Бджільництво як бізнес приносить стабільний дохід, адже пасіка — це виробництво корисних, смачних і цінних продуктів з тривалим терміном зберігання. При стандартній технології 1 вулик за сезон може дати 35-45 л меду, що дозволяє отримати близько $100-150. А за умови застосовування сучасних методів та створення продуктів з доданою вартістю, можна не тільки нівелювати наявні проблеми бджільництва, а й значно збільшити прибутки. Про те, як пасічникам пристосуватись до сьогоденних умов бджільництва та підвищити дохідність розповів заступник голови Миколаївського міського товариства бджолярів та власник пасіки на 100 бджолородин Максим Євлампієв у вебінарі, організованому Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Матеріал засновано на доповіді спікера і подано прямою мовою спікера.

На сьогодні основні питання пасічників виглядають так: 

• які існують шляхи підвищення прибутковості без збільшення кількості бджолородин?
• як зменшити собівартість виробництва?
• як отримати додаткову продукцію?
• як створити додану вартість бджолопродуктів?

Тож, в цій статті ми розглянемо можливі шляхи розв'язання цих питань.

Сучасний стан галузі 

На мою думку, зараз відбувається криза галузі бджільництва. Ще 2 роки тому гуртова ціна меду становила понад 50 грн/кг, а зараз — 23-24 грн/кг. Таке зниження ціни є неприпустимим. Для прикладу, вартість пилку у 2018 р. становила 200-230 грн/кг, а сьогодні якихось 60-70 грн/кг, а іноді його взагалі не приймають, позбавляючи пасічників каналу збуту. Також дуже сильно впала ціна на все інше. Ціна прополісу також зменшилась із 1000 грн/ кг до 700-900 грн/кг. Крім того, існують випадки купівлі продукту з відстрочкою платежу, в результаті яких бджолярі не отримують грошей взагалі. Такий негативний фон відбивається здорожчанням обладнання, інвентарю та всіх витратних матеріалів, адже ціна прив'язана до курсу долара. 

Кожного року висівають все більше не медоносних видів рослин. Наприклад, соняшник на Півдні України був основною медоносною рослиною, даючи 40-50 кг меду з гектара. Зараз такі посіви соняшнику, з яких можна отримати 10-12 кг/га. Також відчутний вплив аномальних погодних умов.

Необхідно зазначити такий неприємний момент, як потрави бджіл. Офіційні дані звітують про набагато менші цифри, ніж ми бачимо, адже існують і приховані потрави, коли бджолородини не гинуть одразу. Ще однією проблемою пасічників є хвороби бджіл і стійкість збудників до наявних препаратів.

Читати також: Інновації у тваринництві ― хто переміг на Innovation Award EuroTier 2021?

Шляхи збільшення прибутковості

Дехто думає, що собівартість отримання меду — копійки й бджолярі наживаються, маючи мільйонні прибутки. Насправді ми знаємо, що це не так, отже потрібно зменшувати собівартість продукції.

Використання сучасного обладнання

Одним зі шляхів збільшення прибутків є  використання сучасного обладнання. Наприклад, замість радіальної медогонки варто придбати синхронно-обертову автоматичну. Окрім зручності і простоти використання, вона замінить одного працівника на пасіці. Апіліфти (прим. ред. візки пасічні) позбавлять вас необхідності носити корпуси. Для розпечатування рамок рекомендую застосовувати електричні прилади, які прискорюють процес. Зі свого досвіду скажу, що після використання електричного ножа «Гуслія», звичайні ножі вже наче й не ріжуть. Також рекомендую придбати ваги. З їх допомогою ви одразу зрозумієте чи варто стояти на цьому місці або варто кудись перевезти вулики. Наразі існує багато варіантів електронних ваг, які надсилають повідомлення, після того, як зважили вулики. Звичайно, що це певні вкладення, але вони себе 100% окуплять. Крім того, завдяки застосуванню сучасного обладнання відбувається прискорення відкачування меду, що відіграє дуже важливу роль на шляху до зменшення собівартості продукції. 

Читати також: Перехід на дорощування та відгодівля свиней — PROFITна свиноферма

Застосування промислових технологій

Навіть якщо у вас пасіка менша, ніж на 300-500 бджолосімей, необхідно забувати про лежаки та використовувати корпусні вулики. Я дивлюсь у бік переходу на магазинну систему, адже відкачувати такі рамки набагато легше. Моя однозначна порада — корпусна система, адже ви будете витрачати менше часу на обслуговування кожного вулика. Кожен має знайти свою систему роботи, яка дозволить якомога менше заглядати до вулика. Адже кожне його відкриття порушує роботу бджіл, що ніяк не сприяє прибутку. Впровадження промислових технологій навіть на невеликих пасіках дозволяє зменшити витрати енергії, часу, а також коштів.

Аналіз діяльності

Пасічникам обов'язково потрібно вести записи та аналізувати свою діяльність. Чи все правильно ви робите? Чи приносить це прибуток? Виходячи з аналізу, ви можете визначити чи вам доцільно кочувати, або зупинити вибір на стаціонарній пасіці, що позбавить від багатьох витрат. Вести облік можна як на папері, так і використовуючи блага сучасності — мобільні чи комп'ютерні додатки. Досить цікавим для мене є калькулятор, розроблений проєктом UHBDP, де ви можете внести інформацію щодо витрат, прибутків і порівнювати дані за хронологією. Крім того, вести пасічний журнал вважаю необхідністю, бо найменша селекційна робота має проводитись кожним бджолярем, адже тільки таким чином можна вивести найкращих бджіл. 

Збір додаткової продукції

Гуртовий продаж продукції не принесе того результату, який би ви хотіли. Тому важливу роль відіграє додаткова продукція, яку можна зібрати на своїй пасіці.

Квітковий пилок. Гуртова ціна на пилок коливається в межах 100-150 грн/кг. За сезон можна зібрати до 10 кг пилку з вулика. Виходячи з кліматичних умов моєї місцевості, в мене виходить зібрати 2,5-3 кг, а це вже додаткові 300-500 грн. В кращі роки, за умови гарної ціни, пилок може складати до 30% загального прибутку. 
На моїй пасіці встановлені навісні пилкозбірники «ПП Кирея» та «Жмеринка». Пилок збираю кожен день, проте деякі бджолярі роблять це раз на 2-3 дні. Пилок висушую в модульній сушарці Ezidri з регулюванням температури. В неї одночасно можна завантажити до 30 лотків. Пилок продаю у чистому вигляді або змішаним з медом.
Маточне молочко. Його отримання — складний процес, адже існує багато факторів і з кожною сім’єю, яка приносить маточне молочко, потрібно багато працювати. Цьому виду додаткової продукції я приділяю меншу увагу, оскільки виводжу маток самостійно. Проте, 1-2 тис. грн зайвими не бувають, не оминайте можливість його продати. 
Прополіс. Його гуртова вартість — 300-700 грн/кг, але роздрібна ціна сягає 30-40 грн за 10 г. Зараз я вже чув, що ціна знижується. Я не можу зібрати велику кількість прополісу, всього 100-200 г, напевно, через особливості місцевості. 
Трутневий гомогенат. Використовуючи будівельну рамку для боротьби з кліщем, можна отримувати досить велику кількість трутневого гомогенату. Його ціна — 2-3 грн/г. Я продаю його у замороженому вигляді, не змішуючи ні з чим. З одного боку, це спричинює складнощі транспортування, а з іншого — попит на цей продукт є. 
Перга — цінний та дорогий продукт, проте я його не виробляю, оскільки збираю пилок. Якщо ж у пасічника багато перги, є сенс застосовувати відомі методи її видобування, заморожування та інші.
Бджолиний віск. При застосуванні безвощинної технології, вам нічого буде продавати. Проте, якщо ви використовуєте іншу технологію і виготовляєте багато воску, то можна його продати за середньою ціною 90-120 грн/кг, або у роздріб — 20-30 грн/100 г. 

Створення доданої вартості

Будь-яка продукція, якщо вона є сировиною, коштує дуже мало. Її подальше перероблення зумовить отримання інших продуктів, ціна яких буде вища, а отже ваш прибуток зросте. 

Перше, що може зробити бджоляр — лікувальні настоянки, наприклад, прополісу, підмор або воскову міль, та воскові свічки. Так, ви витратите час та кошти на форми, проте отримаєте у 2 рази більший прибуток.
Стільниковий мед. Для порівняння: минулого року ціна соняшникового меду становила 25-30 грн/кг, а вартість стільникового меду — 100-120 грн/кг. Його можна продавати у рамках. Але, для зручності, я ріжу його на шматки і фасую у пластикові контейнери.
Забрус. Погоджуюсь що набагато легше його відмочити, перетопити та отримати віск. Проте, якщо продавати навіть невелику кількість забрусу, як продукт, ви отримаєте більше грошей, адже його вартість становить понад 120 грн/кг.
Питний мед. Понад 10 років я займаюсь виготовленням питних медів. Якщо взяти собівартість сировини, тари, обладнання та затрати часу, це найвигідніший продукт, який можна зробити з меду. Його ціна складає від 60 грн за пляшку. Також я роблю «хмільний мед», який на смак нагадує пиво. 

Розширення каналів збуту

Зібрати продукцію та створити додану вартість важливо, але найголовніше — вигідно її реалізувати. Це болюча тема для кожного виробника. Бджоляр сам собі відділ збуту, відділ продажу, виробник і ветлікар. Який вихід із ситуації? Необхідно дивитись у бік роздрібної торгівлі. Це ринки, ярмарки та інтернет-продажі. 

На жаль, пасічники не мають часу, щоб стояти на ринках, адже треба займатись бджолами та виготовляти додаткову продукцію. Тому інтернет — дуже велика платформа для реалізації, особливо в карантинних умовах сьогодення. Ярмарки — це гарний, але мінливий спосіб заробітку, адже складно розрахувати скільки людей прийде і придбає продукцію. Найчастіше я беру участь у таких заходах, проте це теж потребує вкладень — необхідне шатро, торговельні столи та рекламна продукція. А окупність цих вкладень буде залежати від вас.

Ідеальний варіант для пасічника — власний інтернет-магазин. Однак, його створення, якщо ви не програміст звичайно, та просування у пошукових системах коштує недешево. Крім того, його необхідно вести — наймати менеджера.

Також існують платформи продажу, типу ОLX, Prom.ua та ін. З власного досвіду скажу, що через ОLX продажів майже немає. Інша річ — соціальні мережі. Зараз я продаю продукцію у Facebook та Instagram, постійно рекламуючи її. Наразі найкращий час, щоб завести свої профілі і активно рекламувати свою продукцію через соціальні мережі! Крім того, стають дедалі популярнішими групи у Viber, але потрібно бути готовим до тісної співпраці зі службами доставки, такими як Нова пошта та інші. 

Об'єднання бджолярів: громадські спілки то кооперативи

Об'єднання людей за метою чи інтересами — великий крок вперед. По-перше, це обмін досвідом не через онлайн ресурси, а відвідуючи пасіку колеги, де ви можете побачити його напрацювання. По-друге, це можливість налагодити певні зв’язки, за допомогою яких можна знайти нові канали збуту. Ще один позитивний момент гуртування —  економія грошей і часу при купівлі будь-чого, наприклад, ветпрепаратів, обладнання чи інвентарю, адже при складанні великого замовлення магазини надають певні знижки.  Крім того, у випадку звернення до органів місцевого самоврядування, представника спілки почують швидше, оскільки за ним стоїть певна кількість людей. 

Зараз ми знаходимось в процесі створення кооперативу. На жаль, через карантинні обмеження реєстрація тимчасово зупинена. Кооператив — прямий спосіб збільшити свої прибутки, адже його члени мають можливість робити велику додану вартість. По-перше, це офіційне фасування, а отже можливість поставляти продукцію у роздрібні мережі. Я впевнений, що для збільшення дохідності, всім пасічникам необхідно об'єднуватись в кооперативи! 

© Kurkul.com, 2020 р.