Цифрові рішення, ціни та зберігання: що з урожаєм зерна на Хмельниччині

9 листопада 2020 1114 0

Що там у коморі в аграріїв, зважаючи на складні умови поточного сезону? Чи притримують врожай в очікуванні кращої ціни? Де шукають інформацію, щоб знайти оптимальні пропозиції на ринку? Відповіді на ці запитання ми шукали в господарствах Хмельниччини, де Kurkul.com побував нещодавно.

ФГ Петришин

ФГ «Петришин» має в обробітку 210 га землі, де вирощують озиму пшеницю, ячмінь, ріпак, горох, кукурудзу, соняшник та гречку. Попри не надто сприятливі погодні умови з весни (посівам дошкуляли низькі температури), завдяки якісним ЗЗР та насіннєвому матеріалу ФГ «Петришин» усе ж вдалося отримати гарні показники врожайності. Так, озимої пшениці зібрали 7 т/га, ярого ячменю 6,5 т/га, ріпаку 3 т/га. Чекають своєї черги соняшник та кукурудза.

Хмельниччину цьогоріч оминули проблеми більшості регіонів, де посіви кукурудзи просто «згоріли» в полі, тож у ФГ «Петришин» «цариця полів» має сформований, гарний качан.

alt

 

«Очікуємо, що зберемо орієнтовно 13 т/га. Я був у Центрі України, бачив, у якому жалюгідному стані кукурудза в тамтешніх господарствах. Посуха зробила свою справу, але в нас на Заході пройшли дощі. Хоч і з весни був холод, завдяки правильно обраним гібридам і засобам захисту вдалося отримати гарну кукурудзу в полі», — розповідає голова фермерського господарства Петро Петришин.

Він додає, що для гарних результатів завжди актуальною залишається проблема вологозабезпечення. Без її вирішення сподіватися на гарний результат годі.

У господарстві використовують цифрові мобільні додатки для аграріїв, зокрема сервіс Farmi.

«Найчастіше ми користуємося прогнозом погоди. Зранку подивилися, що там до вечора нас чекає, коли можна проводити обробки, який вітер, яка вологість ґрунту, яка температура, коли можливі опади. Дуже зручно», — ділиться досвідом використання додатка Петро Петришин.

Урожай поточного сезону у ФГ «Петришин» відразу реалізували, оскільки ціни на зерно, у порівнянні з попереднім сезоном, зросли на 30-40%, тож притримувати в очікуванні кращої ціни, як зазначив Петро Петришин, сенсу не бачили. Отримані кошти направили на закупівлю нової техніки та ЗЗР для осінньої посівної, а також на підготовку до весняних польових робіт.

За словами керівника господарства, попри невеликі розміри, ФГ «Петришин» активно користується послугами елеваторів.

«Моє господарство, хоч і невелике, але ми завжди користувалися послугами елеваторів. Це і Чорноострівський, і Суффле Агро, вивозили торік аж на Славуту. Елеваторів немає чого боятися — вони дають гарні ціни, якщо знати, де шукати. Ми шукаємо через Farmi, де наглядно бачимо графік роботи елеваторів», — каже Петро Петришин.

Логістика з поля до елеватора у ФГ «Петришин» забезпечується за допомогою перевізників. Своїх машин у господарстві не мають. Керівник зазначив, що для невеликих господарств, які не можуть забезпечити себе необхідним автопарком, це єдиний зручний варіант, та додав, що компанія Суффле Агро також надає послуги транспортування зерна до елеватора, що позбавляє зайвих проблем з пошуком логістичної компанії.

Читати за темою: Зерно, дизель і валюта — ціни

ФГ «Здобуток»

Фермерське господарство «Здобуток» обробляє 800 га землі, де вирощує озиму пшеницю, жито, ріпак, ярий ячмінь, овес, кукурудзу, сою, соняшник та рідкісну сьогодні гречку. Господарство має власне обладнання для підготовки насіннєвого матеріалу, та, за словами його голови Ніни Грищук, розрахунки показують, що купувати готове насіння вигідніше завдяки поверненню ПДВ. Крім того, врожайність купованого виходить на 1,5 т/га вищою.

Погодні умови цього сезону для ФГ«Здобуток» були несприятливими ще з осені, яка була дуже сухою. Цю ж тенденцію продовжила суха та дуже холодна весна. Дощів у господарстві дочекалися лише в травні.

alt

 

Додав адреналіну весняний град, що пройшовся по посівах. Найбільше від нього постраждала соя. Закріпили «результат» потужні зливи. Довелося докласти чималих зусиль та витрат, щоб нівелювати наслідки негоди. Тож, зважаючи на такі умови, господарству вдалося отримати досить непогані результати.

«Озима пшениця в нас дала по 5,4 т/га, ячмінь — 5 т/га. Додають оптимізму цьогоріч ціни на зерно, завдяки чому й отримаємо цілком прийнятні показники по рентабельності», — розповідає Ніна Грищук.

На заміну стареньким комбайнам «Дон» у господарстві нещодавно придбали 2 нових New Holland, які, як твердить Ніна Грищук, дозволяють отримати на виході досить чисте зерно, яке не потребує додаткової обробки. Тож його відразу везуть власними КамАЗами на елеватор.

Жінка додає, що хоча ціна на зерно й гарна, у порівнянні з попереднім роком, господарство все ж скористається послугами елеватора та зачекає на ще кращі умови.

«Зараз є такі елеватори, що до початку весняної сівби пропонують безкоштовне зберігання, тож, хоча в нас є власні склади, обираємо саме такі пропозиції», — каже Ніна Грищук.

Для моніторингу елеваторів для зберігання тут теж активно користуються мобільним додатком Farmi. Здебільшого зерно везуть на Старокостянтинівський елеватор. Найкращу ціну для зберігання сої цьогоріч знайшли на елеваторі Буд Інвесту — завезли туди вже понад 120 т цієї культури. 

Окрім пропозицій на елеваторах, через мобільний додаток Farmi у ФГ «Здобуток» визначають оптимальний час для проведення тих чи інших технологічних операцій у полі та дізнаються останні новини агроринку.

ТОВ «Поділля Плюс»

Зембанк ТОВ «Поділля Плюс» складає 1100 га, на яких вирощують озимі та ярі зернові й технічні культури. Основними в господарстві є озимі пшениця, ріпак та пивоварний ярий ячмінь.

alt

 

Посіви господарства, за словами його директора Івана Вичавки, відчули на собі негативний вплив негоди з приходом весни. Нестача вологи та холодні ночі зробили свою справу, пошкодивши посіви пшениці на значній площі.

«Цьогоріч пшениця була дуже пошкоджена морозами. Якщо торік ми отримали в середньому 8 т/га, то в поточному сезоні маємо лише 5,2 т/га. Ячменю отримали 5,3 т/га, ріпаку — 3,4 т/га», — ділиться результатами Іван Вичавка.

Кукурудза, за його словами, хоча й постраждала також від негоди, та встигла непогано відновитися, тож тут очікують на 10 т/га цієї культури.

Директора ТОВ «Поділля Плюс» можна назвати дуже активним користувачем мобільного додатка Farmi.

«Farmi дає мені можливість, де б не знаходився, без бухгалтера, без агронома бачити важливі процеси у моєму господарстві. Що я можу вносити, чи дозволяє мені погода провести ці та інші агротехнічні операції, і це погодинно!» — розповідає Іван Вичавка.

Користується керівник господарства майже повним функціоналом додатка.

«Читаю постійно стрічку новин, контролюю ціни на європейській біржі. Такі дані дають мені розуміння, яку проводити стратегію по реалізації зерна, оскільки занижені ціни можуть суттєво вдарити по господарству, а недоотримані кошти можна було б направити на придбання техніки ЗЗР, добрив тощо», — зазначив Іван Вичавка.

Зібраний ріпак у господарстві вже реалізували та направили отримані кошти на осінню посівну. Частину нового врожаю озимої пшениці тут завжди відкладають, очікуючи на найвищу ціну.

На елеваторах господарство зберігає лише врожай сої. За словами Івана Вичавки, згідно з даними, отриманими через додаток Farmі, найкращі умови для зберігання пропонує городоцький елеватор. Та це досить велика відстань, що додає витрат на логістику, тож доводиться балансувати між умовами елеваторів та ціною доставки.

«У нас зараз відкрився новий елеватор поруч, він теж не бере за зберігання сої ні копійки, тож можна спокійно чекати на найкращу ціну», — додає Іван Вичавка.

Для перевезення вирощеного врожаю ТОВ «Поділля Плюс» користується послугами логістичних компаній. На думку Івана Вичавки, краще найняти кілька великих вантажівок, які швидко виконають всю роботу, аніж довго возити своїми маленькими.

СГК «Кузьминський»

У СГК «Кузьминський» намагаються дотримуватися семипільної системи, та, за словами заступника головного директора кооперативу Олександра Михайлюка, не завжди це вдається зробити, оскільки в господарстві лише 2280 га землі в обробітку.

Вирощують тут пшеницю, ячмінь, овес, цукровий буряк, кукурудзу та гречку. Від соняшника та сої в господарстві вже кілька років як відмовилися.

alt

 

У СГК «Кузьминський» погодні умови теж скоригували результати по основних культурах.

«Пшениця показала себе не найкраще — 5,8 т/га. Ячменю отримали 6,1 т/га, вівса — 6,6 т/га. По гречці отримали пристойний результат — понад 3 т/га», — розповідає Олександр Михайлюк.

У СГК «Кузьминський» також користуються цифровими рішеннями у своїй роботі, та не лише для моніторингу погоди чи цін на ринку.

 

«Ми зареєстрували своє господарство в додатку та уклали договір із Суффле Агро Україна. Тож тепер я через Farmi можу в будь-який момент перевірити, де знаходяться машини з моїм зерном, скільки вже відвантажено, які показники отримали в лабораторії тощо. Це суттєва оптимізація всіх процесів ну і просто зручно», — ділиться враженнями від використання додатка Олександр Михайлюк.

Урожай пшениці та кукурудзи в кооперативі законтрактований. За словами Олександра Михайлюка, сьогодні невеликі господарства всі в кредитах «по брови», на власні кошти вижити дуже важко.

«Солярка» — у борг, добрива — теж у борг. Ось і приходиться контрактувати врожай. Ячмінь продали теж відразу. І добре зробили, бо сьогодні ціна нижча, ніж на момент продажу», — каже він.

Послугами елеваторів у господарстві не користуються вже 4 роки. За словами заступника директора СГК «Кузьминський», господарство вклало великі кошти в потужності для зберігання й сьогодні може одночасно зберігати до 11 тис. т зерна. Мають також власний автопарк вантажівок, тож логістичні потреби закривають самостійно.

Як бачимо, аграрії Хмельниччини не цураються цифрових рішень та активно використовують цей інструмент, обираючи оптимальні умови на елеваторі, кращий час для продажу врожаю чи для найбільш влучного моменту вивести техніку у поле. Напишіть нам у коментарях, чи користуєтеся ви мобільними цифровими рішеннями для агро та яку стратегію при реалізації врожаю обрали для себе: притримати чи продати відразу?

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus