Аграрні розписки в Україні: Які нововведення пропонує законопроєкт 2805

5 серпня 2020 1433 0

В Україні закінчився п’ятирічний проект, спрямований на запровадження та популяризацію аграрних розписок – інструмента, який мав покращити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до фінансових ресурсів. Даний проект був запроваджений за ініціативи IFC (Міжнародної фінансової корпорації, що входить в структуру Світового банку) у партнерстві з Швейцарською Конфедерацією в Україні та Урядом України.

Історія запуску

Закон України «Про аграрні розписки» (далі – Закон) набрав чинності ще у 2013 році, далі був пілотний проект з технічного відпрацювання інструменту та лише у 2018 році повноцінно був запущений державний реєстр аграрних розписок. У січні 2020 року було зареєстровано Проект закону № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» (далі – Законопроект), який наразі очікує на доопрацювання комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України. 

Читати також: Аграрна розписка для фермера, нотаріуса, кредитора — інструкції зі швидкого оформлення

Що таке аграрна розписка?

Відповідно до приписів Закону, аграрною розпискою є товаророзпорядчий документ, який фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції (товарна аграрна розписка) або сплатити грошові кошти (фінансова аграрна розписка) на визначених у ньому умовах. Заставою за аграрною запискою виступає майбутній врожай.

Ольга Карпова, старший юрист ETERNA LAW

Переваги використання аграрних розписок 

На сьогодні, аграрна розписка є доступним інструментом для кредитування бізнесу поряд із такими інструментами як банківський кредит, товарний кредит (відстрочення розрахунку під процент), лізинг, аванс на майбутню поставку та вексельне фінансування. 

Серед переваг аграрних розписок в порівнянні з банківським кредитом можна відзначити:

  • оформлення аграрної розписки займає менше часу, ніж погодження та отримання банківського кредиту;
  • для отримання банківського кредиту зазвичай вимагається надання значного пакету документів та прийнятної твердої застави (техніка/нерухомість), якою зазвичай не володіють невеликі аграрії; 
  • банківський кредит вимагає повернення фінансових ресурсів, тоді як аграрна розписка може бути погашеною сільськогосподарською продукцією.

Крім того, серед переваг аграрної розписки є її надійність, а саме:

  • за аграрною розпискою передбачена обов’язкова застава (майбутній врожай);
  • спрощена процедура стягнення – за виконавчим написом нотаріуса;
  • існує реєстр аграрних розписок, який може слугувати джерелом кредитної історії боржника.

Що планується змінити?

Успішність та популярність аграрних розписок підтверджується статистикою. Станом на кінець липня в Україні було видано майже 5 тисяч аграрних розписок і залучено більше 1 мільярда євро. У зв’язку з попитом на даний інструмент законодавець розробив Законопроект, яким пропонується вдосконалити законодавство про аграрні розписки (якщо він залишиться у такій самій редакції) шляхом:

  • визначення правової природи аграрної розписки як цінного паперу

Відповідно до чинного Закону, аграрною розпискою є товаророзпорядчий документ, який складається в письмовій формі на бланку і підлягає нотаріальному посвідченню і який не може бути знерухомлений (переведений у бездокументарну форму).

Законопроектом пропонується визначити аграрні розписки неемісійними цінними паперами у документарній формі існування (як електронні документи), що обліковуються адміністратором реєстру аграрних розписок, або в бездокументарній формі у вигляді облікових записів на рахунках в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів з відображенням відомостей про реквізити аграрної розписки в реєстрі аграрних розписок. Крім того, Законопроектом передбачено обіг аграрних розписок як на врегульованому фондовому ринку, так і поза ним. 

Визначення аграрної розписки цінним папером закріплює за нею статус самостійного та вільного об’єкту обігу на ринку. Слід зауважити, що одночасний облік інформації у декількох системах (системі обліку аграрний розписок у реєстрі аграрних розписок і у системі депозитарного обліку цінних паперів) потребує їх уніфікації для подальшої безперебійної роботи з інструментом.

  • спрощення порядку видачі, обігу та припинення аграрних розписок

Для спрощення та здешевлення інструменту Законопроектом скасовано вимогу на складання аграрних розписок у письмовій формі та необхідність їх нотаріального посвідчення. Натомість, законодавець пропонує впровадити можливість здійснювати операції з видачі, зміни умов, обігу, обтяження, припинення зобов’язань та інші правочини щодо аграрних розписок в реєстрі аграрних розписок боржником та/або кредитором самостійно з використанням електронного підпису. Однак, нотаріуси, які є реєстраторами реєстру аграрних розписок, не втратять свою можливість здійснювати правочини з ними.

Читати також: Аудит землі з сервісом Feodal.Online: як убезпечити свій головний актив?

Загалом, запропоновані зміни можна вважати цілком логічними та прогресивними, що має спричинити прискорення технічних процесів щодо оформлення аграрних розписок.

  • зміна переліку обов’язкових реквізитів аграрної розписки

Законопроектом розширюється перелік обов’язкових реквізитів, які має містити аграрна розписка. Зокрема, перелік реквізитів прописаний таким чином, що документ прямо закріплює можливість та порядок застави за аграрною розпискою сільськогосподарської рослинницької продукції, живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів їх первинної переробки, що має розширити коло боржників за аграрними розписками. При укладанні аграрних розписок особами, які займаються вирощуванням сільськогосподарських тварин має бути враховано, що обов’язковим реквізитом аграрної розписки стає визначення маркетингового періоду, який не має яскраво вираженого сезонного характеру у зазначеному сегменті ринку (маркетинговим періодом є період, у якому починає поставлятися продукція рослинництва відповідного врожаю до періоду, у якому починає поставлятися такий самий вид продукції наступного врожаю. Для інших видів с/г продукції маркетинговий період дорівнює одному фінансовому року).

Крім того, аграрні розписки пропонується перетворити на більш гнучкий інструмент з можливістю внесення змін до абсолютної більшості їх реквізитів. Нагадаємо, що згідно з чинним Законом, правовідносини сторін за аграрною розпискою можуть змінюватися лише за двома підставами: зміна предмету застави у зв’язку із загибеллю майбутнього врожаю, а також перенесення дати виконання аграрної розписки на наступний маркетинговий рік.

  • розширення кола суб’єктів, які мають право видавати аграрні розписки

Законопроект розширює коло суб’єктів, які можуть видавати аграрні розписки, серед яких прямо закріплює сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, члени яких мають право власності або користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення за умови наявності нотаріально посвідченої згоди такого члена на видачу такої аграрної розписки.

При цьому відкритим залишається питання як саме буде реалізована ця норма відносно сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які не є власниками сільськогосподарської продукції, що вирощена та зібрана його членами.

  • уточнення правового регулювання аграрних розписок

Законопроект закладає правові умови для видачі багаторічних аграрних розписок. Чинний Закон вже зараз передбачає часткове виконання, хоча наявні положення за своїм формулюванням більше нагадують виконання зобов’язання частинами. Законопроект прямо передбачає право кредитора звернутись за примусовим безспірним виконанням кожної окремої частини, тим самим створюється правове поле для видачі багаторічних розписок, виконання за якими відбуватиметься частинами протягом кількох маркетингових періодів.

  • посилення гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання

Законопроект посилює надійність аграрної розписки, передбачивши, що у разі недостатності або відсутності застави за аграрною розпискою для задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою, стягнення заборгованості за аграрною розпискою у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса відбувається шляхом звернення стягнення на інше майно божника або інших осіб, які несуть солідарну відповідальність із боржником за аграрною розпискою. Також законопроект передбачає, що неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо такі санкції передбачені аграрною розпискою.

З однієї сторони, такі положення підсилюють правовий механізм захисту порушених прав кредиторів за аграрною запискою, проте кредитору все одно доведеться зіштовхнутись з можливими «підводними каменями» виконавчого провадження.

Що буде далі?

Незважаючи на всі переваги, які надають аграрні розписки, на нашу думку, їм не вистачає популяризації серед широких верств населення. Фактично, такий інструмент як аграрні розписки доступний фізичним особам вже сьогодні, проте, виходячи зі статистики, суми аграрних розписок зазвичай значні, і ними не користуються ні мікро аграрії, ні фізичні особи – інвестори.

Підсумовуючи, слід зазначити, що будь-яка нормативна база щодо діючого інструменту має бути скоригована відповідно до потреб ринку і базуватися на отриманому учасниками ринку досвіді. У відритих джерелах бізнес спільнота підтримує прийняття Законопроекту. Свою підтримку вже встигла висловити й Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Проте, оприлюднена редакція Законопроекту не є фінальною та текст ще буде дещо видозміненим, а коректність та достатність формулювань Законопроекту в подальшому має пройти випробовування судовою практикою.

© Ольга Карпова, старший юрист ETERNA LAW, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus