Реклама
Темні плями на Росі — що не так в історії отруєння річки

Темні плями на Росі — що не так в історії отруєння річки

13 червня 2019 7750 0

Історія з отруєнням річки Рось, яка сколихнула всю Україну цього тижня, виявляється більш заплутаною та незрозумілою, ніж її показують офіційні органи. Редакція Kurkul.com отримала свідчення від фахівців, які вказали на незрозумілі та нелогічні моменти у версії слідства. Ми не будемо будувати конспірологічних теорій та робити припущень щодо того, кому вигідно зараз замовчувати масштаби трагедії чи «розмивати» інформаційне поле довкола неї, а просто вкажемо на явні нестикування цієї історії. На жаль, з огляду на резонансність події, більшість наших експертів попросили не вказувати їх імен.

Зникнення «Нуралу»

В першій заяві, оприлюдненій на фесбук-сторінці Білоцерківської РДА йшлося про потрапляння у воду інсектициду «Нурал В». Такого препарату в Україні не існує, але назва дуже подібна на інсектицид «Нурел Д», що вироблявся для компанії Syngenta на виробничих потужностях Dow AgroSciences (у процесі розділення компаній холдингу DowDuPont та нещодавнього виходу на ринок окремої компанії Corteva AgrіSciences, інсектицид «Нурел Д» з'явився на ринку і під новим брендом також).

Це небезпечна фосфорорганічна сполука, яка є високотоксичною для комах, в тому числі медоносних бджіл, а також водних організмів. Застосування цього інсектициду поблизу водойм заборонене через можливу токсичну дію на водних мешканців.

Читати за темою: Отруєна Рось: у річці мертва риба, селяни залишають домівки

В такому вигляді це повідомлення переопублікували провідні українські та не лише медіа. Ось наприклад цитата повідомлення на «Українській правді»:

А ось про це пише ВВС, вже з посиланням на Нацполіцію (і назва препарату вже вказана правильно):

Але вже за кілька годин повідомлення РДА редагується і назва препарату зникає, а говориться про невідомий інсектицид.

Всі пізніші повідомлення офіційних органів спростовують версію виливу у воду небезпечної сполуки. Інсектицидів, виявляється, у кузові не було взагалі, а лише «відносно безпечні» гербіциди та фунгіциди.

Читати за темою: Пестициди, що потрапили в Рось, були краденими — поліція

І тут перше велике питання: якщо «Нурел Д» взагалі не був присутнім у даній машині, звідки виникла перша версія і чому її розповсюдили офіційні органи? Не вигадали ж назву препарату у поліції та РДА? То може у авто дійсно перевозили високотоксичну речовину, але згодом офіційну версію «підкоригували»?

Загоряння чи підпал?

Жодне з повідомлень у перші години не говорить про те, що автомобіль з пестицидами горів. Ця інформація з’явилась пізніше, водночас із версією про те, що мікроавтобус перевозив крадені препарати. До крадіжки ми ще повернемось, але затримаємо увагу на пожежі. На сайті Нацполіції було опубліковано фотографії з місця ДТП. На авто помітні сліди вогню, але тільки на лівій стороні. Права, судячи з усього перебувала у воді.

У той же день, 9 червня, речниця поліції Вінницької області Ганна Олійник заявила, що розглядається у тому числі версія умисного підпалу авто. Згодом ця інформація більше ніде не фігурувала.

Також Ганна Олійник у своїй заяві говорить: «Ємкості з пестицидами, їх було кілька, згоріли». Але пізніше на фото ми бачимо не кілька ємностей, а десятки каністр, більшість із яких виявились непошкодженими. Можна було би припустити, що незакріплений вантаж при перекиданні авто опинився у воді і тому не постраждав. Але як тоді згоріли інші каністри, які все-таки розгерметизувались?

Також один з наших експертів зазначив, що дана модель Mercedes-Benz Sprinter випускалась у цьому кузові з 2000 по 2006 роки, більшість варіантів цієї моделі були дизельними і тільки одна мала бензиновий двигун. Остання користувалась значно меншою популярністю на ринку, тому більш імовірно, що в ДТП потрапив саме дизельний автомобіль. А ризик самозаймання у таких двигунів дуже низький, адже дизельне пальне не настільки легкозаймисте і летке, як бензин.

І тут знову виникають незручні питання: чи дійсно автомобіль загорівся самостійно, чи його підпалили?

Чому аналізи не виявили інсектицидів?

Аналізи води, опубліковані офіційними органами, містять дані лише по аміаку, розчинному кисню, нітратах, нітритах та фосфатах. Ці речовини не входять до складу жодного з озвучених слідством препаратів і утворюються у природних водоймах постійно при розкладанні органічних речовин, або потрапляють туди зі стоками з каналізації.

Читати за темою: Гербіциди у Росі у 600 разів перевищують норму

Щодо вмісту діючих речовин препаратів, зазначених у списку викрадених, то за деякими з них виявлено значне перевищення концентрації у воді, проте загрози населенню воно ніби-то не несе.

Чи могли аналізи води не виявити вміст інсектициду нервово-паралітичної дії «Нурел Д»? Виявляється, такий аналіз могли і не робити. За даними наших джерел, аналіз води у лабораторіях роблять на вміст визначеного заздалегідь переліку речовин. Тобто, якщо поліція надала список вкрадених препаратів та їх діючих речовин, то визначали вміст саме цих речовин.

«Діючих речовин хімпрепаратів існують сотні. Визначити їх усі неможливо, вірніше — надто дорого. Тому аналіз роблять на ті речовини, які замовляли. Якщо хлорпірифос або циперметрин (діючі речовини інсектициду «Нурел Д» — прим. ред.) не вказані у списку, поданому поліцією, то їх ніхто і не визначав», — розповів нам працівник однієї із державних лабораторій.

Тож що дійсно потрапило у Рось і чи є підстави перейматись місцевим мешканцям — це, мабуть, найважливіше питання.

Комедійний сюжет із сумним фіналом

Коли читаєш версію про те, що пестициди було викрадено групою злочинців «на замовлення» невідомого фермерського господарства, на згадку приходить сюжет поганенької голлівудської комедії.

За версією слідства, отрутохімікати викрали на двох господарствах у двох сусідніх районах в один і той самий ранок. Після чого мікроавтобус, завантажений краденим майном, потрапив у ДТП в третьому районі Вінниччини, перекинувся і загорівся.

Читати за темою: Вартість викрадених пестицидів, що потрапили в Рось, оцінили в 1 млн грн

Встановити кому належить авто не вдалось, оскільки водій та можливі спільники з місця пригоди втекли, держ номерів на машині не було, а номери кузова виявились спиляними, заявили у прес-службі прокуратури Вінницької області.

Версію про крадіжку підтвердив і представник одного із господарств.

«На підприємство четверо зловмисників приїхали близько третьої ночі. На складах зрізали замки і в мікроавтобус завантажили майже 1,5 т гербіцидів. На все витратили приблизно 30 хв. Крім хімікатів, знахабнілі злодії прихопили з собою і 11 мішків соняшнику», — розповів нам економіст фермерського господарства «Племінний завод «Україна» Сергій Муравель.

І тут починається найцікавіша частина історії. Отже, в третій годині ночі 9 червня злодії спочатку проникають на територію та зламують замки складу однієї агрофірми, де протягом півгодини носять каністри і мішки, згідно «замовлення» і їх ніхто не зупинив чи не викликав поліцію. Потім їдуть трасою, за 16 км звертають убік, аби «поживитись» ще на одному господарстві, знову вибираючи хімпрепарати різних найменувань по кілька каністр, повертаються на трасу і їдуть в бік Київщини. Але через приблизно 70 км потрапляють в ДТП і тікають з місця (або спочатку підпалюють машину і тоді тікають).

Тут одразу кидаються в очі розбіжності у цифрах — лише на першому господарстві вкрадено 1,5 т препаратів, а у повідомленнях з місця ДТП говориться про об’єм близько тонни хімічних речовин. Але не будемо чіплятись до дрібниць.

Більш важлива послідовність дій «зловмисників». Супер професійна та підготовлена команда, яка визначила що є на складах двох господарств і як охороняються склади, яка навіть заздалегідь сточила кузовний номер (не на палаючому авто посеред дороги вони ж це робили?), яка змогла непомітно проникнути на два господарства із системами спостереження, охороною, винести звідти будь-які матеріальні цінності і зникнути… Ця супер бригада нахапала на складі по кілька каністр різних препаратів, різних виробників для якогось невідомого покупця? А потім ще врізалась у дерево і втекла?

Нагадаємо, що на місці події виявили 12 найменувань пестицидів різних груп та виробників: від добре знаних хімічних препаратів Bayer, Syngenta, Avgust, до менш відомих виробників з Китаю.

Один із наших експертів, давно пов’язаний із закупівлею та логістикою ЗЗР в Україні, зазначив, що випадки крадіжок насіння, добрив, засобів захисту трапляються переважно у період з лютого по квітень максимум. Це період значного попиту на матеріали до посівної. У червні продати комусь фунгіциди чи гербіциди дуже проблематично — вони вже не потрібні в тих кількостях, як навесні, господарства переважно забезпечені на сезон.  До того ж, багато препаратів, вказаних у переліку викрадених, уже не актуальні по фазах розвитку культур і є просто непотрібними цього року. А от інсектицид «Нурел Д», наприклад, цілком міг би зараз бути ліквідним товаром, який можуть постачати зараз на господарства, або який легко продати при викраденні.

Цей же фахівець звернув увагу на таку кількість препаратів у списку викраденого майна. За його словами, поставка ЗЗР на господарства здійснюється за правилами на палетах, каністри закріплені стретч-плівкою, на одній палеті зазвичай 1 препарат. Іноді 2-3, якщо господарство-покупець невелике. Так вони і зберігаються на складі.

За логікою, злочинцям було б доцільніше вкрасти максимально ліквідний товар у мінімальній кількості найменувань, тобто забрати вміст 1-2 палет повністю — так легше продати. Але наші супер-профі діють з точністю до навпаки.

Версія, що крали певну кількість визначених заздалегідь речовин «на замовлення», здається малоймовірною. Занадто широкий набір препаратів як для одного господарства, особливо невеликого. Зазвичай у схемі захисту використовують препарати одного виробника чи 2-3 виробників за групами. Наприклад: інсектициди Bayer, гербіциди Syngenta, фунгіциди Avgust. Це пов’язане з тим, що препарати можуть змішуватись у бакові суміші для одночасного внесення і невідомо, як поведуть себе у суміші препарати різного походження.

Те ж, що ніби вкрали зловмисники, більше схоже не товарні залишки, які могли лежати на складі, наприклад одного із дистриб’юторів, або великого господарства. Красти ці «неліквіди» могли тільки повні дилетанти, чого не скажеш про людей, які, нібито, так хвацько і непомітно здійснюють крадіжки.

Читати за темою: Назвали підприємства, з яких викрали пестициди, що потрапили у Рось

І якщо дійсно це діяла ОЗГ з професійних злочинців, то чому раніше не було помітно слідів їх діяльності? Жодна із відомих досі крадіжок у аграріїв регіону не схожа «за почерком».

А чи була крадіжка?

Ми почули багато думок, які переважно зводились до висновку, що озвучена офіційна версія подій «шита білими канатами». Імовірно, перевозився все ж 1 препарат, як заявили одразу після ДТП — або на господарство від продавця або уже на поле. Везли з порушенням норм, допустили вилив у річку, влаштували підпал та маскування слідів, щоб відвернути увагу від реальної проблеми.

От тільки що саме маскується таким чином? Злочинна халатність? Умисний злив непридатних пестицидів? Реальні масштаби катастрофи, щоб уникнути паніки? Діліться своїми версіями у коментарях, голосуйте у нашому опитуванні, пишіть нам на пошту, якщо маєте, що повідомити по цій справі.

© Kurkul.com, 2019 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама