Критика та порівняння проєктів закону про бджільництво від депутатів «Батьківщини», «Довіри», «Слуги народу»

14 травня 2021 447 0

Вадим Івченко та Марина Нікітіна

Навколо змін до законодавства щодо бджільництва останнім часом не вщухають суперечки. Майже одночасно у березні 2021 року було зареєстровано одразу два законопроєкти, покликаних визначити правила роботи галузі у найближчі роки. 

Вадим Івченко з «Батьківщини» і його колеги з інших партій Верховної Ради України 19 березня 2021 року зареєстрували законопроєкт 5274. А вже за 4 дні після його подачі, Марина Нікітіна, обрана за списком «Слуги народу», теж запропонувала на розгляд законопроєкт 5274–1. Саме останній нещодавно отримав підтримку аграрного комітету.

Нещодавно ми опублікували матеріал, в якому виклали точку зору члена аграрного комітету Верховної Ради Дмитра Соломчука. Він пояснив, чому було надано перевагу альтернативному законопроєкту. 

Водночас ця подія викликала резонанс у спільноті пасічників, які жорстко розкритикували це рішення. Ми отримали звернення, зокрема, від Петра Шалієвського, голови Спілки пасічників Ставищенського району Київщини, який пояснив позицію виробників, за що саме вони критикують альтернативний законопроєкт 5274–1 і чому захищають основний 5274.

10 «за» законопроєкту 5274 

1. Урахування євроінтеграційного курсу

За словами Петра Шалієвського, в основному законопроєкті 5274 враховані норми, що містяться в законопроєкті «Про захист рослин» 4600 та норми, що містяться в новому, нещодавно прийнятому, Закону «Про ветеринарну медицину», як ті, що відповідають низці положень директив і регламентів ЄС.

«Альтернативний законопроєкт 5274-1 базується на нормах чинного законодавства без урахування вимог щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС», — переконаний спікер.

Читати за темою: Що готують фермерам нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин

2. Залучення світової селекції проти плану породного районування

В основному законопроєкті 5274 пропонується запровадити норми для розвитку селекції у бджільництві, на відміну від Плану породного районування, що залишається в альтернативному законопроєкті Нікітіної. Введений у 2000 році План породного районування не дозволяє використовувати досягнення світової селекції, не дає пасічнику право використовувати ті породи бджіл, які йому підходять з технологічної та економічної доцільності. 

«План породного районування позбавить пасічників західного регіону основного ринку збуту племінного матеріалу, а пасічників інших регіонів — необхідних їм бджолиних пакетів і бджолиних маток. План породного районування не може зберегти аборигенних бджіл, бо не можна всю Україну перетворити на суцільний заповідник всупереч інтересам пасічників і тенденціям розвитку бджільництва. Для збереження аборигенних бджіл існують інші механізми», — стверджує Петро Шалієвський. 

3. Диджиталізація

В основному законопроєкті 5274 передбачено створення і адміністрування низки реєстрів, що забезпечують облік пасік та моніторинг їх ветеринарно-санітарного стану, системи комунікацій та інформування між сільгоспвиробниками та пасічниками, моніторингу безпечності продуктів бджільництва і фальсифікації меду тощо. 

Альтернативний законопроєкт 5274-1, за словами голови Ставищенської спілки пасічників, не передбачає жодного поступу щодо диджиталізації в державному управлінні галуззю бджільництва.

4. Громадські об’єднання у бджільництві

Крім того, як стверджують пасічники, альтернативний законопроєкт вносить норми, які передбачають заборону діяльності громадських об’єднань, всупереч статтям 36, 37 Конституції України та статті 4 Закону України «Про громадські об’єднання». 

В основному законопроєкті 5274 натомість передбачено конкретизовані права громадських організацій, громадських спілок, кооперативів та інших добровільних об'єднань, діяльність яких пов'язана з питаннями галузі бджільництва. 

Читати також: Захист рослин і бджоли: як закінчити війну?

5. Фінансування галузі бджільництва

Законопроєктом 5274 передбачено створення Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва, кошти якого спрямовуються на підтримку заходів з охорони бджіл, поліпшення та збільшення кормових угідь, популяризації споживання продуктів бджільництва та інші цілі.

«Альтернативний законопроєкт 5274-1 передбачає фінансування галузі бджільництва з державного бюджету, місцевих бюджетів та коштом інвестицій, що не створює гарантованого фінансового забезпечення програм підтримки галузі бджільництва», — говорить Петро Шалієвський. 

6. Фермерське господарство пасічника

Проєктом закону № 5274 вводиться Єдиний реєстр пасік України, що дозволяє вести облік пасік для ефективного планування й управління, проведення аналізу і прогнозування розвитку галузі бджільництва. Проєкт також врегульовує питання реєстрації потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва та питання створення Реєстру потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва. 

Передбачено створення нового суб’єкту господарювання такого як фермерське господарство пасічника (бджоляра). 

В альтернативному законопроєкті 5274-1 дублюється положення чинного Закону України «Про бджільництво» і старі нормативні вимоги, що не несуть покращення і зручностей при формуванні пасіки, утриманні та кочівлі бджіл. Єдина нова норма — про бортництво.

7. Розширення прав пасічників

У законопроєкті 5274 визначається механізм створення і функціонування пасік, що гарантує реалізацію прав на зайняття бджільництвом пасічникам (бджолярам), власникам сімейних ферм пасічників (бджолярів), власникам товарних та/або аматорських пасік, суб’єктам племінної справи та репродукторам виробничих бджолиних маток. 

«Визначаються права і обов’язки пасічників (бджолярів), розширюються права у формуванні пасіки і зайнятті бджільництвом, зокрема у праві вибору підвидів, популяцій, порід бджіл та видів діяльності»,  — зауважує спікер.

В альтернативному законопроєкті знову дублюються положення чинного Закону України «Про бджільництво», що не несуть покращення і зручностей для діяльності бджолярів.

Читати ще: Рекордний експорт меду: як виглядає «солодкий ринок» в Україні

8. Охорона та збереження бджіл, в тому числі аборигенних

Також в альтернативний законопроєкт 5274-1 перенесені старі норми закону України «Про бджільництво» щодо захисту та збереження бджіл, які носять декларативний характер та не пропонують дієвих механізмів виконання.

В основному законопроєкті 5274 передбачено введення ряду нових механізмів і вимог, спрямованих на охорону, захист та збереження бджіл, охорону їх ареалів, збереження генотипів аборигенних (місцевих) бджіл шляхом створення генофондних господарств з буферними зонами навколо них та створення ентомологічних заказників

Передбачено розробку та забезпечення впровадження Національної програми розвитку бджільництва, охорони, захисту та збереження бджіл.

9. Відповідальність при застосуванні пестицидів

В основному законопроєкті 5274 та в законопроєкті 5328, що його доповнює, авторами чітко прописані норми відповідальності землекористувачів при застосуванні пестицидів і агрохімікатів. І на наш погляд чіткі норми вигідні і аграріям, і бджолярам, щоби зберегти бджіл, які приносять запиленням кращі врожаї. Має скінчитися протистояння між аграріями і бджолярами через введення культури платних послуг запилення. 

«Коли аграрій запрошує на запилення пасічника з пасіками, то він ніколи не застосує токсичних для бджіл пестицидів, а навпаки буде старатися разом з пасічником створити таку співпрацю, аби всі мали прибуток і при цьому зберегти бджіл і довкілля», — наголошує Петро Шалієвський.

В альтернативному законопроєкті 5274-1 теж декларується контроль порушень в галузі бджільництва без реальних механізмів запобігання таким порушенням і захисту бджіл від отруєння і загибелі.

Читати за темою: Весняні роботи на пасіці ― підготовка до ранніх та середніх медозборів

Внесення інсектицидів

10. Інтегрованість до законодавства України

В основному законопроєкті 5274 запропоновано зміни до низки законодавчих актів, що стосуються галузі бджільництва, а саме до Земельного кодексу України, Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про особисте селянське господарство», Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про племінну справу у тваринництві», Закону України «Про фермерське господарство».

Відповідно до законопроєкту зареєстровано проєкт закону 5328 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл)».

В альтернативному законопроєкті 5274-1 не запропоновано змін до інших законодавчих актів що стосуються галузі бджільництва, що, на думку бджолярів, свідчить про фактичну відсутність реальних запропонованих законодавчих змін в галузі бджільництва 

Критика та зауваження до законопроєкту 5274

Водночас на сайті Медова біржа вказані критичні зауваження до законопроєктів. Більшість з них стосуються помилок в тексті та не до кінця зрозумілих механізмі впровадження нових норм і положень.

Неточності в законопроєкті

1. Карпатські бджоли в проєкті Івченко названі окремою популяцією карніки, поліські — середньоруської породи, степові — македонської.

2. Виділено зони контрольованого розведення бджоломаток та селекційні.

3. Автори говорять про пластикову вощину і аналогічну основу для неї.

Читати ще: Як збільшити прибуток з одного вулика

Пластикова вощина

4. Не обійшлося без неточностей, коли пишуть про «вірус чорної королеви» (вірна назва — «вірус чорної маткової клітки»). У тексті йде посилання на 11 законів (включаючи пропонований) і Конституцію.

5. Закон адресований також акредитованим лабораторіям, науковим установам та навчальним організаціям, підприємцям, які займаються апітуризмом.

6. Велика кількість окремих реєстрів стосуються маток і пасік, цін на продукцію бджільництва, племінних ресурсів, пестицидів.

7. У статтях 7–10 нечітко визначені функції Кабміну. Не вказано, хто виконує роль центрального і компетентного органу виконавчої влади при об’ємних функціях і завданнях.

Дивна держпідтримка 

1. Коли читаєш про держполітику в галузі про фінансову підтримку розвитку і захисту бджіл, виникає питання — чи не буде це черговим дерибаном грошей?

2. Загальними словами сказано про реалізацію регіональних програм, яких в країні немає, розвиток пріоритетних напрямків (вони теж не визначені).

3. Неясно, хто буде оцінювати потрави бджіл. У дозволеному списку з 5000 препаратів є такі, куди входить заборонений до використання в ряді країн ЄС гліфосат.

4. Немає конкретики:

які саме електронні системи будуть повідомляти про плановане застосування агрохімікатів;

як готуватимуть фахівців у галузі;

як налагоджувати взаємодію між чиновниками, організаціями різного рівня і пасічниками;

як видавати паспорти пасіки.

Дивіться також: Карта племінних пасік України

Паспорт пасіки

Запрошують іноземців, пропонують створити фонд і відкрити всі реєстри

У розділі III одні солодкі обіцянки, але без конкретних цифр підтримки. Все нагадує про обіцяне «прекрасне майбутнє», але з дозволу Кабміну, і це з урахуванням бюджету країни, що тріщить по швах, спустошених фінансових резервів областей і районів.

1. Не вказана жодна діюча державна і цільова програма розвитку і підтримки галузі, оскільки їх немає. Зате передбачено, що закордонні інвестори можуть сюди нести свої інвестиції (читай — заводити в Україні свій медовий бізнес).

2. Новий цільовий держфонд може бути таким же, як і фонд Covid-2019. З нього гроші брали навіть на будівництво доріг. Потім не вистачало місць і кисневих концентраторів.

3. Гроші для його наповнення планують брати з: 

Експортерів (очікуємо зниження закупівельної ціни); 

Штрафів за неправильне застосування агрохімікатів (фермери відкупляться, даючи хабарі, а агрохолдинги проігнорують); 

Податків з пасічників (ось і очікуваний батіг після «пряника»);

Грантів;

Бюджетів (які якщо і виділять, то максимум по 10 $ на сім’ю).

4. «Приватники» можуть займатися бджільництвом необмежено. Але якщо офіційно зареєстрована агрофірма вирішила це почати робити — без біотехнолога, або ветлікаря, бджоляра з дипломом їй не обійтися.

5. Знову йде повтор про необхідність оплати запилення без конкретизації вартості, відшкодування збитків від потрав, відкритий доступ пасічників до інвестпроєктів, тендерів і цільових програм без посібників.

Читати за темою: Буде мед ― буде і соняшник: Економічні вигоди бджолозапилення

Відповідь експерта на критику 5274

В коментарях до цитованої вище публікації Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство Бджолярів України», як член робочої групи, що працювала над законопроєктом 5274, відповіла на критичні зауваження виробників. Далі цитуємо її відповідь.

Зауваження: 

1. Авторський колектив, розробляючи законопроєкт 5274, сформував вже потужний список підзаконних актів, в яких окремі статті будуть розкриті ширше — це інструкції, накази. Тому в тексті законопроєкту 5274 деякі статті не розписані дуже детально. 

2. Якщо уважно прочитана авторами цієї статті Пояснювальна записка до законопроєкту народного депутата В.Івченка, то зверніть увагу на те, що до законопроєкту 5274, подано народним депутатом В. Івченком окремий законопроєкт 5328 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл)» (02.04.2021). 

3. Законопроєкт 5274 містить у Прикінцевих положеннях пропозиції щодо внесення змін до низки Законів України — це важливо. 

4. Законопроєкт 5274 розроблено з урахуванням законопроєкту 4600 «Про захист рослин» і з урахуванням нового Закону «Про ветеринарну медицину» — це важливо. 

5. Деякий сарказм даної публікації збуджує саме до пояснення — що саме заклали автори законопроєкту 5274 в той чи інший термін, в ту чи іншу статтю. 

6. До законопроєкту 5274 однозначно можуть бути внесені правки, уточнення. Це процес. Тому проводяться конференції з роз'яснення статей законопроєкту 5274 і є дуже слушні думки окремих пасічників, які враховуються розробниками.

Читати ще: Вакцина для бджіл, або штучний імунітет від вароатозу

Плюси та мінуси законопроєкту 5274-1

У тому ж джерелі наводиться аналіз альтернативного законопроєкту, який внесла Марина Нікітіна, колишній юрист і нинішній депутат «Слуги народу».

Основними положеннями його є:

Автори вводять старі терміни — «бортник» і «бортництво», «бортні угіддя» і «борть», згадують маточне молочко, медові напої, більш чітко визначають поняття популяції і породи бджіл.

У проєкті закону запропоновано сертифікат племінних ресурсів, йде посилання на 12 діючих законів і Конституції.

Проєкт захищає диких бджіл. Пропагує повернення до бортництва і вихід його продукції на міжнародний ринок.

Приділено увагу виробникам насіння і саджанців медоносів.

Повноваження отримають і добровільні об’єднання бджолярів, крім випадків, коли їх дії будуть знищувати аборигенних бджіл.

Акцент в сторону медоносів і вчених

1. Зроблено акценти на захист рослин, які забезпечують нектар для отримання меду особливо цінних сортів і вільному доступі пасічника до борті, розташованої на деревах в будь-яких угіддях.

2. Всі особи, які займаються бджільництвом, повинні розводити тільки районованих в даній місцевості бджіл, забезпечувати повноцінну годівлю (залишати в вуликах потрібну для зимівлі кількість меду).

Цікаво, як автори закону перевірятимуть якість вуликів та зручність проживання бджіл в них (так, такий пункт у проєкті є).

Радує, що вони теж пропонують безкоштовно розміщувати пасіки та борті в лісі і резервному фонді.

3. Правила транспортування повторюють версію Вадима Івченка.

Читати також: Реєструємо пасіку: покрокова інструкція

Транспортування вуликів у вантажівці

4. Насторожує момент, що для продажу отриманих продуктів пасічник повинен мати на руках документ, що підтверджує їх якість і безпеку: можливо, доведеться витратитися на лабораторні аналізи.

5. Пасічник може виробляти медовий спирт і медові напої, включаючи алкогольні.

6. Якщо цю версію «Слуг» приймуть, то будуть ввозитися нерайоновані породи бджіл і генетичний матеріал (матки, трутні і їх сперма) лише після схвалення вченими НААН.

7. У тексті є багато згадок про необхідність проведення наукових досліджень вченими, публікації результатів експериментів.

Немає покарання за потрави

Без конкретизації йде мова про пільгове оподаткування та надання кредитів, субсидій і дотаційної підтримки, грантів і міжнародних інвестицій. Ці гроші можуть бути витрачені на запуск ліній відкачування меду і фасування, покупку вуликів, необхідного обладнання та саджанців (насіння) медоносів.

Кабміну запропоновано кожних 5 років розробляти Національну програму розвитку бджільництва із зазначенням статей дотацій.

Нікітіна та співавтори вирішили не торкатися теми відповідальності за застосування пестицидів і агрохімікатів, що викликають загибель бджолосімей.

Єдине, що обіцяли — безкоштовно робити ветсанекспертизи в разі масового знищення бджіл.

Контраргументи за законопроєкт 5274-1

На критику бджолярів проєкту закону 5274-1 відреагували в комітеті. Так, член аграрного комітету Верховної Ради Дмитро Соломчук зазначає, що у проєкті 5274-1 є досить прогресивні норми, які перекрутили при висвітленні. У статтю 13 ЗУ «Про бджільництво» пропонується додати, зокрема, таку норму:

Пасічникам (бджолярам) і суб’єктам господарювання у галузі бджільництва надається першочергове право на отримання земельних ділянок з державного земельного резерву і земель запасу органів місцевого самоврядування для розміщення пасік та обслуговуючої інфраструктури (зимівники, будинки пасічника, сховища стільників, апібудинки, місця стоянки кочових пасік, приміщення для відкачування меду та зберігання продуктів бджільництва).

«Що стосується фінансування, то інформація не відповідає дійсності. Пропонується державна підтримка розвитку бджільництва та захисту бджіл у вигляді прямих дотацій, що надаються власникам пасік (фізичним особам та/або суб’єктам господарювання), які мають ветеринарно-санітарний паспорт пасіки та зареєстровані в установленому законодавством порядку операторами ринку харчових продуктів в межах щорічних видатків на фінансування галузі бджільництва», — пояснює Дмитро Соломчук.

Державна підтримка розвитку бджільництва та захисту бджіл проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, для відшкодування власнику пасіки витрат, пов’язаних із закупівлею зареєстрованих ветеринарних лікарських засобів, реманенту чи технологічного обладнання, ліній відкачування меду, фасування продуктів бджільництва, або з виготовлення вуликів, рамок та вощини, племінного матеріалу, насіння чи саджанців медоносних (медодайних) рослин, а також проведення ветеринарно-санітарних досліджень і сертифікації продуктів бджільництва.

Читати ще: Наталія Сенчук: Фермерам і пасічникам потрібно товаришувати, а не ворогувати

Перелік та розмір дотацій визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та/або Національною цільовою програмою розвитку бджільництва та захисту бджіл.

Кабінет Міністрів України розробляє кожні п’ять років Національну цільову програму розвитку бджільництва та захисту бджіл і передбачає щорічне фінансування її видатків.

Реєстр отримувачів бюджетної дотації у галузі бджільництва ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в галузі бджільництва, та забезпечується для громадськості доступ до відомостей цього Реєстру на його офіційному вебсайті. Тобто КМУ буде затверджувати цільову програму, або ж розмір дотацій, як відбувається по усім напрямкам, таким як тваринництво, садівництво тощо. 

За словами Дмитра Соломчука, створення реєстру і моніторинг бджолярів занадто коштовна річ, на неї гроші ніхто не дасть, це роздуті потреби.

Щодо громадських об’єднань, в законопроєкті зазначено, що:

Проєкт не забороняє їх утворення. Зокрема, пропонується встановити, що відповідно до даного Закону та Закону України «Про громадські об’єднання» добровільним громадським об’єднанням пасічників (бджолярів) можуть надаватися владні повноваження, що визначені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в галузі бджільництва.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 33° ... + 23°

Вітер

2.3м/с

Опади

0мм

Вологість

59%