Осіння дорога веде нас далі — АгроЕкспедиція 2025 з партнерами КВС-УКРАЇНА та Креді Агріколь Банк продовжує знайомство з господарствами Заходу України. Цього разу ми завітали до ТОВ СВК «Горинь» на Рівненщині та до сімейного господарства Івашенюків на Тернопільщині.

Тут фермерство — не просто бізнес, а справа, в яку вкладають серце і досвід поколінь. У «Горині» наприклад, завдяки цьому стабільно отримують високу врожайність культур. А у господарстві Івашенюків родина будує аграрну справу на чесності, точному розрахунку й умінні читати ринок.

Обидва господарства доводять: навіть у турбулентні часи можна досягати високих результатів, якщо поєднати технологію, дисципліну й любов до землі. Далі — історії людей, які знають, що стабільний урожай починається з правильного підходу.

ТОВ СВК «Горинь»: кукурудза 13 т/га, а пшениця — 8,8 т/га

Юрієм Титечко, засновник ТОВ СВК «Горинь», ветеринар за освітою, починав свою діяльність з площі у 60 га. Надалі компанія розросталася і сьогодні господарство обробляє 3255 га землі на Рівненщині. Господарство спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, озимого ріпаку, ярого ячменю, кукурудзи та класичної сої.

«В планах збільшувати ріпак до 1000 га. В нас виходить його вирощувати. Торік площа становила 690 га, але через затягнуті жнива цього року зменшили до 500 га» —  пояснює Павло Легкобит, головний агроном ТОВ СВК Горинь.

Завдяки сприятливим погодним умовам та якісній агротехнології господарство досягло високих показників врожайності в сезоні 2025:

• ярий ячмінь – 7,5 т/га;
• озима пшениця – 8,8 т/га;
• озимий ріпак – 3,5 т/га;
• соя – очікується до 4 т/га.

«Ріпак цього року вродив трохи слабше, бо свої корективи внесла весна, то отримали врожайність в межах 3,5 т/га. У нормальні роки збираємо близько 5 т/га», — ділиться результатами Юрій Титечко.

Раніше в господарстві вирощували озимий ячмінь, але сьогодні  повністю перейшли на ярий.

«Одного року ми пропустили час посіву озимого ячменю, спробували посіяти навесні,  відтоді сіємо тільки так. От цього року всі 333 га з врожайністю 7,5 т/га пішли, як пивоварні. В нас під боком знаходиться ТОВ «Оболонь Агро». Це один з виробників солоду в Україні. Тож нам є куди його продавати. Крім того, ми навчились його добре вирощувати, як по якості, так і по об'єму. Є хороший вал», – пояснює директор господарства.

Не могли не поговорити і про кукурудзу. На момент розмови її ще не починали збирати. Агроном зазначає, що весняні заморозки змістили період жнив кукурудзи мінімум на 3 тижні. У 2025 році господарство випробувало чотири гібриди від Сингента, РЖТ та НПЦ Україна. ФАО гібридів 290-300. 

«Якщо брати менше ФАО, то треба розуміти, що врожайність буде не така висока. До того ж ми не встигнемо зі жнивами, бо буде накладка по техніці. Тому нам цікаві пізніші гібриди. Але в умовах попередніх років, навіть з більшим ФАО, ми отримали кукурудзу з вологістю 17-22%», – пояснює агроном.

Під кукурудзу за тиждень до сівби вносили 300 кг карбаміду під культивацію та 150 кг NPK 7-20-30 українського виробництва від Сумихімпром.

Господарство використовує традиційну технологію обробітку ґрунту з оранкою.

«Наша технологія традиційна. Перед посівом вносимо основне добриво у два етапи, тобто під оранку на одну глибину і під культивацію — на другу. Тоді основна маса кореневої системи розвивається вглиб. І коли навіть буде проблема з вологозабезпеченням, ми завжди дотягнемося до вологи», – детально пояснює Павло Лекгобит.

Але під посів пшениці в ТОВ СВК «Горинь» не використовують оранку, а натомість проводять 2 дискування. Також перед сівбою поле обробляють гліфосатом, щоб знищити сходи падалиці, осоту, лободи. Далі на поле вносять добрива і проводять сівбу.

Відновлення родючості ґрунтів

Одним з ключових напрямів роботи у ТОВ СВК «Горинь» є покращення стану ґрунтів. Основний акцент роблять на органічних добривах. Органіку вносять за допомогою спеціальної перекачувальної станції, безпосередньо в ґрунт культиватором — приблизно 50 т/га.

«В середньому органіки вистачає десь на 350–400 га. Але ми двічі на рік вносимо, то виходить 600–700 га на рік. Тобто кожні два роки земля отримує свою порцію органічного добрива», – уточнює агроном.

Результати відчутні. Як розповідає агроном, коли господарство тільки зайшло на нові масиви, вони були забур’янені, виснажені. Були ділянки, де після старої хімії нічого не росло — 40 га стояли мертвими. Зараз земля жива, з’явилися дощові черв’яки, ґрунт став кращим. 

Додатково у господарстві планують працювати із сидератами, щоб покращити структуру ґрунту та збагатити його природним шляхом. Щодо аналізів ґрунту, у господарстві підхід прагматичний.

«Аналіз ґрунту робити правильно, але недешево. Поки явних проблем немає, додаткових витрат не робимо. До того ж у нас землі різні: є опідзолені чорноземи, є глина, є крейда. Єдиної структури немає», — пояснює агроном.

Про перехід на нульовий обробіток та техніку

В ході розмови про ґрунт, ми запитали у директора господарства чи є в планах перехід на мінімальний чи нульовий обробіток ґрунту. Юрій Титечко поки не бачить в цьому необхідності, до того ж каже, що такий перехід потребує капітальних інвестицій у техніку. Наразі стратегія ТОВ СВК «Горинь» орієнтована на поступове і системне оновлення техніки. Юрій Титечко пояснює філософію інвестування:

«Ми взяли один трактор, сівалку поміняли, потім плуг, ще один трактор… І так поступово добирали техніку. Весь парк новий, і завдяки цьому можемо працювати 5 років без великих капіталовкладень, якщо правильно обслуговувати. Наш інженер з нами вже 12 років і знає свою справу. Техніка відпрацьовує своє, але оновлювати потрібно постійно — щороку ми купуємо щось нове», – розповідає засновник.

Оновлення техніки відбувається за підтримки Креді Агріколь Банку. Так вже придбали посівний комплекс Lemken Solitair, комбайн John Deere з жаткою.

«Вартість нової техніки становить 400–500 тис. євро за одиницю. Великі кошти одразу забрати з компанії складно, тому розбиваємо покупку на 3–5 років. Працюємо з Креді Агріколь Банком і Агросем, у нас вже є авторитет. Перший кредит отримали у листопаді 2020 року. Відтоді співпраця розвивалася: обігові кредити, фінансування техніки, валютні контракти», – пояснює Юрій Титечко.

Посівна 2025 йде за планом

Їдемо на поле з ріпаком.

«Цей рік в нас все так, як було заплановано», — каже агроном про посівну.

Перед посівом пройшов дощ, відтак вже 10 серпня посіяли 100 га ріпаку. Далі знову час від часу перепадали дощі. Тобто з вологою проблем не було, на відміну від Півдня України, де спостерігалася посуха. Зупиняємось на першому полі. Ріпак зелений, однорідний, перебуває у відмінному стані.

«Зараз ми його розріжемо. Вже пішли бічні корінці... Точка росту на місці. Бачимо із забезпеченням бором все ок. Такий ріпак може сміливо зимувати», – характеризує стан посівів Павло Легкобит.

Висівали новий гібрид від RAGT – Цеос. Густота висіву 420 тис./га. Попередник — ярий ячмінь. Вологи було вдосталь, тому проблем під час сівби не виникало.

 

Далі їдемо на поле озимої пшениці. Посівматеріал господарство використовує виключно іноземної селекції: KWS, RAGT та Ерідон. 

Минулого року в господарстві «Горинь» сіяли близько 30 га пшениці КВС ЕМЕРІК, отримали урожайність 10,1 т/га, тому цього року збільшили площі під культурою до 800 га. 

«На даному полі вже можемо спостерігати почався процес кущення. Пшеницю сіяли в період з 18-го по 23 вересня з густотою 3-3,2 млн насінин на гектар. З пшеничкою ми, дякувати Богу, встигли до дощів. Тому все так добре вийшло», – розповідає агроном.

Рецепт високих врожаїв ТОВ СВК «Горинь»

Перше —  земля головний актив. «Наш основний засіб виробництва – це не трактор, а земля. І ми хочемо зберегти його», – формулює Юрій Титечко. Тому орендна плата 16 500 грн на пай. «Якщо ми виходимо на 5 т/га ріпаку, то можемо піднімати плату. Пайовики до нас  лояльні. І вже на продовження угоди ми затрачаємо менше часу». 

Друге — продумана сівозміна та якісна селекція. Культура повертається на поле 1 раз на 4 сезони, але звичайно бувають виключення. По селекції чітка позиція — на Заході України  більший потенціал дає іноземний посівмат, того обирають його.
Третє — якість препаратів важливіша за ціну. Практично не використовують агрохімію генеричного виробництва. «Ми вже переконалися безліч разів, що кращий результат дає оригінальна продукція. Інвестиція в даний продукт і окупність його на порядок краща і швидша», — каже агроном господарства.
Четверте — корінь вниз, а не вбік. Технологія передбачає, що корінь завжди буде тягнутись вниз, тому перед сівбою основне добриво вносять у 2 етапи – під оранку на одну глибину і під культивацію на іншу. Такий підхід дозволяє рослинам переживати посухи та стабільно давати врожай навіть у несприятливі роки.
Пʼяте — оновлення техніки щороку. Нова техніка може працювати до 5 сезонів без великих капіталовкладень. Далі її продають або замінюють. Для оновлення техніки користуються кредитними та лізинговими програмами від Креді Агріколь Банку.

«Садимо буряку стільки, скільки потребує цукровий ринок» 

У с. Шумбар Тернопільської області розташоване сімейне господарство родини Івашенюків. Власник господарства — Григорій Івашенюк, якому допомагають два його сини. На сьогодні підприємство обробляє близько 2500 га землі, переважно орендованої. Головний напрям роботи — рослинництво. Тваринництво поки на стадії розвитку. Також в господарстві є власний млин, роботу якого на даний час зупинено через низьку рентабельність виробництва.

Господарство спеціалізується на вирощуванні класичного набору культур: озима пшениця, соняшник, кукурудза, соя, озимий ріпак, озиме жито, цукровий буряк.

«Площі буряку в нас щороку різні. Орієнтуємось на ціну, аналізуємо ринок. Цього року очікуємо на врожай 85 т/га. Торік отримали 65 т/га через брак опадів. Але, памʼятаю оце поле навпроти кукурудзи, то у 2019 р. тут зібрали 100 т/га», —  розповідає Григорій Івашенюк.

У господарстві значна частина площ відведена під кукурудзу, яка використовується як кормова база для тваринництва. Тому сіють як зернові, так і силосні гібриди.

Соя займає 500 га — це одна з чотирьох ключових культур господарства, між якими площі розподілені майже порівну. Ця культура вирощується переважно на продаж, оскільки в годівлі ВРХ використовується незначною мірою — на відміну від кукурудзи чи пшениці.

Соняшник у 2025 році став головним викликом сезону. Дощова осінь затягнула збирання, через що озимі культури сіяли пізніше від запланованих строків.

Основні обсяги продукції ФГ «Івашенюків» реалізує на внутрішньому ринку, співпрацюючи з перевіреними партнерами.  Для транспортування використовують власний автопарк. Поки що зернові культури на елеватори не відправляють, реалізація відбувається переважно напряму.

«Деякі культури — такі, як соняшник чи ріпак — продаємо відразу, бо не маємо де їх зберігати, а основні культури — пшеницю, кукурудзу — залишаємо на корм для корів і частково продаємо. Цього року така стратегія спрацювала, бо з цими правками ціна ріпаку трохи йде вниз. Ми ще встигли продати ріпак по 24 тис. грн/т», – розповідає власник.

Фермер оцінює ситуацію з цінами цього року як «помірно сприятливу».

«Соняшник — гарна ціна, ріпак гарно встигли продати. По буряку ще не знаю, як буде. Пшениця також: ще встигли подати по 9600–9800 грн/т, ну і ще на залишку є складений товар», — каже він.

У планах господарства — розвиток власної інфраструктури для тривалого зберігання врожаю, як от елеватор і власні склади. Це вигідніше, особливо, коли частина врожаю йде на корм. Наразі зберігання забезпечується підлоговими складами.

Посівна 2025: стан пшениці та жита

На полі озимого ріпаку агроном Назар Івашенюк розповідає про особливості цьогорічних посівів. Сіяли ріпак з 20 по 25 серпня. Норма висіву — 500 тис./га на глибину 2,5 см. 

«Ми чекали дощу, дочекалися й одразу після кількох днів посіяли. Завдяки цьому отримали дружні сходи. Я задоволений полем — дуже гарні сходи. Вносили кломазон з пропізохлором, а також додавали фосфорорганіку, бо була совка — небезпечний шкідник. Тож ми попередили її появу ще з ґрунтовим внесенням і більше сюди не заходили. Можливо, ще будемо заходити в рістрегуляцію, але наразі немає потреби — погода холодна, ріст стримується. Якщо потепліє і ріпак піде в ріст, тоді зробимо», – ділиться Назар.

Далі оглядаємо поле з озимою пшеницею. Агроном каже, що цього року посіяли пшеницю пізніше, ніж планували. Не могли вчасно зібрати соняшник, який є основним попередником.На момент візиту господарство ще завершувало посів.

«Оце ми досіваємо. Там 100 га площі — якраз закінчують і переходять до буряків. Попри запізнення з посівом, нічого, я думаю, що ми витягнемо», – коментує агроном, показуючи на поле.

Далі ми поїхали на інспекцію посівів озимого жита. Цьогоріч основну масу зайняв гібрид силосного жита KВС ПРОГАС. У цьому господарстві його посіяли вперше. Підприємство має власне тваринництво, тому активно використовує кормові культури та сучасні технології їх вирощування. 

«КВС ПРОГАС — це силосний гібрид, який добре зарекомендував себе на ринку. Цей гібрид має високу перетравність і чудово підходить для годівлі великої рогатої худоби. Він вирізняється високою енергією росту — навіть за пізніх посівів, як цього року в даному господарстві, він добре відновлюється навесні та формує якісну зелену масу. Ще одна перевага КВС ПРОГАС — потужна вегетативна маса. У фазі виходу в трубку рослини можуть досягати 80–110 см, що забезпечує високу врожайність, — розповіла Катерина Осипова, менеджерка з продукту зернові культури «КВС-УКРАЇНА».

У господарстві дотримуються продуманої сівозміни: ріпак висівають після гороху — якщо він є у структурі, або після пшениці чи ячменю. Зернові йдуть на зміну соняшнику. Кукурудза — після зернових або після соняшнику, а соя — після зернових або після кукурудзи. І так по колу.

Органічні добрива є неодмінною частиною живлення полів. Завдяки власному тваринництву господарство забезпечує себе органікою, зменшуючи потребу в мінеральних добривах.

Стратегія оновлення техніки

Тут дотримуються чіткої політики регулярного оновлення машинно-тракторного парку.

«Техніка 3-5 років попрацювала — продали або поміняли. На старій техніці далеко не заїдеш», — пояснює Григорій Івашенюк.

Такий підхід дозволяє підтримувати техніку у відмінному стані, уникати зростання витрат на ремонт і мати стабільну залишкову вартість при обміні. Усі основні машини — іноземного виробництва, брендів Pöttinger, John Deere, Fendt, Claas, New Holland. Орендують тільки бурякозбиральні комбайни.

Оновлення технічного парку здійснюється, зокрема, через співпрацю з Креді Агріколь Банк у межах державної програми «5-7-9%». З останнього придбали навантажувач JCB. 

«Господарство «Івашенюків» має одні з найвищих показників врожайності в регіоні, зокрема через те, що компанія повністю забезпечена своєю технікою, має менеджмент з глибокою експертизою та досвідом. Навантажувач  господарство купувало в лізинг. Креді Агріколь Банк пропонує програму лізингу  зі ставкою від 4%. Програма зручна, адже фермеру треба тільки обрати техніку, решта процесів, як то фінансування, страхування та документообіг бере на себе банк», — розповіла Оксана Олійник, керівниця напрямку по роботі з МСБ Департаменту середнього корпоративного бізнесу та МСБ Креді Агріколь Банк. 

Принципи роботи ФГ «Івашенюків» 

Перше — аналіз ринку замість традицій. Площі під цукровий буряк плануються щороку залежно від урожайності, ціни цукру та експортних можливостей. 

Друге — техніка як інструмент ефективності. У господарстві наявна техніка John Deere, Fendt, Claas, Pöttinger. Три навантажувачі JCB – кожен на своєму місці: один на фермі, другий на току, третій – поле та будівництво. Результат: мінімум простоїв, швидкі та якісні роботи.

Третє — своєчасна реалізація. Господарству вдалося продати ріпак по 24 000 грн/т до експортних обмежень, пшеницю по 9600-9800 грн/т. В пріоритеті уміння відстежувати ринок та не чекати «ще вищих цін».
Четверте — чесність та довгострокові відносини.

«Піднімаємо орендну плату, надаємо робочі місця пайовикам по можливості», – каже власник.

Результат: стабільний земельний банк 2500 га та лояльні орендодавці.

 © Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.