Зв’язок полезахисних лісосмуг та прилеглих сільськогосподарських угідь, які використовуються для вирощування аграрної продукції невід’ємний, тому є необхідність забезпечення використання властивостей захисних насаджень та сільськогосподарських угідь як єдиного комплексу.

«Дослідження лісосмуг в Україні показують, що вагома їх частина знаходиться в занедбаному стані.

Але навіть дерева із сухими гілками виконують певні функції захисту ґрунту, та створюють середовище (затінок в першу чергу) для зростання молодих дерев.

Також зрозуміло, що щоб виростити дерево на Півдні у повністю вирубаній лісосмузі, підуть неймовірні зусилля», —  розповідає Яна Боброва, співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду Peli can live.

За її словами, основою в політиці відновлення лісосмуг мають бути не рубки, а підсадження у тому порядку, який диктує існуюча лісосмуга, зберігаючи дерева, та видаляючи деградовані деревостани тільки тоді, коли підростуть молоді дерева, але для всіх цих дій потрібне нормальне законодавство.

«Прийняття Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення та змін до Земельного кодексу, без сумніву є необхідним і позитивним кроком і сьогодні ми пропонуємо розглянути деякі розділи регулюючого документу, які в нашої команди викликають особливі занепокоєння», — говорить експертка.

Читати також: Яна Боброва: Відновлення лісосмуг ― наш внесок у боротьбу зі змінами клімату

Проте, зазначений документ викликає нові запитання і колізії на додаток до вже існуючих. Зокрема, в статті 3 зазначається, що землекористувачі проводять заходи з утримання та збереження полезахисних лісових смуг на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією. Важко уявити, що землекористувач (фермер або ОТГ) пріоритетним завданням визначить замовлення матеріалів лісовпорядкування і розпочне ведення лісового господарства так, як цього вимагає Лісовий кодекс. Натомість, ця ж стаття містить іншу можливість – створення комісії органом місцевого самоврядування або територіальним органом Держгеокадастру у складі 4-ох осіб, з яких лише один (теоретично) є фахівцем з лісових питань. П’ята особа (представник структурного підрозділу у сфері охорони навколишнього природного середовища обласної або міської держадміністрації) долучається лише за умови, що лісосмуга знаходиться у межах природно-заповідного фонду або зарезервована під заповідання, або в межах об’єкту Смарагдової мережі. При цьому, проігноровано те, що лісосмуги відповідно до Закону України «Про екологічну мережу України» є структурними елементами цієї самої екологічної мережі. І ця ж комісія надає відповідь про необхідність проведення невідкладних заходів. Комісія проводить обстеження і складає акт з визначенням характеристики лісомеліоративного стану насаджень, причини їх пошкодження, всихання, стану полезахисних лісових смуг, а також, необхідності проведення заходів, термінів їх проведення, способів і термінів відновлення полезахисних лісових смуг, заходів щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень, який затверджується головою комісії. При цьому, а ні механізму фінансування таких комісій, а ні шляхів контролю чи перевірки їх діяльності не передбачено.

Незрозумілим, також, є механізм видачі лісорубних квитків, адже в частині дев’ятій статті 3 зазначено, що для рубок догляду і реконструктивних рубок, видається лісорубний квиток відповідно до статті 69 Лісового кодексу України. Тоді як, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», на яку переадресовує стаття 69 Лісового кодексу, взагалі не передбачає згаданих видів рубок. Натомість, зазначений документ стосується видачі лісорубних квитків для заготівлі деревини під час рубок головного користування, яких у лісосмугах не може бути апріорі. Тоді як, в статті 69 Лісового кодексу зазначено, що спеціальний дозвіл на проведення інших рубок та робіт видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Тобто, ОТГ або фермери будуть видавити лісорубні квитки самим собі? Таким чином, зазначена стаття створює можливості для корупції і зловживань, що можуть призвести до цілеспрямованого знищення, а не збереження лісосмуг.

Певні запитання також викликають статті, що містять рекомендації, щодо конструкції та ширини лісосмуги тощо. Звісно, ці Правила не можуть наводити всього спектру підходів до утриманні та збереження полезахисних лісосмуг, але вони і не вказують на необхідність розроблення і схвалення подальших інструктивних та методичних матеріалів відповідальними центральними органами виконавчої влади. Варто відзначити, що на сьогодні вже є кілька методичних документів, підготовлених профільними інститутами, які варті уваги, і які могли б допомогти зберегти та примножити лісомеліоративні насадження України.

Полезахисні смуги головним чином створені для захисту ґрунтів, а не для заготівлі деревини. І в сучасних умовах кожне древо, що все ще зростає в лісосмузі, нехай з пошкодженим деревостаном, все ж таки виконує функцію захисту ґрунту. Крім того, ці лісові насадження вже давно перетворилися на особливий тип екосистеми, що зберігає дике життя серед розораних полів та слугує екологічним каркасом для стабілізації екологічної ситуації в найбільшій аграрній країні Європи.

На жаль, при підготовці змін до Земельного кодексу та Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг враховується лише частина лісомеліоративних функцій лісосмуг, тоді як інші багатогранні екологічні послуги цих екосистем ігноруються. Здається, що практика застосування зазначених правил покаже ще багато прогалин та недоліків, які потрібно терміново виправляти. Але не зважаючи на те хороші чи погані закони та порядки, збереження лісосмуг залежить від нас, від фермерів і місцевої влади, від кожного громадянина, які вже сьогодні можуть докласти зусиль, посадити дерево та створити «лісосмугу життя».

© Kurkul.com, 2020 р.