АгроЕкспедиція Соя 2017: чим запам’ятається аграріям сезон 2017?

313
0
АгроЕкспедитори в полі сої
АгроЕкспедитори в полі сої

Бобові пригоди АгроЕкспедиторів лишилися позаду — настав час підсумувати побачене. Цього року наша команда провела у соєвих полях 5 днів, відвідала 7 областей України та дослідила стан сої на полях 12-ти господарств. Було контрастно: ми згорали під палючим сонцем та мокли під пронизливим дощем, але навіть це не злякало наших журналістів. Усі вистояли і готові ділитися основними тенденціями соєвого сезону 2017.

Бобовий кроп-тур не обійшовся без компетентної думки наших експертів-партнерів з компаній BASF, «Бізон-Тех» і ПАТ «Креді Агріколь Банк», які теж підготували резюме щодо побаченого. Ним ми поділимося з вами далі.

Спочатку проаналізуємо динаміку соєвого виробництва в Україні за кілька останніх років. У 2016 році кількість площ під соєю склала 1717,5 тис. га, що на 13,8% менше, ніж 2015 року. Тим не менше, об’єм виробництва навпаки виріс на 8,8% і склав 3999,5 тис. га. Вся справа у збільшенні врожайності сої, середній показник якої, за даними Держстату, минулого року утримався на рівні 2,3 т/га. Найвищий урожай зібрали у Закарпатській, Херсонській та Запорізькій областях. Експерти пояснюють таку динаміку вдосконаленням технології вирощування.

Яким же видався 2017-ий рік, який вніс свої погодні корективи і у строки посіву, і в темпи обробки полів? Та якої врожайності слід чекати від сої цього сезону?

Не в висоту, а в ширину

Першою помітною тенденцією є розширення площ під соєю. Ані високі температури, ані критична нестача вологи не стали на заваді збільшенню площ під бобовими. Підприємства експериментують із сортами та намагаються адаптуватися до змін клімату.

За даними Держстату у 2017 році площі посіву зросли до 1831,1 тис. га, що на 6,6% більше, ніж минулого року. Внаслідок морозів строки посіву змістилися на квітень-травень. Але тим не менше, уникнути морозного удару не вдалося: після сходів холод призупинив нормальний розвиток рослин. Щодо сортів — цього року сільгоспвиробники віддали перевагу іноземній селекції (Semences Prograin Inc., Probstdorfer Saatzucht), бо їх сорти більш стійкі і до морозів, і до засухи. Експериментують сільгоспвиробники і з вітчизняними сортами, але остаточний вибір для масштабного використання більшість господарств роблять лише після випробувань на демо-ділянках.

Начальник управління агроекспертизи ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Василь Білозерських зазначає, що наявність сої в структурі посівів багатьох компаній закриває низку питань: оптимізації собівартості, санітарні та профілактичні функції стосовно деградації ґрунтів та покращення структури сівозміни.

Компанії що вирощують цю культуру можна розділити на дві групи:

- Ті, що вирощують протягом багатьох років, але не можуть подолати (психологічний) бар’єр урожайності в 1,8 – 2 т/га;

- Ті, які не вважають урожайність сої 3 т/га задовільним результатом.

Перша група розглядає сою як комфорт-фактор, друга – як одну з основних культур за рівнем прибутковості.

Різниця в урожайності серед різних компаній є надзвичайно суттєвою й коливається між 1,5 т/га і 6 т/га, яка зазвичай отримується на поливі.

«Україна має унікальні можливості стосовно подальшого нарощування експорту даної культури, адже річна потреба в соєвому шроті ЄС перевищує 20 млн т на рік, до того ж, у Європі дуже зацікавлені у 100% вільній від ГМО сировині. Соя, напевно, найбільш дефіцитна культура на ринку ЄС, і рівень самозабезпеченості досить незначний. Але варто розуміти, що для завоювання даного ринку Україна має вирішити низку питань на законодавчому, технологічному та організаційно-управлінському рівнях. Відповідна ситуація є викликом для всіх учасників ринку – виробників, трейдерів і навіть фінансових установ, які працюють в агробізнесі», — зазначає Василь Білозерських.

Збільшення площ під соєю може не виправдати очікування аграріїв — цього року весна була занадто холодною з непередбачуваними приморозками, Україну довго поливало зливами, і зрештою літо вирішило добряче «присмажити», змушуючи агрономів шукати екстренні шляхи порятунку своїх полів. У деяких областях кількість опадів була критично низькою, тому сподіватися на високий врожай сої не варто.

До слова, це вже друга тенденція, яку ми виділяємо.

Хоч синиця в руках…

Після таких контрастів погоди сподіватися на рекордні врожаї сої не доводиться. Аграрії у середньому прогнозують цифри від 2 т/га до 3 т/га. Хоча подекуди ставлять і вищу планку: зокрема, у «Агропродсервісі» від сорту Сігалія чекають 4-4,5 т/га.

Але все відносно. Наприклад, на Полтавщині, де дощів не бачили з травня, радітимуть і 2 т/га.

А ось у Cygnet Agrocompany на Житомирщині ще є шанс отримати більше — у день нашого приїзду засушливий період перервав дощ — випало 57 мм опадів.

«Листя сої має явні ознаки температурного опіку. Донедавна стояла страшенна спека. До того ж, як я вже казав, рослинам дуже не вистачало вологи. Якби не погода, соя б добре гілкувалась, міжряддя у цей час ще повинні бути закритими. Але дощ, що випав напередодні, вже навряд чи вплине на майбутній урожай на цьому полі. Утім, 2,4-2,6 т/га отримати вдасться. Також доволі непогано як на такий складний рік», — запевняє головний агроном Cygnet Agrocompany Олександр Гапонюк.

Експерти говорять, що головне зараз — зберегти потенційну врожайність і підтримати посіви фунгіцидами. Якщо ж спека збережеться і надалі, то абортації бобів не уникнути.

Шкідники, хвороби і бур’яни

Внаслідок зсуву строків посіву і внесення ЗЗР, система захисту не всюди спрацювала, що одразу ж відобразилося на сої.  Агрономам спочатку довелося посилено поборотися з лободою, а потім разом зі спекою «прийшли» павутинні кліщі. Посуха спричинила ранній стрес рослин: вони вкрились товстим шаром воскового нальоту. Ефективність гербіцидів була дуже низькою. Тому агрономам довелось робити нестандартні кроки: підвищувати дозування чи додавати прилипач.

«Вносили метрибузин в нормі 400 г/га і по 200 г/га кломазон. Але вийшло занадто багато кукурудзяних залишків, плюс все той же холод, це могло знизити дію препаратів. А потім трохи не вгадали з термінами страхових гербіцидів (вносили їх вже по пірамідальному листю), і лобода таки полізла. Довелося далі експериментувати з препаратами. Зокрема, давали Базагран по 2,5 л/га + Хармоні 6 г/га. Ледве позбулися бур'янів», — розповідає головний агроном Житомирського кластера «Агро-Регіон» Юрій Степанчук.

Недостатню дію гербіцидів експерт компанії BASF у Житомирській області Микола Рачок пояснює одночасним внесенням страхових гербіцидів і гуматів.

«По-суті, це два продукти з різними механізмами дії. Тобто ви намагаєтесь знищити бур’ян гербіцидом, і в цей же час гумат намагається вивести його зі стресу, як і культурну рослину. Тому спостерігатиметься недостатній ефект гербіцидів. Краще вносити ці засоби окремо, з перервою приблизно у 10 днів», — радить Микола Рачок.

Але слід відзначити ще один момент. Неодноразово на одному і тому ж господарстві ми бачили кардинально різні поля: від забур’янених і «хворих», до абсолютно чистих посівів. При чому технологія обробітку, грунти, техніка, яка працювала на полях практично не відрізнялися. Свою роль зіграли інший сорт, попередник та на різниця у строках посіву на 2-3 дні.

Щодо кліщів — шкідники активно розмножились у регіонах, які потерпали від спеки. Вносити акарицид при такій температурі не було сенсу, адже його ефективність була б мінімальною. Також на посівах зустрічали трипсів, довгоносиків, бачили ознаки церкоспорозу. Експерти ж одразу радили провести обприскування на початку бутонізації, у фазі наливу бобів або наприкінці цвітіння, адже зберегти потенційний врожай без внесення фунгіцидів буде неможливо.

Помічала наша команда і ураження нижніх листків та так зване «спечене» листя. На таких посівах цього року не варто очікувати більше 2 т/га.

Менеджер по препаратам для обробітку насіння та біопродуктам BASF Євген Качура розповів, що більшість відвіданих господарств використовують не тільки традиційні продукти, які вже стали стандартом у захисті сої, але й впроваджують інноваційні розробки, які допомагають зберегти та примножити урожай. Експерт відзначив, що цього року прохолодна суха погода на початку вегетації сої не сприяла ані появі дружніх та рівномірних сходів, ані своєчасному заселенню кореневої системи рослин бульбочковими бактеріями.

«За таких умов було дуже помітно дію протруйника Стандак® Топ — він допоміг вчасно отримати вирівняні сходи культури та захистити їх від хвороб та ґрунтових шкідників. При обстеженні посівів, де застосовувались інокулянти, відмітили присутність великих бульбочок, локалізованих на головному корені біля підсім’ядольного коліна. На момент наливу зерна бульбочки все ще активно працювали. Що стосується захисту від бур’янів, — у цьому році, за складних погодних умов на початку вегетації сої, ми в котрий раз переконались, що найефективнішим є поєднання ґрунтової та післясходової схеми захисту. Такий підхід дозволяє отримати максимальну ефективність від мінімальних або середніх норм препаратів та запобігає проблемі перерослих бур’янів у післясходовий період. Так, окремі господарства, які покладались у цьому році виключно на післясходові гербіциди, змушені були робити повторні обробки, однак навіть і такий підхід часом не був на сто відсотків ефективним. Ми рекомендуємо застосовувати Стомп® + Фронтьєр® Оптіма досходово, а пізніше «підчистити» поля за допомогою Базагран®», — говорить Євген Качура.

Інокуляція — наше все

Цього року інокуляції аграрії віддали особливу увагу. У багатьох господарствах практикували дворазове внесення інокулянтів: при обробці насіння та при засипанні його в бункер сівалки. Експериментують як з рідкою, так і з сухою формами.

Ефективність цієї технології аграрії фіксували на власних полях.

«Це не коштує великих грошей. Останні два-три роки у нас інокуляція добре працює. Минулого року в нашій сої білок був 41-42%. Про що це говорить? Про те що все було зроблено правильно і соя сформувала цей білок. Розрахунок дуже простий: у білку 14%  азоту. Відповідно, щоб отримати такий показник, навіть на 2,5 т/га, що ми зібрали, треба було дати 300 кг/га діючої речовини азоту. Ми ж дали 30 кг/га, а взяли сою з білком, як ніби при 300 кг/га. Значить бактерія спрацювала і все інше нам дала», — розповідає директор «Україна-2001» Олександр Камінський.

Читати по темі: Олександр Камінський: ми почали вирощувати сою у стані ейфорії

Але говорити про те, що інокуляція — стовідсотковий секрет успіху, не можна. Недостатня кількість вологи під час вегетації може знизити ефект. Зокрема, на Полтавщині у ПАФ «Подоляка» на окремих полях інокулянт спрацював по-різному.

А от головний агроном Глухівського кластеру «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Сергій Кадурін взагалі вважає інокуляцію сої обов’язковою процедурою.

«Соя — це як завод із виробництва азоту в ґрунті. На першій стадії вона цей азот накопичує в коренях, коли працюють бульбочкові бактерії. У другій — коли соя починає дозрівати, віддає його на врожай. Тому як можна не проводити інокуляцію? У нас це навіть не обговорюється. В обов'язковому порядку також проводимо й десикацію», — уточнив Сергій Кадурін.

Тож що у підсумку? 

Експерти та аграрії через одного говорять: «сезон не соєвий». Але робити остаточні висновки рано, бо мінлива погода і експерименти агрономів можуть змінити ситуацію.

Якщо ж підсумувати все вищесказане, то цього року через холоди культура не могла повноцінно розвивнутися і слабо гілкувалася. Похолодання призвело до того, що грунтові гербіциди спрацювали гірше, ніж розраховували аграрії. Хоча експерти визнають, що гальмування вегетації, можливо, зіграє на руку. Після різкого потепління в кінці липня — початку серпня рослини почали «наздоганяти» упущене, обіцяючи хороший урожай.

У областях і районах, де спека була особливо відчутною — активно розповсюдилися шкідники. У зв’язку з таким аномальним сезоном, відзначали виробники і про появу нових хвороб на сої.

«На жаль такі шкідники як павутинні кліщі, трипси присутні в нашій зоні вже протягом останніх трьох років. Тому господарства обов'язково повинні вживати профілактичні обробки пестицидами від цих шкідників при наближенні високих (вище 25 градусів) температур, а також враховувати можливість зараження полів шкідниками при плануванні сівозміни. Також господарям потрібно бути готовими дуже швидко застосувати інсектицид або акарицид при виявленні даних шкідників, щоб не допустити загибелі рослин, яке павутинні кліщі можуть викликати», — зазначає представник компанії «Бізон-Тех» Віктор Васьков.

Сорти аграрії обирають переважно ранньостиглі та іноземної селекції, щоб встигнути зібрати до першого снігу. Загалом же збиральний процес може розпочатися на кілька тижнів пізніше, ніж минулого року, що зумовлено пізнім посівом.

Соя — гарний попередник, тому навіть незважаючи на низьку врожайність і проблеми зі шкідниками та бур’янами, аграрії не поспішають прибирати культуру із сівозміни, а навпаки розширюють площі під бобовими.

А ми перегортаємо ще одну АгроЕкспедиційну сторінку і вже готуємося до кроп-туру по соняшнику! Переконані, що буде не менш цікаво, емоційно та соНЯШНО!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми