У рамках АгроЕкспедиції Посівна-2023 за підтримки ВASF та Credit Agricole 2 екіпажі Latifundist Media проїхали 4600 км, 11 областей України, відвідали 21 господарство, для того, щоб показати читачам, як відбувалась посівна кампанія, з якими проблемами стикались аграрії, що сіяли та як економили. Сьогодні підбиваємо підсумки нашою агромандрівки та ділимось враженнями від побаченого.

---

Агроекспедиція Київщина та Чернігівщина

Тенденції:

• посівна в регіоні розпочалась на 2-3 тижні пізніше, ніж зазвичай;
• цьогоріч господарства повернулись до власної сівозміни;
• помітні тенденції до зменшення ФАО кукурудзи;
• економія на добривах актуальна для менших господарств. У великих компаніях та агрохолдингах зміни в технологію вирощування не вносили;
• озимий клин на півдні Київщини в цьому сезоні збільшився;
• озима пшениця частково ослаблена. Через рясні опади восени та навесні є ризики поширення кореневих гнилей; 

Коментар експерта

«Цьогорічна посівна кампанія на Півночі проходить з урахуванням не лише погодних чинників, а скоригована відповідно до викликів воєнного часу. Агровиробники адаптували сівозміну, виробничі практики, комерційні підходи до придбання основних витратних ресурсів та реалізації врожаю тощо. Саме вартість ресурсів, невизначеність роботи каналів збуту продукції, дефіцит обігових коштів та нестача кваліфікованих кадрів вплинули на остаточні рішення і хід посівної», — начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.

Наші відчуття

Пригадайте собі інтернет-мем «очікування-реальність», коли бажане завжди гарніше, ніж реальна картина. У наших очах у північному регіоні все навпаки: ми чекали сумʼяття аграріїв, але побачили впевнених в завтрашньому дні людей. Думали, що всі переходять на олійні, через проблеми з експортом зернових, але фермери й далі сіють кукурудзу. Очікували, що агрономи і керівники господарств моляться на погоду у червні, а вони розраховують на ЗСУ і очікують зібрати урожай незалежно від погодних умов. Кажуть, «ще й не таке проходили».   

Дані Мінагро

Станом на 1 червня на Київщині посіяно 341 тис. га ярими зерновими та зернобобовими, з них: 267,4 тис. га кукурудзи, 194,5 тис. га соняшнику, 142, 4 тис. га  сої, 24 тис. га  ярої пшениці, 27,6 тис. га  ярого ячменю, 5,7 тис. га  гороху, 5,6 тис. га  вівса, 4,6 тис. га гречки. 

На Чернігівщині ярими культурами засіяли 697 тис. га.. Зокрема: кукурудзи — 350 тис. га, соняшнику — 325 тис. га, сої 82 — тис. га, ярого ячменю — 13 тис. га, ярої пшениці — 8,1 тис. га, вівса — 13 тис. га, гороху — 5,6 тис. га, проса — 5,5 тис. га.

Агроекспедиція Миколаївщина та Одещина

Тенденції:

• Південь зазвичай починає сівбу першим в Україні, але в цьому сезоні, через надмірну вологу, фермери регіону почали посівну на 2-3 тижні пізніше;
• зміщення термінів посівної на соняшник не вплине, а з кукурудзою можуть виникнути проблеми: вона відстає від стандартних фаз розвитку, тому в період посухи може увійти ослабленою;
• зустріли господарства, які навіть на великих територіях в цьому сезоні висіяли тільки озиму групу;
• рослинництво на Одещині дуже ризикове, тому часто аграрії йдуть на авантюри у виборі культур;
• більшість аграріїв все ж таки економило на внесенні добрив;
• за для економії аграріїв сіяли озиму групу без добрив або зменшували норму внесення;
• озимина вийшла з зими ослабленою, проте навесні добрала вегетативну масу, тому зараз в хорошому стані;
• на Миколаївщині та Одещині помітно зросли площі під ріпаком;
• при виборі ЗЗР для фермерів ключовою є ціна, тому часто обирають генерики;
• культура-фаворит для регіону традиційна — соняшник.

Читайте також: Олійні та економія — про посівну на Дніпровщині та Полтавщині

Думка експерта

«Цей рік унікальний для регіону — з дощами у квітні. Раніше Одещина починала сіяти яру групу першою. Але опади затримали цьогорічну посівну на 2-3 тижні, відтак виникла затримка і на внесенні добрив, агрохімічних обробках. Посівна відбувалась в перезволожений ґрунт, бур'ян почав активно рости й довелось проводити або додаткову агрохімічну або ґрунтову обробку. Наразі соняшник у фазі першої пари листків, кукурудза — 2-3 листки, хоча зазвичай — 3-4 листки. Загальна тенденція в тому, що в цьому сезоні фермери Одещини максимально економили на купівлі ЗЗР. Знаю тих, хто озиму групу сіяв взагалі без добрив. Таких приблизно 40%. В них навіть було заготовлене насіння соняшнику, щоб пересівати культури, які не зійдуть. Купівля ЗЗР відтягувалась до останнього», — розповів регіональний менеджер зі збуту компанії BASF в Одеській обл. Костянтин Куртєв.

Наші відчуття

Слово, з яким у нас асоціюється Миколаївщина та Одещина після АгроЕкспедиції — це авантюризм. Рішення, які ми почули власними вухами: за 60 км від господарства були окупанти, а вони закладають новий корівник. Чи Одещина, де землеробство настільки ризикове, що посіяти, а в результаті передискувати вигорілий врожай — це «буденна» справа. Тут адаптують сівозміну та кількість добрив.

Дані Мінагро 

На Одещині у сезоні-2023 планують засіяти 726,5 тис. га. Станом на 1 червня вже засіяно: 420 тис. га соняшником, 155 тис. га кукурудзою, 68,5 тис. га ранніми зерновими та зернобобовими, 46 тис. га  ярим ячменем, 37 тис. га картоплею та овоче-баштанними культурами, а решту відведено під льон олійний, круп’яні, сою. 

В Миколаївській обл. в обробітку 1,7 млн га ріллі, з яких під урожай 2023 р. планується посіяти 1,276 млн га. Найбільша частка цих територій засіяна озимими — 555,2 тис. га (на 25,7% менше, ніж у 2021 р. та на 11,1% менше, ніж збиральні площі урожаю 2022 р.). Щодо ярих, то їх очікується посіяти на площі 720,5 тис. га (на 22% більше до збиральної площі 2022 р.), з яких основні масиви під соняшником — 460 тис. га, та кукурудзою на зерно — 85,0 тис. га. 

АгроЕкспедиція Черкащина та Вінниччина

Тенденції:

•  посівна в регіоні пройшла із запізнення за різними оцінками від 1 до 3 тижнів;
• фази розвитку рослин відстають від щорічних;
• у Черкаській обл. істотних змін у сівозміні не спостерігається —  класично сіють пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник;
• малі господарства та агрохолдинги на Вінниччині відмовились від кукурудзи через дорогу сушку, технологію вирощування та відсутність привабливої ціни;
• натомість фермери Вінниччини збільшили площі під соняшником;
• подекуди озима пшениця пожовтіла. Головна з причин — нестача добрив під культурою;
• озимий ріпак значно краще перезимував і активно цвіте-відцвітає;
• в регіоні поширюється діабротика.

Думка експерта

«Чимало господарств в області відмовились від кукурудзи, деякі вже другий рік її не сіють. Звільнені площі заповнюють соняшником. Подібна тенденція і серед маленьких фермерів. Площі під соняшником в області можуть сягнути близько 500 тис. га при загальній площі ріллі 1 млн 150 тис. га. Деякі вже сіють соняшник по соняшнику, що не є притаманною практикою для області. Максимум повертали його до сівозміни через 3-4 роки. На сьогодні ряд господарств питають мене, як забрати падалицю одного соняшнику в іншому. Вони свідомо йшли на це. Знову ж таки є насичення в сівозміні спеціалізованих шкідників, хвороб, бур'янів. В області вже з’являється нехарактерний паразит — вовчок. Потенційно, це менший врожай при більших витратах. Таке ламання сівозміни господарства відчують в часі», — зазначив регіональний менеджер BASF у Вінницькій обл. Віктор Романюк.

Наші відчуття

Дуже хотілося б відійти від стереотипів, але все ж аграрії Центру залишились такими, як на картинах Пимоненка: вони важко працюють день і ніч, вкладають в поле останні кошти та щоденну працю, але «ходять у гарних свитах та мають більше волів». Справжні господарі-куркулі, які роблять те, що робили віками. Хоча війна та проблеми з експортом змушують аграріїв обирати менш ризикові культури чи йти у нішеві.

Дані Мінагро 

На Вінниччині ярою групою засіяно 389,9 тис. га, з яких під ярою пшеницею — 14,1 тис. га, ярим ячменем — 60,5 тис. га, горохом — 5,2 тис. га, кукурудзою 292,5 тис. га, гречкою — 9 тис. га. Цукрові буряки висаджено на 52 тис. га. Щодо олійних, то соняшник займає 338,5 тис. га, соя — 150,9 тис. га.

Станом на 1 червня в Черкаській обл. кукурудзу посіяно на 365,6 тис. га, соняшник — 260,6 тис. га, а сою — 110,4 тис. га.

Читайте також: Волога — це не завжди добре: Посівна на Заході України

АгроЕкспедиція Дніпровщина та Полтавщина

Тенденції:

• посівна пройшла у пізні строки. Завершували сіяти в другій половині травня, що не притаманно для регіону;
• на Дніпровщині тенденція до збільшення площ олійних, а саме озимого ріпаку та соняшнику;
• на Полтавщині культура-фаворит — це кукурудза, а серед озимих — ріпак;
• озима пшениця перебуває на початку колосіння, подекуди у фазі прапорцевого листка. Озимий ріпак підходить до завершення цвітіння;
• на посівах озимих помічено септоріоз, подекуди борошнисту росу;
• аграрії регіону економили: зменшували норму добрив, обирали генерики, а не оригінальні ЗЗР.

Думка експерта

«Попри значне збільшення вартості витратних ресурсів, господарства регіону засівають всі площі й сподіваються отримати не лише гарний врожай, а й певний прибуток. Звичайно, наші аграрії потребують підтримки як від держави, так і від банків. Про Crédit Agricole Bank я можу з упевненістю сказати, що ми максимально підтримуємо всіх своїх клієнтів, з якими співпрацювали на початок повномасштабного вторгнення», — зазначив директор Східного макрорегіону в роботі з малим та середнім бізнесом Crédit Agricole Bank Сергій Жилін.

Наші відчуття

Близькість до «гарячого» Сходу та Півдня дає своє — тут аграрії обережніші у висловлюваннях, витратах та планах на майбутнє. Звичайно колорит не втрачено — люди прості і відкриті, але не живуть відчуттям, що Перемога вже в наших руках. Тому  працюють, волонтерять, донатять і знову працюють.

Читайте також: На Півночі кукурудза лишається фаворитом — АгроЕкспедиція Посівна 2023

Дані Мінагро

Станом на 1 червня у Полтавській обл. сівбу соняшнику на запланованих площах завершено, його цьогоріч в області посіяли 435 тис. га. Гречки посіяно 1,8 тис. га, проса — 8 тис. га, кукурудзи — 627 тис. га та сої — 150 тис. га. Завершено і сівбу цукрових буряків. Їх цьогоріч в області 22,5 тис. га.

На Дніпровщині кукурудзою засіяно 197,21 тис. га, соняшником — 531,6 тис. га, соєю — 6,6 тис. га. Ще 3,67 тис. га під просом, 1,16 — гречкою, 15,3 тис. га — горохом, 66,4 тис. га — ярим ячменем та 32,1 тис. га — ярою пшеницею.

АгроЕкспедиція Тернопільщина, Львівщина та Волинь

Тенденції: 

• посівна в регіоні почалась вчасно — наприкінці березня, але через квітневі дощі завершилась наприкінці травня;
• у Волинські обл. значна частина територій була підтопленою — посівну проводити там неможливо;
• аграрії поспішали з посівною, тому сіяли в фізіологічно неготовий ґрунт. В результаті отримали його ущільнення;
• господарства регіону сіють кукурудзу, сою, а серед озимої групи — ріпак та пшеницю. Соняшник не є притаманним для регіону;
• минулого року найбільш прибутковою культурою регіону був цукровий буряк. Тому його почали вирощувати навіть ті, хто раніше за це не брався;
• агрохолдинги не економили на насінні, добривах чи ЗЗР, оскільки бояться недоотримати врожайність. Тенденція економії більш актуальна для невеликих господарств;
• у регіоні помітно зростає популярність органічних добрив;
• озимі вийшли з зими у відмінному стані;
• серед шкідників найбільші ризики поширення озимої совки, а для кукурудзи — це кукурудзяний метелик;
• з початку війни, господарства недоотримали прибутки з рослинництва, тому почали розвивати інші напрямки, як от овочівництво, насінництво чи власний експорт.

Думка експерта

«Проїхавши три області ми побачили, що кожна має свої особливості. Кожен фермер з регіону адаптувався під умови, які в нього є на даному полі: надмірна волога, стиснені строки посіву, брак коштів. Попри це ми сподіваємося, що в цьому році запас вологи під час посівної та добрива, які все ж таки вдалося внести, принесуть врожаї не гірші, ніж в минулі роки. По відчуттях, ті аграрії, які стикнулися з нестачею коштів, змушені трішки заощаджувати. Але якщо фермер бачить, що в його кліматичній зоні можна отримати доволі непоганий урожай, то намагається не заощаджувати на кількості добрив та не економити», — розповів експерт департаменту підтримки агробізнесу «Credit Agricole Bank» Олександр Боднар.

Читайте також: Посівна кукурудзи проти соняшнику – хто перемагає в Центрі України

Власні відчуття

Захід — це регіон, землеробство якого завжди недооцінювали. З одним з агрономів ми приїхали на поле, де крізь глину один в один пробився цукровий буряк. На наше здивування агроном прокоментував: «Маємо те, що маємо, і вирощуємо й на такому». І справді на Заході ми бачили і пісок, і сіру глину, і щось схоже на чорнозем, і ґрунт під 30 см покривом води — і всюди щось сіяли. Також багато господарств почало експериментувати з овочівництвом чи садівництвом. Чули про господарства, які навіть почали вирощувати баштанні. Тому склалося чітке враження, що справді аграрії Заходу дуже відповідально поставились до місії, яка прийшла з війною — бути надійним тилом для тих, хто воює або чекає на деокупацію.

Дані Мінагро

На Тернопільщині озимі зайняли 250 тис. га, ярі зернові та бобові — 231 тис. га, понад 110 тис. га під соняшником та майже 21 тис. га  цукрових буряків. Станом на 18 травня посівна в області офіційно завершилась.

На Волині станом на 1 червня яровину засіяно на площі 119,7 тис. га — зі 134,5 тис. га запланованих. Зокрема, кукурудзи 51 тис. га, соняшнику — 41,8 тис. га, сої  — 47 тис. га. Цукрові буряки засіяні повною мірою — на площі 7,5 тис. га. 

Аграрії Львівщини засіяли ярими зерновими 129,2 тис. га. Зокрема, під кукурудзою 73,4 тис. га. Соняшник займає 28,7 тис. га, а соя — 102,6 тис. га. Ще на 14 тис. га висадили цукровий буряк.

© Kurkul.com, 2023 р.