Шкідники кукурудзи

340
0
Шкідники кукурудзи
kurkul.comШкідники кукурудзи

Рівні рядочки високих стебел із налитими качанами радують око. Проте на врожай чатують шкідники різних біологічних груп: комахи, кліщі та нематоди. Збільшення посівних площ під кукурудзою і порушення сівозмін сприяє процвітанню цих видів, проте загрожує прибутку. Водночас низка видів існує на кукурудзі, не завдаючи жодної шкоди. Розрізняти нейтральні і шкідливі види та вживати заходів захисту, не порушуючи рівновагу екосистеми, допоможе цей матеріал.

Стебловий метелик

Ostrinia nubilalis Hbn

Дорослі гусениці зимують у стеблах рослинних решток. Навесні заляльковуються.
Відкладання яєць починається за температури повітря вище за +12 °С.
Відроджені личинки живляться у пазухах листків, а також між качаном і стеблом.
Згодом вони пошкоджують стебла і качани.

Симптоми пошкоджень помітні наприкінці серпня у вигляді тирси, яку личинки викидають назовні через прогризені отвори разом з екскрементами. Пошкоджені стебла передчасно засихають і ламаються.

Уражені стебловим метеликом рослини ослаблюються, в них порушуються водно-мінеральне живлення і фотосинтетичні процеси. Погіршується наливання зерна в качані, знижується маса зернин, що істотно знижує якість зерна.

Пошкоджені стебловим метеликом рослини кукурудзи уражаються збудниками фузаріозу, кореневих гнилей і плісняви. У серпні личинки починають живитися зернівками, що викликає гниття качанів і знову ж таки сприяє розвитку вторинної інфекції, зокрема пухирчастої сажки.

Зламані рослини на посівах ускладнюють механізоване збирання кукурудзи.

Менеджмент захисту

Першочерговим заходом боротьби зі стебловим метеликом є правильна агротехніка кукурудзи. Не допускається вирощувати кукурудзу як моно-культуру через можливість накопичення на полі великої кількості рослинних решток, у яких зимують личинки.

Біологічним методом боротьби є використання трихограми. Стійкими до стеблового метелика є трансгенні гібриди, так звана Bt-кукурудза з генами бактерії Bacillus thuringiensis (Bt), які кодують токсичні для комах-шкідників білки.

Стебловий метелик

Для зменшення ураження кукурудзи стебловим метеликом бажано мінімізувати використання азотних добрив швидкої дії (аміачна селітра, вапняно-аміачна селітра) на користь азотних добрив з повільною дією (сульфат амонію, сечовина, суміш аміачної селітри та сечовини).

«Кукурудзяний стебловий метелик з’являється на посівах злакової з року в рік. У цьому сезоні масовий літ шкідника справді розпочався трохи пізніше, але його присутність на посівах неминуча. За рахунок досить розтягнутого періоду льоту метелика проконтролювати його на 100% не є можливим, адже жоден інсектицид не має такого довгого періоду захисної дії. Наша рекомендація для боротьби з цим шкідником — використовувати інсектицид ДиХлор БТ з нормою внесення 1,5 л/га.  — розповідає агроном-консультант компанії «Океан Інвест» Анатолій Дацьков.

alt

Він також додав, що ефект від використання препарату  залежить від точного визначення термінів внесення. Найвищий він тоді, коли ДиХлор БТ внести під час проникнення перших гусениць у стебло, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масової його появи. Найкращий спосіб встановити ці терміни - використати феромонні пастки.

 

Західний кукурудзяний жук

Diabrotica spp

Види роду Diabrotica класифікують як обмежено поширені в Україні. Проти західного кукурудзяного жука вживають заходи служб карантину й захисту рослин.

Західний кукурудзяний жук поширений у країнах Нового Світу: у Північній Америці, Центральній та Південній Америці. У Західній Європі шкідника виявили у 90-х роках минулого сторіччя, звідти він мігрував на територію України, спочатку на територію Закарпатської і Львівської областей, потім інших західних та південних регіонів України.

Західний кукурудзяний жук живиться кукурудзою, рослинами з родин злакових, айстрових, бобових, гарбузових, а личинки — лише злаковими.

За рік розвивається одне покоління шкідника. Зимують яйця. Личинки відроджуються навесні, в травні, коли ґрунт прогрівається до +11 °С, і починають живитися коренями кукурудзи. Період розвитку личинок триває 3-4 тижні. Максимум чисельності личинок у ґрунті спостерігається в травні-червні. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину до 35 см. Максимальна кількість яєць міститься в 15-сантиметровому шарі ґрунту.

Імаго живляться листками, пилком, пасмами та верхівками молодих качанів. У період цвітіння кукурудзи молоді особини залишають на листках білуваті поздовжні смуги. Живлення генеративними органами призводить до зменшення кількості зерен у качанах та зниження врожайності. Внутрішнє пошкодження личинками стебел призводить до відмирання міжвузлів. Окрім прямої шкоди, західний кукурудзяний жук переносить бактеріальні та вірусні хвороби.

Личинка західного кукурудзяного жука

Пошкоджені рослини в'януть і передчасно всихають. Стебло деформується, рослини вилягають, якщо коренева система зруйнована більше ніж на 50%.
Збільшенню чисельності шкідника сприяють великі площі під кукурудзою, висока щільність посіву, рясні зрошення або дощі.

Імаго діабротики добре літають, поширюючись на значні відстані. Можливе перенесення яєць, личинок та лялечок жуків із транспортом, залишками ґрунту, що прилипає до насіння, знаряддями праці. Найбільш ймовірне розповсюдження шкідника відбувається з імпортованою картоплею та арахісом.

Менеджмент захисту

«Кукурудзяний жук найближчим часом втратить статус карантинного шкідника. Вперше він був помічений у 2001 р. на Закарпатті і з кожним роком все більше поширюється іншими регіонами України. Основні методи боротьби: не вирощувати кукурудзу більше 2 років на одному місці; дотримуватися не менш ніж чотирипільної сівозміни; поле має бути чистим від шкідників; використовувати інсектициди», — радить Анатолій Дацьков.  

Обов'язкове протруювання насіння інсектицидами та внесення ґрунтових інсектицидів у міжряддя кукурудзи у вогнищах шкідника. Проти імаго західного кукурудзяного жука застосовують інсектицидну обробку на початку і в кінці липня.

Заборонено перевозити зібране зерно із заражених шкідником зон за межі регіону. Ввезення насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи з-за кордону дозволяється тільки за наявності спеціальних сертифікатів.

Читати по темі: Карантин по західному кукурудзяному жуку запровадили у 5 областях.

Після збирання врожаю необхідна глибока оранка поля, що сприяє глибшому промерзанню ґрунту і загибелі яєць діабротики.

Дротяники

Дротяниками називають личинок жуків-коваликів з родини Elateridae. Відрізняє коваликів здатність видавати характерний звук завдяки особливому виросту на стерніті передньогрудей. Жук підлітає у повітря і перевертається зі спинної сторони на черевну. Цей механізм застосовується для відлякування хижаків.

Личинки коваликів мають хітинізовані покриви (тверді, наче дріт) і завдають значної шкоди посівам кукурудзи та інших культур, особливо у зонах Полісся та Північного Лісостепу, у Степу шкодять на зрошуваних землях.

 Личинка дротянника

Личинки вигризають внутрішню частину висіяних зерен кукурудзи, що призводить до проблеми зі сходами, обгризають підземну частину стебел і коріння сходів. Пошкоджені дротяником посіви розріджуються окремими «лисинами». Гинуть молоді рослини у фазі 2-3 листочків, але частіше починаючи з фази 4 листків до фази 6-7 листків.

Найбільш шкідливими видами в Україні є ковалик посівний Agriotes sputator L., ковалик широкий Selatosomus latus F., ковалик степовий Agriotes gurgistanus, ковалик смугастий Agriotes lineatus L., ковалик темний Agriotes obscurus L. та ковалик чорний Athous niger L.
Личинки ковалика живуть у ґрунті 4 роки. На одному полі одночасно перебувають личинки різного віку, найнебезпечниші з них — ті, що перебувають на останніх стадіях циклу.

Дротяники частіше зустрічаються в ґрунтах, багатих органічними речовинами, у піщаних ґрунтах щільність незначна. За пересихання ґрунту спускається у глибші шари, через що шкодочинність зменшується.

Зимують жуки в ґрунті у лялечкових колисочках, на глибині 100 см, личинки різних віків — на глибині 50-80 см. У лісостеповій зоні України жуки з’являються на поверхні ґрунту в першій половині травня і зустрічаються до середини червня. Масовий літ і відкладання яєць — зазвичай наприкінці травня. Плодючість самок різних видів — 100-500 яєць.

Менеджмент захисту

Baжливe знaчeння y знижeннi чиceльнocтi дpoтяникiв має виpoщyвaння кyкypyдзи в ciвoзмiні. Kpaщими пoпepeдникaми, якi oбмeжyють їxню шкідливість, є озима пшениця i цукрові буряки. Бaжaнo мiжpяднi oбpoбітки ґpyнтy пoв’язyвaти з бiльш ypaзливими cтaдiями poзвиткy кoвaликiв (линяння, вiдклaдання яєць, вiдpoджeння мoлoдиx личинoк). Велике значення в обмеженні чисельності личинок ковалика мають граки, а також хижі туруни.

Ефективна обробка ґрунту аміачними добривами. З засобів хімічного захисту рекомендовані препарати з діючою речовиною біфентрин, імідаклоприд, тіаметоксам та  інші.

Несправжні дротяники

Шкодять у Степовій зоні. Найбільш небезпечними для кукурудзи є чорниш кукурудзяний (Pedinus femoralis L.), чорниш степовий (Blaps halophila F. - W.), чорниш широкогрудий (Blaps lethifera Marsh.) та піщаний мідляк (Opatrum sabulosum L.). Личинки цих жуків пошкоджують сходи кукурудзи і мають назву несправжні дротяники. Несправжні дротяники поїдають насіння та підземну частину сходів біля поверхні. У піщаного мідляка шкоду завдає дорослий жук, який обгризає листки та інші надземні частини сходів.

Несправжній дротянник

Менеджмент захисту

Важливе значення у зниженні чисельності дротяників відіграє дотримання сівозміни. Кращими попередниками є озима пшениця і цукрові буряки. Міжрядні обробки мінімізують чисельність несправжніх дротяників. Хімічні обробки проводять за щільності до сівби 3–5 особин.

Нематоди

Поширені на всій території вирощування кукурудзи, найбільш шкодочинні на півдні України.

Нематоди — це прозорі, мікроскопічні круглі черви довжиною 0,25-1 мм і діаметром 0,01-0,03 мм. Більшість нематод є невід’ємними компонентами екосистем, оскільки вони живляться бактеріями, грибами та дрібними безхребетними, включаючись у ланцюг розкладання органіки і підвищуючи родючість ґрунту. Проте близько 60 видів нематод паразитують на коренях кукурудзи і є економічно важливими патогенами.

Кукурудзі найбільше шкодять такі види: Pratylenchus spp., галові нематоди Meloidogyne spp., Longidorus spp., Belonolaimus spp., Paratrichodorus spp. В усіх паразитичних нематод гострий ротовий апарат, яким вони проколюють клітини і висмоктують їхній вміст.

Ушкоджені стебла кукурудзи потовщуються при основі. Біля основи шийки з'являються чорні некротизовані ділянки. Ушкоджена нематодами коренева система втрачає більшість коренів, кукурудза відстає в рості і рано вилягає. Ураження нематодами поширюється на посівах колами від декількох до десятків квадратних метрів.

Небезпека ураження виникає найчастіше на легких ґрунтах, за відсутності сівозміни. Втрати врожаю від ураження нематодами мають хронічний характер.

Нематоди

Менеджмент захисту

Потруювати насіння кукурудзи препаратами з діючою речовиною клотіанідин, що захищає корені рослини, дотримання сівозміни. Хімічний захист проти нематод малоефективний. Розроблені препарати біологічного захисту.

Шведська муха

Oscinella frit (L., 1758)

Шкодять личинки, світло-жовтого кольору, довжиною 4 мм.

Ушкодження помітні у фазу 6-7 листків. Вони виглядають як пожовтіння листя у вигляді довгастих плям, є деформація листка уздовж центральної жилки, кінчики листочків обгортки склеєні (симптом «ручки-кошики»).

Точка росту блокується ферментами, що їх виділяють личинки, через це кукурудза кущиться. На пошкодженнях комахами часто розвивається пухирчаста сажка Ustilago.

Найбільший збиток завдається на полях або ділянках, розташованих у захищених від вітру місцях.

Шведська муха

Менеджмент захисту

Передпосівна обробка насіння або внесення інсектицидів у формі мікрогранул.

Підгризаючі совки

З підгризаючих совок кукурудзу пошкоджують: совка-іпсилон Agrotis ipsilon (Hufnagel, 1766), совка яра Amphipoea fucosa (Freyer, 1830), совка болотна Hydraecia micacea (Esper, 1789), совка озима Agrotis segetum (Denis & Schiffermüller, 1775), совка оклична Scotia exclamationis L. тощо. 

Підгризаюча група совок частіше розмножується масово в лісостеповій зоні. Совка-іпсилон більше пристосована до кліматичних умов Лісостепу й Степу, болотна — до умов Західного Лісостепу й Полісся, а південна стеблова совка — до Степу України.

Совки становлять особливу проблему для кукурудзи на забур'янених полях, на полях із безплужним обробітком ґрунту чи поблизу лук. Совки здатні до міграцій на далекі відстані від місць зимівлі.

Поля слід регулярно моніторити на ураження совками. Листи рослини виглядають погризеними на краях листка і можна побачити екскременти совок в вигляді пелеток на землі.  Молоді рослини порвані біля основи стебла.

Про наявність шкідника свідчить загальне в'янення рослин у фазах від 4-6 листків і до фази 10 листків. Часто, коли зафіксовано напад шкідника, багато рослин вже вражені.

Совки швидко пошкоджують рослини, поступово поширюючись по всьому полю.

Менеджмент захисту

Правильний обробіток ґрунту під озимі, чистого і зайнятого парів, а також полів після непарових попередників; міжрядний обробіток ґрунту на просапних культурах; обробіток ґрунту після збирання просапних попередників.

Ефективні суміші піретроїдних і фосфорорганічних препаратів у половинних нормах їх витрат з додаванням 3–4 кг/га сечовини. Обробки проводять увечері.

За словами Анатолія Дацькова, із даною проблемою можна боротися за допомогою препарату ДиХлор БТ.

Рекомендації стосовно застосування інсектициду є такими: обов’язково попередити населення за 3 дні до внесення; обприскування проводити авіаційним методом, найкраще для цього підходить гелікоптер; вносити препарат виключно у вечірні години, адже підгризаюча совка в цей час виходить на харчування; дотримуватися рекомендованих норм внесення препарату.

Попелиці

На кукурудзі шкодять звичайна злакова попелиця Schizaphis graminum Rond., соргова або кукурудзяна попелиця Ryngsia maydis Pass., розанно-злакова попелиця Metopolophium dirhodіum (Walker, 1849).

Читати по темі: Цукрові буряки масово вражають амарантовий стеблоїд та листкова попелиця.

Шкодять в усіх зонах вирощування кукурудзи.

Висмоктують сік із різних частин рослини, надаючи перевагу листкам. Інфікована рослина повільно розвивається; листки покриваються смугами білого кольору, листкова обгортка жовтіє, молоді листки деформуються і закручуються. Самі попелиці кукурудзі не дуже шкодять, більшою загрозою є передача вірусів та вторинних інфекцій, які можуть проникнути в рослину в місцях укусів цих комах.

Попелиці

Менеджмент захисту

Обприскують дозволеними інсектицидами за умови чергування препаратів, ефективний лямбда-цигалотрин.

Кліщі

Кукурудзі шкодять звичайні павутинні кліщі. Вони завдають відчутної шкоди наприкінці липня або на початку серпня, коли з’являються сприятливі умови для їх розмноження.

Читати по темі: Павутинний кліщ може пошкодити 90% урожаю.

Кліщі починають уражувати рослини знизу, поступово переміщуються вгору, коли стан рослини погіршується. Шкідники переносяться вітром із зараженої рослини на здорову. Ранні симптоми пошкодження рослини кліщем з'являються у вигляді маленьких жовтих цяток або пошкоджень на нижніх листках. Листя кукурудзи стає повністю жовтим, потім коричневим, врешті-решт відмирає і опадає. Зісподу листка помітне павутиння, що свідчить про тривале живлення колонії. Павутинні кліщі здатні зменшити врожайність на 40-60%.

Павутинний кліщ

Менеджмент захисту

Застосування акарицидів для рослин кукурудзи рекомендовано на стадіях розвитку від наливу зерна до фази молочної стиглості, якщо кліщі паразитують на качанах або довкола них на більшості рослин та спостерігається 15-20% втрата кольору. Залежно від ступеня ураження рекомендовані піретроїди (біфентрин), органофосфати (диметоат, хлорпірифос), а також абамектин, етоксазол, пропаргіт, спіромезіфен, гекситіазокс, комбіновані препарати.

© Олена Безкровна, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus