Послуги зберігання та транспортування зерна — досвід співпраці з G.R. Agro

Послуги зберігання та транспортування зерна — досвід співпраці з G.R. Agro

10 вересня 2020 755 0

Коли фермери збирають урожай, питання «як його вигідно продати та транспортувати?» стає дуже актуальним, адже у сучасному сільському господарстві для ефективної діяльності підприємств необхідна як доцільна технологія вирощування і збирання, продуктивна техніка з малою витратою палива і втратами продукції, так і економічне зберігання збіжжя та правильне налаштування логістичного ланцюга. 

Проте не кожний фермер має можливість знайти вигідні шляхи збуту, оскільки на ринку є багато пропозицій. Великі партії зерна можна вигідно реалізувати на експорт, однак існує безліч нюансів співпраці з експортерами. Безпроблемно здійснити продаж врожаю на зовнішні ринки вам допоможе компанія з надання послуг транспортування та продажу зерна на світові ринки, яка вирішить всі питання, пов'язані з організацією процесу реалізації — від поставки до кінцевого розрахунку.

Тож своїм досвідом співпраці з компанією G.R. Agro, яка надає повний спектр послуг з фінансування, закупівлі, зберігання, транспортування та продажу врожаю закордон, поділився директор фермерського господарства «Унірем-Агро Плюс» Андрій Булгаков

 Андрій Булгаков, директор фермерського господарства «Унірем-Агро Плюс»

Фермерське господарство «Унірем-Агро Плюс» обробляє 4100 га у Дніпропетровській області, зокрема у Верхньодніпровському та П'ятихатському районах. 

«Я прийшов у господарство у 2015 році. зі складною ситуацією з пайовиками, там була дуже велика затримка у виплаті, 2-3 роки системної невиплати», — згадує директор.

За словами Андрія Булгакова, його робота почалась з відсутності валового збору, продукції, її реалізації, а в результаті й прибутку. Крім того, була проблема з деградацією земель.

Читати за темою: Жан-Поль Прюдом: Кліматичні зміни змушують аграріїв адаптуватись 

«Тут практично нічого не було, або за борги забирали, або лізингові компанії забрали назад. Проте, якщо починати з нуля — можна застосувати свою технологію. Коли є якесь забезпечення, ти заручник попередньої технології», — зазначив він. 

У тому ж 2015 році керівництво вирішило придбати нову техніку, а зокрема посівний комплекс компанії Horsch та якнайшвидше приступати до сівби культур.

«Це були серйозні вкладення. Тільки сівалка коштувала у межах 250 тис. євро, а ще купили трактор до неї та обприскувач. Ми цим посівним комплексом в тому році посіяли понад 3,5 тис. га. Тоді ще в компанії дивувалися, як це взагалі було можливо. Сіяли, до речі, ярий ріпак», — зауважив Андрій Булгаков. 

Сьогодні господарство має три трактори — Case IH Magnum 340, New Holland Т8.410 та Case IH Maxxum 125, два посівних комплекси Horsch Focus TD, самохідний обприскувач Case IH Patriot, а також два комбайни New Holland СХ-880.

«Є ще МТЗ та два КАМАЗи. Під час збору ранніх культур ми винаймаємо декілька комбайнів, через те, що тримати 4 комбайни, які не завжди задіяні, не має сенсу», — пояснив директор. 

Наразі господарство вирощує основні — соняшник, ріпак, кукурудза, озима пшениця та ячмінь —  та деякі нішеві культури, зокрема горох та сочевицю. Так, під ячменем залишають приблизно 500-600 га, ще 500-600 — під чистий пар, 980-1100 га — під пшеницю та 980-1100 га — під соняшник.

Читати за темою: Поле онлайн — система живлення та захист для соняшника

«Наприклад, озима пшениця перший рік — це плюс-мінус 1000 га, відповідно, на наступний рік буде 1000 га соняшнику, потім ця площа розбивається навпіл: 500 га залишаємо під озимим ячменем, ще 500 — пар. Після цього всі 1000 га засіваються ріпаком, а після нього знову сіється пшениця, і так по колу. Щодо нішевих, то ми сіяли горох, адже це поліпшує родючість, культура має досить коротку вегетацію, і до того ж є хорошим попередником. Отримували врожайність на рівні 2,5 т/га, проте продавати 2,5 т гороху за ціною, на момент збирання, більшою на 500 грн від ячменю — не цікаво», — розповів фермер.

