Фермерські доньки

Фермерські доньки: чарівне продовження батьківської справи

8 березня 2016 897 0

В процесі дорослішання перед кожною людиною постають питання самовизначення та пошуку свого покликання. На чийсь вибір впливають обставини, хтось ще з дитинства обирає заняття всього життя, а для когось напрям можуть вказати батьки. Для багатьох же людей стає честю займатися сімейною справою, розвиваючи родинний бізнес.

Kurkul.com знайомиться вас з фермерськими дочками, які не дивлячись ні на що, продовжують справу батьків і вносять значний вклад у розвиток сімейних фермерських господарств.

З родиною Максимишиних журналісти нашого сайту познайомились вже давно і звела нас разом велика спільна справа — АгроЕкспедиція. Щасливий голова сімейства Зіновій Дмитрович виховав одразу двох дочок, які зв’язали себе з аграрною справою. Молодша з них, 23-річна Наталія Максимишин має освіту агронома-плодоовочівника, а зараз допомагає аграріям освоїти нові технології, що мають допомогти в їх роботі.

Наталія Максимишин

“Після початку навчання в університеті я стала більше вникати в роботу ферми батьків, їздити з батьком і агрономами на поля. Думала що можна зробити для розвитку ферми і які нові технології можна застосувати. Зараз я працюю в консалтинговій фірмі, яка пов’язана з аграрною справою — супутниковий моніторинг, точне землеробство і т.д… І я думаю, що це також буде дуже гарний досвід для мене, оскільки можна спілкуватися з іншими фермерами і іншими організаціями. Тепер раджу батькові спробувати ту чи іншу річ”, — розповідає вона.

Але згодом Наталія планує повернутися до роботи на родинній фермі, адже вважає, що коли людина працює на себе, то вона вкладає в справу своє серце, душу і яка б робота гарною не була, але працювати на себе — завжди приємно.

Своє майбутнє фермерська донька пов’язує тільки з агросектором і, схоже, що справжнім взірцем для неї є її батько.

“Успіх нашої ферми — це на 100% заслуга нашого тата, оскільки він постійно займається господарством без вихідних і свят, а інакше і бути не може”, — говорить Наталія.

За її словами, батьки цілковито підтримують її захоплення аграрною справою, а вона, в свою чергу, дуже вдячна їм за поради в плані вибору свого шляху.

У вільний же час Наталія любить подорожувати, спілкуватись з друзями, а от взимку її захоплює досить екстремальне заняття — катання на сноуборді!

“Я хочу побажати всім жінкам, щоб їх завжди оточували гарні люди і вони завжди себе почували потрібними та коханими”, — говорить вона.

Її ж старша сестра, Марія Максимишин залишилась працювати на сімейній фермі, а згодом отримала в своє управління персональний невеличкий наділ.

Марія Максимишин

“Займаємося зерновими і технічними культурами, та овочами. Озимі пшениця і ячмінь, ячмінь пивоварний, соя, ріпак, а цього року, в якості експерименту, збираємося посіяти соняшник. Окрім цього вирощуємо близько 140 га овочів. А є ще моє невелике господарство — 5 га полуниці. Але, звичайно, в багатьох питаннях допомагає батько і його спеціалісти”, — розповідає 25-ти річна фермерша.

Як говорить сама Марія, її роль в роботі ферми — бути усюди і потрохи. Але зараз вона здебільшого займається реалізацією вирощених овочів, спілкується з багатьма торговими мережами Львова та Києва.

Власна ж ділянка Марії хоч і не дуже велика, але має значне соціальне значення.

“Ми говоримо, що ягоди нам потрібні для того, щоб забезпечити зайнятість населення. Овочі — це напрям, який не потребує цілорічної людської праці, особливо в період червня-липня. А полуниця допомагає давати цілий рік роботу для всіх бажаючих”, — розповідає Марія Максимишин.

Марія Максимишин не бачить себе ні в якій іншій справі, окрім аграрної і навіть вільний час любить проводити в полі, спілкуючись з агрономами та покращуючи свої знання в вирощуванні рослин. Та отримувати офіційну агрономічну освіту вона поки що не планує, адже зараз здобуває диплом юриста, який також повинен допомогти в розвитку сімейного бізнесу.

“Бажаю завжди прагнути до більшого, не зупинятись на досягнутому. Просто треба засукати рукава і працювати. І, думаю, що в цьому випадку наші українські жінки можуть багато чого добитися!”, — вважає Марія.

Наймолодша і “найекзотичніша” в нашому списку — 20-ти річна Шарлота-Патріція Стратон, дочка відомого селекціонера і винахідника першого українського сорту ківі Генріха Стратона.

Шарлотта-Патріція Стратон

Вона також займається сімейною справою — працює менеджером на фірмі батька, приймаючи замовлення на саджанці і займаючись відправками. Не дивлячись на це, аграрної освіти Шарлотта не має, зате може зробити чудову зачіску — за спеціальністю вона перукар. Утім, любов до “аграрки” у неї в крові.

“Розведенням рослин почав займатися ще мій дідусь, потім продовжив тато. Тому родина тільки за те, що б я працювала в цьому напрямі”, — розповідає вона.

Але Шарлотті і самій ця робота довподоби. Проте, вона не проти в майбутньому переїхати жити до сестри в Іспанію.

“Головне бути любимими та щасливими, та побільше успіхів в вашій справі!”, — бажає вона.

Валентина Лановенко, дочка засновника відомого розсадника родини Лановенко (торгова марка “Екогарден”), відповідає за просування сімейної торгової марки, проектування садів та складання бізнес-планів, в чому їй допомагає економічна освіта, здобута в КНУ ім. Т. Шевченка.

Валентина Лановенко

“Наша родина займається вирощуванням саджанців на карликових підщепах з 1996 року. Господарство знаходиться в Черкаській області, площа 12 га. Основний напрямок розсадника — вирощування яблуні та груші та карликових підщепах (близько 40 сортів), також вирощуємо черешні, вишні, персики, сливи (близько 30 сортів)”, — розповідає вона про свою сімейну ферму.

Окрім цього, в Києві вже 5 років працює представництво розсадника родини Лановенко, на базі якого функціонує показовий сад, де відвідувачі можуть придбати саджанці, подивитися схему посадки і догляду, та восени скуштувати плоди.

Валентина Лановенко дуже рада реалізовувати себе в аграрній справі, адже, за її словами, її ще з дитинства приваблювала любов до землі і до саду.

“Як можна це не любити? Мені дуже пощастило в житті — я займаюся улюбленою справою”, — говорить Валентина.

Вона вважає, що успіх її сімейного бізнесу базується на тому, що для родини Лановенко це не просто вирощування та продаж саджанців, ця діяльність відображає любов до своєї справи та бажання вирощувати якісний посадковий матеріал з високою продуктивністю.

“За 20 років роботи маємо багато замовників з різних куточків України, люди завжди задоволені якістю наших саджанців. Чи можливо отримати урожай в рік посадки? З 2-3 — річних саджанців це цілком можливо”, — запевняє Валентина.

Цього року її розсадник проходить сертифікацію швейцарською фірмою «Органік Стандарт», оскільки вирощування посадкового матеріалу за органічними стандартами — концепція діяльності саду родини Лановенко.

З приводу ж планів на майбутнє Валентина каже, що улюблена справа дає їй натхнення, але головне в житті — це рід. Для неї важливим питанням є створення своєї родини.

“8 березня — це весняне свято жінок. Ми всі відчуваємо подих сонячного тепла, душа радіє і квітне. Жінка — це образ саду, тому напередодні цього чудового свята хочу побажати всім жінкам кохання, натхнення та квітучого настрою на цілий рік!”, — говорить Валентина Лановенко.

Андрій Губін, Kurkul.com

Виконано за допомогою Disqus

+ 14° ... + 3°

Вітер

2.7м/с

Опади

4.09мм

Вологість

65%

Матеріали за темою