Пшениця 2017. День 4. «Агросвіт-Волинь», «Дубенська аграрна компанія» та «Ідек-2006»

638
0
АгроЕкспедитори у полі
АгроЕкспедитори у полі

Як вже згадувалося у попередньому блозі, з піснею на вустах (бо на Волині ми по-іншому не можемо), та з хорошим настроєм наша команда продовжувала підкорювати поля. Четвертий день АгроЕкспедиції Пшениця 2017 був дуже відповідальним, адже нас чекали у трьох населених пунктах на підприємствах «Агросвіт-Волинь», «Дубенська аграрна компанія» та «Ідек-2006». Тож вмикаємо четверту передачу і мчимо!

Разом з нами і партнери з компаній ПАТ «Креді Агріколь Банк»,«Бізон-Тех» та «Лімагрейн Україна».

На самому початку відзначимо, що сьогодні ми простежили дивну тенденцію: вже не вперше з нашою появою над полями насовуються хмари і починається рясний дощ. Тож якщо у вас проблеми з опадами — ще є можливість запросити нас до себе в гості, бо завтра вже останній день нашої пшеничної експедиції. А раптом подіє? ;)

Але якщо серйозно, то давайте починати розповідь із села Заріччя Володимир-Волинського району Волинської області.

Шелепіну знаєте?

У Волинському та Горохівському районах Волинської області розкинулися поля «Агросвіт-Волинь». Приїхавши у село, ми пристойно покружляли територією, бо не могли знайти правильний поворот біля вказаного нам орієнтиру — магазину «Жива риба». Скільки місцевих не питали про «Агросвіт-Волинь», ніхто не міг зрозуміти, що за агрокомпанію шукають дев’ятеро людей на Mersedes Vito. Але варто було нам назвати прізвище Шелепіна — ситуація одразу ж роз’яснилася.

Нарешті потрапивши у потрібне місце, ми зустрічаємося з власником компанії «Агросвіт-Волинь» Євгеном Шелепіною, який розповідає, що історія господарства починалася з 70 га цукрового буряку. З роками земельний банк зростав, «підбирали» зруйновані колгоспи, і наразі підприємство обробляє 6,6 тис. га землі. На своїх опідзолених чорноземах та темно-сірих лісових грунтах вирощують озиму пшеницю, горох, кукурудзу, соняшник, сою, цукровий буряк та цибулю. Раніше вирощували і ріпак, але замінили його соєю, бо на ріпаках було забагато шкідників та хвороб.

Агросвіт-Волинь

Із технічного оснащення «Агросвіт-Волинь» має власний завод для переробки сої, на якому виготовляють олію та жмих. Окрім цього є овочесховище зі спеціальними термосом для зберігання цибулі, два елеватори та токове господарство. Такі потужності можуть вмістити увесь урожай компанії, бо розраховані на 15 тис. т. Наразі працюють ще й над запуском сушилки, яка опалюватиметься тюками.

Цього року затрати на вирощування пшениці вдалося дещо скоротити, бо дешево придбали добрива. І хоча навіть при такій удачі на гектар доводиться викласти чималу суму, цього року пшениця має себе гарно окупити, вважає керівник господарства, бо розраховують на кращу урожайність. Інша справа — гібридна пшениця. Затрати на таке насіння значно більші, а результат в умовах Волинської зими невтішний. Тому в «Агросвіт-Волинь» думають над тим, експериментувати далі чи позбутися цієї пшениці.

«Якщо будемо сіяти, то у нас є поля, сховані між лісами і полями. Тобто ми можемо ще спробувати, тому що достатньо цікаво отримувати там 140-150 ц/га. Раптом що — будемо далі експериментувати, може спробуємо інші гібриди», — говорить Євген Шелепіна.

Продають продукцію у «Агросвіт-Волинь» через трейдерів. Кажуть, всі умови влаштовують.

Тваринництвом не займаються, традиційно позбулися цього напрямку через низьку рентабельність.

«Практично збиткова справа. Тобто, до того, щоб зробити його рентабельним, ми ще не доросли», — говорить власник підприємства.

Євген Шелепіна поряд з Дариною Козоріз

У селі, де працюють, «Агросвіт-Волинь» активні і в соціальній сфері: ремонтують дороги, допомагають школам і дитячим садочкам, як це і годиться відповідальним підприємцям.

«Ми значні кошти вкладаємо в село, де ми працюємо. Сьогодні без цього не можна, тому що, в першу чергу, потрібно дружно жити з людьми. Це не стільки меценатські побажання, сьогодні життя змушує доволі тісно працювати з селянами та з сільською радою», — коментує Євген Шелепіна.

До того ж, вистачає у регіоні і замашок на рейдерство. Тут так і чатують, щоб віджати шмат землі, тому жодному аграрію не можна давати слабину — потрібно підтримувати гарні стосунки з пайовиками, вчасно виплачувати кошти і бути соціально відповідальним, переконаний власник господарства.

Осучаснення без упину

На чому тут точно не заощаджують, так це на виборі сільгосптехніки. Адже як і чим поле обробиш, так воно тобі і віддячить. Минулого року найбільша частка інвестицій підприємства припала саме на поповнення техпарку. За 2016 рік тут з’явився зернозбиральний комбайн Holmer, дві сівалки компанії Amazone, плуги, культиватори. На це витратили майже увесь річний прибуток.

І хоча власних коштів компанії вистачає і для роботи, і для закупки техніки, з банками «Агросвіт-Волинь» співпрацює тісно.

«Кредити часом вигідніше брати, ніж інвестувати свої кошти. Наприклад, якщо потрібно сьогодні продавати, скажімо, пшеницю, то краще у свій час взяти кредит, отримати продукцію, і ти заробиш, і банк щось отримає», — розповідає аграрій.

На полях використовують і елементи точного землеробства: є дрони, за знімками яких моніторять стан посівів, на усій техніці встановлено GPS системи. Але для точного внесення добрив все-таки користуються даними Луцької регіональної лабораторії — роблять аналіз грунтів.

Агроном з душею навстіж

Вже у полях ми знайомимося із головним агрономом господарства Петром Смиком. Спочатку питаємо про сівозміну. Агроном розповідає, що горох у «Агросвіт-Волинь» минулого року посіяли вперше, і ця культура одразу ж завоювала прихильність агронома.

Петро Смик

«Спробували вирощувати горох, я «закохався» у нього! Мало поки що у нього шкідників і хвороб. Але є проблема: насіння не дуже хороше наші партнери привозять, змішане», — говорить агроном.

Петро Смик зауважує, що така ж сама ситуація і по насінню пшениці. Бувало таке, що посіяли один сорт, а виріс зовсім інший, або й кілька різних.

Взагалі, робота агронома, вважає Петро Смик, справа «болюча». Чоловік згадує свої перші дні у сільському господарстві, коли його пшениця дала найменший урожай у області.

«Перші дні в полях — це було щось страшне. Закінчив у 1981 році інститут і одразу кинули мене на найбільше господарство у Березовичі. Вилізла пшениця, частину взяли на зелений корм, але ці площі не врахували і вийшло 18 ц/га — найменше в області. Отаке було моє перше «натхнення». Не хотів бути одразу агрономом, хотів бути військовим. Бо тут посієш — серце болить, поки воно зійде. А вже потім, як починає все рости, то це надихає страшно. Як воно у полі колоситься, хвилі пшениці особливо, як буряки… Бачиш результати своєї праці. Звичайно, по Канарах не їздимо, нема коли, а зимою можна відлучитися в січні», — ділиться з нами аграрій.

Що ж стосується потужностей для зберігання зерна, то Петро Смик розповів, чому важливо мати власні сховища.

«Спочатку ми всю пшеницю здавали в «Заготзерно», але були такі фермери, що здадуть кукурудзу чи пшеницю, а на весну ще й винні. За рахунок зберігання такі накрутки зроблять, що забирають всю пшеницю за те, що зберігали. Тому шеф розумно зробив, треба мати своє. Токове господарство прекрасне. Якщо багато зерна кукурудзи і пшениці, бере Курка-Чеботурка, то вони платять нам гроші і кажуть: «Хай у ваших складах буде». Тоді вони дзвонять і скільки треба, ми їм підвозимо», — розповідає чоловік.

До речі, пшениця у «Агросвіт-Волинь» — найбільш невигідна культура, за словами агронома. Затрати на її вирощування перевищують прибуток. До того ж останнім часом на посівах є проблеми зі шкідниками: то тля з’являється, то п’явиця, що провокує зменшення урожаю і, відповідно, прибутку.

«Пшениця вже на грані фолу. Я пропонував обробити її, але шеф у нас захисник, не хоче біоценоз порушити», — розповідає пан Петро.

Сьогодні агронома турбує і стан грунтів, які з кожним роком все більше замислюються. І якщо раніше принаймні діяла державна програма розкислення грунтів, то сьогодні регулювати цей баланс доводиться лише самостійно, що не завжди виходить.

«Цю програму потрібно 100% повертати в дію. Бо закислюючи грунти ми всі рубаємо гілку, на якій сидимо. Це найбільш болюче питання. Тому ми намагаємося використовувати не кислі добрива, більш нейтральні, але не завжди виходить, в основному вони кислі», — ділиться переживаннями агроном.

Пшенично-волинські секрети

Поле пшениці, яке ми відвідали, у «Агросвіт-Волинь» почали сіяти 15-16 вересня. І хоча попередником був соняшник, який не вважають гарним для пшениці, в умовах Волині ця культура спрацювала гарно і пшениця по соняшнику зійшла прекрасно. Єдине, що є падалиця, але з цим борються.

«Що найцікавіше, завжди лякали нас, що соняшник виснажує грунт і поганий попередник під все. Потім я поцікавився і виявилося, що в нашому регіоні соняшник витягує з глибоких шарів грунту вологу — основна проблема, на яку південні області страждають», — говорить головний агроном.

Але тут мають проблеми з іншим — схили і змиви. Землі в області горбисті, є багато схилів, на яких після дощу утворюються цілі рови.

По захисту в «Агросвіт-Волинь» працюють як з оригінаторами, так і з генериками. Господарство сіє сорти Колонія, Дагмар, Мулан, Скаген, Торід і Памір. Торік спробували ще й гібриди Хюлюкс і Хюбері.

«Наче ціна була €1 за кг, посіяли ми 70 кг. І були з осені прекрасні пшениці, але взимку буквально один день не було снігу і сильний вітер з морозом, після чого ми ми хотіли переорати ту пшеницю. Шеф сказав переорати, але я вирішив почекати. Нещодавно був на тому полі, думаю, що 4-5 т/га вона може і дасть», — розповідає Петро Смик.

Цього року озима пшениця пішла в зиму у фазі кущення або ж взагалі не встигла зійти. Але екстремальні погодні умови весною не дали розвинутися хворобам. Пшениця добре розкущилася, підживлення для неї вистачало і саме це, на думку агронома, її і врятувало. Про урожайність чоловік говорити не хоче, щоб не зурочити. Але зрештою зазначає, що за період роботи у «Агросвіт-Волинь» (з 2014 року), урожайність пшениці досягала 8,6 т/га (2015 р.).

«Пшениця поки що достойно виглядає, якщо без ніяких погодних катаклізмів, то через два тижні почнемо збирання. Якщо не присмалить і не буде ніяких буревіїв, що вона поляже, то я думаю, що не гірше 2015 року матимемо урожай», — говорить головний агроном.

Ми ж здійснили власні підрахунки. По сорту Дагмар біологічна врожайність склала 8 т/га, гібрид Хюбері має дати 7,7 т, Хюлюкс — 6,7 т/га.

Оцінив стан пшениці на полі господарства і регіональний менеджер компанії «Лімагрейн-Україна» Олександр Балагура.

