Про ФОП «СтоЯгідка» з Кіровоградщини ми вже писали в матеріалі про вирощування суниці в закритому ґрунті. Цього року у господарстві спробували новий напрям — кавуни.

Господарство знане передусім суницею, але подружжя Столярчуків вирішило спробувати розширити асортимент для покупців — посіяло 5 га кавунів та 1 га цукрової кукурудзи. Вийшло смачно, врожайно, але вкрай складно в реалізації. 

І хоча відразу після сезону Вікторія Столярчук була впевнена, що баштану на «СтоЯгідці» більше не буде, вже за кілька днів після цього інтерв'ю її думка змінилася. 

Про перший кавуновий сезон, його помилки і несподівані висновки розповідає сама співзасновниця господарств. 

Давня ідея Юрія Столярчука

Ідея спробувати вирощування баштанних культур народилася взимку, коли в господарстві традиційно менше польових робіт, згадує Вікторія. За її словами, попри те, що в соцмережах усі звикли думати, ніби саме вона підбиває чоловіка на нові експерименти, цього разу все було навпаки. Кавун і цукрова кукурудза — це давня мрія Юрія, і саме він переконав дружину спробувати.

«Він завжди хотів спробувати кавун в теплиці і цукрову кукурудзу саме професійних гібридів. Переконував  мене на три гектари, в результаті вийшло майже шість», — розповідає Вікторія Столярчук.

Землю під баштан узяли в оренду у знайомого. Аргумент на користь експерименту звучав так: цього року зі суницею менше роботи, то можна спробувати нове.

Найбільше сил забрало саме вирощування розсади. Сіяти кавун на розсаду потрібно було ще в березні в саморобних розсадниках, які раніше використовували під розсаду суниці, з опаленням саморобними буржуйками. У результаті загальна площа під баштаном склала 5 га: 2,5 га в тунелях і 2,5 га під мульчувальною плівкою.

Коли розсаду висадили в тунелі-«термоси», в полі була спека до 50 °C — на господарстві побоювалися, що рослини просто згорять. Частину врожаю справді втратили. За оцінкою Вікторії Столярчук — приблизно 15% розсади. Утім, для першого досвіду результат вона вважає цілком гідним.

Технологія вирощування кавунів та статті витрат

Загальні інвестиції господарства в баштанний напрям склали близько 1 млн грн на 5 га, тобто орієнтовно 200 тис. грн на гектар — включно з посадковим матеріалом і обробками. Уся робота на баштані велася вручну, без застосування спеціалізованої техніки.

Весь список статей витрат, за словами Вікторії, складався з насіння, касет, торфу, будівництва розсадника під касетну розсаду (плюс дрова для опалення), оплати робіт із висаджування касет, підготовки ґрунту й внесення добрив, грядкоутворювача для натягування плівки, дуг для термосу, самої плівки, крапельної системи, помпи для поливу, лайфлетів та крапельниць, стартових добрив для розгону кореневої маси. 

Розсаду для тунельної технології (раннє вирощування під плівкою на дугах) вирощували самостійно з березня у розсадниках із постійним опаленням. 

Живлення кавунів здійснювали тими ж добривами, що й полуниці.

«Ми працювали цими ж добривами, бо знаємо, що вони якісні. Те, що використовуємо на суниці, ми все те використали і на баштані», — каже Вікторія.

Через нестачу фінансування частину підживлень довелося пропустити, а гроші на завершення баштанного сезону «витягувати» з бізнесу на суниці.

Поливали кавуни раз на три-чотири дні, а за 10 днів до збору врожаю полив повністю припиняли для покращення смакових якостей.

Із захистом від шкідників і хвороб проблем не виникло — використовували ті самі препарати, що й на суниці, застосовуючи мінімум обробок проти кліща, попелиці на кукурудзі та совки. Ентомофагів не застосовували через високу вартість.

Кращі сорти кавунів для Кіровоградської області

Основними гібридами на полі «СтоЯгідки» були Талісман і Леді, але також висадили гібрид Арашан, сорт АУ Продюсер, а також для експерименту сім інших сортів — загалом 11 позицій. 

Частину посадкового матеріалу підказали виробники насіння. За словами Вікторії Столярчук, деякі компанії передають їхньому господарству на випробування нові, ще не перевірені на ринку гібриди, тож на полі є окремі ділянки з табличками саме для такого тестування.

За підсумками сезону слабких сортів серед випробуваних не виявилося. 

«Немає найгірших. Всі ті сорти й гібриди, які ми вирощували, гарно себе показали — і за вагою, і за смаком», — каже Вікторія Столярчук. 

Гібриди підбирали не наосліп. Ще у 2025 році куштували кавун сорту «Леді» в товаришів у Броварах — і саме тоді вирішили посадити його собі. 

Додатково консультації давав Олександр Шепеленко з Карлівки — фермер, який професійно вирощує кавуни й дині.

Результати сезону — збір урожаю кавунів

Основний обсяг урожаю дали два гібриди — «Талісман» і «Леді». За смаковими якостями покупці явно віддавали перевагу «Леді».    Однак продавати почали саме з «Талісмана» через його властивість швидко перестигати після зрізання (буквально за два дні за спекотної погоди, коли температура сягала майже 40 °C).

Максимальна вага кавунів становила 18 кг. Переважна частина врожаю пройшла за найвищим калібром (від 5 кг). Кавунів вагою 3–5 кг на полі майже не було.

24 липня повністю розпродали врожай з тунелів першого поля, а з 1 серпня розпочали збір з другої ділянки, висадженої під мульчувальну плівку без дугового укриття. У пікові дні збору навантаження на команду сягало 15–40 т продукції щодня.

Одне з найбільших хвилювань першого кавунового сезону — правильно визначити момент стиглості, щоб не зібрати врожай завчасно.

«Ми ж не можемо в кожен кавун заглянути. Але за порадою колег-баштанників з Карлівки ми навчилися розпізнавати стиглість візуально. У ягоди змінюється колір і стан бадилля біля плоду», — пояснює Вікторія Столярчук.

Для контролю проходили полем по діагоналі, розрізаючи 10–15 кавунів навмання — якщо стиглими виявлялося щонайменше 80% зрізаних плодів, поле вважали готовим до збору.

Щодо продажів, Вікторія Столярчук на момент висадки не хвилювалася — досвід із суницею та малиною давав їй впевненість, що ринок збуту знайдеться сам собою.

Урожайність 60 т/га, але чи буде прибуток

За словами Вікторії Столярчук, з якістю та смаком проблем не було жодних — врожай вдався. Проблема в іншому: ціна на ринку цього року обвалилася настільки, що для багатьох фермерів сезон виходить у мінус.

«Зазвичай виручка від кавунів дозволяє баштанникам відкласти на життя на цілий рік і закупити насіннєвий матеріал, касети, торф і мульчувальну плівку на наступний сезон. Але ми такого запасу не матимемо», — каже фермерка.

Причина — перенасичення ринку. Кавуни цього року посадили чимало господарств, включно з тими, хто не має досвіду продажів.

«Садили ті фермери, які не знають, що таке ринок. Вони виростили, їм здається, що кавун вже достиг, і їм треба швидко продати — тому що у кавуна є буквально тиждень, адже він перестигає», — пояснює Вікторія Столярчук.

Щоб пришвидшити продаж, фермери масово знижують ціну — і цей ланцюг спрацьовує по всьому ринку: побачивши, що конкурент розпродається дешевше, сусідній баштаник теж змушений опускати ціну.

Станом на початок серпня, за словами Вікторії, оптова ціна на кавуни при закупівлі від 22 т становила лише 3,50 грн/кг — тоді як у роздрібній торгівлі ціна тримається на рівні 15–20 грн/кг. 

За розрахунками Вікторії, щоб вийти хоча б у мінімальний плюс, ціна реалізації має стартувати від 10 грн/кг — тобто нинішній гуртовий рівень утричі нижчий за поріг рентабельності. 

«Виходить, знову заробляє не виробник. Зараз заробляє знову перекупник», — резюмує фермерка.

Географія продажів кавунів — від Дніпропетровщини до Івано-Франківщини

Покупцями стали переважно невеликі гуртовики з Черкаської області, а також з Житомира, Івано-Франківська та навіть Нікополя.

Динаміка гуртової ціни за сезон виявилася доволі стрімкою: старт продажів господарство почало не першим у регіоні з ціни 17 грн/кг за партії до 10 т. Далі ціна різко пішла вниз: спершу до 15 грн, потім за лічені дні знизилася до 10 грн. Останню партію відвантажили в Житомир уже по 7,50 грн/кг.

Порівняно з суницею, цей бізнес легший, але ринок значно жорсткіший. За словами фермерки, вирощувати кавуни значно простіше й швидше.

«Аби виростити суницю, треба 11 місяців обробляти, живити, обрізати, садити, поливати — і лише один місяць ми продаємо ягоди і, відповідно, заробляємо. А з кавунами, якщо в тунелі, за два місяці після висаджування вже отримуєш врожай», — порівнює Вікторія.

Що б зробили інакше

На запитання, які рішення цього сезону вона б переглянула, знаючи те, що знає зараз, Вікторія відповідає без вагань: перше і головне — зменшила б площу.

«5 гектарів для початківця, якого на ринку не знають як баштанника, — це дуже важко. Якби не наші сторінки в соцмережах, нам було б важко його продати», — визнає фермерка.

Другий висновок стосується сортів: замість «Талісмана» господарство, найімовірніше, посадило б більше «Леді» — саме через властивість «Талісмана» швидко перестигати, яка й створила основну частину проблем із продажем у стислі терміни.

Наступного року кавуни таки будуть 

Ще одразу після завершення сезону Вікторія була категоричною: баштану на «СтоЯгідці» більше не буде, основний напрям — суниця, і поєднувати два бізнеси одночасно виявилося надто виснажливо. Втім, її позиція скоро змінилася на протилежну.

Логіка рішення випливає з економіки. Частина інвестицій цього року розрахована на кілька сезонів наперед: дуги для тунелів можна використовувати кілька років, помпа для поливу — теж багаторазова, як і касети та сам розсадник. При цьому сезон 2026 року господарство змогло закрити «в нуль».

«Помпа, дуги, касета — це все залишається. Розсадник у нас є. То чому не купити насіння й торф і не зробити наступного року закладку, якщо вже є і досвід із цього року, і залишки матеріалу?» — пояснює фермерка.

Ринкові хвилі повторюються

Вікторія Столярчук знає: перенасичення ринку і цінові обвали — закономірність, притаманна практично будь-якій культурі.

«У 2025 році була висока ціна на суницю. Ті, хто нею займався, гарно заробили. А ті, хто побачив, що ягода коштує дорого, — насадили вдвічі більше. І ринок перенаситився, а ціна впала до мінімуму», — пояснює фермерка.

За її спостереженнями, після провального сезону частина новачків залишає бізнес, вибраковуючи посадки та переходячи на інші культури, тоді як постійні виробники продовжують працювати. І за рік-два ринок знову вирівнюється, а ціна зростає. 

«Кожні три-п'ять років такий сезон трапляється в будь-якій культурі», — резюмує фермерка.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.