Форвардні контракти — порівняно новий інструмент на аграрному ринку України. Ще не всі компанії оцінили його переваги, але багато хто вже починає придивлятися. Причин кілька: можливість застрахувати врожай від негоди, наявність стабільного покупця і остаточний розрахунок за ринковими цінами.

Що таке форвард, як отримати найбільшу вигоду від його використання, а також які є переваги і недоліки цього інструменту — ми розбиралися більш детально.

Який механізм?

Форвардний контракт — це договір, який визначає умови поставки товару в певний проміжок часу в майбутньому на чітко визначених умовах.

Основна ідея форвардного контракту — домовитися заздалегідь про купівлю-продаж продукції, у нашому випадку — зерна. У такому договорі сторони прописують умови поставки і попередню ціну.

«Форвардний контракт дає можливість планувати, оскільки він передбачає поставку в якийсь період часу з ціною, не нижче ринкової. Аграрій впевнений в цьому і не думає про ціну після збору врожаю», — розповідає агроексперт Олег Нів'євський.

У порівнянні з іншими механізмами, наприклад, банківськими кредитами, у форварда є солідна перевага. По-перше, аграрії отримують кошти для проведення робіт під заставу майбутнього врожаю. По-друге, розрахунок проводиться за ринковими цінами.

В Україні цей інструмент вже працює на практиці. Детальніше про це розповідає керівник департаменту малого та середнього бізнесу ПАТ «Аграрний фонд» Юрій Меленчук у нашому блозі Весняний форвард Аграрного фонду в деталях.

«Аграрії отримують оборотні кошти під майбутній урожай. Перевагою є те, що форвард може бути, як з прив'язкою до курсу долара, так і без неї. Вони відрізняються, перш за все, відсотковою ставкою. При закупівлі урожаю 2017 року, відсоткові ставки були — від 15% до 18% (з прив'язкою до курсу долара), 22,5-27,5% — без прив'язки», — пояснює він.

При цьому лінійка продукції під форвард з кожним роком у компанії зростає: крім пшениці, кукурудзи, жита, гречки на 2018-й рік додали ще три нових позиції: ячмінь, овес і горох жовтий.

Читати по темі:Аграрний фонд додав три культури до форварду 2018

Голова Аграрного Союзу України Геннадій Новіков вважає, що форвардний контракт дає можливість застрахуватися від будь-яких катаклізмів на аграрному ринку, але закликає проявляти обережність.

«Просто порахуйте, скільки будете отримувати грошей і свої можливості виростити продукцію, яку продаєте по форварду. Це потрібно, щоб убезпечити себе від будь-якого роду катаклізмів. Ще потрібно мати прозору історію своєї діяльності, тому що компанія, яка дає гроші, повинна бачити серйозного виробника», — говорить Геннадій Новіков.

10 років у форвардній прем’єр лізі

На українському аграрному ринку форвард уже «відсвяткував» десятиріччя. На початку 2000-х держава вперше застосувало цей інструмент, поклавши функцію закупівлі зерна по форварду на Державну спеціалізовану бюджетну установу (ДСБУ) «Аграрний фонд». Але згодом підприємство дуже швидко загрузло в боргах і стало скорочувати обсяги форвардних закупівель.

«Друге дихання» аграрні форварди в Україні отримали після 2013 року, коли уряд створив нове підприємство — ПАТ «Аграрний фонд».

За словами Геннадія Новікова, сьогодні ПАТ Аграрний фонд і ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» (ДПЗКУ) — найпомітніші гравці на форвардному ринку. При цьому на сьогоднішній день найактивнішим «промоутером» і учасником даної ідеї є саме ПАТ «Аграрний фонд». Про це свідчать цифри. По-перше, на сьогоднішній день Аграрний фонд утримує 20% ринку внутрішнього споживання зерна завдяки саме форвардним закупівлям.

Читати по темі: Аграрний фонд утримує 20% ринку внутрішнього споживання зерна — Радченко

По-друге, в 2017 році компанія запланувала законтрактувати по форвардам 960 тис. т зернових на більш ніж 2 млрд грн.

По-третє, в планах ПАТ на 2018 рік закладено обсяги закупівлі більше 1 млн т.

Молодий, але амбітний

У порівнянні з іншими, форвардна програма ПАТ «Аграрний фонд» має ряд істотних відмінностей. Перше — рішення щодо видачі коштів за форвардною програмою з моменту отримання пакету документів приймається максимально оперативно, як правило, протягом 5 днів. Друге — наявність чіткого переліку вимог до аграріїв. Третє — форвард може бути, як з прив'язкою до курсу долара, так і без неї. Вони відрізняються відсотковою ставкою.

Другий рік працює за форвардом і Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ). В рамках осіннього форварду компанія планує законтрактувати 500 тис. т зернових: 300 тис. т озимої пшениці і 200 тис. т озимого ячменю.

«ДПЗКУ запускає осінній форвард вже другий рік поспіль. На авансування форварду тільки до кінця 2017 року заплановано виділити 1,5 млрд грн. І ця сума не є остаточною», — заявила керівник відділу форвардних закупівель ДПЗКУ Наталія Головань.

Практика останніх 10 років підтверджує: форвард в Україні ще молодий, але вже досвідчений і з амбіціями. Сьогодні він вже щосили входить у повсякденну практику роботи аграріїв і зарекомендував себе відмінним інструментом для аграрного ринку.