Весняні приморозки, кадровий дефіцит, діабротика та ваточник, що поширюються регіоном. За таких умов отримують врожаї на Хмельниччині. В рамках АгроЕкспедиції 2025 ми відвідали два господарства з кардинально різними підходами: одне йде в монокультуру кукурудзи та сої, друге будує замкнений цикл від вирощування буряку на 7000 га до виробництва електроенергії та етанолу. Які їхні результати — читайте далі.

Нагадаємо, АгроЕкспедиція 2025 проходить за підтримки «КВС-УКРАЇНА» та Креді Агріколь Банк.

СФГ «Поділля»: коли 60% зембанку — це кукурудза  

У СФГ «Поділля», що на Хмельниччині ми зустрілися з Миколою Козаченком, агрономом господарства, яке обробляє 1400 га. На момент розмови жнива були зупинені — соя мала 20% вологості, кукурудза 38%. Елеватор у господарства є, потужність 300 т на добу, але ризикувати з сушінням сої при такій вологості не хочуть.

 «Дощі ллють вже тиждень. Ми змушені зупинитися жнивувати, бо волога не дає працювати», — пояснює Микола ситуацію. 

Структура посівів цього року радикально відрізняється від минулих років. Кукурудза на зерно зайняла 840 га — це майже 60% усього земельного банку, соя — 384 га, соняшник — 125 га і озима пшениця на скромних 64 га.

«В минулі роки сівозміна була більш насичена соняшником. І прийшли ми до того, що немає де сіяти соняшник. І дуже велика кількість хвороб — це здорожчує систему вирощування. Також ми побудували зерновий елеватор з можливістю сушити 300 т/добу кукурудзи. Це і підштовхнуло до такої сівозміни», — каже агроном. 

На наступний рік планують посіви розділити майже 50 на 50 між кукурудзою та соєю.

«Це рішення пов'язане з співпрацею з United Farmers. Ми йдемо за схемою Юрія Дробʼязка та є учасниками їхнього корпоративу. Тому порадились і обрали для себе таку сівозміну. Свій елеватор забезпечує стабільність для кукурудзи, а сою без проблем реалізовуємо на AdamPolSoya,  — пояснює Микола Козаченко.

Плани не є жорсткими. В господарстві кажуть, що якщо на українському ринку будуть культури, які даватимуть кращу врожайність, то готові їх також включити в сівозміну.

Підхід до обробітку ґрунту в СФГ «Поділля»  диференційований. Після кукурудзи переважно ґрунт орють, а після соняшника навпаки оранку не практикують.

«Ми не закопуємо все глибоко в землю, щоб потім знову його не викопувати — і падалицю, і склеротинію. Плануємо переходити на глибоке розпушування ґрунту. Якщо соя після кукурудзи, то ми виоремо, щоб менше було проблем з рештками та краще працювали ґрунтові гербіциди», — пояснює Микола.

Щодо заліку по врожайності, то в сезоні-2025 отримали: 

• озимої пшениці 5,5 т/га;
• соняшнику 2,6 т/га;
• сої 3,2 т/га;
• кукурудзи 11 т/га.

«Пшеницею не особливо задоволені. Вона погано пережила весняні приморозки, багато вимерзло. З класністю та зараженістю проблем не було, але врожайність розчарувала. Десь в середині вересня зібрали соняшник. Врожаєм, в принципі, задоволені. Під час об'їзду бачили, що розраховувати на більше не було підстав, тому і схема захисту була відповідна — не особливо затратна. Кукурудзи розраховуємо отримати 11 т/га в сухому зерні», — підсумовує результат агроном.

Коли з погодою пощастило

За минулий рік у господарстві випало 565 мм опадів, з яких 50 мм випало взимку. В основному опади випадали у травні та липні. Тобто Хмельниччина виявилася в набагато кращій ситуації, порівняно з південними областями, де культури просто згорали. 

Про те, як фермери Півдня господарювали в сезоні 2025, та яку врожайність в результаті отримали, читайте в блозі АгроЕкспедиція Південь. 

«Цього року я не спостерігав, щоб була нестача вологи. Зима не була сніжна, але внаслідок весняної вологи ми отримали та дружні сходи, і гарну роботу ґрунтових гербіцидів»,  — підсумовує агроном.

Посівну почали 14 квітня з соняшнику,  далі одразу почали сіяти кукурудзу, а 30-31 травня завершили соєю. Серед головних проблем сезону агроном називає весняні приморозки та їх наслідки. 

«Кукурудза заростала падалицею соняшника. Тому було дуже складно внести страховий гербіцид. Боялися, але бачили, що падалиця загущується і затіняє, пригнічує кукурудзу. Довелося ризикувати — внесли перед приморозками на пару критичних полів гербіциди. Кукурудза це витримала. Побачимо по комбайну, адже візуально на рослинах немає ані перетяжок, ані покрученості, ані вилягання», — розповідає Микола Козаченко.

З соєю було простіше, адже на момент весняних приморозків насіння перебувало ще в ґрунті. Соя довго проростала, але вилізла дружними сходами.

«Соя не особливо хотіла рости. Але бур'яни в цей момент росли швидко. На щастя в нас була використана ґрунтова схема, яка добре спрацювала і стримала шкодочинні бур'яни», — каже він.

Серед інших проблем, агроном господарства називає поширення в регіоні діабротики та ваточника сирійського.

«Бачу, що по регіону ця проблема зростає. Причина в тому, що, наприклад одноосібники не проводять інсектицидного обробітку. Навіть не всі великі фермери проводять моніторинг та інсектицидний обробіток. А це впливає на поширення», — розповідає про власний підхід до боротьби з карантинними видами агроном.

Окрема тема — ваточник сирійський. Агроном каже, що в господарстві його моніторять і контролюють. Знищення відбувається основному ранцевим обприскувачем локально. 

«Дати йому зацвісти і поширитися на інші ділянки — це нерозумно. Це буде більш затратно. Тому якщо ми на ранніх етапах бачимо його, навіть не на своїх полях, то одразу випалюємо»,  — пояснює Микола Козаченко

Рецепт переходу на монокультуру в зоні достатнього зволоження

Перше — інфраструктура диктує структуру посівів. Власний елеватор з сушкою на 300 т/добу та елеватор АТК з безкоштовним зберіганням сої — це дозволяє відмовитися від озимини взагалі. На 2026 рік у плані 50/50 кукурудза і соя. Соняшник насичував сівозміну, але хвороби здорожчували систему вирощування — від нього відмовились.

Друге — ґрунтові гербіциди як основа захисту, а не страховка. На сої ґрунтова схема розв'язує питання захисту повністю — навіть коли весняні приморозки затримують розвиток, бур'яни стримані. На кукурудзі: ацетохлор та тербутилазин від Green Express одразу після сівби з різницею день-два. 

Третє — аналіз ґрунту, як основа для стратегії на роки, а не просто задля цифр у звіті. pH 7,3 — більш лужний, органіка хороша (3-5%), але є два виклики. Перший: фосфор розкидним методом при такому pH не працює, треба вносити стрічкою біля рядка. Поки сівалка не дозволяє — спочатку знижують pH, потім переобладнають сівалку. Другий: всі ґрунти мають дефіцит цинку, тому внесли сульфат цинку розкидним методом під основний обробіток з осені згідно з картою потреби — це усуне проблему на 3-5 років.

Четверте — диференційований обробіток залежно від попередника. Після соняшника оранку не практикують, після пшениці — висівали сидерати та заорювали, після кукурудзи — в основному оранка.

Пʼяте — монокультура як свідомий вибір, а не біда. Ріпак — культура рентабельна, ціна є. Але є і ризики — можна не отримати сходи, може не перезимувати, висохнути. Пшениця — відбувається накладання технологічних операцій. Плюс воєнний стан, мобілізація, нестача працівників — не можна все паралельно робити. Тому 50/50 кукурудза і соя на 2026 рік тільки тому, що є чітке розуміння технології та ринку. Якщо побачать щось більш стабільне — можливо, змінять ситуацію. Але зараз стратегія чітка.

«За тривалий період співпраці та за підтримки банку клієнт СФГ «Поділля» реалізував низку інвестиційних проєктів з оновлення сільськогосподарської техніки, навісного та причіпного обладнання. Щорічно клієнт отримує підтримку від Креді Агріколь Банку у вигляді фінансування оборотного капіталу на привабливих умовах. Цього вдається досягти завдяки здешевленню кредитів та поєднанню партнерських і державних програм фінансування сільськогосподарських товаровиробників. Чітке розуміння клієнтом власних виробничих потреб та стратегії розвитку дозволяє банку підібрати оптимальні фінансові продукти, мінімізувати фінансові витрати, диверсифікувати можливі ризики та побудувати гарні та міцні партнерські відносини», — розповідає про господарство Сергій Теніченко, провідний експерт з продажів та кредитування МСБ Креді Агріколь Банку.

Правильне землеробство, а не модне — досвід ТОВ «Україна 2001»

Друге господарство, яке ми відвідали на Хмельниччині — це ТОВ «Україна 2001», що обробляє понад 35 тис. га в Хмельницькій області та має власне тваринництво, переробні підприємства, біогазовий завод.

«Ми не активні в медіапросторі. Держава в такому стані, що не всі процеси потребують публічності. Але про сільське господарство можемо поговорити», — каже Олександр Камінський, виконавчий директор ТОВ «Україна 2001».

Структура посівів тут принципово інакша, ніж у більшості господарств. Основна культура — цукровий буряк, яким засіяно 6,5-7,5 тис. га щороку. Також вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, сою, кукурудзу. Ріпак та соняшник не вирощують, адже культури не вписуються в сівозміну.

Вибір селекції однозначний:  90% — гібриди від компанії KWS. Конкретні гібриди підібрані під зону з високим насиченням цукровим буряком і проблемами з нематодою — СМАРТ МАТЕРІА КВС, СМАРТ СЕЗА КВС, СМАРТ ДЕОНІЛА КВС та ін. Вирощують буряки  тільки за технологією КОНВІЗО®СМАРТ.

«Ми стараємося всі роботи і живлення зробити з осені, щоб весною не рухати ґрунт. Нам дуже важливо добитися сходів весною, а якщо почнемо різні внесення — толку не буде. У нас є свинарство і молочне скотарство. Велика частина відходів тваринництва йде через біогазову станцію. Гній, гноївка свиняча — це сировина, що проходить трансформацію, бродіння. В результаті отримуємо дигестат, який вносимо на поля», — розповідають в господарстві.

Тобто зараз частину полів покривають власними органічними добривами. В планах на 26-й — 8000 га мінерального живлення, решта — виключно органіка.

Рекордні врожаї 2026

Кукурудза в ТОВ «Україна 2001» має особливе значення. Адже для тваринництва заготовляють до 200 000 т силосу. Силосні гібриди сіють КВС ІНТЕЛІГЕНС, БІГБІТ.  Результат стабільний — до 60 т/га. Торік отримали 12,5 т/га у заліку.

«Ячмінь ярий зібрали з врожайністю 9,2 т/га. Також сіємо від КВС КРІССІ. Зазвичай 8 т/га збираємо, але цього року маємо рекорд. Технологія не пивоварна. Але нам ячмінь для свиней дає протеїн. Але коли на ринку дефіцит пивоварного ячменю, то можна продати», — зазначає Олександр Камінський.

Врожайність решти культур: озима пшениця — 9,5 т/га, соя — близько 4 т/га. Такими врожаями завдячують насамперед погоді та відточеній технології.

«Погодні умови чудові. Було достатньо вологи. Як завжди, щось заважає — недостатня сума активних температур або зараз 17 днів йде дощ щодня. Це впливає на збирання культур пізньої групи. Нелегко, але волога — це завжди благо», — зазначив аграрій.

Серед проблем керівник «Україна 2001», як і в СФГ «Поділля», називає весняні заморозки. Але оскільки господарство орієнтоване на пізні культури, то проблем не було, випадання було не дуже суттєвим — до 10%. 

«Останніми роками веду статистику опадів — 540-560 мм/рік, 640-680 мм/рік, навіть 700 мм/рік. У цьому році, думаю, 700 мм буде. Це збільшення опадів. Якщо взяти 10 років тому, то опадів було менше», — каже технічний директор ТОВ «Україна 2001».  

Керівник господарства зауважує, що технологія вирощування дуже проста — треба зробити все правильно. 

«Хтось це називає модним словом точне землеробство. А це правильне землеробство. Оброби правильно ґрунт, поклади правильно добрива, посій правильно, правильно збери. Тоді й виходить врожайність», — наголошує він.

Кадровий дефіцит і 150 мобілізованих

Олександр Камінський відверто говорить, що наразі серед ключових проблем в агросфері є кадровий дефіцит, особливо механізаторів. З підприємства мобілізовано 150 чоловіків.

«На початку повномасштабної війни з 12-14 працівників, які сіяли цукровий буряк, залишився один, який мав досвід. Сівба доволі непроста — у нас багато допоміжних речей на сівалці, навігація, точний висів. Забрали хлопців — ми навчили нових. Здавалося, легше буде, але знову мобілізують і знову треба вчити нових», — розповідає він. 

Оскільки господарство має техніку для точного землеробства, то виникають проблеми з GPS-сигналом. Тому доводиться перечікувати. 

«Це викликає негаразди, але це дрібниці порівняно з тим, що відбувається на Півдні. (прим. ТОВ «Україна 2001» обробляє 8 тис. га в Миколаївській обл.)  Дозвіл на нічні роботи отримати потрібно, 2 Іскандери влучити в молочнотоварну ферму і підстанцію. Вимога адміністрації до комбайнерів — бронежилет, вночі не можна працювати в полі, окопи. Але все одно працюємо. Така ситуація, як у половини фермерів з того боку», — ділиться Олександр.

Рецепт стабільних 80+ т/га буряку в зоні достатнього зволоження

Перше — органіка з осені замість мінеральних добрив навесні. Усі роботи та живлення робити восени, щоб навесні не рухати ґрунт. Це критично для сходів. Технологія трансформувалася в бік зменшення норм азоту, бо він провокує хвороби.

Друге — традиційний обробіток без компромісів. Оранка або глибоке розпушення. No-till і strip-till в регіоні не працюють.

Третє — Smart-технологія вирощування буряку проти нематоди та шкідників, перевірені гібриди від бренду КВС, 4 фунгіцидні обробки, 2 гербіцидні та інсектицид.

Четверте — сівба без поспіху заради якості. Швидкість не більше 7-8 км/год, щоб забезпечити якість висіву. На сівалку навантаження не 200 га за добу, а 100 га максимум. Регламентів дотримувати обов'язково.

П'яте —  стабільність важливіша за рекорди. Результат радує, коли він стабільний. Почали копати буряк — понад 80 т/га у різних зонах. Чи буде 100 т/га щороку? Ні, не буде, адже є різні ризики, як погода. Але 80+ т/га стабільного врожаю — це та планка, на якій можна тримати виробництво і розвивати переробку, тваринництво, енергетику.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.