Середня врожайність пшениці в господарстві складає 5,0 т/га, ріпаку — 3,0 т/га, ячменю — 2,5 т/га та соняшника — 3,0 т/га. Проте показники, за словами керівника, варіюються в залежності від низки факторів:

«Коли тільки починали свою діяльність, у нас була врожайність пшениці 2,7 т/га, на наступний рік — 3,7 т/га. Минулого року вже було 6,0 т/га, в цьому році десь 5,2 т/га, але щорічний план — 5,0 т/га. Це насамперед пов'язано з плануванням врожаю та кількістю опадів в регіоні», — зазначив він.

Найрентабельнішою культурою у господарстві аграрій вважає ріпак, адже, за його словами, її легко продати, оскільки 98% вирощеного врожаю йде закордон. Друге місце рейтингу займає соняшник.

«Ріпак — одна з найбільш витратних, але водночас найрентабельніша культура, адже це «ранні гроші». Складно спрогнозувати його вирощування, але в аспекті продажів, це дуже чітка культура: тут не грають ролі наші переробники, тому що 98% врожаю йде за кордон, а там чітка біржова ціна з максимальними коливаннями у 10%. Приблизна ціна за 1 т — €400. Соняшник — менш витратний, але існує проблема ціни», — поділився Андрій Булгаков. 

Підприємство має потужності зі зберігання, представлені підлоговими складами, які розраховані на одночасне зберігання 3 т збіжжя.

«Пшениці я можу зберігати близько 3 тис. т, але ми стільки не зберігаємо. В основному це 600-700 т соняшнику, 1,5-2 тис. т пшениці та якесь насіння. Більше ми не тримаємо, адже левову частину врожаю, десь ⅔, ми продаємо по форварду, а решту — реалізовуємо по першій ціні, якщо вона цікава», — розповів фермер. 

50-60% врожаю пшениці, за словами директора, форвардуються одразу, а найкраща ціна, на його думку, спостерігається на початку нового року (початок січня). 

«Якщо продавати на початку збирання, ціна цікавіша, ніж взимку, коли починають збирати врожай Південні регіони. А якщо за показниками там не дуже, а це часто буває, як і в Узбекистані та Середній Азії, то трейдери й переробники починають піднімати ціну. А потім, коли косять Черкаси, Полтава та інші регіони, а до того ж починають масово везти зерно одноосібники, яким ніде зберігати його взагалі, ціна значно падає», — пояснив він. 

Андрій Булгаков додав, що всі продажі відбуваються на розсуд самого господарства, але все ж необхідно «відчувати» ситуацію на ринку, слідкувати за світовими тенденціями та мати гарну інтуїцію або ж співпрацювати з компаніями, які надають послуги зберігання зерна та трейдерства. Таким «компаньйоном» для підприємства стала компанія G.R. Agro, яка надає господарству послуги зі зберігання, доопрацювання зерна, а також логістики.

«У чому наша співпраця? Основний земельний банк у нас тут, контракти укладені з зими, там прописані стандарти, які потрібні, а моя задача — оптимізувати логістику з поля до порту. Логістичний ланцюг повинен бути оптимальним як в ціні послуг, так і в ціні відвантажень, та у можливостях елеватора. Нікому не буде цікаво, якщо вагони не вийдуть вчасно», — наголосив аграрій. 

В свою чергу, операційний директор компанії G.R. Agro Артем Ремпен розповів, що завдяки співпраці з ними фермер отримує на елеваторах компанії найвищі ціни та подальший сервіс.

Артем Ремпен, операційний директор компанії G.R. Agro

«Співпрацюємо з фермерами Дніпропетровської, Кіровоградської та частково Полтавської областей з різним зембанком — від 10 га і до 5 тис. га. Можемо організувати весь логістичний ланцюг: забрати зерно машинами з господарства, привезти на елеватор, замовити для нього вагони і відвезти вагонами в порт. Ми не перший рік на ринку, ніколи не було нестач і не буде, ми так не працюємо», — зауважив він. 

Загалом, процес логістики на підприємстві виглядає таким чином: зібраний врожай відвозиться на базу, зважується, складається на тимчасовий майданчик, де, до приїзду автомобіля, він зберігається, перекидається зернометом та вентилюється. А коли буде сформована партія та з'явиться можливість приймання, збіжжя перевозиться на елеватор. 

Читати за темою: Перші 180 тисяч т в новому сезоні перевалили елеватори G.R. Agro

Підприємство зберігає зерно на Вільногірському елеваторі, оскільки відстань до нього сягає 20 км, а також тому що зерносховищу має «живу» залізничну станцію. 

 «У Вільногірську є такі підприємства, які постійно відвантажують продукцію. Можна, звичайно, везти зерно до Миколаєва автотранспортом, але в країні почали ремонтувати траси, а також є обмеження тоннажу фур», — розповів Андрій Булгаков. 

За словами директора, приймання пшениці відбувається просто, адже лабораторія працює точно та швидко, а ціни на подальше зберігання конкурентні. Вартість зберігання зерна у підлогових складах господарства, враховуючи всі витрати, складає 40-50 грн/т. 

«В принципі, зручно і ціни реальні. Ми показали свої вимоги — зерно доводиться до стандарту, ніякого головного болю», — наголосив він.  

Артем Ремпен зазначив, що Вільногірський елеватор за сезон перевалює близько 25-30 тис. т ранніх і 20 тис. т пізніх зернових. Зерносховище приймає досить широкий спектр культур — ріпак, горох, ячмінь, пшеницю, кукурудзу та соняшник. Наразі елеватор надає три місяці безкоштовного зберігання соняшнику. 

«Ми організовуємо логістику з поля та приймання культур. Надаємо місяць безкоштовного зберігання для прийняття рішення продавати партію нам чи іншому гравцю ринка. Фермер, одноосібник або фізична особа має приїхати на елеватор, дати реквізити та підписати договір. Оформлення коштує 50 грн за партію та приймання — 12 коп. Якщо збіжжя зберігають довше двох місяців, то діють тарифи: соняшник — 66 грн/т, ранні зернові — 54 грн/т», — розповів операційний директор.

Андрій Булгаков уточнив, що в господарстві є сушарка, проте якість сушіння має велике значення, до того ж вона працює на солярці та є резервним варіантом, якщо партія зерна занадто мала для запуску промислової сушарки. 

«Уявіть втрати: звідси зерно треба відвезти, заплатити 100 грн/т за саме сушіння, 150 грн/т — логістика, плюс відвезти назад 150 грн/т, в сумі маємо 500 грн/т. Тут же я відвіз в один бік за 100 грн/т, бо відстань мала, і ще 100 грн/т за сушіння, наприклад, 2% висушили — це 200 грн/т, вже є вигода», — навів розрахунки аграрій. 

Читати за темою: Михайло Шевченко: При хорошому врожаї та ціні на податки увагу не звертаєш

Також Артем Ремпен зауважив, що на всіх елеваторах компанії послуги доопрацювання зерна, зокрема очищення та сушіння, дешевше, ніж на інших елеваторах в регіоні.

«В середньому послуги на 8% дешевші. Фермер економить 45-60 грн/т, що є відчутною різницею», — зазначив він. 

Логістичними послугами компанії G.R. Agro господарство користується навіть тоді, коли зерно необхідно відвезти на інший елеватор. За словами Андрія Булгакова, наявні машини підприємства часто зайняті іншими задачами, тому зручніше замовити зерновози.

«Наприклад, мені треба відвезти посівмат на доопрацювання, часто буває, що під час збору врожаю потрібні машини або добриво треба привезти, тощо. Крім того, після добрив треба очистити машину, щоб вони не потрапили в зерно, мені простіше найняти зерновози, щоб якість і швидкість були стабільними», — наголосив він. 

На думку аграрія, перевага співпраці з G.R. Agro в тому, що вони дорожать своєю репутацією, динамічно розвиваються та вдосконалюються, а також лояльні у питаннях, що виникають та готові йти на зустріч українським виробникам.

«Якщо у мене якийсь показник має відхилення, але це можна виправити, наприклад, налаштуванням комбайна, вони повідомлять про це. Завжди йдуть назустріч і не «зрізають» показник. Крім того, у зворотний зв'язок у нас постійний. Ще один великий плюс — швидке розвантаження/завантаження машин», — розповів він. 

Артем Ремпен також зазначив, що ємність Вільногірського зерносховища складає 29,4 тис. т. по пшениці, можливості з приймання — понад 3 тис. т. зерна на добу, відвантаження — номінально 27 вагонів.

«Загалом приймання відбувається швидко — до години з урахуванням аналізів, а якщо ніяких спірних питань щодо якості не виникло — 20 хвилин», — уточнив він. 

Андрій Булгаков додав, що за 2 роки співпраці з компанією критичних та невирішуваних питань не було. 

 Андрій Булгаков та Артем Ремпен

 

«Якихось критичних питань не було, я б запам'ятав. Кількість машин, розмір партії та планування роботи — такі питання вирішуються чітко», — зауважив фермер.

Сьогодні на вітчизняному ринку працює велика кількість компаній, тож при виборі партнера рекомендуємо звертати увагу на цінову політику, віддаленість зерносховищ від господарства, швидкість приймання/відвантаження та на її загальну репутацію, а також досвід роботи. 


© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus