколаївської областей в цьому сезоні ввели до сівозміни сорго. На рішення повпливала посуха, яка вже не один сезон випалює всі врожаї.

«Ввів в сівозміну сорго. Я його сіяв ще років 20 тому. Тобто я цю культуру знаю», — розповів Анатолій Петренко, директор ПП «Агрофірма Криничуватська».

Сорго є посухостійкою культурою, яка потребує менше води для проростання порівняно з кукурудзою та пшеницею. Культуру можна сіяти на глибину 4-10 см, залежно від наявної вологи. Сорго добре переносить посуху, адже коренева система культури є досить розлогою, проростає в глибину і черпає вологу з нижніх шарів ґрунту.

«Сорго — це верблюд степу. Культура посухостійка, але  в цьому році викинула багато бокових пагонів, що перекинуло увагу від центрального пагона. Зараз 15 жовтня, ми ще його не зібрали, а вже потроху культура осипається», — розповідає фермер. 

 Біла квасоля за 39 тис. грн/т

У СФГ «Поділля» зараз коригують сівозміну таким чином, щоб на 1400 га їх зембанку росли тільки 2 культури — кукурудза та соя. При цьому й вони не відмовляються від експериментів з нішевими. 

«Минулого року ми вирішили посіяти дрібну білу квасолю. І не маючи досвіду, ми відразу наступили на граблі», — згадує агроном господарства Микола Козаченко.

Що пішло не так? По-перше, надто пізно внесли ґрунтовий гербіцид, тому отримали зріджені сходи квасолі. Далі врожай добив ще й дротяник. Тому витрати на вирощування квасолі виявилися високими, а врожайність низькою — 1 т/га.

«Цього року ми не експериментували, тому що ще не реалізували торішній врожай квасолі. Він був забруднений бур'янами, тому продати важко. Якби вона була зерниста, проблем немає, ціна приємна», — чесно визнає агроном.

Але історія на цьому не закінчується.

 «Думаємо на наступний рік повернутися знову до цієї ідеї, тому що сусіднє господарство висіяло квасолю, зібрали 2,8 т/га. Ціну їм запропонували 39 тис. грн/т. Це дуже приємні показники по рентабельності», — ділиться планами Микола.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.