День 5. Дніпропетровська область: Рассвет і Колос

390
0
День 5. Дніпропетровська область: Рассвет і Колос

Фінальний п’ятий день учасники АгроЕкспедиції «Посівна 2016» провели серед безкраїх ланів Дніпропетровщини. Чого тільки не бачили наші агроекспедитори за ці дні, які тільки господарства не інспектували, але українська аграрна справа виявилася настільки різноманітною і багатогранною, що і на цей раз місцеві сільгоспвиробники знайшли чим здивувати команду експедиторів.

Цього разу шлях АгроЕкспедиції проходив через господарства «Рассвет» та «Колос».

Першим у черзі було «світанкове» господарство, серед зелених полів котрого нас зустрів головний агроном Роман Печеорський.

Земельний банк господарства становить 3,2 тис. га, а сама агрофірма входить до холдингу «Фарм Форвард».

Що вирощує «Рассвет»?

Основна культура господарства – озима пшениця, під яку відведено 612 га. Окрім цього, до структури посіву агрофірми входять 126 га озимого ячменю, 270 га ярового ячменю, кукурудза та соняшник. Не цураються тут і нішевих культур: цього року висіяно 83 га олійного льону і 100 га проса.

«У нас ще було восени 300 га ріпака, але він загинув, майже не зійшов зовсім. Була засуха, тому отримали дуже зріджені сходи. А той, що залишився, ми з ним досі боремося. Восени пересівали два поля: одне ще восени озимою пшеницею, а інше – весною, яровим ячмінем», – розповів агроном Роман Печеорський.

За його словами, ріпак треба сіяти або по парах (але виходить затратно), або чекати, коли підуть дощі, але тоді можна не встигнути.

З приводу цьогорічної врожайності пшениці агроном не береться давати якихось прогнозів. За його словами, цього року в агрофірмі сподіваються зібрати хоча б 30-35 ц/га пшениці, хоча минулого року середня врожайність озимої пшениці була на рівні 52 ц/га.

«Яровий ячмінь минулого року дав 36 ц/га. А цього року все залежить від дощів. Як випадає 300 мм опадів, то ми вважаємо, що це добре», – нарікає Роман Печеорський.

Свою ж систему зрошення агрофірма робити не планує, оскільки для цих цілей поблизу немає водних ресурсів.

Яке насіння – такий і врожай

Що стосується насіння, то ТОВ «Рассвет» віддає перевагу вітчизняній селекції. Основним насіннєвим постачальником агрофірми виступає насіннєве господарство «Горького», яке входить до того ж самого холдингу.

«Інколи нам дуже хочеться спробувати насіння іншої селекції. Озиму пшеницю сорту «Богдана» ми брали у Київському інституті, просо – у Харківському інституті, а льон – у Запорізькому інституті олійних культур», – розповідає агроном.

З кукурудзою ситуація протилежна – на полях фірми висівають гібриди компаній DuPont Pioneer та КВС-Україна, насінням якої засіяно 300 га (окрім цього в господарстві є експерементальне поле з 25 га ярого ячменю селекції KWS).

Роман Печеорський схиляється до використання гібридів з меншим ФАО.

«Якщо раніше ми сіяли навіть ФАО 340 і 380, то останні роки показують, що треба сіяти 280-300 максимум!», – каже агроном.

За його словами, на господарстві фірми вирощували високоолеїновий соняшник і цього року його теж планують висівати, оскільки ця культура показала себе високорентабельною, навіть не дивлячись на більш високу ціну закупки. У фірми є клієнти, які закупають такий соняшник за підвищеною ціною.

«Є у нас і низькорослий соняшник, він пізній. Взяли його на невеличке поле в 30 га. Зручність такої культури у тому, що його можна обробляти будь-яким оприскувачем», – ділиться Роман Печеорський.

Якщо ж повернутися до нішевих культур і причин їх вирощування, агроном каже, що з льоном ще не було питань по збуту, а просо фірма закупила для розведення.

«Подивимось як воно себе покаже. Ми вже кілька разів сіяли просо і урожайність була більша за 40 ц/га», – розповідає аграрій.

Аналіз ґрунту на господарстві проводили два роки тому і він показав кислотність на рівні 7%, а вміст гумусу – 3,5-4%. Якщо казати про природну родючість ґрунту, то Роман Печеорський розповідає, що коли на фірмі були кризові часи і пшеницю сіяли без добрива, то вдавалося отримувати врожай на рівні 22-27 ц/га.

А що крім рослинництва?

Якщо казати про інші сфери діяльності, то тваринництвом на фірмі не займаються, хоча солому залишають і роздають пайщикам відповідно до їх потреб.

Взагалі, агрофірма «Рассвет» веде активну соціальну політику і виконує всі зобов’язання перед пайщиками.

«Що прописано у договорі – виконуємо без розмов. Сіємо городи, культивуємо, оремо восени. Пайщики знають дорогу до нас в агрофірму. Провідують, діляться проблемами, а ми намагаємось допомагати», – говорить головний агроном.

За його словами, у фірми нараховується 911 пайщиків. Середній розмір паю – 3,5 га. Виплати становлять 4% від прибутку, приблизно 3700 грн у грошовому еквіваленті. Але багато хто з пайщиків бере плату зерном.

Господарство досить добре забезпечене технікою. В їх парку присутні Case 340 та 285, «Кіровець» К700, Т150. За словами агронома, цього вистачає. Також цього року фірма планує закупити самохідний оприскувач і така покупка пов’язана з не дуже гарною причиною – поширенням хвороб та шкідників рослин.

«Останні роки з’явилися серйозні проблеми із совкою на соняшнику і кукурудзі. Вже без такої техніки не обійтися. Якщо раніше ми не знали, що таке хвороби та шкідники на кукурудзі, то зараз це питання актуальне. Є і вовчок є, але він з’явився не через те, що ми щось неправильно зробили. Він може переноситися і з комбайнами. Наприклад, ми орендували комбайн, а він раніше косив у якогось фермера, де вовчком заражене все поле. Приїхав і привіз його до нас», – скаржиться агроном.

Але ці явища на полях господарства не мають масового характеру. Тому головний агроном Роман Печеорський з оптимізмом дивиться в майбутнє і каже, що головне – отримати сходи, а це вже 90% врожаю.

Далі агроекспедиційний автомобіль відправився до другого господарства, через територію котрого проходить межа між Дніпропетровщиною та Полтавською областю.

З невеличкого бізнесу – в успішну агрофірму

Історія агрофірми «Колос» почалася в 1993 році, коли двоє компаньонів – Микола Хорольський та Петро Горбатюк заснували бізнес з виробництва хлібу та торгівлею кондитерськими виробами. Але через кілька років підприємці зрозуміли, що майбутнє – за сільським господарством, і в 1997 році взяли в оренду свої перші 100 га землі і почали вирощувати цукровий буряк.

«З тих пір торгівля пішла на спад, ми закрили свій магазин і поступово переключилися на зрощування цукрових буряків, а потім додали ще соняшник, кукурудзу, пшеницю. Зараз у нашому земельному банку 2700 га землі», – розповідає один із засновників господарства, комерційний директор фірми Микола Хорольський.

Протягом 18 років агрофірма займалася вирощуванням цукрового буряку, але останні два роки від нього прийшлося відмовитися, оскільки цукровий завод, що розсташований в 50 км від господарства у 2015 році не працював. Але власник сподівається, що наступного року в господарстві знову почнуть вирощувати їх улюблену культуру, яка, за словами Миколи Хорольського, поставила їх на ноги і дозволила закупити багато імпортної техніки.

Ставка на техніку б/в

В основному в господарстві використовується техніка виробництва шведської компанії Vaderstad, трактори Case та Fendt, Versatile. Окрім цього, на агропідприємстві планують закупити європейський комбайн та самохідний оприскувач.

«Розглядаємо можливість покупки б\в техніки. Наприклад, шукаємо комбайн, який був у використанні 3-5 років. Новий комбайн при нашому курсі євро та долара не дуже ефективно купувати, бо гроші довгий час будуть в замороженому стані», – говорить директор.

Таку техніку фірма шукає через банки, у яких є така техніка.

«Більше, ніж за 20 років діяльності, ми працювали з багатьма банками, починаючи ще з відомого в той час банку «Україна». Протягом останніх 5 років ми працюємо з ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», з якими нам комфортно. Дуже мало є питань, які залишаються незрозумілими для нас – все прозоро. Нам вистачає тих коштів, які ми отримуємо від співпраці», – розповідає Микола Хорольський.

Підтвердженням гарних відносин банку і клієнта стали слова начальника відділу продажів та кредитування МСБ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в Дніпропетровській області Євгенії Бережної.

«Протягом 5-річної співпраці з агрофірмою «Колос» платіжна дисципліна ідеальна – жодного разу ніяких затримок в наших відносинах не виникало, і ми сподіваємося, що так буде і надалі. Ми готові підтримувати нашого клієнта в подальшому, фінансувати його проекти, працювати в унісон і розуміти, що потреби клієнта важливі», – запевнила вона.

Новий завод, бджоли, коні та страуси!

А нові проекти у агрофірми дійсно вражаючі і майже не пов’язані з основною діяльністю господарства.

«Ми плануємо побудувати завод по заморожуванню малини і полуниці. У Царичанському та Кобиляцькому районах протягом багатьох років у місцевого населення існує проблема збуту ягід. Вони за копійки здають їх перекупникам, які приїжджають і в містах продають їх за високими цінами. Тому активно шукаємо партнера, який нас підтримає в цьому починанні. Скуповуватимемо малину у населення, а можливо, і самі почнемо вирощувати ягоди, бо це дуже прибутково», – поділився планами директор агрофірми «Колос».

Окрім цього, фермер планує розширювати земельний банк, побудувати систему зрошення та вводити технологію посіву в рядок.

На агропідприємстві розвивається і тваринництво, при чому досить екзотичне. Окрім 1,2 тис. голів свиней, утримують 150 бджолосімей, двох коней та три страусиних родини!

До речі, поласувати омлетом з страусиних яєць вдалося і учасникам АгроЕкспедиції, яких гостинно запросили на обід до місцевої їдальні.

За столом агроекспедиторів зустрів головний агроном господарства Роман Карлов, який після прийому їжі залюбки відправився в поля разом з експедиційною командою, щоб детально розповісти про перебіг посівних робіт.

«На сьогодні основна наша культура – соняшник. Ми обрали гібриди компанії Syngenta. Окрім цього висіваємо кілька гібридів DuPont Pioneer», – розповідає головний агроном.

Окрім соняшника, агропідприємство займається вирощуванням пшениці, ячменю, кукурудзи та гороху.

Минулий рік виявився для агрофірми доволі врожайним. На полях «Колосу» зібрали 50 ц/га пшениці, 38 ц/га ярого ячменю, 22 ц/га гороху, 62 ц/га абсолютно сухої кукурудзи, 29 ц/га соняшнику.

Проблема № 1 – відсутність дощів

На цьогорічну врожайність агроном поки що прогнозів не дає.

«На все вплине погода. Минулого року ми брали аналізи на запас ґрунтової вологи в момент відновлення вегетації у пшениці, Результати показали дуже малі запаси – 120 мм у 1,5 метровому шарі ґрунту, при тому, що 80-90 см було нормальної землі, а далі – сухий ґрунт. І, тим не менше, ми все одно отримали непоганий урожай, бо вчасно пройшли дощі. У червні було до 130 мм запасів води, а це аж занадто» – згадує агроном.

В цьому ж році, за словами Романа Карлова, опадів випало набагато менше і ґрунт сухий вже на глибині 70 см, тому якщо не буде дощів, то рекордних врожаїв нічого й чекати, а озима пшениця, яка зараз знаходиться на стадії 2-3 листків, взагалі може загинути.

Що ж стосується кукурудзи, то тут, на думку агронома, теж багато чого залежить саме від вологи. Окрім цього, минулого року на фірмі змінили ФАО, висіявши гібриди зі значенням ФАО 190-200. Врожайність була на рівні 80-100 ц/га, тому в цьому році в господарстві планують використовувати гібриди з тим же ФАО. Також, для експерименту взяли гібриди з ФАО 280 та 300. В основному закупали насіння селекції Monsanto та DuPont Pioneer, а також один гібрид української селекції.

За словами агронома, наразі кількість використовуваних добрив значно зменшилася, у зв’язку з тим, що на господарстві визначили для себе нову норму для весняного та осіннього внесення, а також провели свіжий аналіз ґрунту.

«Захист проводимо досить серйозний. Якщо брати фунгіцидні обробки, то на пшениці проводимо 2-3, на ячменеві, як правило, дві, на горохові – дві. Цього року запланували і на соняшнику провести фунгіцидний обробіток на всю площу. Досліди показують, що там, де застосовується такий захист і є волога, то там гарний врожай. Інсектицидний захист намагаємося майже не застосовувати», – розповів головний агроном.

Позитивний підхід

Окрім добрив та ЗЗР, аграрії сподіваються на дію добрих прикмет та виконання деяких ритуалів. За словами Романа Карлова, на господарстві ніколи не починають етап роботи в понеділок чи суботу.

«Раніше ще працювала прикмета, що коли я мив машину, то потім йшов дощ. Але останнім часом чомусь не спрацьовує», – жартує агроном.

А от власник агрофірми «Колос» Микола Хорольський вважає, що сільське господарство – це стан душі.

«Ця справа так захоплює! Ніколи не думав, що буду займатися сільським господарством. Я сам – товарознавець, займався продажами, але поступово перейшов у цю галузь і ні разу не пошкодував про це», – з радістю розповідає про свою роботу директор.

На цій позитивній ноті хочеться завершити розповідь про останнє господарство, яке нам вдалося відвідати в рамках АгроЕкспедиції «Посівна 2016», але ми не закінчуємо випускати матеріали з цієї поїздки. Тому чекайте незабаром нові цікаві розповіді про пригоди шалених агроекспедиторів в полях України!

Якщо ж ви хочете і надалі слідкувати за ходом посівної в Україні – зробити це можна завдяки проекту «Посівна онлайн».

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми