АгроЕкспедиція Соя 2018. Івано-Франківська область: Персей Агро, Богдан і К

201
0
АгроЕкспедиція Соя 2018. Івано-Франківська область: Персей Агро, Богдан і К
Kurkul.comАгроЕкспедиція Соя 2018. Івано-Франківська область: Персей Агро, Богдан і К

За горою гора, а за нею соя! :)

АгроЕкспедиція Соя 2018 стартувала! Та ще й як! Команда агроекспедитіров разом з експертами з компаній «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank вперше в історії проекту забралися під самі гори і побували на бобових «полонинах» Івано-Франківщини. Ми дізналися, які сюрпризи підносить аграріям Говерла, з'ясували особливості ведення агробізнесу в ризикованому через рясні опади регіоні та пошукали павутинного кліща в метровій сої. 

У Прикарпаття ми їхали «підкованими» цифровою статистикою про сою в Івано-Франківській області:

  1. Відповідно Держстату, у 2017 р. під урожай сої в області було засіяно лише 25,8 тис. га, що на 5% більше показника 2016 р. Регіон зайняв 17-е місце за площами посівів бобової в Україні.
  2. У 2017 р. в області зібрали 65,2 тис. т сої, що склало 1,7% від загальноукраїнського виробництва цієї культури.
  3. У минулому році середня врожайність сої в регіоні була на рівні 2,5 т/га. У результаті, Івано-Франківська область зайняла 5-е місце в Україні за показником врожайності.
  4. У 2018 р. в області під посіви сої виділили 28 тис. га. Це на 6,3% більше, ніж у 2017 р. Проте, регіон залишився на 17-й позиції по Україні за посівними площами вирощування цієї культури.

Цей сезон запам'ятався аграріям регіону такими тенденціями:

  1. Що зерновим — «зрада», то для сої — «перемога». Цей сезон для Прикарпаття виявився специфічним: досить спекотна і швидка весна, яка різко перейшла в дощове літо. Через це озимі зернові отримали серйозний стрес. У той же час, для ярих — такі умови «пішли в плюс». Так що червневі і липневі опади, що супроводжувалися високою денною температурою, поліпшили прогнози по врожайності. Тепличні умови створили ідеальний мікроклімат для культури: велика кількість вологи, тепло і висока вологість повітря.
  2. Завелися від вогкості. Велика кількість опадів призвели до розвитку багатьох захворювань. Перш за все, це пероноспороз, септоріоз і склеротініоз. Але досвідчені агрономи зазвичай підготовлені до такого розвитку подій, так що їм вдалося уникнути значних пошкоджень посівів.
  3. «Соєвим» літо виявилося ще й тому, що висока вологість повітря гнітила розвиток павутинного кліща. Аграрії все одно проводили 2-3 профілактичні інсектицидні обробки, але допомагала боротися з шкідником і сама природа. Тому вегетативна маса сої залишається досі зеленою, здоровою і працює на майбутній урожай. Прогнози по врожайності сприятливі, кажуть наші експерти.
  4. Дорожче, але не в плюсі. У цьому році для підприємств, які вирощують сою за інтенсивними технологіями, дещо підвищилися витрати на гектар. Так як додалися витрати на додаткові фунгіцидні та інсектицидні обробки. Але, як стверджують самі аграрії, прогнозований результат залишає за бобової репутацію однієї з найбільш рентабельних в регіоні.

Взаємопідтримуючі напрямки компанії «Персей-Агро»

Замилувавшись горбистими ландшафтами Прикарпаття, ми не помітили, як дісталися на поля першого підприємства «соєвої» АгроЕкспедиції — «Персей-Агро».

Компанія обробляє 5,2 тис. га в Рогатинському та Тисменицькому районах Івано-Франківської області. При цьому, в її структуру входить 3 господарства: «Персей-Агро», «Рідна земля», СВК ім. Грушевського. «Освоюють» відразу кілька напрямків. Керівник і власник підприємства, Володимир Слободян, активно займається розвитком тваринництва. По рослинництву він віддав кермо влади своєму заступнику з виробництва і, по суті, головному агроному господарства, Андрію Патрило.

Точка нашої зустрічі з головним агрономом перебувала на «перехресті» кількох ділянок, засіяних головною героїнею нашого кроп-туру.

«Соя — це дуже цікава культура. З нею не можна працювати так, як з іншими. У чому різниця? Наприклад, соняшник або кукурудза — там все стандартно: посіяв, добрива вніс, спрацював засобами захисту і чекаєш прибирання. А за соєю необхідно стежити практично щодня. Вона як маленька дитина — постійно вимагає уваги», — поділився з нами Андрій Патрило, оглядаючи з вершини« соєвого» пагорба посіви бобової.

 Андрій Петрило

Під цю культуру в поточному сезоні відведено 1300 га. У цілому ж сівозміна складається з 6-ти основних культур. У його структурі найбільша частка належить саме сої — 25%. Також тут сіють озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник (у кожній — по 20%), озимий ріпак (12%), і 3% припадає на кормові культури для потреб тваринництва. Крім того, компанія займається і переробкою молочної продукції.

За словами Андрія Патрило, нині  «Рідна земля» утримує 250 дійних корів, а в СВК ім. Грушевського — 300. Потужність молокопереробного заводу збільшилася до 50 т/добу, а починалося все 2 роки тому за все з 5 т/добу. Завод випускає продукцію під маркою «Рідна земля», і його потужність збільшили цілеспрямовано. Адже вже практично завершено будівництво тваринницького комплексу на 2000 голів, з яких 1400 — буде дійне стадо. Так що цілком ймовірно, що молоком, сметаною, кефіром, йогуртами та вершковим маслом під маркою з таким ліричним назвою будуть забезпечені не тільки місцеві споживачі, а й сусідні регіони.

Тваринництво є «постачальником» органічних добрив для полів господарства. Зокрема, їх вносять на поля кукурудзи і озимої пшениці. 

Оскільки Івано-Франківщину команда агроекспедиторів відвідала вперше, в першу чергу, нас цікавили її аграрні особливості.

«Це Прикарпаття. Тут власний мікроклімат, який зобов'язує працювати по-іншому. Нам завжди складно передбачити, якою буде осінь. Весна ще загадковіша, а літо в останні два роки у нас взагалі цікаве. Спека і вологість вплинули, наприклад, на якість зерна і урожай озимої пшениці. Так як через дощі ми не встигли вчасно зібрати середньостиглі сорти, вони просто повипадали. Колосок зламався, впав на землю, і комбайн не міг його підняти. Це мінус 15-20% від запланованої врожайності. Розраховували на 8,2 т/га, отримали по 7,1 т/га», — пояснює погодні перипетії нинішнього сезону головний агроном.

При цьому він погоджується, що Прикарпаття поки не так страждає від нестачі вологи, як інші регіони країни. Іноді бувають травневі посухи, але вони потім компенсуються рясними червневими дощами. Наприклад, в цьому році за червень-липень тут випало 210 мм опадів. При цьому середньорічна норма — 750 мм.

Але, звичайно, з такими особливостями рельєфу, навесні обов'язково йде закриття вологи. Плюс, щоб уникнути втрат дощової вологи, вимивання поживних речовин з грунту і ерозії грунтів, практикують певний напрям посівів — поперек схилу.

Соя по сої — на третій рік максимальний ефект

Фахівців підприємства «Персей-Агро» сміливо можна назвати експериментаторами. Навіть переконавшись в ефективності певної технології, через деякий час вони шукають нові рішення. Іноді йдуть всупереч традиційно усталеним поглядам.

Нюанси сівозміни

Соя, як ми переконалися, стратегічна культура в господарстві. Відповідно, на її частку припадає чимало таких «експериментів». Наприклад, тут впевнені, що сою по сої можна і потрібно сіяти не тільки у разі обмеженого сівозміни. Головний агроном стверджує, що кращий результат по цій культурі можна отримати як раз на третій рік такої «локальної» моно-сівозміни.

Власне, поле, на якому ми побували, посіяно саме за такою технологією.

«Таке рішення ми прийняли свідомо. Це дозволяє нам висівати середні та пізні сорти. Плюс, кожен сезон урожайність культури на одній ділянці підвищується, і третій рік — це пік врожайності сої на полі», — розповідає Андрій Патрило.

При цьому він додав, що інокуляцію повторюють щорічно. Як би там не було, а популяцію бульбочкових бактерій треба «освіжати».

«Так, бульбочкові бактерії залишаються в грунті. Але їх не буде стільки, скільки необхідно для високої врожайності. Якщо ми ставимо собі планку вийти в заліку на 3,5 т/га, інокуляцію треба проводити кожен раз. І, звичайно, додавати мікроелементи, які допомагають життєдіяльності бактерій», — доповнив фахівець.

 

Технологія посіву

Посів сої сорту Аріса було проведено 23 травня. У господарстві взагалі намагаються завершити посів сої до 25 травня, щоб культура почала цвісти в період літнього сонцестояння. За їх досвіду, в такому випадку можна очікувати хороший результат.

Також в господарстві випробували кілька сівалок для посіву сої. Зрештою, зупинилися на механічній Great Plains 4000 S, оскільки вона не травмує насіння.

«Ще одним варіантом, що випробували в цьому році, є сівалки точного висіву. З їх допомогою ми висіяли десь 250 га пізніх сортів сої, з міжряддям 35 см. Результат нам теж сподобався», —роз'яснив головний агроном.

Нам навіть вдалося порівняти посіви, висіяні двома способами. Основне поле, яке ми оглядали, було засіяно механічною сівалкою з міжряддям 19,1 см. А поруч знаходилося поле вже з міжряддям в 35 см. Наші експерти констатували, що на другому полі посіви були більш раскущеннимі, хоча і більш приосадкуватими. З іншого боку, Андрій Патрило вважає, що менша ширина міжряддя краще впливає на висоту прикріплення бобу на кущі. Тому 19,1 см — це оптимальне для їх регіону міжряддя. Але порівнювати обидва способи посіву можна вже буде, як то кажуть, по бункеру.

Система удобрення

Соєводи «Персей-Агро» для себе визначили, що потрібно працювати з швидкорозчинними добривами, в яких елементи знаходяться в доступних формах. Зокрема, в цьому сезоні під бобу використовували сербські добрива Zorka — по 100 кг в ряд.

«У них міститься 8% азоту, 24% фосфору і 16% калію. Акцент робимо на фосфор, так як цього мікроелементу в наших грунтах з кожним роком стає все менше. Ми намагаємося його компенсувати і осіннім внесенням добрив, і при посіві. Калію в наших грунтах поки достатньо. Але буде неправильно, якщо його не давати. Крім того, ці добрива збагачені мікроелементами — бором, залізом, цинком, міддю», — зазначив Андрій Патрило.

Що стосується інокуляції, то її проводять уже безпосередньо у сівалці сухим інокулянтом.

«Після досліджень ми прийшли до висновку, що сухі інокулянти на торф'яної основі —це найпрактичніший варіант обробки. А крім того, використовуємо теж препарат ХайКот Супер Соя», — додав фахівець.

Система захисту

Через інтенсивні опади та температури, які піднімалися до 30-32° C, на культурі почали розвиватися хвороби. У господарстві прийняли рішення, що краще розділити фунгіцидну обробку на 2 рази. Використовували препарат Абакус. Для отримання в сумі необхідного захисту, працювали їм двічі з нормою внесення 0,7 л/га. А при другому внесенні в обов'язковому порядку додали комплексні мікроелементи. Перший раз посіви були оброблені в кінці цвітіння, а другий раз - на початку наливу бобів.

«У нашому регіоні також не можна обійтися без інсектицидною захисту. На сої ми інсектицид вносимо 3 рази. Причому останню обробку ми виконали буквально кілька днів тому. Тому що у нас є проблема з кліщем, з яким треба боротися дуже активно», — уточнив головний агроном.

Загалом, господарство дуже постаралося, щоб соя і виглядала на 5 балів, і реалізувало свій внутрішній потенціал по максимуму. Звичайно, виходячи з умов цього сезону, витрати на гектар обійшлися господарям в 21 тис. грн, в порівнянні із середнім попереднім показником в 18 тис. грн. Але головний агроном стверджує, що якщо не буде ніяких катаклізмів до збирання врожаю, то прогнозована врожайність в 4,2-4,5 т/га сповна все компенсує. Тим більше, що поріг рентабельності по сої в середньому становить 2,0-2,2 т/га.

Олександр Бондар

«На тих полях, де ми бачили ширину міжряддя 19 і 35 см, були практично однакові умови для вирощування сої (сорт, харчування, система захисту). Можливо, після збирання тут отримають приблизно однаковий урожай, але на другому полі ми побачили, що потенціал культури краще розкритий. При ширині 35 см на рослині закладено більше бобів, вона краще галузиться. За рахунок економії насіння на 200 тис./га скоротилися і витрати. Це говорить про те, що головне — правильно розкрити потенціал культури. У господарстві «Персей-Агро» якраз намагаються підібрати правильні, інтенсивні, сучасні методи виробництва бобових культур», — зазначив представник Credit Agricole Bank Олександр Бондар.

Загалом, оптимізмом ми зарядились. А ще нас пригостили молочними продуктами власної торгової марки підприємства, ну, і звичайно ж, без подарунків господарів не залишили. І рушили далі — вище в передгір'ї, подивитися на сою в господарстві «Богдан і К».

Там, де народжуються гори ...

Друге підприємство, яке ми відвідали в Івано-Франківській області розташоване в передгір'ї Карпат  — в Снятинському районі. Саме тут бере свій початок наш найвищий гірський хребет   Чорногора. Навіть з поля ми бачили на горизонті притуманену вершину Говерли. Тут, під схилами, вирощують кращу сою в районі, напівжартома заявив нам представник компанії «Бізон-Тех» Олександр Кондратенко. Яка частка правди в цьому жарті, йдемо розбиратися.

Підприємство «Богдан і К» не можна назвати великим за українськими мірками   зембанк становить 2,6 тис. га землі. Ще 1850 га до минулого року брали в суборенду з земель НААН в сусідньому районі. Набір культур традиційний: озима пшениця, озимий ячмінь, соя, соняшник, кукурудза, озимий ріпак і трохи гречки.

Так, в цьому не найпростішому році намолотили  по 7,5 т/га пшениці, 5,3 т/га озимого ячменю за «нульовим» обробітком грунту. Кукурудзи в минулому році зібрали 8,5 т/га, хоча бували врожаї і по 10 т/га. Соняшник теж дає в середньому не менше 3,2 т/га, але були роки і з урожаєм за 4 т/га. Сої також збирають не менше 3 т/га  — бувало і по 4,5 т/га.

«Для нас урожай в 3 т / га можна вважати невдалим, адже ми збирали і 3,7-3,8 т/га і навіть 4,4 т сої на га»,   гордо заявив нам власник підприємства «Богдан і К» Богдан Тимофійчук.

 Богдан Тимофійчук

Фермер запевнив нас, що досвід вирощування бобової у нього пристойний. Вперше він познайомився з цією культурою ще в далекому 2002 році на Кіровоградщині. Тоді на місцеве підприємство привезли незвичну всім трансгенну сою з південних областей. Волею долі Богдану Тимофійчуку довелося опинитися в тому благодатному, але посушливому краї, заснувати своє агропідприємство, а через 10 років повернутися на рідне Прикарпаття з новим досвідом і знаннями.

Якщо в Кіровоградській області довелося боротися з нестачею вологи, то в Івано-Франківській  —  з її надлишком. Уже в перший рік значних втрат полях приніс паводок після розливу річок Прут і Черемош, в долині яких знаходиться господарство. Тоді, в 2008 році, стихія на кілька липневих днів приховала посіви під шаром води більше 2 метрів глибини.

Проте, в таких складних умовах господарство зуміло відновитися і стати на ноги. Тепер уже в дощовому і нестабільному кліматі Прикарпаття Богдану Тимофійчуку довелося відкривати свої секрети хороших урожаїв. Він їх знайшов і розповів нам, а ми ділимося з вами.

Прикарпатська соя

Соя на полі дійсно виглядає вражаюче   на кожній рослині до 30-36 налитих бобів з досить великими зернами. Тут був посіяний сорт Богеміанс, і він уже почав жовтіти, нагадуючи про наближення збирання культури. Але оглянувши кореневу систему, ми побачили цілком ще здорові, рожевого кольору бульби.

Запорука успіху

Секрети гарного врожаю прості, говорить нам фермер   потрібно правильно посіяти культуру і дати їй хороший старт. Підготовка ґрунту така ж, як і під ріпак: глибоке розпушування до 45 см, ретельне вирівнювання і ущільнення посівного шару компактоматом. Насіння потрібно розкласти точно і на одну глибину, але з мінімальним травмуванням.

«Якщо у вас через 2 тижні після посіву з'явилися рівні дружні сходи, то можна вже йти випити перший келих пива»,  — жартує Богдан Тимофійчук.

Хоча, в цьому районі існує небезпека пізніх заморозків, вже не так радісно повідомляє фермер, тому з посівом поспішати не потрібно.

Система живлення

Успішний посів — половина справи. Далі сої потрібно дати достатнє харчування. Крім обов'язкової обробки насіння інокулянтом, при посіві вносять 150 кг/га діаммофоску, а після сходів підгодовують КАСом в нормі 100 кг/га. Обов'язково включають в усі обприскування мікроелементи, в першу чергу, бор і молібден, і гумати.

На внесення КАСу перейшли з метою підвищення продуктивності. Це добриво містить азот в трьох формах одночасно, тому засвоюється рослинами легше, а відсоток втрат через випаровування набагато нижче.

Думка, що сої не потрібен додатковий азот, адже вона сама його накопичує в грунті, помилкова, заявляє Богдан Тимофійчук. Будь-яка культура за інтенсивної технології вирощування вимагає посиленого харчування, адже винос поживних речовин із ґрунту набагато вище накопичених бактеріями-азотфіксаторами.

У сівозміні присутні сидерати: гречка, гірчиця. Під сидерат також вносять по 100 кг/га КАС, а в оптимальній фазі обробляють посіви деструктором стерні і заорюють. Так, поступово вдається покращувати родючість змитих грунтів, підвищувати врожайність всіх культур на полях.

Система захисту

Основна проблема для сої  — боротьба з бур'янами, каже наш співрозмовник.

Раніше в господарстві сіяли і трансгенну сою, за допомогою якої «чистили поля» від бур'янів, обприскуючи посіви гліфосатом. Тепер же з традиційною селекцією доводиться працювати інакше, підбирати оптимальні схеми і компоненти сумішей, щоб в поле максимально забезпечити чистоту посівів.

Цього року з бур'янами боролися сумішшю гербіцидів Селефіт Екстра (2,5 л/га); Базагран (2 л/га) і Хармоні (0,008 кг/га).

Обробляли посіви також фунгіцидом Платон (0,8 кг/га) з додаванням мікроелементів, в першу чергу — бору та магнію. Інсектицидами працювали двічі для профілактики спалаху розвитку павутинного кліща. Використовували препарати Нурел Д (0,7 л/га) і Суфрон (0,7 л/га). Знову ж з мікроелементами для стимуляції рослин — Авангард Р Бобові (1,5 л/га) і Гуллівер Стимул (1 л/га).

До речі, павутинного кліща на полях було трохи в цьому році, каже фермер. Посприяла погода: дощове літо і теплі дні привели до підвищеної вологості повітря, а кліщ в таких умовах розвивається погано.

Що ж у підсумку?

Вирощувати сою на Івано-Франківщині вміють, переконалися ми. Наш перший візит в цей регіон опинився насиченим не тільки пейзажами, а й цінним досвідом місцевих аграріїв, корисними порадами та секретами.

Олександр Кондратенко

«Соя для цього регіону є культурою новою, але дуже перспективною і необхідною. В першу чергу, для сівозміни, адже зернобобові культури збагачують грунт азотом, підвищують її родючість, тому багато господарств вводять її в свої сівозміни», — поділився спостереженням Олександр Кондратенко, представник компанії «Бізон-Тех».

Крім важливого агрономічного значення, рослина отримала визнання аграріїв і завдяки позитивному економічному ефекту, кажуть наші партнери. Тому майбутнє у сої в передгір'ї Карпат є, і воно бачиться нам світлим.

«Технологія вирощування сої, особливо інтенсивна, є досить витратною, але ці вкладення окупаються завдяки гарній ціні і високій врожайності, якій вже навчилися домагатися сільгоспвиробники. Навіть можливе зниження цін після скасування повернення ПДВ при експорті не призведе до відмови від вирощування сої. Вона як і раніше залишається перспективною культурою в багатьох регіонах», — каже Олександр Бондар.


Так що нам залишається лише побажати сільгоспвиробникам Івано-Франківщини успішно зібрати урожай і вигідно його продати, а вже завтра ми вирушимо досліджувати поля сої в Хмельницькій області. Залишайтеся — буде ще цікавіше!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми