Леонід Центило: Створюємо власну «кремнієву долину» для української селекції

Леонід Центило: Створюємо власну «кремнієву долину» для української селекції

10 серпня 2020 194 0

Директора «Агрофірми «Колос» Леоніда Центила називають одним із найвпливовіших аграріїв Київської області. А саме підприємство давно відоме за межами свого регіону як плацдарм інновацій та науково-виробничих випробувань.

Як побудована робота на підприємстві, який напрям виробництва є найбільш прибутковим та як «Колос» став ключовим стейкхолдером у Сквирському районі і не тільки? 

Про це спеціально для Kurkul.com розповів директор підприємства, доктор сільськогосподарських наук та доцент кафедри землеробства Національного університету біоресурсів і природокористування України Леонід Центило. 

Напрямки виробництва і технології

Kurkul.com: Леоніде Васильовичу, розкажіть, як Ви починали свою кар'єру в сільському господарстві.

Леонід Центило: У моєму роду був дід, якого всі добре знали як хорошого господаря. Узяв його за приклад. Закінчив технікум, потім університет, здобув освіту агронома. Потім була аспірантура та докторантура — усе життя я присвятив рослинництву.

За свою кар'єру встиг попрацювати механізатором, агрономом, головним агрономом, керівником КСП. Згодом очолив районне сільгоспуправління, а тоді працював заступником голови облдержадміністрації з питань АПК. Через якийсь час повернувся у рідне село і вже багато років очолюю місцеву агрофірму.

Агрофірма «Колос» у Пустоварівці — це підприємство, яке є правонаступником успішного колгоспу і колективного сільськогосподарського підприємства у далекому минулому. Нам вдалося не тільки зберегти і примножити колишню славу місцевих аграріїв та науковців, а й гідно продовжити надбання наших дідів-прадідів.

Раніше тут було передове господарство, у якому велику увагу приділяли науці, розвивали рослинництво, тваринництво, садівництво. Нам треба було просто повернути історію. Коли ти це робиш, то приходить натхнення. Як результат — село живе і ти даєш можливість комусь жити, творити, забезпечувати родину.

Kurkul.com: Який земельний банк у вас зараз?

Леонід Центило: Нині в АФ «Колос» обробляють близько 4 тис. га ріллі на території Сквирського району.

Kurkul.com: Як представлене рослинництво в агрофірмі?

Леонід Центило: Наше підприємство має кілька напрямів: як товарне сільськогосподарське виробництво, так і наукова діяльність.

Займаємося вирощуванням товарного зерна та насіння. Підприємство має статус насіннєвого господарства. У нас є окремий структурний підрозділ, який займається селекцією зернових культур, зокрема формуванням сортових ресурсів — сортів озимої пшениці, гібридів кукурудзи, сої, гречки, кормових бобів.

Селекція є надзвичайно тривалим процесом. Але станом на сьогодні в портфоліо АФ «Колос» є три офіційно зареєстровані власні сорти озимої пшениці: Центилівка, Пустоварівка та Світило. Ще є 19 гібридів кукурудзи та 19 ліній самозапильної кукурудзи. Також ще 6 сортів перебувають на державному сортовипробуванні.

У розробці — десятки сортів і гібридів, які ми пристосовуємо саме для потреб українських фермерів. Ще надаємо послуги з вирощування насіння відомим світовим компаніям.

Kurkul.com: У вас ще є і садівництво?

Леонід Центило: Садівництво відродили: є яблуневий сад на 40 га, ще є черешневий і горіховий сад. Між іншим, беремо участь у великому проєкті за підтримки ФАО та вирощуємо саджанці чорного і сірого горіха. Цей посадковий матеріал має в майбутньому зайняти важливе місце в реконструкції лісосмуг, а також стати джерелом додаткового доходу для тих, хто насаджуватиме ці лісосмуги. За попередньою інформацією, в Україні близько 400 тис. га зайнято під такими насадженнями, і такий бізнес-погляд може зацікавити фермерів та власників земельних ділянок під ними.

До того ж горіхові насадження здатні очищувати повітря та зменшувати поширення різної патогенної мікрофлори, а відтак позитивно впливатимуть на стан довкілля і здоров’я людей.

Читати також: Аграрні розписки в Україні: Які нововведення пропонує законопроєкт 2805

Kurkul.com: Також ви займаєтесь біологічними препаратами. Розкажіть коротко про цей напрям. 

Ми інтенсивно займаємося відносно новим напрямом у вітчизняному сільськогосподарському виробництві — це сучасна мікробіологія. Із гордістю можу сказати, що вже маємо більше 20 штамів депонованих мікроорганізмів та багато зареєстрованих мікробних препаратів, які широко застосовуються як у рослинництві, так і в тваринництві.

У нас є власні виробничі майданчики, створені для випробування найбільш сучасних біологічних препаратів. Саме вони дають можливість виростити безпечні продукти, повністю придатні для харчування людей. А в майбутньому такі технології мають «іти в маси» і дбати про здоров'я, адже це і гарантія продовольчої безпеки.

Пріоритетною науковою моделлю у нас є збереження і відновлення родючості ґрунтів. У нашого наукового колективу вже є напрацювання щодо збереження та відновлення родючості ґрунтів. Це серйозний виклик для аграріїв, адже в умовах світового потепління та дефіциту опадів задля хороших врожаїв залишається лише ефективно управляти якістю земель.

Kurkul.com: А як працюють інші галузі? Тваринництво, наприклад?

Леонід Центило: В агрофірмі «Колос» є ферма на 1,5 тис. голів ВРХ, із них 600 дійних корів. Наше підприємство має статус племзаводу з розведення великої рогатої худоби голштинської і української червоно-рябої порід. Але наша ферма унікальна тим, що сюди не було завезено жодної породистої тварини. Ми взяли за основу все місцеве поголів’я і вдосконалювали його завдяки кращій світовій генетиці. Цей процес проходив у співпраці з відомою американською компанією, яка забезпечувала нас генетичними ресурсами та технологією селекції тварин.

Добовий надій на фуражну корову складає від 23 л, на дійну корову — 27 л. Загалом ми вийшли на показник близько 10 тис. л для фуражної корови. Тобто у стаді вже маємо корів, які здатні давати показники надоїв на рівні 15-18 тис. л.

Є у нас конярство: також маємо племінну ферму з розведення української верхової породи.

Ще маємо пасіку-племрепродуктор із розведення української степової породи бджіл. Плани на цей напрям амбіційні, адже чудово розумію ситуацію з бджільництвом в Україні та значення бджіл для запилення сільгоспкультур. Наші бджоли беруть активну участь у запиленні садів господарства та ділянок гібридизації соняшнику, який ми вирощуємо для провідних компаній світу.

Інший напрям роботи підприємства — рибництво. Ми поставили собі за мету ефективне управління водними ресурсами і приділяємо велику увагу чистоті водойм. Завдяки плідній роботі нашого наукового колективу створили спеціальний препарат біологічного походження, який дає можливість контролювати стан води в водоймах. А це, у свою чергу, допомагає і позитивно впливає на вирощування ставкової риби. Культивуємо коропів, товстолобів, білих амурів. Практично все вирощуємо в себе, починаючи від ікринки, личинки і закінчуючи товарною рибою, яку реалізують на продовольчих ринках Києва, Білої Церкви та інших населених пунктів Київської області.

Kurkul.com: Як тваринництво вписується у бізнес-модель господарства?

Леонід Центило: Як і кожне сільськогосподарське виробництво, ми працюємо за простою моделлю: рослинництво забезпечує роботу тваринницького напряму і навпаки тваринництво своїми продуктами забезпечує рослинництво.

Одним із таких важливих продуктів є гній із ферм. Ми навчилися перетворювати його в доступне органічне чи органічно-мінеральне добриво та використовуємо на наших полях. Саме завдяки цій технології вдалося суттєво підняти рівень гумусу: цей показник у далекому 2011 році складав 3,11%, а вже в 2018 році — аж 4,22%. Це практично сенсаційні дані, але науково обґрунтований процес та його практичне застосування дали можливість показати, що ця модель має право на життя.

Тобто обидва виробничі напрями доповнюють один одного, допомагають зберегти і відновити родючість ґрунтів. Сама модель передбачає максимальний збір тваринного жиру й білка з гектара та їх реалізацію. Українським фермерам потрібно припинити торгувати вуглецевою складовою у вигляді зерна, яке з успіхом експортують за межі України, тим самим спустошуючи наші землі.

Kurkul.com: Які сучасні технології використовує агрофірма «Колос» у виробництві?

Леонід Центило: Щоб бути лідерами, ми маємо випробувати й відпрацювати кращі пропозиції на ринку. Саме тому тестуємо багато розробок у сфері технологій вирощування культур, новинок техніки, систем для управління бізнесом та полями абощо.

Плани стабільні. Ми розуміємо, що наше підприємство здатне відпрацювати елементи технології, будувати їх на своїх полях і вже з готовим продуктом виходити на ринок, пропонувати й бути конкурентними у цій сфері.

Зрозуміло, що виручені з цього кошти мають лягати знову ж в оновлення нашої бази та всіх процесів, належне забезпечення людей. Наше завдання — довести ефективність кожного гектара. Тобто у нас кожен гектар повинен давати більше не за рахунок валу зібраної продукції, а за рахунок впровадження нової технології та її реалізації на ринку.

Технічний парк агрофірми «Колос»

Kurkul.com: Якій техніці віддаєте перевагу?

Леонід Центило: Ми маємо різноманітну техніку, яка може практично забезпечити всю сучасну технологію. Є вітчизняні та іноземні машини. Так, наприклад, важкий трактор цілком має відповідати вимогам посівних чи інших комплексів, щоб виконувати весь обсяг покладених на них робіт.

Ще є багато спеціальної техніки, котра затребувана в інших напрямах, — садівництві, на селекційних ділянках або для компостування органіки.

Якщо мова йде про конкретні бренди, то перевагу віддаю John Deere та Claas. Але ми підбираємо одиниці так, щоб вони могли якомога краще виконати свою роботу. Серед причіпного та навісного обладнання використовуємо Horsch, Lemken, Pottinger, Amazone.

Маємо кілька вантажних автомобілів, за допомогою яких закриваємо логістичні завдання, але невдовзі плануємо їх оновити.

Kurkul.com: Як часто оновлюєте техпарк?

Леонід Центило: Оновлення триває постійно, бо кожного разу ми маємо приймати виклики від погоди й адаптувати технологію вирощування до умов, у яких працюємо. Щороку на це виділяємо визначену суму. Саме так на практиці має працювати модель щодо збереження родючості, контролю вологи і якості виконання тих чи інших сільськогосподарських робіт.

Наприклад, ми порахували, що для забезпечення всіх процесів на кукурудзі цілком можемо обійтися 400-сильним трактором, із яким працюватимуть багато агрегатів для підготовки ґрунту та сівби. Робота механізатора на такому тракторі разом із посівним комплексом у 2 зміни забезпечить 150 га сівби за зміну, а із широкозахватним культиватором за добу здатні зробити 200 га.

Kurkul.com: Наявною технікою ви забезпечуєте всі види робіт самостійно чи, можливо, ще надаєте послуги?

Леонід Центило: Наш техпарк повністю закриває власну потребу агрофірми в техніці. Ми ще можемо надавати послуги ґрунтообробки, сівби чи збору врожаю фермерам-сусідам, які цього потребують.

Kurkul.com: Яким фінансовим інструментам при купівлі техніки ви віддаєте перевагу?

Леонід Центило: Коли є можливість, то купуємо техніку за власні кошти. Але іноді беремо кредити чи шукаємо вигідні лізингові програми. Нещодавно скористалися кредитом під 14% річних.

Kurkul.com: Що думаєте про нововведення з приводу ліцензій на зберігання пального?

Леонід Центило: Ми це все пройшли. Спочатку пройшли сертифікацію комплексу і, відповідно, тепер виконуємо всі вимоги держави. Щоправда, часто українські фермери просто змушені витрачати гроші на безглузді справи, які, крім негативу, нічого не приносять.

Kurkul.com: Зважаючи на ваш величезний досвід у сільському господарстві, що змінилося, наприклад, за останні кілька років?

Леонід Центило: Темпи розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні досить шалені. Можна сказати, що одні з найвищих у світі.

Протягом останніх 3-5 років в аграрний сектор України прийшли кращі IT-технології, які зробили вітчизняне виробництво суперсучасним.

Для нашого аграрія стали доступні кращі технології, техніка, насіння, і як наслідок він став досягати кращих результатів. При такій інтенсифікації сільгоспвиробництва іноземні компанії цікавляться цим ринком — в Україну прийшли найкращі зразки.

Насправді ми здатні за хороших погодних умов досягати класних результатів. Завдяки цьому наша продукція АПК присутня на більшості продовольчих ринків світу, а Україна посіла відповідні позиції в рейтингах ТОП-виробників аграрної продукції. Тепер ці потоки цілком можуть впливати на перерозподіл світового продовольчого ринку.

Рослинництво як бізнес

Kurkul.com: Яка нині рентабельність агровиробництва?

Леонід Центило: Витрати на сільгоспвиробництво завжди зростають, і всі очікують кращих результатів. Але далеко не завжди на це може вплинути сам аграрій… Бо за нинішніх змін клімату, дефіциту вологи витрачені на виробництво ресурси часто не можуть бути використані.

Велику роль грає світовий ринок, який реагує на ті чи інші виклики. Україна вже завоювала певні ринки, і ціни на основні сільгоспкультури фіксуються та є релевантними до тих реакцій. Тож часто наші фермери, слідкуючи за основними процесами, можуть спрогнозувати рентабельність озимої пшениці, кукурудзи, соняшника чи сої.

Менш захищеним є виробництво тваринницької продукції і нішевих культур. Рентабельність цих напрямів прямо залежить від вкладених ресурсів. На щастя, падіння ціни на пальне, міндобрива у першому півріччі 2020 року можуть зробити вітчизняних фермерів прибутковими.

Насправді чим більше зароблятиме аграрний виробник, тим більше з ринку «зніматиметься» запчастин, техніки, мінеральних добрив, пального. Від того завжди зростає надходження до бюджету.

Kurkul.com:  Яку врожайність вдається отримувати?

Леонід Центило: Специфіка виробництва насіння і товарної продукції дуже різниться. Урожайність товарного зерна складає традиційно для озимої пшениці 7 т/га, кукурудзи в сухому зерні — 10 т/га, соняшнику — 4-4,2 т/га.

Kurkul.com: Зокрема які культури є у сівозміні господарства?

Леонід Центило: Основною культурою в агрофірмі «Колос» є озима пшениця. Ми її вирощуємо на площі більше 1 тисячі гектарів і це практично все насінницькі ділянки, починаючи від розсадника розмноження до посівів супереліти та еліти. Наше насіння купують різні господарства з різних куточків України.

Кукурудза займає в нас 1,5 тисячі гектарів — це все ділянки гібридизації і товарні посіви, у тому числі кукурудза на силос.

Соняшник займає близько 8% наших полів. Серед них також є ділянки гібридизації та товарні посіви. Нам також цікаве вирощування сої, адже самостійно забезпечуємо тварин на фермі доступним білком і, зрозуміло, пропонуємо її для реалізації.

Цукровий буряк цього року культивується на площі 300 га. Це найменша площа в нашій агрофірмі за всі роки, бо розуміємо, що рентабельність вирощування цієї культури суттєво зменшилась. Однак нам важливо бачити різноманітність сівозміни і наші партнери — цукровий завод за 10 км звідси — потребує сировини.

Kurkul.com:  Яка принципова відмінність насіннєвого і товарного виробництва?

Леонід Центило: Звичайно, суттєво відрізняється економічна складова.

Насінництво завжди у всьому світі було економічно привабливе й цікаве для аграріїв. Якщо все правильно робити, то вирощування насіння здатне давати більшу виручку з гектара, ніж звичайна товарна продукція.

Так, наприклад, сьогодні можна вкласти потужні ресурси в інтенсивну технологію вирощування кукурудзи й отримати на виході по 14-15 т/га, але не мати запланованого прибутку через низку лімітуючих факторів. А можна зібрати по 4 т/га насіння кукурудзи і виручити в рази більше коштів.

Kurkul.com: Скільки обходиться гектар вирощування основних культур?

Леонід Центило: Рахувати фіксовану суму завжди складно через те, що змінюється вартість усіх витратних матеріалів — добрив, пестицидів, ПММ… До цього додається орендна плата та податки, тому в кожного фермера інвестиції в технологію вирощування будуть відрізнятися.

У нас, наприклад, щоб виростити цукровий буряк, то в кожен гектар потрібно вкласти не менше 45 тис. грн. Якщо говорити про кукурудзу, то 1 га обходиться не менше 35 тис. грн.

Тобто сучасне сільгоспвиробництво вимагає суттєвих вкладень у гектар для того, щоб вистачило коштів повернути їх, заробити фермеру і мати можливість інвестувати в наступний сезон.

Але якщо хтось думає, що такі фермери, як ми, гребуть гроші лопатами, то суттєво помиляється. Звичайно, можна виростити, продати, «зняти вершки» і планувати наступний сезон. Проте історично склалося так, що ми якоюсь мірою беремо на себе обов'язки держави у сфері соціального захисту, культурного розвитку та розбудови інфраструктури територій, де працюємо.

Селекція в агрофірмі «Колос»

Kurkul.com:  Наскільки складно створити власний сорт чи гібрид?

Леонід Центило: Щоб створити новий сорт, потрібно не менше 7 років. Зараз на наших селекційних ділянках перебувають тисячі зразків пшениці, наприклад. Але до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, потрапляють тільки 1-5%.

Kurkul.com:  Які характеристики вкладаєте у створювані сорти?

Леонід Центило: Унікальною характеристикою є те, що в наших розробках має бути адаптивність до тих чи інших складних погодних умов: посухостійкість, морозостійкість, зимостійкість. Також ми маємо традиційно зберегти високу якість отриманого врожаю. А теж важливо, щоб ці сорти були конкурентними з тими, які до нас заходять в Україну.

Kurkul.com: Як оцінюєте перспективи української селекції насіння?

Леонід Центило: Я не втомлююсь повторювати, що районування для сортів і гібридів надзвичайно важливе. Будь-який сорт покаже себе краще, якщо пристосований до реальних умов вирощування.

Насправді Україні не вистачає насінництва, техніки і забезпечення, щоб створювати адаптовані до наших реалій сорти. Хочеться допомоги з боку державі в розбудові цього напряму. Бо зазвичай ми працюємо в рівних умовах з іноземними сортами і реєстрація сорту нам обходиться не менше, як для іноземної компанії. Вважаю, що треба підтримувати вітчизняну селекцію, адже якщо українське насіння вирощують і доробляють українці, то, відповідно, додана вартість залишається в Україні.

Kurkul.com: Кому належить ідея назв сортів Центилівка, Пустоварівка, Світило?

Леонід Центило: Ось ці селекційні ділянки, що є в «Колосі», я називаю нашою кремнієвою долиною. Тут створюються нові сорти, і весь процес селекційний перетворюється в такі вже масштабні ділянки. Тож цілком логічно було б дотримуватися визначених правил і називати створені нами гібриди, сорти відповідно до назв населеного пункту. Так виникла Пустоварівка як сорт пшениці.

Назвати сорт Центилівка було ініціативою мого партнера і я, як кажуть, на 100% до цього не причетний (усміхається — авт.).

Леонід Центило, директора «Агрофірми «Колос» та Катерина Капустіна, журналіст Kurkul.com

«Колос» як соціально відповідальний бізнес

Kurkul.com: Скільки людей працює в «Колосі»?

Леонід Центило: Майже третина населення Пустоварівки задіяна в роботі підприємства. Наш колектив нараховує більше 300 людей.

Штат підібраний винятково до потреб усіх напрямів господарства. У нас у сфері рослинництва є головний спеціаліст, а в його підпорядкуванні працюють 4 агрономи. Тваринництвом керує інший фахівець, там працює головний зоотехнік, ветлікар і, звичайно, зоотехнік-селекціонер.

Є управлінська служба, інженери, механізатори та багато інших людей, чия робота по-своєму важлива. Між іншим, на селекційних ділянках використовуємо багато ручної праці, бо досі немає настільки ефективних методів роботи, як ручний відбір кращих генетичних матеріалів. Це дає можливість індивідуально підібрати рослину, створити передумови та протестувати кілька варіантів вирощування для отримання якісного і стійкого насіння.

Kurkul.com: Зазвичай такі агрофірми, як «Колос», щороку платять кілька мільйонів податків до бюджетів різних рівнів. Чи є якісь додаткові інвестиції в громаду, де ви працюєте?

Леонід Центило: Справді щороку ми платимо близько 30 млн грн податків і фактично забезпечуємо розвиток інфраструктури у селі. Так, наша громада вже має відремонтовану зупинку, дороги, школу, сучасний ФАП із новим автомобілем, новий спортивний майданчик зі штучним покриттям, меморіал пам'яті воїнів Другої світової та нинішньої війн.

Три роки тому в центрі села заклали унікальний сад чорного горіха і тепер щорічно проводимо в Пустоварівці Всеукраїнський фестиваль «Ми діти твої, Україно!», куди з'їжджаються представники з усіх регіонів нашої країни.

Ще ми започаткували добру традицію: щороку передаємо саджанці черешні випускникам Пустоварівської школи — і вже поряд із нею красується невеликий сад.

За кошти агрофірми у селі був збудований сучасний стадіон, де тренуються, в основному, члени футбольного клубу «Колос». Команда стала дебютантом обласної вищої ліги, бронзовим призером обласної першості двох попередніх років, а також здобула перемогу в змаганнях Меморіалу Кирсанова і зараз грає за Чемпіонат Київської області 2020. Отож, тепер тут регулярно проводимо футбольні матчі за участю команд із різних куточків України.

Kurkul.com: У 2019 році Вас зарахували до рейтингу найбільш впливових аграріїв Київщини. Як думаєте, чому?

Леонід Центило: Наше підприємство є кращим платником податків на Сквирщині, і я цим пишаюся.

Ми, так би мовити, причетні до «короваю» Київщини та всієї України, бо створене нами насіння вирощують скрізь і з того потім роблять борошно для короваїв та хліба загалом.

Я пишаюся тим, що ми щоденно реалізуємо 15 т молока екстра-ґатунку і кращі підприємства регіону дають нам достойні ціни на цю продукцію.

Мені подобається, що вирощену нами рибу випускають у річки Київської, Житомирської областей для відтворення популяції, а наші саджанці плодовоягідних та декоративних дерев теж «розходяться» всією країною.

У нашому селі та на базі агрофірми «Колос» регулярно проходять різноманітні заходи: конференції, фестивалі, зустрічі, куди з'їжджаються не тільки з різних регіонів України, але й із закордону.

Таке можливо зробити лише коли ти маєш певне надбання, базу, а люди вкладають у це свою працю. І результат видно неозброєним оком.

Про аграрну політику

Kurkul.com:  А що Ви думаєте про конкуренцію в агробізнесі?

Леонід Центило: Конкуренція має бути, але в кожного українського сільгоспвиробника надто різні умови: чи то фермер-одноосібник, чи малий або середній фермер, чи велика агрокомпанія.

Чого не вистачає фермерам в Україні? Поставити всіх у конкурентні умови. Так, наприклад, дрібний фермер мав би вирощувати нішеві культури і бути певним, що він точно зможе продати свою продукцію за вигідними цінами.

Для фермера, який займається більш масштабним виробництвом, також потрібні конкурентні засади. Він мусить знати, що матиме канали збуту або зможе створити додану вартість своїй продукції через переробку і також її реалізувати.

Агрохолдинги, звичайно, мають і вирішують свої завдання, але таки держава повинна стояти на тому, щоб припинити вивозити сировину за межі України. Ми маємо експортувати готову продукцію, щоб міцно зайняти свої ніші на агропродовольчому ринку світу. Адже кількість населення на Землі невпинно росте і люди потребуватимуть їжі. За таких умов буде адекватна конкуренція між агровиробниками.

Kurkul.com: Зараз у нас немає профільного аграного міністерства. Чи позначилося це на агросекторі?

Леонід Центило: Хто може пояснити, чому в аграрній країні, яка сьогодні є конкурентним гравцем на світовому ринку продовольства, немає такого міністерства?

Ми позбулися досить серйозного містка, який мав об’єднати фермера і, в цілому, жителя села зі всім іншим світом, забезпечити йому захист і комфортні умови для ведення бізнесу.

Україна мала б узяти за приклад американську модель співпраці бізнесу та держави. Фермери, незалежно від розміру земельного банку, приходять до держави, до наукових установ, навчальних закладів, і спільними зусиллями вони вирішують якусь виробничу проблему. Це допомагає оптимізувати виробництво та всебічно підтримувати аграріїв на всіх етапах ведення агробізнесу.

Нам реально не вистачає політики щодо сільськогосподарського виробництва. Було б добре, аби на основі аналізу кон'юнктури світових ринків наших фермерів інформували про потреби покупців у продукції. «Потрібна така-то культура. Виростіть, а ми допоможемо вам продати свій урожай!». Як на мене, нічого складного в цьому немає.

Kurkul.com:  Ринок землі. Чи готові українські фермери купувати землю?

Леонід Центило: Є помилкова версія, що українські фермери акумулюють гроші для купівлі землі вже в найближчому майбутньому. Як можна з сільгоспвиробництва акумулювати таку кількість грошей, яка дозволить купити землю? Ніде в цивілізованому світі цього ніхто не робить.

Я вважаю, що варто запроваджувати цивілізований ринок із рівними можливостями купити і продати. Держава має підтримувати всіх учасників, сприяти розвитку фінансових установ, які повинні надати нормальні відсотки по кредитах на землю.

А сам аграрій, який працюватиме на тій землі, має відчувати певні гарантії. Він виробить валову продукцію, реалізує її, заробить гроші на наступні процеси і ще матиме кошти на сплату по кредиту. Зараз же все йде своїм шляхом. Фермери вирощують зерно, продають, закуповують наново насіння, добрива, пальне і готуються до наступного сезону.

Kurkul.com: Щиро дякуємо за розмову, Леоніде Васильовичу!

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus