Коли ми зрозуміли, що нам потрібна своя молочна ферма

280
0
Коли ми зрозуміли, що нам потрібна своя молочна ферма
Коли ми зрозуміли, що нам потрібна своя молочна ферма

Чесно кажучи, коли я собі уявляв, як ми будемо налагоджувати процес виробництва сиру, я якось по-дитячому уявляв, що ми з місяць будемо просто варити сир і викидати його на смітник. Ну це ж ніби нормально — вчитись. Аж поки не навчимось і сир не буде класний, такий щоб його було не соромно продавати.

Та сталося не так як гадалося. Перший же зварений нами сир вийшов класний! Це був найсмачніший сир у світі! Я сам його об'ївся прямо в цеху, і додому привіз — вся сім'я ще тиждень смакувала, і друзям роздавав! Насправді, воно й не дивно, що ми його з першого разу зварили класним — перші тижні разом з нами його варив наш технолог — справжній грузин.

І що ми зрозуміли з першого ж дня — це важливість якісного молока. Наше перше молоко мало зависоку кислотність і було розбавлене водою. Наш аналізатор Екомілк це показав, але молоко ми прийняли — логіка наша була така: треба ж було на чомусь вчитись.

Я багато разів чув, що в Україні склалась унікальна ситуація з виробництвом молока. Так зване промислове молоко, або фермерське — це всього лише 20% від всього молока виробленого в Україні. А 80% — так зване молоко від населення, ну це коли молоко збирають по селах у бабусь молоковозом.

Ясне діло, що фермерське молоко воно більш якісне і зручне для подальшої переробки. Хоча б тому, що на фермі всі корівки їдять один і той же корм. А молоко від бабусь — воно по згадках із дитинства було найсмачнішим у світі! Але для його подальшої переробки — якість цього молока низькувата. Бо одна бабуся годує свою корівку буряками, а друга — сіном. І врезультаті це «шо попало» а не молоко. Ну як для нас, як для переробки.

Як ви вже здогадались, «птіца щастя» пролетіла мимо нашого цеху і фермерське молоко нам не світило. Ми об'їхали декількох фермерів що були у нас в окрузі, та всі вони сказали що довольні тим як продають своє молоко і мінять нічого не хочуть. Нам залишалось «тваріть чудєса» з молоком від населення.

Аж бігом ми знайшли декількох молочників, які пропонували нам молоко від населення з доставкою нам в цех. Ціна у них була приблизно на рівні — я так думаю, що вони домовляються між собою щоб тримати ринок.

Типова команда молочника виглядає так: сам молочник (зазвичай це жінка, років 40-50), водій газєльки (зазвичай це чоловік жінки-молочника), і газєлька (зазвичай вбита, як кажуть «на ходу»). А що ви думали — газєлька — равноправний члєн команди — кормілєц так сказать! З п'ятої ранку вони всі втрьох об'їжджають бабусь по селах і на 9.00 привозять нам молоко в цех. Адська робота, скажу я вам!

Вніманіє! Вопрос к знатокам! І як ви думаєте, коли ми зрозуміли, що нам потрібна своя молочна ферма? Правильно, після першого ж прийнятого молока!

Але від розуміння, що нам треба своя ферма, до перших кроків у напрямку своєї ферми, у нас пройшло трохи часу. Непросте було рішення. Але про це буде далі.

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми