Зима 2025–2026 років випробувала на міцність озимі посіви Центрально-Західного Лісостепу. Три хвилі морозів до -25–27 °C, посилені вітром до 15–19 м/с та нестійким сніговим покривом, змусили аграріїв з тривогою очікувати весни. Щоб оцінити реальний стан озимих культур після екстремальних температур та визначити стратегію весняних агрозаходів, фахівці компанії «ПРОПОЛЕ» провели комплексний моніторинг посівів пшениці, ячменю та ріпаку.

Погодні умови кінця січні-першої декади лютого

В умовах центрально-західного Лісостепу (Хмельницька, Тернопільська, Вінницька обл., Південь Житомирської та Київської обл. та північ Кіровоградщини та Черкаської областей) мінімальна температура повітря протягом січня — першої декади лютого у так звані температурні «ями» знижувалася до -25-27 °С, що було майже на 5-8 °С нижче норми. 

Зокрема, перший мінусовий температурний пік -20–27 °C тривав з 17 по 22 січня. Наступна морозна хвиля зайшла наприкінці січня — на початку лютого — до −22–25 °C, і нарешті третю хвилю — до −15–17 °C культури пережили 9–10 лютого. 

«До низьких температур варто додати ще посилення вітру в цих датах до 15–19 м/с та нестійкий сніговий покрив від 5 до 25 см. В результаті отримаємо цілком логічні переживання аграріїв щодо можливого пошкодження озимих культур низькими температурами», — зазначає Директор агротехнічного департаменту «ПРОПОЛЕ» Микола Сучек. 

Що показав моніторинг: стан посівів по культурах

Фахівці агротехнологічного департаменту агроконсалтингової компанії «ПРОПОЛЕ» провели відбори проб рослин озимої пшениці, озимого ячменю та озимого ріпаку з метою визначення життєздатності за експрес-методикою. Отримано наступні результати:

• На полях озимих культур висота снігового покриву становить від 5 до 25 см. Наявна двоярусна крижана кірка була зумовлена температурними коливаннями та опадами у вигляді дощу. Перший ярус — підмерзання верхнього шару снігу, а другий ярус — притерта крижана кірка, яка покриває рослини у вигляді суцільного льоду або льодової «каші». Глибина промерзання ґрунту від 4-5 до 22 см, і залежить від висоти снігового покриву. Найбільше промерзання – 20 см і більше, встановлено на ділянках, де сніговий покрив фактично відсутній. 

Слід наголосити, наукові дані свідчать, що розрахункова критична температура вимерзання для пшениці озимої становить:

у фазі сходів  —  -12-13°С;
у фазі 3-го листка —  -13-14°С;
у фазі кущіння — -14–16 °C.

Для озимого жита мінімум становить -15–17 °C, ячменю озимого, ріпаку — -11–12 °C.

• На посівах пшениці озимої у фазі початку кущення за висоти снігового покриву понад 10 см встановлено високу регенеративну (відновлювальну) здатність — приріст надземної частини становив від 0,8 до 1,2 см за добу. Відсоток живих рослин — на рівні 92–98 %. Ураження хворобами: борошниста роса — 0,8–3 % обстежених рослин, септоріоз (осіння стадія) — 1–4 %.

• На посівах пшениці озимої у фазі другого-третього листка за висоти снігового покриву понад 10 см регенеративна здатність знижена — приріст надземної частини становив від 0,2 до 0,5 см. Нижчий і відсоток живих рослин – 82–94 %. На ділянках полів — горбах, схилах, із мінімальним сніговим покривом (нижче 5 см) — встановлено загибель до 40% рослин. Тож матимемо «лисі» горби на полях пізніх строків посівів.

• На посівах ячменю озимого у фазі кущення за висоти снігового покриву понад 10 см встановлено задовільне регенеративне відновлення —  0,3–0,7 см за добу. Відсоток живих рослин — 88–95 %, що є добрим результатом за умов, що склалися.
• На полях ріпаку озимого, де рослини увійшли в зиму добре розвинуті у фазі 8-10 листків — життєздатність рослин на рівні 80-92%. Так, де рослини у фазі 6–8 листків — життєздатність — 75–85 %, та вкрай незадовільна регенеративна здатність — відростання паростків 0,3–0,5 см через 36 годин. На жаль, на полях, де рослини ріпаку були у фазі менше ніж 6 листків, встановлено загибель 30–38 % рослин.

Стратегія весняних агрозаходів

Отже, можна констатувати, що пікові зниження температури протягом січня — першої декади лютого критично негативно на посіви озимих зернових культур не вплинули. 

Щодо посівів ріпаку озимого, де рослини увійшли в зиму слабо розвинуті —  у фазі менше 6 листків, необхідно проводити подальший моніторинг життєздатності для прийняття рішення щодо доцільності підживлення по мерзло-талому ґрунті таких посівів. 

Для посівів озимих зернових у фазі початку кущення рекомендую провести підживлення по мерзло-талому ґрунті підтримуючою дозою азоту (в межах 30–35 кг в д.р.) не раніше ніж за 2 тижні до відновлення вегетації. Рослини будуть виснажені із пошкодженою листковою поверхнею (будемо бачити «руді» поля під час відновлення вегетації), їхній стартовий ріст потребуватиме додаткового стимулювання.

Читайте також: Інтенсивний, пластичний чи компенсаторний — 3 правила вибору сорту чи гібриду

Поля, де рослини озимих зернових у фазі двох-трьох листків, потребують особливого контролю. Обов’язкове перше підживлення азотними добривами з нітратною формою азоту  до відновлення вегетації. Рослини повинні «просинатись» у легкодоступному водорозчинному азоті, а це нітратна форма, наприклад в аміачній селітрі. Крім того, такі посіви потребуватимуть і додаткове внесення азоту і під час відновлення вегетації для стимулювання продуктивного кущення.

Фахівці агротехнологічного департаменту агроконсалтингової компанії ПРОПОЛЕ продовжать контролювати життєздатність озимих культур в умовах зими-весни 2026 року.

© Микола Сучек, кандидат сільськогосподарських наук, директор агротехнічного департаменту компанії «ПРОПОЛЕ», Kurkul.com, 2026 р.