Напевно найочікуванішою для команди АгроЕкспедиції 2025 стала поїздка на Південь, в епіцентр кліматичних змін, де посуха вже не виняток, а норма життя. Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області – регіони, де фермери щодня борються за виживання бізнесу. 

Ми проїхали сотні кілометрів полями, розмовляли з агрономами та фермерами, які сіють у суху землю і моляться про дощ, дивилися на поля, де температура ґрунту влітку сягає понад 50-55°C, і чули одне й те саме: «Не жалітися, а пристосовувати технології до таких реалій».

Читайте далі про технології, норми висіву, схеми живлення та рецепти виживання від тих, хто вже кілька сезонів тримає кліматичний удар. Бо завтра ці умови можуть стати нормою і для вашого регіону.

Незмінними партнерами АгроЕкспедиція2025 є «КВС-УКРАЇНА» та Креді Агріколь Банк, які супроводжують нас по господарствах та розповідають про тенденції в регіонах та агробізнесі загалом.

«На нуль вийшли, втрат не було — це вже успіх»  

Сергій Омельяненко, заступник директора ФГ «Омельяненко», не приховує: цей рік змусив переглянути всі плани. Господарство, де кукурудза колись була емблемою підприємства, тепер різко скорочує її площі.

«Років 10-15 тому кукурудза була основною культурою. Сіяли 1-2 тис. га. В цьому році вже 700 га, а в наступному буде 200 га. Тому що рентабельність падає, посуха її вбиває. Сенсу сіяти не бачимо», — каже заступник директора господарства.

Інший фактор полягає в тому, що за врожайності 3-5 т/га та високих витратах на сушку кукурудза стає нерентабельною. 

«Йде тенденція до зменшення кукурудзи, а можливо взагалі до виключення її зі структури посівів. Який сенс будувати нові сушарні комплекси, якщо не буде чого сушити?», — каже Сергій Омельяненко.

Натомість озимі планують збільшувати на 25-30%. Серед головних причин те, що врожайність озимих вища, а ризиків з погодними умовами менше. При цьому ціна на ринку стабільна. Також в господарстві збільшують кількість гороху, адже ціна хороша,  технологія нескладна, культура є чудовим попередником. Тож в цьому році його посіють на 200-300 га більше.

Структура посівів зазнала радикальних змін:

• пшениця та ячмінь — по 2000 га;
• ріпак — 500 га;
• кукурудза — скорочення з 700 га до 200 га у наступному сезоні;
• соняшник — 1700-1800 га;
• горох — збільшення з 400 до 600-700 га.

В цьому році за вегетаційний сезон з квітня-травня опадів випало критично мало. Керівник господарства називає цифру в 150 мм продуктивних опадів. Показники врожайності цього сезону пояснюють, чому господарство переорієнтовується на інші культури:

• пшениця озима — 5,5 т/га;
• ячмінь озимий — 5,5 т/га;
• соняшник — 2,3 т/га;
• горох — 3,8 т/га;
• ріпак озимий — 1,8 т/га;
• кукурудза — від 3 до 5 т/га.

«В цьому сезоні озиму пшеницю ми зібрали з врожайністю 5,5 т/га. Якщо порівнювати з сусідніми господарства, то доволі-таки задовільний результат. Соняшник ми закрили 2-3 т/га, горох — 3,8 т/га, ячмінь — 5,5 т/га», — поділився Сергій Омельяненко.

Найбільшим розчаруванням став озимий ріпак — адже 1,8 т/га — це половина від потенціалу, але за умов сезону — врожайність не найгірша. Через заморозки в травні ріпак отримав дуже сильний стрес і завдяки цьому виник такий мінус. 

Посівна озимих 2026: сіяли й сподівалися на диво

Після збору соняшника на початку вересня в ФГ «Омельяненко» розпочали посівну озимих. В цьому році під озимою пшеницею 1500 га, ще 100-150 га планують досіяти. Озимим ріпаком засіяли 500 га. В планах було збільшити площі ріпаку до 1000 га, але через посушливе літо, це було надто ризиково 

«Зібрали соняшник, зробили підготовку ґрунту, і сіяли зразу. Тобто початок вересня ми почали сіяти в суху землю з надією, що будуть дощі. Дощі пішли, але пізно — на початку жовтня. Зараз отримуємо сходи», — розповідає фермер.

Середина жовтня. Стоїмо в полі ріпаку. Ріпак виглядає стабільним, хоча сходи досить строкаті. 

«Сіяли гібрид УМБЕРТО КВС за технологією Strip-Till. Норма висіву — 400-500 тис. насінин на гектар. Сходи отримали тільки за місяць, бо приблизно 40-50 днів не було дощів. Десь є вже 4-5 листків, десь він тільки вилазить. Треба почекати ще 1-1,5 тижні», —  каже Сергій Омельяненко.

Менеджерка з продукту ріпак КВС-УКРАЇНА Олександра Кірічек, коментуючи ситуацію в регіоні, підмітила, що наразі йде зміщення строків сівби ріпаку до більш пізніх. Це обумовлено вологою. 

«Ще 3-4 роки тому була тенденція сіяти в ранній час. Липневі дощі пройшли і в перших числах серпня всі починали сіяти. А зараз навпаки, адже з липня до серпня немає дощів. Останні декілька років уже дійсно зміщується посівна кампанія ближче до кінця серпня та середини вересня», — каже Олександра.

В господарстві впроваджують strip-till та мінімальні обробітки ґрунту, хоча ще на кількох полях залишається оранка.  Цифри красномовні — врожай  соняшнику при оранці 3 т/га, при strip-till — за 4 т/га. Різниця в 1 т/га  серйозний аргумент на користь мінімального обробітку.

Рецепт виживання через переорієнтацію від ФГ «Омельяненко» 

Перше — швидка зміна структури посівів на основі економіки, а не традицій. Кукурудза була емблемою підприємства — 15 років тому 2500 га, зараз 750 га, наступного року буде 200 га. Натомість частку озимих збільшують на 25-30%. Врожайність вища, ціна однакова, ризиків менше.

Друге — перехід на strip-till. Результат у цифрах: соняшник по оранці 3 т/га, по strip-till — 4 т/га. «Нічого складного нема. Просто треба інвестувати кошти, купити потрібні знаряддя і працювати». 

Третє — сівба в суху землю та готовність чекати. Початок вересня, зібрали соняшник — зразу посіяли в суху землю ріпак. Дощі пішли наприкінці вересня. Хто не посіяв — той взагалі без урожаю. Зараз рослини в фазі від трьох до п'яти листків.

«Раніше ми тикали пальцями на Херсон, як ви там живете з такими посухами. А зараз ми розуміємо, що в нас може бути ще гірше, а може бути і краще. Тому треба радіти кожному сезону і кожній дрібниці», —  Сергій Омельяненко.

ПП Агрофірма «Криничуватська» – вижити всупереч усьому

«Дупа повна» – так описує агросезон 2025 Анатолій Петренко, директор ПП «Агрофірма Криничуватська» на Кіровоградщині. Він каже, що влітку все горіло, зараз навпаки, через дощі у Черкаській, Київській та Вінницькій областях, соняшник гниє через надмірні опади.

ПП Агрофірма «Криничуватська» обробляє 2800 га землі, розподілених між п'ятьма підприємствами і двома невеликими фермерськими господарствами на межі Кіровоградської та Миколаївської обл. А це означає одне: посуха тут стабільна.

«Ми не розраховуємо на дива. Температуру ґрунту 50-55°C у спеку, коли рука не витримує дотику. Ми вже скоро зможемо яйця смажити на полі, як в Арабських Еміратах», – жартує фермер. 

Його господарство вирощує озиму пшеницю, озимий ячмінь, озимий ріпак, кукурудзу, соняшник, і вводить сорго та зимуючий горох. Зернова група займає до 70% площі, технічні культури – 35-40%.

Через спеку господарство поступово скорочує площі під кукурудзою та не виключено, що відмовиться від неї взагалі. Коли кукурудза потрапляє під спеку в період цвітіння, качан не формується. Фермер приходить до висновку,  що зимуючі культури краще виживають в останні роки. Хоча були й протилежні сезони, коли озимі просідали. Він вірить у певну циклічність і не панікує.

«Через посуху посіяли сорго. Це посухостійка рослина, але навіть вона цього року не витягнула. Пізнє дозрівання в середині жовтня, і осипання створюють додаткові проблеми. Ще думаємо про зимуючий горох. Цього року посіємо 50 га. Чому не поспішаю з різкими змінами? Є надія, що якщо буде сніжна чи дощова зима, то ми зможемо вирощувати свої культури», — каже Анатолій Петренко.

Цьогорічна врожайність культур в господарстві наступна: пшениця: 4 т/га, ячмінь: 4 т/га, соняшник 2 т/га

«Для цього року – добре. Але це тому, що працюють наші технології», – каже директор. 

Які технології використовує господарство — серед ключових вертикальний обробіток ґрунту, внесення гранульованих добрив при посіві, підживлення КАСом та ін.

Вода – найбільша проблема

Їдемо на поле з озимими. Пшениця і ячмінь зараз у стадії шильця – першого листочка, ріпак —  4-5 листочків. Сходи отримали 100%. Ріпак вже обробили тебуконазолом та інсектицидом проти блішок. Про те що буде далі невідомо, адже посуха в регіоні щороку гірша.

Розмова постійно повертається до теми води та клімату. Для Анатолія це головний виклик на найближчі роки. Ставки, річки пересихають. Рівень води в річках впав на півтора метра. Запасів вологи взимку не було взагалі – зима безсніжна.

«Коли не стане води в цьому регіоні, хто буде працювати? Кому ця земля потрібна буде? У нас глобальне потепління. І зміни дуже відчутні»,  – констатує без зайвих емоцій Анатолій Петренко.

Цього року, щоб отримати сходи ріпаку, довелося сіяти після дощу (20 мм), а потім чекати ще тиждень, поки накрапало ще 20 мм по краплинках. Волога в ґрунті на глибині 18-20 см – це вже успіх.

Щодо цього сезону, то фермер ділиться, що пшеницю вже реалізували, а от соняшник, який зібрали з олійністю понад 48% поки не продають. Агрофірма має елеватор на 10 тис. т одночасного зберігання та ангар із сучасною технікою. 

Попри війну, продовжують інвестувати в оновлення машинно-тракторного парку, стару техніку продають. Один із банків, з яким працюють — Credit Agricole Bank.

Олександр Вощенко, керівник групи з роботи з малим та середнім бізнесом Креді Агріколь Банк, розповідає, що розпочинали співпрацю з фінансування купівлі самохідного обприскувача, потім трактора, надавали кошти на обігові потреби, працювали з векселями. 

«З агрофірмою «Криничуватська» співпрацюємо понад 5 років. Це сталі, довготривалі партнерські відносини». Зараз завершуємо договір фінансового лізингу і плануємо подальшу співпрацю. Ми в Креді Агріколь надаємо послуги лізингу з провідними виробниками та дистриб’юторами: John Deere, Fendt, Wielton, MAN, Massey Ferguson, Lemken та іншими», — каже представник банку. 

Рецепт успіху від Анатолія Петренка

Реалізм без ілюзій. Не чекай на диво. Посуха на Півдні вже норма, а не виняток. Технології будуй під реальні умови, а не під мрії про 10 т/га пшениці.

Технологічна гнучкість. Відмовився від кукурудзи через посуху. Вводять зимуючий горох і сорго. Техніка й забезпечення є – можна маневрувати.

Повна технологічна ланка. Вертикальний обробіток + гранульовані добрива при посіві + КАС із фунгіцидами й інсектицидами по вегетації. 

Люди – найважливіший актив. «Серед бідних не забагатієш».  Білі зарплати, заохочення молоді, соціальна відповідальність. Результат – немає проблем із кадрами навіть під час війни.

Патріотизм і відповідальність. Війна є, але господарство має вижити. Підтримка ЗСУ (гвинтівки, тепловізори, машини), але й розуміння, що агросектор – це теж фронт. Україна має бути з хлібом.

Антирекорди та рекорди в АФ «Колос» 

2025 став справжнім випробуванням для аграріїв Дніпропетровщини. Роман Карлов, головний агроном АФ «Колос», розповідає про сезон, що змусив переписати всі плани.

«Другий рік поспіль на Дніпропетровщині екстремальні погодні умови. Це тепла безсніжна зима, весна з пізніми приморозками, а потім жарке і посушливе літо. За перші 10 місяців 2025 року випало лише 320 мм опадів. Але найбільша проблема не в кількості, а в розподілі вологи. Дощі йдуть по 5-7 мм — для статистики це опади, для рослин — майже нічого» — констатує агроном.

Читайте також: АгроЕкспедиція на Полтавщині — не скаржитися, а шукати рішення

Торік у господарстві засіяли озимим ріпаком 700 га. До збирання дійшло лише 190 га.

«Торік ріпак посіяли в суху землю. Культура пішла зимувати у фазі до чотирьох листочків, відповідно зиму не пережили. Короткочасні морози були міцними, а ґрунтової вологи та фази розвитку не було», — пригадує Роман Карлов. 

Результат — масові пересіви. Замість запланованої структури господарство отримало:

• соняшник — близько 1500 га (найбільша площа через пересіви);
• пшениця озима — 1300 га;
• горох — 140 га;
• кукурудза — 208 га.

«Всі поля порвані, хоча ми завжди намагаємось сіяти масивами. А в цьому році дуже порвали поля через пересіви»,  — не приховує розчарування Роман.

При цьому посуха не зупинила шкідників і хвороби, а навпаки. На ріпаку працювали інсектицидами двічі, на деяких полях — тричі. Вперше довелося застосовувати специфічні препарати проти капустяної молі по зеленому стручку.

«Посуха, рослини всі в'ялі. Випадає дощик 1-2 мм, який абсолютно не впливає на культуру, а для розвитку хвороб цього якраз достатньо. Тому рослина ослаблена посухою і плюс ще й хворобами», — підкреслює агроном виняткові умови сезону.

Відтак врожайності цьогоріч менші, ніж зазвичай. Наприклад пшеницю отримали 3-3,5 т/га, що на 50% менше від звичних врожаїв. Соняшнику зібрали близько 2 т/га, кукурудзи — 4,5 т/га. Найбільше порадував ярий ячмінь з врожайністю 4,8 т/га. Вже кілька сезонів сіють КВС КРІССІ від KWS.

«Ми ніколи не отримували врожайність пивоварного ячменю понад 5 т/га. А КВС КРІССІ ми спробували позаминулого року і отримали 7 т/га, торік — 4,5 т/га», — ділиться агроном. 

Технологія як порятунок

З 2017 р. господарство повністю перейшло на вертикальний обробіток ґрунту. Також експериментують з strip-till та no-till. Головний принцип — зберегти вологу. Результати видно неозброєним оком. Де раніше орали — земля безструктурна, повна грудок. Де вертикальний обробіток — ґрунт живий, навіть за посухи.

«Вже багато років поспіль агрономічна служба дотримується стратегії мінімального обробітку ґрунту, включно Strip-till та елементи системи no-till. Це дозволяє компанії отримувати вищу врожайність в порівнянні із виробниками, які дотримуються класичної оранки. В цьому році різниця врожайностей між двома системами обробітку ґрунту особливо відчутна через тривалу посуху. Зміни в технологіях і надалі будуть, і з кожним роком такі інвестиції стають все необхіднішими», —  зазначає Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank. 

Щоб покращити стан ґрунту, господарство висіває сидерати ще з 2003-2004 років. Сіють все що можна придбати, або є в наявності. В цьому році була суміш гороху ярого, вики ярої, сорго зернового, гречки та вівса.

Щодо сівозміни, то агроном каже, що хотілося б її дотримуватись, але погода вносить свої корективи. Господарство не відмовляється від культур, але й не планує розширення — тільки те, що дозволять умови.

«Ми ніколи не ставили собі ціль щось зменшувати. Все залежить від погоди. Щороку в нас є план до 1000 га посіяти озимих культур. Що залишиться — побачимо», — каже він.

Про посівну озимих та улюблені гібриди

Рішення про сівбу ріпаку цієї осені для АФ «Колос» було ризикованим. 25-26 серпня випало 14 мм дощу — і це стало сигналом.

«Прогнозували дощі. Ми дуже на них сподівалися і тому почали сіяти. Вологий шар землі у нас був близько 5-6 см», —  пояснює агроном.

Для ріпаку це критично мало, але альтернативи не було. Посіяли 700 га, використовуючи різні технології — від класичної сівалки Horsch Focus до розкиду під Salford RTS.

Також особливу увагу в цій посівній, як і щороку, приділили підбору гібридів. В господарстві не стільки орієнтуються на характеристики, як на його показники в регіоні. Для товарних посівів озимого ріпаку обрали КВС АМБОС — гібрид, який минулого року на Дніпропетровщині показав стійкість до весняних приморозків.

«Він дуже гарно переніс пізні весняні приморозки, які в регіоні проходять вже другий рік поспіль. За зниженням температури йде спека та посушливе літо. І КВС AМБОС показав гарні результати. Норма висіву — 400 тис. насінин при сівбі Horsch Focus, 280 тис. — при посіві на 70 см, —  зазначає Роман Карлов.

Євген Кравченко, фахівець з агросервісу КВС-УКРАЇНА, додав, що цей гібрид володіє такою характеристикою, як швидкий осінній розвиток.

«Ось подивіться на рослини. Ми бачимо, що вони досить таки стабільні. Враховуючи те, що запас вологи у нас не найкращий. Так, на момент посіву волога була, але її вистачило для того, щоб ріпак зійшов. А далі треба надіятись,  що будуть ще опади та сніг. Вже другий сезон Дніпропетровщина без снігу взагалі. А він потрібен, по-перше, для того, щоб він перезимував добре, а по-друге, для накопичення вологи в цілому», — каже Євген Кравченко.

Паралельно закладено демонстраційні ділянки з новинками KWS: ріпаком КВС САУРОС КЛ, КВС МІКАДОС, КВС САНЧОС, ГАРВАРД та ін.

«Не завжди варто обирати те насіння, яке найкраще виглядає. Треба придивлятися до гібридів з-за керма комбайну»,  — ділиться досвідом Роман Карлов.

Правила вирощування культур при посусі від АФ «Колос» 

Перше — вертикальний обробіток як основа збереження вологи. З 2017 року повна відмова від оранки. Деякі поля вже 18 років без оранки. Коли за рік випадає 320 мм, кожна крапля має залишитися в ґрунті. Один прохід Salford RTS восени, навесні — прямий посів або strip-till через Horsch Focus залежно від культури.

Друге — готовність сіяти в екстремальних умовах та приймати втрати. Торік з 700 га посіяного ріпаку залишилося 190 га до збирання. Але альтернатива — взагалі відмовитися від культури. Цього року ріпак сіяли при 5-6 см вологого шару.

Третє — локальне внесення мінімальних доз добрив. 100 кг/га комплексного добрива під кожну культуру — добриво лягає або під насінину, або збоку при strip-till. Навесні КАС вносять інжекторами на глибину до 9 см.

Четверте — багаторічне випробування гібридів замість погоні за новинками. Ярий ячмінь КВС КРІССІ три роки поспіль дає 4,5-7 т/га. Тому зрозуміло вибір на його користь

П'яте — технологічна гнучкість без догм. Диференційований висів на пшениці зашкодив,а на соняшнику та кукурудзі працює. Все залежить від ситуації, поля, наявності вологи.

Коли три роки поспіль перевіряють на міцність — досвід ФГ «Аннушка»  

«Це вже третій рік скрутна ситуація на Півдні», – відверто каже Максим Максименко, керівник ФГ «Аннушка», що знаходиться на межі Миколаївської області з центральною Україною.

Минулого року ми також відвідували це господарство під час АгроЕкспедиції 2024. Для тих, хто знайомиться з ним вперше розповімо, що ФГ «Аннушка» обробляє близько 3000 га, з яких 60% площ займає озима пшениця та ячмінь. Це основа господарства. Решта – кукурудза, соняшник, невеликі площі льону та експериментальні ділянки з зимуючим горохом.

«Від сої відмовимося. Для нас це дорого та ризиковано. Врожайність отримуємо до тонни, максимум 0,8 т/га. Економіка ніяк не складається. Вивели з сівозміни й озимий ріпак, через те, що вирощуємо соняшник. Відмовились через конфлікт у сівозміні. Схема «пшениця-соняшник-пшениця-ріпак» не працює – складно отримати сходи пшениці після ріпаку», — каже Максим.

Кукурудзу планують залишати, можливо зменшать площі. Хоча з досвіду попередніх господарств, Південь від неї відмовляється.  Цікаве спостереження від ФГ «Аннушка»  популярна теорія про зменшення ФАО для уникнення посухи не спрацювала.

«У нас є 80 га поле, на якому посіяно близько 20 гібридів кукурудзи, з різною густотою від 35 до 85 тис. насінин диференційовано. І ми спостерігаємо, що зменшення ФАО у нас не працює. Наприклад, гібрид з ФАО 340 має кращий вигляд, ніж ФАО 210», — поділився агроном господарства Євген Гортовенко.

Обробіток земель в господарстві проводять за технологією no-till. Класична технологія знаходиться за межами основного масиву.

«Основна проблема в no-till – це прогрівання. Ми, наприклад, до Пасхи не висіваємо, і байдуже, чи свято припадає на квітень, чи на травень», — пояснюють в господарстві.

Цікаво й те, що навіть льон тут пробують вирощувати з нульовим обробітком ґрунту. 

За екстремальної посухи кукурудза вийшла в плюс

Як і в попередніх господарствах, найбільшим викликом Максим Максименко вважає посуху. Середня кількість опадів в регіоні 300-350 мм на рік. З 1 вересня 2024 р. по 1 вересня 2025 р. в регіоні отримали 350 мм опадів. Але головне питання: коли? Основні дощі пройшли в травні, порадував дощик всередині та в кінці липня. Ці дощі на врожай не вплинули й тому він сформувався на тій волозі, яка була.

Господарство визначає запаси вологи в ґрунті двічі на рік – 1 вересня й 1 березня. Це не формальність, а основа для прийняття всіх рішень, адже диференційний висів залежить від запасів вологи.

«Ми сіємо знижені норми, і тільки це дозволили нам мати кукурудзу в цьому році. Ми її ще не зібрали, але, думаю, приблизно 4 т/га отримаємо. Економіка рахується при 3 т/га, тому прибуток все одно буде», — додає він.

Щодо соняшнику, то його зібрали з різною врожайністю — були поля з 3,2 т/га, а були й — 0,7 т/га. Все залежить від попередника: якщо після ріпаку чи гороху — все гаразд, якщо після кукурудзи — посів добрий, але дива не чекай. Тож в середньому в заліку врожайність соняшнику склала 1,8 т/га.

«У 2025 році кліматичний ризик був ще більш масштабним та комплексним в порівнянні із минулим роком. В найскладнішій ситуації перебувають фермери Півдня. Так, в Миколаївській області вирощування сої та кукурудзи без зрошення є збитковим. Рятує одне: і кукурудза, і соя мають мінімальні частки в структурі сівозміни господарств Півдня. Щодо соняшнику, то господарства, які отримали врожайність хоча б 1,1-1,3 т/га зможуть повернути вкладені у виробництво кошти. Всі інші виробники, які отримали нижчу врожайність, вже мають складнощі із фінансовими ресурсами», — зазначає Ігор Гуржій начальник управління агроекспертизи «Credit Agricole Bank».

Варто також зазначити, що минулого року нас зацікавило вирощування ФГ «Аннушка» високоолеїнового соняшнику. В цьому році площі під культурою зросли на 300 га. Минулого року було 500 га високоолеїнового, цього – 800 га. Це вже десятий рік роботи з цією технологією. Премія за високоолеїновий соняшник зараз становить 4,5 тисячі грн/т або $100/т. Колись заробіток становив $30-50/т. Проте в цьому році є проблема зі збутом.

Терміни сівби озимих на Півдні

«У фермерів завжди була дилема – сіяти чи не сіяти в сухе. В нас на Півдні немає такої проблеми — ми завжди сіємо в сухий ґрунт», — сміється Максим Максименко.

В цьому році відмовились від посіву пшениці тільки там, де були проблеми зі злаковими бур'янами. Відтак до 30 вересня посіяли всі заплановані площі озимою групою. А далі розпочались дощі — за 2 дні близько 100 мм. Тому отримали сходи.

На полі, де зібрали пшеницю, готуються до сівби соняшника. Тут висіяно покривні культури: суданку, конюшину, фацелію, льон та озимий ячмінь, як контрольну культуру.

«Озимий ячмінь додавали для того, щоб бачити глибину посіву. Цей дослід показав, що ячмінь є хорошою покривною культурою, тому що гарно сходить. Ми сіємо покривні на глибину до 3 см – дуже серйозно до цього ставимось. Наше завдання – нагодувати біоту в ґрунті. І чим відрізняються покривні культури від сидератів – ми не намагаємося наростити масу, а  намагаємося створити біорізноманіття на полі, щоб були живі корені», — пояснюють в ФГ «Аннушка».

Рецепт виживання на Півдні з 300 мм опадів

Перше — запаси вологи важливіші за прогноз погоди. Двічі на рік, 1 вересня та 1 березня, господарство визначає запаси вологи в метровому шарі ґрунту. Це не формальність — це основа для всіх рішень. 

Друге — no-till на 90% площ і жодних «дурних» рішень з обробітком. Лише 10% під традиційний обробіток. Минулого року викопали два шурфи. Висновок простий: там, де не було втручання людини, все добре — коренева система, структура починається від 40 см глибини. Там, де щось колись робили — зовсім інша історія.

Третє — метод виключення замість сліпої віри в технології. Кожну дію перевіряють контрольною ділянкою 50 на 50 метрів з різними попередниками. П'ять років підряд сіяли пшеницю від 1 до 5 млн насінин/га, щоб зрозуміти: оптимум — 1,5 млн із міжряддям 25 см. Але все одно сіють 2 млн через власні сумніви. 

Четверте — покривні культури заради живого ґрунту, а не зеленої маси. Цього року висіяли суміш суданки, конюшини, фацелії, льону та озимого ячменю. Головне — зупинитись до бутонізації, поки культура накопичує поживні речовини навколо кореня для біоти, а не витрачає їх на цвітіння. Вкластися можна в $10/га, якщо вирощувати насіння самостійно.

Пʼяте — сівозміна через одну волого-затратну культуру. Ріпак, соняшник і кукурудза разом не працюють — дуже важко робити відстань між культурами, які потребують багато вологи. Треба вибрати щось одне. Тому озимий ріпак вивели зі структури. Експериментують з льоном та горохом зимуючим на віддалених ділянках.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.