Від техаського дому — українському агроному: все про Сорго

Сорго: досвід Африки й пустельного Техасу для Півдня України

11 квітня 2018 1567 0

Нині площі посіву кукурудзи в Україні значно більші, аніж її прямого, і вигіднішого, до речі, конкурента — сорго. Хоча невибагливе сорго, виведене у Старому Світі тисячі років тому, добре витримує засуху і є трендовою фуражною та харчовою, і, що важливо, безглютеновою культурою Америки, Австралії, Африки.

Сорго можна назвати нішевою рослиною, але це в Україні. Бо якщо тут «велика сімка» сільськогосподарських культур починається із пшениці, ячменю та кукурудзи, то для Африки, наприклад, сорго є провідною харчовою та кормовою культурою. У Європу культура завезена у XV ст.

За зовнішнім виглядом сорго нагадує кукурудзу. Коренева система потужна, проникає на глибину 2-2,5 м. Стебло пряме, карликові види мають висоту близько 0,5 м, тропічні форми досягають висоти 7 м. Більшість сортів зернового і віничного сорго стає сухим при дозріванні, в той час, коли цукрове сорго під час дозрівання стає соковитим.

Зерно сорго містить 61-83% крохмалю, 7,8-16,7% білку, 1,7-6,5% жиру. З нього виготовляють борошно, крупу, спирт, патоку (сорговий мед) тощо. Стебла цукрового сорго містять до 18% цукру. Зернятка і зелену масу використовують на корм для великої  рогатої худоби. Солома також використовується у господарствах, а із сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір.

Сорго відрізняється легкою пристосованістю до ґрунтових і кліматичних умов. Це теплолюбна, засухостійка рослина, що добре переносить підвищену концентрацію солей у ґрунті, зростає на територіях із низькою вологістю. Жартома його називають «верблюдом царства рослин».

alt

Торговий представник компанії «Нусід Україна» Ігор Гаврилюк вважає сорго нішевою культурою, оскільки за статистикою 2017 р. уся площа українських земель, відведених під рослину, не перевищує 70 тис. га, хоча були роки, коли площі сягали 220-240 тис. га.

Найбільше площ під сорго відведено в Америці й Австралії. Зокрема в Австралії, де 95% території — пустеля, сорго є фактично єдиною культурою, що може рости на таких грунтах.


«У найзасушливіших Штатах США, таких як Техас, де не росте кукурудза і так-сяк виживає соняшник, головна культура нині — це сорго, вирощене на великих площах. Саме за рахунок величезних територій посівів сорго, в Техасі добре розвиваються тваринницькі ферми, адже 80% раціону ВРХ складає сорго», — говорить Ігор Гаврилюк.

Спеціалісти пропонують Україні розвивати гібриди зернового (червоні й білі зерна) сорго і силосного.

Знахідка для українських фермерів

Для аграріїв, що розчаровані несталими врожаями ярого ячменю та кукурудзи у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, а також для Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Донецької областей сорго є хорошим варіантом. Адже у ранніх сортів вегетативний період триває до 105 днів. Його можна використовувати на другий урожай після раннього збирання — 50-52 дні до цвітіння.

Швидкостиглі гібриди підходять для «набиття ґуль» початківцями у вирощуванні сорго. Таке сорго має трохи нижчий потенціал, але є й переваги: короткий вегетативний період, пластичність та ультрараннє дозрівання. Густота на момент збирання ранніх сортів сорго — 130 000 шт./га.Тобто норму висіву треба розрахувати відповідно до посівних кондицій майбутнього насіння.

Більш пізньостиглі гібриди сорго мають вегетаційний період 115 днів, менший ріст і хороший потенціал. Рекомендована густота на момент збирання — не більше 120 000 шт./га. Таке сорго вимагає більше уваги до себе: якісних добрив, прискіпливішого догляду тощо.

Силосні сорти сорго ідеально підійдуть тваринникам і тим, хто цікавиться відновлюваними джерелами енергетики. Вони досягають трьох метрів у висоту, мають хорошу масу, високі показники вмісту масла, малу кількість лігніну. Вегетативний період триває 115-125 днів. Таке сорго підходить як для заготівлі силосу, так і для переробки на біогазових станціях.

Силосно-зернові сорти ростуть до 1,8-2 м у висоту. Окрім зеленої маси формують добрий урожай зерна.

Технологія вирощування: на що звернути увагу?

Сорго можна висівати після будь-яких культур польової сівозміни, але лише на полях, повністю очищених від бур’янів. Бажаним попередником є озимі: пшениця, ячмінь та ріпак, а також інші культури, які не засмічують поле і залишають після себе великий запас вологи. Але це ідеальний варіант. Насправді попередником може бути й кукурудза, і навіть є успішний досвід українських аграріїв із попередником-соняшником.

Обробіток полів для цієї культури потребує мінімуму: ранньої оранки, і попереднього осіннього знищення бур’янів та падалиці з одночасним вирівнюванням ґрунту.

Єдине, чого сорго не терпить — болотистих і кислих ґрунтів.

Посів сорго треба починати тоді, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см становить 14-16°C. Насіння дрібне, глибина висіву 4-5 см. Перші сходи з’являються на 10-12 день. При температурі 25-28°C — на 5-6 день.

Досліди показали, що ранні — «холодні» — терміни посіву сорго є неефективними. Якщо температура ґрунту на глибині 10 см лише 7-8°C, то сходить воно тільки через 30-35 днів, і нерівномірно, втрачаючи до 30% проростків.

Спосіб посіву — пунктирний, із шириною міжрядь 45-70 см. Він дозволяє контролювати бур’яни на початкових етапах повільного росту сорго. Оптимальна густота стояння рослин — 100-110 тис. шт./га, хоч вона, звісно, неоднакова у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

На дуже чистих полях можна використати суцільний посів з міжряддям 19-21 см. Після посіву обов’язкове коткування.

Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні.

Африканська «кров»

Температуру 40-45°C сорго переносить практично без наслідків. Може витримати навіть до 55°C (для порівняння, кукурудза, наприклад, не витримує тих же 40-45°C і при такій температурі має проблеми з запиленням, оскільки пилок стає стерильним, і це часто викликає череззерницю).

Якщо спека зростає, сорго може припинити ріст і вегетаційні процеси, але відновити їх, коли опади повернуться. Інші культури такої властивості не мають. Проте, при спаді температури нижче 9°C після посіву, сорго втрачає схожість, а морози -2-3°C повністю його знищують. Тож сіяти культуру потрібно лише при 100% упевненості, що холоди не повернуться.

На внесення як органічних, так і мінеральних добрив сорго відгукується добре. Хоча слабо реагує на родючість ґрунтів загалом.

На формування одного центнера зерна, в залежності від клімату, сорго витрачає:

  • азоту — 1,7-3,6 кг;
  • фосфору — 0,45-0,95 кг;
  • калію — 1,8-2,6 кг;
  • кальцію — 0,8-1,2 кг;
  • магнію — 0,7-0,9 кг.

Азотно-фосфорні добрива краще вносити під час передпосівного обробітку, на глибину 8-10 см, або вже одночасно із посівом. Але у випадку одночасного — вносити добрива треба пообіч та на більшу глибину, ніж саме насіння.

Досліди показали: якщо внести добрива разом із насінням, схожість насіння зменшується на 15%, а у вологі роки навіть більше.

Хімічний захист проводять іще до сівби, або в фазі 3-5 листків. При використанні гербіцидів обов’язково обробляють насіння антидотом.

«Єдина проблема сорго, якої немає у кукурудзи — це попелиця. Але вона шкодить лише до фази викидання волоті. Нюанс, що до цього періоду потрібно частіше бувати на полі, не упустити момент появи попелиці, зняти її першу хвилю будь-яким відповідним препаратом. Не допустити, щоб тля зайшла в пазуху листа. І якщо ви цю фазу впустили — потрібно робити 2-3 обробки ефективнішими препаратами», — додає Ігор Гаврилюк.

Збирають урожай сорго прямим комбайнуванням. А перед тим, за 12-14 днів, досвідчені фермери рекомендують провести десикацію — таким чином на склади сорго потрапить з оптимальною вологістю.

Сорго є альтернативою кукурудзі ще й тому, що нині собівартість останньої дуже зросла. Навіть в USDA оголосили про сільськогосподарську стратегію до 2027 р., що передбачає збільшення площ посіву сорго на 400 тис. га у 2018 р. до 2,7 млн га загалом, що більше на 17%, ніж у 2017 р. Каталізатором приросту виробництва сорго став попит з боку Китаю, через їхню політику високих цін на кукурудзу. 60% сорго, вирощеного в Америці у 2017/18 МР, планується експортувати в Китай. Але ж українські культури і можливості не поступаються американським.

Представник «Агромаркетинг Груп» Дмитро Шацман стверджує, що максимальний результат можна отримати лише працюючи комплексно. Треба обирати правильне насіння, міндобрива й агрохімію для кожного окремого регіону, на кожному господарстві. Уважно треба віднестися і до дезінсекції, дератизації та фумігації. Також частіше проводити аудит, щоб продукція відповідала міжнародній сертифікції по ІСО 2000, і була придатна для експорту.

Фермерам, які лише хочуть спробувати себе у вирощуванні сорго, експерт радить запрошувати для допомоги спеціалістів-технологів, що не лише перевірять, але й підкажуть, якщо є помилки у сівбі, дозуванні, обробці тощо.  

«Є науковці, які займаються підвищенням кваліфікації фермерів. Адже  неправильно підібраний гібрид є причиною негативних відгуків про вирощування сорго. Є «поля знань», де випробовують системи захисту культур, різну висоту посіву, досліджують, як діє той чи інший препарат, як рослина себе поводить в тому чи іншому середовищі. Такий досвід справді потрібний кожному фермеру», — зазначає Дмитро Шацман.

Сорго у харчуванні: попкорн і дієтичний хліб

У світовому масштабі зерно сорго стоїть на третьому місці після пшеничного та рисового в раціоні людини. Упаковка крупи білозерного сорго з приміткою «без глютену» у трендових еко-крамницях коштує близько 50 грн за 500 г. Вона придатна для приготування плову, супів та салатів.

Зерно сорго містить вітамін В1, біотин (вітамін Н), фосфор тощо. А як антиоксидант і протизапальний засіб чи не корисніше, ніж чорниця й гранат: 1 г сорго містить до 62 мг поліфенольних сполук. Для порівняння, у чорниці, яку завжди вважали «чемпіоном» за вмістом цих складників, їх усього лише 5 мг на 100 г.

Калорійність сорго різниться, залежно від сорту. Але в середньому крупа має близько 300 ккал. А у 100 г соргового борошна міститься 350 ккал. Якщо ж взяти 90% пшеничного борошна та додати 10% соргового — вийде дієтичний хліб, що повільніше черствіє і має довший термін зберігання.

Що ж стосується ціни, то зерно сорго дороге зовсім не через спосіб його вирощування, а саме через складність обробки. Зернятко має щільну гірку оболонку, яку необхідно видалити. А перед приготуванням крупу сорго краще надовго замочити і добре промити.

Цікаво: під час домашньої кіновечірки з друзями повітряне сорго може повноцінно замінити попкорн. Спосіб приготування не відрізняється від традиційного попкорну з кукурудзи.

Окрім безглютенового борошна користується популярністю і крохмаль із сорго. Відомо, що виробництво крохмалю в Україні здійснюється за рахунок картоплі, і це навіть у засухонебезпечних південних областях. При тому, що зерна деяких сортів сорго містять до 83% крохмалю (до речі, у кукурудзі крохмалю не більше 74%). За структурою сорговий крохмаль мало відрізняється від картопляного і значно кращий за кукурудзяний.

З 1 т зерна сорго можна отримати 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж із 1 т кукурудзи.

alt

Пиво із сорго. Не тільки у Африці, де соргове пиво відоме ще із IV тисячоліття до н.е., а й у Бразилії налагоджено ціле пивне виробництво із сорго. За смаком воно мало чим відрізняється від ячмінного пива, але має на 85% нижчу собівартість. Нині соргове пиво завоювало близько 10% пивного ринку Америки, а броварі США свого часу запозичили цю ідею в мексиканців. Крім того, гіркі плівки сорго використовують для виготовлення харчових барвників та воску. Із 1 кг зерна сорго можна отримати 20 г дуже стійкого барвника. Навіть у розчині 1:1000 пігмент дає інтенсивне забарвлення. З тієї ж оболонки, залежно від способу видобутку, можна отримати 5-10% сирого воску. Його застосовують у виготовленні високоякісних меблів.

Окрім цього сорго використовують для виробництва патоки й сиропу (варення, цукерки, пиво), спирту, а також для видобутку води у Мексиці. Є ще й технічний напрямок переробки сорго: альтернативне паливо (пелети, біогаз, етанол), виробництво паперу, одягу, будівельних матеріалів.

Отож сорго — теплолюбива, найбільш засухостійка та солестійка культура, ситний корм і для худоби, і для птиці й риби. Значно переважає такі традиційні культури як ячмінь, кукурудза й горох як за урожайністю, так і за виробництвом кормових одиниць на 1 га.

«У того ж фермера в Техасі, де крім сорго, грубо кажучи, нічого не росте, це основна культура для годівлі бичків. Там, фактично, вирощують зернові сорти і закладають 75-80% плющеного сорго в раціон. Додають іще соєвий шрот, трошки люцерни та борошна. При такій системі відгодівлі в Техасі досягають 1-1,2 кг приросту ваги бичків на добу. Тож не варто думати, що сорго — культура, що орієнтована лише на зовнішній ринок. Воно насправді цікавіше, ніж кукурудза саме для відгодівлі великої рогатої худоби та у птахівництві, особливо у регіонах, проблемних для отримання добрих урожаїв кукурудзи», — розповідає Ігор Гаврилюк.

За останнє десятиліття агрономи відпрацювали технологію вирощування сорго, завдяки чому урожайність цієї культури зросла в два рази: з 19 ц/га у 2006 р. до 39 ц/га у 2016 р. Також за даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2016/17 МР наша країна увійшла у десятку світових лідерів за урожайністю сорго.

© Орина Григоренко, Kurkul.com, 2018 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою