Сучасні технології органічного господарювання в ПП Агроекологія

561
0
Штригельна борона
Штригельна борона

У с. Покровське Шишацького району на Полтавщині 4 липня 2017 р. відбувся День поля, організований ПП «Агроекологія» на базі недавно відкритого Центру органічного землеробства. Учасників було багато — понад дві сотні аграріїв з усієї країни, науковці та зарубіжні гості. Приємно бачити такий інтерес до технологій органічного виробництва в нашій країні.

Kurkul.com також побував на цьому заході та пропонує ознайомитись читачам з роботою підприємства, його технологіями вирощування та технікою.

Найголовніше — зберегти природну структуру ґрунту

В «Агроекології» застосовують поверхневий обробіток ґрунту глибиною 4-6 см. Оранку вважають недоцільною. Поверхневий обробіток зберігає природну структуру, капілярність ґрунту, не руйнує канали, які утворюють черв’яки та коріння рослин, що розкладається. Така технологія залишає багатий органікою поверхневий шар. Для обробітку ґрунту використовують сучасну техніку провідних зарубіжних виробників. Наприклад, культиватори Horsch — «Агросоюз», «Скорпіон», «Квант». Особливо широко в господарстві використовуються дискові борони французького виробника Gregoire Besson – DXRV, DXRV-HD, які використовують при заробці сидератів. Працювати вони можуть на чітко визначеній глибині, незалежно від мікрорельєфу поля.

Сруктура грунту

Для збереження природної вологи – сидерати

Господарство використовує практику посіву сидеральних культур. На сидерати використовуються багаторічні бобові трави (еспарцет), вика, гречка. Головною сидеральною культурою є еспарцет, який є хорошим попередником під комерційні культури, має хороші біологічні властивості, а також, слугує відмінним кормом для тваринництва. Цікавою є практика використання так званих несіяних сидератів – сходів падалиці та бур’янів.

По сидератах працюють лише дисковими боронами, в основному використовують уже згадувані нами Gregoire Besson. Глибина дискування становить 4-5 см. Борони працюють на половині захвату. На зворотному шляху половина агрегату вдруге обробляє задисковану смугу. Це забезпечує більш якісне перемішування органічної маси з землею, підвищує активність ґрунтової біоти і прискорює процес розкладання рослинних решток.

Борона

Сидеральні культури є збалансованим добривом. В зеленій масі сидератів знаходяться усі необхідні рослинам мінеральні речовини. Крім того, вони відновлюють структурність ґрунту, що дозволяє забезпечувати рослини вологою завдяки атмосферній іригації. Також, сидеральні культури розпушують ґрунт своїм корінням. На полях «Агроекології» є величезна кількість черв’яків та різних мікроорганізмів. В господарстві переконані, що висока біологічна активність ґрунту є неодмінною умовою успішного землеробства.

Деякі фермери вважають, що сидерати висушують поле, тому цікавимося думкою головного агронома «Агроекології» Сергія Козіна з цього приводу.

«В першу чергу треба дивитися на поле, яке ми будемо обробляти. Якщо воно голе і переоране, то ерозія на ньому призведе до втрати більшої кількості води, аніж будь який сидерат. А якщо земля покрита рослинними рештками, в неї відновлена структура, капілярність, то проблем з вологою не буде», — говорить агроном.

Сівозміна: економічний розрахунок та біологічні фактори

Усі культури висівають, керуючись як господарським розрахунком, так і думкою про відтворення родючості землі. В «Агроекології» вважають, що про землю необхідно турбуватись, і тоді вона турбуватиметься про ваш гаманець. Тому сівозміну продумано так, щоб з кожним циклом земля накопичувала гумус та ставала ще більш стійкою до різноманітних факторів навколишнього середовища.

Сівозміна

Озима пшениця є першою в сівозміні. В «Агроекології» обов’язково проводять весняне боронування цієї культури, яке дозволяє знищити бур’яни, насичує ґрунт киснем. Також, завдяки цій операції, регулюється водний баланс. Окрім зазначеного, весняне боронуваня спонукає пшеницю до кущення і вичісує відмерлі листки, запобігаючи поширенню хвороб.

Потім сіється соняшник, для якого важливо провести раннє весняне закриття вологи й контролювати кількість бур’янів. Після збирання соняшника стебла подрібнюють, використовуючи спеціальні шлейфи, а через 2-3 дні проводять лущення на глибину 5-6 см, щоб не витягувати коріння на поверхню. Можливий також варіант що стебла залишаються для снігозатримання.

Весною падалиця проростає і, після культивації, проводиться посів вики ярої та гречки на сидерат. У фазі цвітіння вики її дискують, гречка ж може зійти знову, і її дискують вдруге, отримуючи цінний сидерат без посіву. Разом з гречкою проростають і бур’яни, які теж доповнюють «коктейль» сидеральних культур. Другий варіант сидерального пару передбачає посів вико-вівсяної сумішки. Після зароблення в грунт сидерату вноситься гній, який теж дискують. В оптимальні строки після передпосівного обробітку сіється озима пшениця.

Кукурудза на силос вимагає закриття вологи в ґрунті, подальшого боронування для знищеня бур’янів у стадії білої ниточки, міжрядних обробітків. Тут кукурудзу вирощують лише на силос, оскільки підготовка товарної кукурудзи вимагає надто багато зусиль і є невигідною для органічної «Агроекології». Хорошим сортом, за словами представників компанії, є сорт KWS Богатир, який є одним із найкращих по урожайності зеленої маси, а силос виходить дуже хорошої якості, завдяки високому вмісту крохмалю та сухих речовин.

Ячмінь сіється з підсівом еспарцету. Перший виконує роль покривної культури. При цьому еспарцет сіється під кутом до рядків ячменю. В подальшому поле еспарцету протягом двох років використовується для збирання сіна. На третій рік еспарцету він використовується для затримання снігу взимку, після чого його дискують, як сидерат. Ця культура добре структурує ґрунт, за рахунок добре розвиненої кореневої системи. Важливо не застосовувати глибокого обробітку ґрунту, щоб не витягувати коріння та не шкодити бактеріям. Після передпосівної культивації сіється озима пшениця.

У господарстві використання біологічних факторів є важливою частиною роботи. Усі культури в сівозміні підібрані так, щоб кожна мала хорошого попередника. Будь які операції в полях проводяться тільки тоді, коли вони можуть посприяти відповідним природнім процесам у ґрунті. Безумовно, що така система вимагає великого обсягу знань, спостережливості, уваги до своїх полів, а не простого повторення технологічної карти. Але і результати виходять гарні. Наприклад, середнім урожаєм пшениці по господарству в 2016 р. було 4,4 т/га при показниках білка у 13,5-15,8%, клейковини – 25-32%.

Як удобрюють поля в Агроекології?

Жодних синтетичних добрив господарство не використовує. Тільки продумана система сидерації та органіка з ферм. Гній перетворюється на компост, який і вносять на поля після сидерального пару. «Агроекологія» має розвинуте тваринництво – на її фермах утримують близько 7 тис. голів ВРХ. Це і забезпечує господарство гноєм.

«Проблем із забезпеченням рослин вологою теж не виникає, оскільки капілярний ґрунт запасає достатньо води як із снігу та дощів, так і завдяки атмосферній іригації», — вважає агроном.

Природа сама відтворює родючість ґрунту і тут не потрібні ЗЗР

За словами головного агронома Сергія Козіна, вони не використовують жодних засобів захисту рослин, в тому числі біологічних. На полях є вдосталь ентомофагів які не дадуть шкідникам критично пошкодити урожай. В господарстві грамотно підбирають сорти. Завершує справу висока біологічна активність ґрунту яка сприяє здоровому розвитку рослин – на полях навіть рештки кукурудзи швидко стають перегноєм.

За словами професора кафедри землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії Миколи Миколайовича Опари «Агроекологія» є унікальним господарством.

Квінтесенцією досвіду, який отримали в Агроекології, можуть служити слова Семена Свиридоновича Антонця: «природа сама відтворює родючість ґрунту. Якщо ж ми їй у цьому допомагатимемо, то виходимо на такий рівень господарювання, коли земля стає сильнішою, вона самостійно протистоїть водній і вітровій ерозії, утримує більше вологи та дає чудовий урожай».

Журналістам Kurkul.com було цікаво дізнались, яке воно найбільше органічне господарство у Європі, що має 40 років досвіду роботи. І ми вкотре переконались – краще хоча б один раз побачити, аніж сто разів почути, чого і нашим читачам бажаємо.

® Володимир Гуменецький, Kurkul.com, 2017

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми