Уявіть: ваша молочна ферма працює без перебоїв навіть під час 7-годинних відключень світла, корови отримують ідеально збалансований корм, а ви контролюєте весь процес з телефону. Це не фантастика, а реальність для господарства Віктора Ланька на Чернігівщині.

Як йому вдалося досягти такого результату? Відповідь — у комплексній автоматизації та сучасному комбікормовому заводі Buschhoff, розробкою проєкту і встановленням «під ключ» якого займається компанія «Сій добро».

Десять років тому на місці сучасної високотехнологічної молочної ферми ПрАТ «Чернігівське Племпідприємство» не було практично нічого. Чернігівське племінне господарство з 30 коровами, яке давало близько 700 л молока на день, 300 га землі, один трактор і три механізатори  — ось з чого починав керівник Віктор Ланько.

«Коли ми сюди прийшли, тут було Чернігівське племінне господарство, де були бики, які давали сперму. Це був основний бізнес — продавати сперму по Чернігівській області», — згадує Віктор Олексійович.

Господарство розташоване поблизу державного кордону з Білоруссю та поруч із містом енергетиків — Славутичем. За десять років господарство пройшло шлях від занедбаної радянської ферми до сучасного підприємства з 650 коровами (500 з яких дійні), власним комбікормовим заводом та системою автономного електропостачання.

Повна автоматизація — мінімум людського ресурсу

На фермі Віктора Ланька автоматизовано практично все:

• Освітлення — автоматично регулюється залежно від часу доби та природного освітлення.
• Вентиляція — працює за показниками датчиків температури.
• Вивезення гною — запрограмовано на певний час.
• Годування — комбікорм автоматично подається у кормозмішувач.

«Ніхто нічого не включає вручну. Все максимально автоматизовано. Немає робітника, який забуває виключити кнопку і від того порушується процес.Тепер і що стосується виробництва корму маємо повну автоматизацію. Оператор приїжджає, у нього є меню в телефоні, він натискає кнопку — потрібна кількість компонентів автоматично завантажується в кормозмішувач. Навіть навантажувач не потрібен — все через систему автоматичної подачі», — підсумовує Віктор Ланько.

Зараз тут будують ще два корівники. Проєкт розрахований на 1000 корів дійного стада.

«У нас 650 корів, з них 500 дійних. Плюс близько тисячі молодняку, нетелей. Ми готуємось до розширення. Будується також нове пологове відділення з доїльним залом. Система транспортування гною буде об'єднана для всіх чотирьох корівників з перспективою встановлення біогазового заводу», — ділиться планами фермер.

 

Господарство отримало сертифікат європейського виробника молока. Така потреба у молокозаводів, що купують тут молоко і експортують свою продукцію до Європи.

«Європі потрібно, щоб весь ланцюжок виробництва відповідав певним стандартам. Є чіткі вимоги і щодо миття, того ж догляду за тваринами — наша ферма повністю знаходиться під контролем Європейського Союзу», — пояснює Віктор Олексійович.

Основна порода на фермі — голштинська 

На господарстві Віктора Ланька переважає голштинська порода корів. На переконання досвідченого фермера, це найкраща порода корів для молока. Однак вона дуже вимоглива — потребує ретельного догляду та правильного годування.

«Особливість голштинів у тому, що навіть при поганому годуванні вони продовжують давати молоко за рахунок власного організму, вимиваючи кальцій, руйнуючи суглоби. Для поліпшення здоров'я стада ми почали покривати голштинів іншими породами — джерсеями, айширами. Це скандинавські корови, більш витривалі», — ділиться досвідом фермер.

Ситуація на ринку молока в Україні нині мінлива. 2025 рік виявився складним: ціна впала через зниження світового попиту на вершкове масло та сухе знежирене молоко.

«Торік була висока ціна — близько 28 грн за літр у перерахунку на жир-білок. Зараз — 23 грн з ПДВ. При цьому в магазині літр молока коштує 40-50 грн. Щодо власної переробки, то питання складне. Бо пакетоване молоко чи сметана — непроста переробка. Сир — неначе простіше виготовляти, але виникає питання збуту. Зараз ті ж польські сири складають українським неабияку конкуренцію за ціною. Та й мережі ставлять такі умови, що дуже складно конкурувати», — констатує Віктор Ланько.

Тому в нинішніх умовах стратегія Віктора Ланька інша: мати надійного партнера — молокозавод, який завжди забере молоко. Водночас будувати стратегію господарства таким чином, аби знижувати собівартість виробництва молока.

«Економіка проста: якщо молоко коштує 23 грн/л, а твоя собівартість — 15 грн/л, ти заробляєш. Якщо ж собівартість 22 грн/л, ти або вішаєш замок на господарство, або таки модернізуєш ферму. Тут замок не повісиш — багато вкладено», — підсумовує Віктор Олексійович.

Комбікормовий завод — точність замість приблизності

Один з ключових етапів модернізації і зниженні собівартості виробництва молока — встановлення комбікормового заводу Buschhoff потужністю 2-2,5 т/год. Це рішення було продиктоване не лише перспективами розширення, а й конкретними проблемами.

«Раніше для виробництва комбікорму у нас була дуже проста машина польського виробництва. Робітник по три-чотири години кожен день готував якусь купку інгредієнтів, потім трактор її кудись перевозив. Все було дуже приблизно, довго по часу. Чесно, я навіть згадувати ті часи не хочу. Купа проблем виникала», —  розповідає Віктор Ланько.

Сергій Куць, керівник проєктів компанії «Сій Добро» (офіційного представника Buschhoff в Україні), пояснює вибір.

«Віктор Олексійович хотів подивитися на вже працюючий завод. Ми поїхали на існуючий об'єкт, що також працює у Чернігівській області. Після огляду він чітко сформулював технічне завдання: потрібна максимальна автоматизація з віддаленим управлінням», — пояснив Сергій Куць.

Економія макухи й шроту складає 20% 

Ефект від встановлення нового обладнання перевершив очікування. Вже за три тижні після запуску Віктор Ланько помітив перші зміни.

Економія 20%. «Розхід білкової групи зменшився на 20% завдяки точності та автоматизації. Білкова група —  це макуха та шрот, фактично найдорожчі компоненти корму, які ми купуємо», — пояснює власник господарства.

Стабілізація показників молока. «За три тижні нам вдалося стабілізувати жир і білок у молоці. Показники і покращилися, і стабілізувалися. Сьогодні ми фіксуємо вміст жиру на рівні 4,2%, а білка — 3,4%. Це стабільні результати. За таких значень жиру та білка ми отримуємо 15% добавку до вартості молока», — додає Віктор Ланько.

Збільшення надоїв. За даними клієнтів компанії «Сій Добро», які працюють із заводами Buschhoff півроку-рік, надої збільшуються на 10-15% завдяки якості, точності та однорідності змішування.

Поточні показники молока на господарстві Віктора Ланька:

• жирність: 4,2%;
• білок: 3,4%;
• надій на корову близько 40 л на добу (за 10-11 т/рік).

«У господарствах, де встановлені наші заводи, фермери підтверджують збільшення надоїв від 10 до 15%. Це тільки завдяки тому, що якість, точність і однорідність зерна стабільні. Плюс мотори обладнання Buschhoff, які забезпечують економію електроенергії  —  на 1 т виготовленого комбікорму йде 7-8 кВт. Це суперпоказник», — наводить приклад Сергій Куць. 

Війна підштовхнула до енергонезалежності 

Паралельно з будівництвом комбікормового заводу господарство розв'язувало питання автономного електропостачання. Війна прискорила ці процеси.

«Війна — погана історія. Але з іншого боку, саме за період війни ми багато чого зробили. Того, що постійно відкладали у період мирного життя. Ми встановили сонячні панелі. Тепер виробляємо 300 кВт електроенергії з сонячних панелей. Також встановили систему зберігання енергії ємністю 360 кВт», — зізнається Віктор Ланько.

Така ідея з’явилася через те, що у спеку корови потребують вентиляції. У корівнику, де перебуває 500 корів, система вентиляції споживає 50 кВт на годину. Так вентилятори тут почали працювати від сонця. Або від акумуляторів, які накопичують сонячну енергію.

«Ми зробили програмне обмеження — не більше 40 кВт з мережі. Це чудове рішення для енергосистеми, адже немає піків навантаження. Таким чином, якщо наша потреба більша, то енергія додається з акумуляторів», — розповідає Віктор Олексійович.

З новим погодинним тарифом, який, за словами фермера, обіцяють ввести з 2026 року, така система стане ще вигіднішою: можна буде заряджати акумулятори вночі за низьким тарифом, а використовувати енергію у пікові години.

Один оператор замість п'яти

Ключова особливість комбікормового заводу — можливість віддаленого управління. Саме таким був запит Віктора Ланька на старті. Тепер він навіть з телефона має можливість наглядати за управлінням і фермою, і заводом одночасно, чим фактично займається один оператор. 

«В умовах відключень електроенергії це особливо актуально. Оператор знає, коли у нього є світло, наприклад, з 14:00 до 16:00, і може в цей час запустити завод віддалено. І все працюватиме автоматично», — пояснює Віктор Ланько.

За восьмигодинний робочий день завод може виробити 16-20 т комбікорму. А при цілодобовій роботі його можливості — близько 50 т. Наразі потреба господарства — 7-10 т на день, що займає 4-5 годин роботи.

«Якщо виникає питання в оператора, ми намагаємось вирішити його швидко в телефонному режимі, або через онлайн-доступ з Німеччини чи з України, щоб продовжити безперебійну роботу установки. Наші фахівці можуть зайти віддалено в панель управління і виправити будь-який нюанс», — запевняє Сергій Куць.

Компанія «Сій Добро» надає сервісне обслуговування обладнання навіть після гарантійного терміну. Для цього укладається контракт, і раз на рік проводиться планове дефектування.

Від підписання контракту до введення в експлуатацію комбікормового заводу в середньому проходить 6-8 місяців. Це залежить від конфігурації заводу та його потужності. 

Основні переваги обладнання Buschhoff, за словами керівника проєктів:

• Автоматизація — мінімум людського фактора, максимум результату.
• Комплексний підхід — рішення «під ключ» від зберігання сировини до видачі готового продукту.
• Якість — як самого комбікорму, так і обладнання.
• Точність дозування — похибка менше ніж 1%.
• Розвиток — постійна модернізація та впровадження інновацій.
• Власна система управління — програмне забезпечення пишеться власними спеціалістами Buschhoff.
• Сервісна підтримка — віддалена допомога та регулярне обслуговування.

Завод побудований з перспективою на розширення. Наразі його основні складники:

• Завальна яма — приймання сировини.
• Система зберігання — шість модульних силосів (три для зернової бази по 27 т, три для білкової групи по 22 т).
• Центральний сегмент — молоткова дробарка 22 кВт з молотками з твердосплавною наплавкою (регламент заміни – 5-10 тис. т), система автофільтрації, змішувач на 2,5 т.
• Система дозування — 8 автоматичних ємностей по 360 л з нержавіючої сталі для мікрокомпонентів (сіль, крейда, монокальцій, буфер).

Система очищення — барабанний очисник та магніти перед дробаркою.

Зберігання готової продукції — п'ять силосів по 12 т плюс пряме вивантаження.

Особлива увага тут приділена системам контролю. На заводі встановлені радари, які відображають заповненість силосів у відсотках. 

«Віктор Олексійович — один з перших, у кого з'явилися ці радари. Це новинка Buschhoff. Завдяки цим радарам в режимі реального часу можна бачити заповненість силосів у відсотках, які автоматично перераховуються в тонни», — зазначає Сергій Куць.

Коли потрібен власний комбікормовий завод?

За словами керівника проєктів, раніше для будівництва власного комбікормового заводу існував стандарт — 400-500 дійних корів. Зараз навіть менші господарства ставлять заводи, бо думають на перспективу.

«Серед наших клієнтів є ті, хто мають і 250 голів дійного стада. На таких господарствах часто сам власник є оператором — це економить час і гроші. Але в будь-якому випадку, перш ніж прийняти рішення, треба прорахувати всі аспекти: логістику, економію, зниження собівартості комбікорму внаслідок якості, точності дозування, якості подрібнення та змішування», — радить Сергій Куць.

Обладнання Buschhoff — як конструктор LEGO. Завод постійно можна  добудовувати, змінювати, збільшувати. У компанії «Сій Добро» є приклади, коли одне з господарств свою першу комбікормову лінію збудувало у 2021 році, а вже зараз, у 2025 році продовжує збільшувати потужності — різними видами пакування, лініями грануляції та преміксів, розширенням силосних комплексів тощо. І на 2026 рік планується подальше дооснащення та розширення, оскільки господарство також продає комбікорм як готову продукцію для інших споживачів під власною торговою маркою.

«Досвід господарства Віктора Ланька показує, що інвестиції в автоматизацію та якісне обладнання окупаються швидко. Економія 20% на білковій групі добавок, збільшення надоїв та фактична стабілізація показників молока, і разом з тим зниження залежності від електромережі — це конкретні результати, які можна виміряти. Тож професіонали працюють з Buschhoff.  І цей завод на Чернігівщині — яскравий приклад того, як сучасні технології змінюють українське молочне тваринництво», — підсумовує Сергій Куць.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.