Переклад матеріалу даної статті було взято зі сатйу Американської  спілки по вивченню бур’янів WSSA для того, щоб кожен міг розширити свої знання щодо шкодочинності бур'янів, їх вплив на екосистему та отримати поради, як цього можна уникнути.

Бур'яни, стійкі до гліфосату та інших гербіцидів, можуть стати недешевою проблемою, витісняючи сільськогосподарські культури, різко знижуючи врожайність та збільшуючи витрати на боротьбу з ними. Але науковці Американської спілки по вивченню бур’янів стверджують, що фермери можуть повернути на правильний шлях, якщо вони в рамках програм контролю бур’янів будуть співпрацювати один з одним.

«Поки окремі сільськогосподарські виробники борються зі стійкими до гербіцидів бур’янами, змінюючи різні тактики контролю, насіння цих бур’янів переноситься з однієї ферми на іншу й ускладнює роботу», — розповідає Лі Ван Вайчен, доктор філософії, директор департаменту науки Американської спілки по вивченню бур’янів.

За його словами, боротьба з гербіцидостійкими бур’янами працює краще, коли фермери об’єднуються. Особливо ті, що займаються вирощуванням однотипних культур, вони стикаються з такими проблемами частіше.
Підходи, засновані на спільних зусиллях, підтверджують свою дієвість в Арканзасі, де виробники бавовни та сої борються зі стійким до гербіцидів амарантом Пальмера (щириця Палмера). Він росте активно та може завдати руйнівного впливу на фінанси. Дослідження показують, що втрати врожаю можуть становити близько 70%, коли бавовна і амарант співіснують поруч. До того ж одне стебло щириці може давати сотні тисяч насінин перетворюючи контроль бур’яну на ранніх етапах на обов’язковий захід.
Зараз фермери об’єднуються задля політики «нульової терпимості» до щириці й знищують бур'ян, де б вони його не знайшли, сподіваючись, що він ще не дав насіння.

В окрузі Клей штату Арканзас США існує успішна програма спільних зусиль нульової терпимості. З метою боротьби зі щирицею об’єдналися фермери східної частини округу. За підтримки спеціалістів з поширення сільського господарства округу Клей, дні полів та виробничі зустрічі швидко переросли у форум з навчання, розв'язання проблем та взаємного заохочення.
Учасники розширили свої програми по роботі з бур’янами, щоб застосовувати низку нових тактик, націлених на подолання стійкості. Наприклад, вони повторно запровадили застосування досходових та післясходових гербіцидів, які не використовувалися через те, що перевага віддавалася гліфосату.
Інструментами боротьби у видаленні щириці, яка не піддається контролю та знаходиться серед рослин, під лініями зрошення, на обніжках, у канавах та міжряддях, стали точкове обприскування та ручне прополювання.

Джейсон Норсворсі, професор наук по роботі з бур’янами в університеті Арканзасу та член Американської спілки по вивченню бур’янів, каже, що результати просто вражають. Вже через рік з початку застосування підходу нульової терпимості час, потрібний на ручне видалення щириці на площі 20 га, зі 110 годин скоротився до 5 годин. На іншому полі кількість насіння у ґрунті скоротилася на 65%. Ще через рік насіння знайдено не було.
Саме ці результати дали змогу продовжити дію програми, яку постійно просували представники команди поширення сільського господарства округу Клей.

«Ми не подолали щирицю, але наші поля стали значно чистіші. У східній частині округу, де застосовується підхід спільних зусиль, ми бачимо набагато менше щириці, аніж у західній частині, де робота зі стійкістю бур’янів є питанням індивідуальним», — говорить Енді Венгілдер, голова команди сільського господарства округу Клей.

Поради щодо формування суспільно-орієнтованого підходу.

Девід Ервін, почесний професор екологічного менеджменту та економіки в Портлендському державному університеті й старший науковий співробітник Інституту сталих рішень, каже, що фермери в інших громадах можуть вчитися на досвіді округу Клей.

• Чітко окресліть зони, де буде успішно застосовуватися ініціатива спільних зусиль. Дізнайтеся, хто виступає «за», а хто «проти».
• Плануйте та впроваджуйте науково обґрунтовані програми роботи зі стійкістю бур’янів, які будуть відповідати місцевим умовам. Не існує підходу «один для всіх», який застосовуватиметься до всіх бур'янів, всіх культур або всіх спільнот.
• Залучайте фермерів та інших людей, які впливають на процес боротьби з бур’янами за принципом «знизу догори», які знають проблеми своєї місцевості, можуть забезпечити широку участь ключових зацікавлених сторін.
• Долучайте дослідників університетів, спеціалістів з сільського господарства, галузевих експертів та інших професіоналів, які можуть підтримувати ваші зусилля та надавати інформацію.
• Встановіть санкції, які будуть застосовуватися до порушників правил, що регулюють відносини виробників та вирішують спірні ситуації.
• Дотримуйтесь обраного курсу протягом тривалого часу. Робота зі стійкістю не виконується за один підхід. Вона вимагає постійного впровадження нових інтегрованих підходів до боротьби з бур'янами.

Більшість фермерів є дуже незалежними та самостійними, та якщо вони переступають через таку особливість та співпрацюють зі своїми сусідами, можуть отримувати більші прибутки та підтримувати роботу протягом довгого періоду», — говорить Ервін.

Інформаційні матеріали університету Арканзасу по роботі, заснованій на спільних зусиллях, нульової стійкості амаранту Пальмера доступні за посиланням

Додаткова інформація по техніках роботи зі стійкістю до гербіцидів на wssa.net.

Про Американську спілку по вивченню бур’янів

Американська спілка по вивченню бур’янів, неприбуткова наукова спілка. Вона була заснована у 1956 році з метою заохочення та сприяння розвитку знань про бур'яни та їхній вплив на навколишнє середовище. Спілка сприяє дослідженню, навчанню та поширенню інформаційних ресурсів, пов'язаних з бур'янами, надає громадськості та політикам науково обґрунтовану інформацію, сприяє інформуванню про бур'яни та їх вплив на штучні й природні екосистеми, а також сприяє співпраці між науковими організаціями, які займаються питаннями бур'янів, у країні та по всьому світу.

Джерело: wssa.net.

© Kurkul.com, 2019 р.