«Посів знаходиться у задовільному стані. Зараз є трішки сонячні опіки, але це на всіх пшеницях цього року спостерігається. А в загальному посів вирівняний, гарний. Чистота сорту витримана, не змішана ні з чим. По засобах захисту можу тільки аналізувати, що посів чистий, тобто, гербіциди господарство застосовує і вони спрацювали добре. Колос чистий. Сподіваюся, що агроном не пропустив зараження фузаріозом і вгадав з обробкою». У зв’язку з тим, що посів зріджений і має бути більша маса тисячі насінин, то урожайність на цьому полі має витягнути до 8 т/га», — коментує Олександр Балагура.

На цьому ми попрощалися із представниками «Агросвіт-Волинь» та вирушили у село Тараканів, що на Рівненщині, де господарює «Дубенська аграрна компанія».

Дорогу молодим!

Цього разу ми потрапили на доволі молоде господарство, адже «Дубенська аграрна компанія», яка входить до складу «Традекс Агрі», заснована 2015 року. Наразі земельний банк компанії складає 2 тис. га, але до осені планують розширитися ще на 500 га за рахунок заліснення території, яке будуть прибирати і підчищати, готуючи площі під посів озимини. Вирощують у господарстві озимі пшеницю, ячмінь та ріпак, а також сою, кукурудзу на зерно і горох.

Господарство обробляє площі на території кількох сільрад. Грунти тут різні: від чорноземів до сірих і глинистих. Не зважаючи на горбисту місцевість, проблем з посівами у компанії поки що майже не було. Лише одного разу змило сою, якій не вистачало густоти, утім і її вдалося зібрати.

Дубенська аграрна компанія

Обробіток грунту тут використовують класичний: оранка, дискування, наразі планують придбати ще й культиватор. До речі, компанія має непоганий парк техніки: наразі вже мають два 300-сильних John Deere, плуг Lemken, дискову борону Христенко, два комбайни Claas Lexion 750, два МТЗ 82 і 1025, два причіпні обприскувачі Lemken, сівалку Horsch Pronto DC. На кукурудзу цього року купили Kinze 8-рядна.

Агроном компанії Михайло Гринишин розповідає, що оскільки поля «Дубенської аграрної компанії» дісталися у поганому стані, то наразі є проблеми з грунтами, адже по п’ять років тут на одному і тому ж місці росла кукурудза.

«Трішки починаємо вирівнювати, але до кінця важко впоратися, тільки другий рік працюємо. Є проблеми з вирівнюванням, бур’янами, берізки багато, хвощі. Стикаємося з проблемами і стараємося їх вирішити. Намагаємося створити нормальну сівозміну з бобових і зернових. На базі у нас будується сушка, склади. На території старої тракторної бригади, яка була напіврозвалена, будуємо офіси», — розповідає Михайло Гринишин.

Михайло Гринишин

Минулого року на підприємстві збирали свій перший урожай. Строки посіву склалися так, що озимину не сіяли. Оскільки поля потрібно було швидко засівати, насіння купували поспіхом, було і хороше, і зовсім неякісне. Зокрема по сої один сорт дав 3,7 т/га, а інший 1,5 т/га.

Погоду моніторять і за допомогою інтернету, і за даними метеостанції. Минулого місяця випало 27 мм опадів, цього — 30 мм.

Власних потужностей для зберігання компанія поки що не має, але все на етапі будівництва. Минулого року по насінню співпрацювали із «Вілією» та компанією «Західний Буг». Зокрема, про поля останньої компанії ви можете прочитати у попередньому блозі АгроЕкспедиції Пшениця 2017. Наразі ж використовують іноземну селекцію, переважно німецькі сорти.

Хоч і короткий, але вже досвід

Для Михайла Гринишина робота у «Дубенській аграрній компанії» — це перший досвід після навчання в університеті. Тому молодий агроном поки що в пошуку правильного підходу до вирощування пшениці, тим більше, що озимину взагалі цього року збиратимуть вперше.

По добривах поки що також експериментують, обираючи для себе найбільш оптимальну продукцію. Але різні експерименти вже встигли зіграти і злий жарт: минулого року, наприклад, забули помити обприскувач після попередньої обробки і трохи «підпалили» посіви гороху.

Затрати на вирощування пшениці у «Дубенській аграрній компанії» складають 12-13 тис/га. Зі збутом продукції все просто — цим займаються власники компанії «Традекс-Груп», до слова, це двоє братів, вихідці із с. Семидуби Дубенського району, куди ми і відправилися на поля пшениці.

Пшеницю на полі, яке ми оглянули, сіяли 20 вересня. Вологи не було, але чекати її також не стали. В зиму пшениця увійшла у фазі 2-3 листків.

«Весною у нас вперше було підживлення по мерзлоталому, 200 кг аміачної селітри. Також була проведена росторегуляція, спочатку внесли 700 г (?) і, відповідно, в 31-32 фазу фунгіцид+рострегулятор», — коментує агроном.

Перший обробіток здійснювали ще до кущення, наступний — по прапорцевому листку. До кожного обробітку додають сульфат магнію. Інсектициди використовують різні, поки що влаштовує Наповал.

Весною мороз опускався навіть до -5 ̊С. Погодні умови так складалися, що були проблеми з внесенням гербіцидів, строки піджимали, буряни росли, а температура не дозволяла внести ЗЗР і змістила строки на цілих 1,5 тижні. Те ж саме і з росторегуляцією. Але пересівати не довелося.

Моніторинг полів та техніку для точного землеробства поки що у «Дубенській аграрній компанії» не використовують, але в планах є.

«Хотілося б все і віразу, але не виходить, тому що не встигаємо з усім. Хочу на цей рік хоча б зробити аналізи всіх грунтів, щоб достовірно знати, на чому працюєш. Ми зробили попередній, але я не впевнений, що ті дані достовірні», — зазначає Михайло Гринишин.

На наступний рік у молодого господарства серйозні плани: купити техніку та розширити земельний банк.

«Однозначно будемо інвестувати в техніку, у нас є в планах і комбайн, і ґрунтообробна техніка, хотілося б потужнішого трактора. Планів багато, зараз інтенсивно йде будівництво елеваторів, сушки, складів для зберігання, офісу. Також у планах за найближчі рік-два набрати хоча б 5 тис. га землі. Все, що можна, почнемо виробляти. Стоять горбисті заліснені землі, які не обробляються — беремо все, працюємо», — говорить агроном.

Тож бажаємо господарству і його керівникам не втрачати такого бойового підходу до роботи і бажання розвиватися, а ми їдемо на третє господарство.

Динамічна сівозміна у «Ідек-2006»

Третє і заключне на сьогоднішній день підприємство для АгроЕкспедиторів — «Ідек-2006». На 4 тис. га землі, що знаходиться в обробітку підприємства вирощують озимі ріпак та пшеницю, ячмінь пивоварний, цукровий буряк, соняшник та сою, а нещодавно вирішили поекспериментувати з горохом і наразі бачать у цій культурі свої переваги.

Сівозміна у підприємства доволі динамічна. Цього року вона включає 1000 га озимої пшениці, 600 га озимого ріпаку, 200 га цукрового буряка, 290 га ярого ячменю. Також є кукурудза.

«Ячмінь сіємо лише ярий — з озимим не хочемо мати діло. Його нішу займає ріпак, пшениця. У пшениці більший потенціал, тому вона нам цікавіша. Та й на горох ми ставку не будемо робити. Це, щоб вивільнити якісь 400 га під ранній посів, під ранній збір, під кращий попередник, під зернові культури. Його посів буде залежати від стратегії господарства, від земельних площ. Це будемо бачити з часом», — говорить агроном господарства Олександр Талімончук.

Технологія вирощування пшениці тут передбачає передпосівне дискування на глибину 12 см та звичайний посів на 15 см. Оранку у господарстві застосовують лише під соняшник, кукурудзу, цукрові буряки. Під зернові та сою проводиться тільки дискування.

Агроном господарства Олександр Талімончук показує нам пшеничне поле та розповідає про заходи, які тут проводилися.

«Це поле сіяли 2-5 вересня, попередник — озимий ріпак. Після попередника зробили дискування. Сіяли сорт пшениці Патрос у нормі 3 млн/га. Під посів вносили по 150 кг/га NPK 8:20:30. Чому так мало? Мабуть, слабкий був ріпак. Восени внесли 100 кг/га сульфату амонію та стартове добриво Супер Старт 160-170 кг/га сербського виробництва. Десь до середини жовтня була посуха, дощі пішли лише після 15 жовтня. І вже після тих дощів тільки почали з’являтися сходи. Мабуть, добриво допомогло з 3 млн так добре розкущити пшеницю і зараз вона виглядає доволі непогано. У зиму посіви увійшли у фазі 2 листочків», — говорить Олександр Талімончук.

Навесні пшеницю обробили гербіцидом Вісулам (генерик препарату Пріма), фунгіцидом Альто Супер 0,5 л/га+0,5 л міді+3 кг/га сульфату магнію (який додається обов’язково при будь-яких обробках) та 5 кг/га карбаміду. Робочий розчин готували з розрахунку на 150 л/га води.

Другу обробку проводили фунгіцидом Амістар Екстра 0,7 л/га+0,5 л/га марганцю+3 кг/га сульфату магнію+5 кг/га карбаміду, додатково — комплексні добрива на зернові.

«Основне живлення ділимо на три етапи: 150, 200 та 100 кг/га аміачної селітри. Часто додаємо сірку, але намагаємося зробити це внесення з осені. Там, де не вносився сульфат амонію, вносимо сульфат кальцію у нормі 300-400 кг/га. Там, де бачимо проблеми з кислотністю, намагаємось трішки розкислювати поля сіркою. В нас немає шаблонів, щоб була одна стала технологія для якоїсь культури. Працюємо творчо», — розповідає агроном Олександр Талімончук.

Ґрунти тут нейтральні, рН близько 7, вміст гумусу приблизно 3%. Аналізи ґрунтів на кислотність проводять кожні три роки.

У підприємства є цікава практика — вносити на поля курячий послід. Її застосовують тут вже близько 5 років. На ті поля, що розташовані ближче до птахоферм, вносять чистий послід у нормі 3 т/га. На дальніх полях частіше вносять гранульований послід у нормі 300 кг/га. Результат, кажуть агрономи, вже добре помітно: підвищився вміст фосфору та калію у ґрунті, кислотність більш-менш стабілізувалася.

«Цього року осінь була більш посушлива, проте зима краща. У зиму пшениця увійшла менш розвиненою, проте зиму всі пшениці пройшли досить добре. Пшениці і вітчизняної, і іноземної селекції добре переносять хорошу сніжну зиму. Таку зиму, яка була цього року. Якщо збирання зернових і затягнеться, то лише через холодну весну, у нас заморозки фактично до 9 травня були. Всі ці весняні холоди та приморозки вплинули і на те, що пшениця, яка пішла в зиму недорозвиненою, за рахунок весняної прохолоди добре кущилася та дорозвинулася. Тобто те, чого пшениці восени не вистачило, вона навесні компенсувала. Візуально всі пшениці, незалежно від селекції, нічим не гірші, ніж минулого року. Судячи з загальної картини, має бути хороший урожай зернових. Тим більше, що зараз, коли йде налив зерна, таки пішли дощі, є волога. Зерно наллється, буде велика маса 1000 насінин, що є плюсом до врожаю. Один нюанс – чи хтось вносив азотні добрива для покращення якісного показника та класності пшениці. Це вже проблеми кожного окремого господаря», — коментує ситуацію з побаченим на полях представник компанії «Лімагрейн Україна» Олександр Балагура.

За прогнозування урожайності пшениці в господарстві не беруться — невдячна справа. Традиційно відповідають, що покаже бункер. Ми ж, з дозволу господарів, вирішили порахувати біологічну урожайність самостійно. На полі, де ми перебували, посіяний сорт Патрос з густотою рослин 440 тис/м2 та середньою кількістю зерен у колосі 58. Отож, ми спрогнозували біологічну урожайність на рівні 7,2 т/га.

На цій ноті АгроЕкспедиційний день завершено. Команда вирушила писати блоги та готуватися до зустрічі з підприємствами Харківщини.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми