АгроЕкспедиція Пшениця 2018. Підсумки кроп-туру

223
0
АгроЕкспедиція Пшениця 2018
Kurkul.comАгроЕкспедиція Пшениця 2018

Літо — гаряча пора і для сільгоспвиробників, і для агроекспедиторів. Усі ми «смажимося» на сонечку, радіємо високим урожаям і проїжджаємо сотні кілометрів доріг. За час АгроЕкспедиції Пшениця 2018 ми відвідали 18 господарств, поговорили з 35 аграріями та побували на 28 полях пшениці.

Простори українських агропідприємств об’їжджали відразу 2 екіпажі, які п’ять днів розповідали про все і всіх, кого зустрічали на своєму шляху. «З раннього ранку до пізньої ніченьки» нас супроводжували експерти з компаній «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank.


Коли ми збиралися в дорогу, то розуміли, що жнива вже не за горами, але того, що в Запорізькій області ми будемо змушені бігти, мало не наввипередки з комбайном, щоб встигнути зафіксувати пшеницю до того, як вона опиниться в бункері, — явно не очікували. Хоча, разом із тим, у Хмельницькому регіоні озима ще продовжувала вегетувати і явно не збиралася в ангари.

alt

Але поки ми підводили підсумки наших досліджень, збиральна кампанія помітно активізувалася. За даними проекту «Урожай Онлайн 2018», українські аграрії вже зібрали озимої пшениці 1,7 млн т на 576,4 тис. га, а ярої пшениці — 1,1 тис. т із 0,5 тис. га.

По регіонах середня врожайність озимої пшениці складає 3,06 т/га, ярої — 2,08 т/га.


Південний і центральний регіони збирають пшеницю, водночас західні області поки зосередили увагу на озимому ріпаку. Але є регіони, де збиральна кампанія зовсім ще не стартувала, мова про Луганську, Харківську й Чернігівську області.

1. Що ж там у бункері?

З півдня на північ і захід йдуть жнива пшениці, є вже деякі дані й по врожайності (вони вказані вище), але точні цифри будуть пізніше. У минулому сезоні було зібрано 26,61 млн т пшениці, що на 2,18 % більше, ніж у 2016 році. В аграріїв є надії поліпшити цей показник, якби не певні «але».

alt

У минулому сезоні найбільшу врожайність озимої пшениці показала Хмельницька область — 6,01 т/га. Цього року тут планують поліпшити торішній результат. Біологічна врожайність, за нашими даними, у цьому регіоні становить у середньому 11 т/га.

«Стан пшениці в регіоні різний. Деякі поля кращі, деякі — гірші. Цього року велику роль зіграла культура вирощування: якщо господарство правильно вибрало технологію, то бачимо, що пшениця в дуже хорошому стані й може претендувати на 10 т/га. Адже культура не відчувала такої гострої потреби у волозі й зараз перебуває у відмінному стані», — зазначає представник компанії «Август-Україна» Віталій Ванчуляк.

Віталій Ванчуляк, представник компанії «Август-Україна»

Найменші результати по врожайності показала у 2017 році Миколаївщина — 3,48 т/га, але цьогоріч цю цифру поки вдається побити твердою четвіркою.

Загальні південні показники досить оптимістичні, але спираючись на інформацію аграріїв, можна сказати, що в порівнянні з минулим роком недобір врожаю складе від 5 до 15%, а місцями і 20%.

«Аграрії Миколаївської області до останнього відчували критичну нестачу вологи. У результаті спеки й посухи посіви в цьому році згоріли в регіоні значно раніше, ніж ми того очікували. За календарними планами це приблизно на тиждень раніше, ніж зазвичай», — розповів Олег Земсков, регіональний представник компанії «Август-Україна» в Миколаївській області.

Олег Земсков, регіональний представник компанії «Август-Україна» в Миколаївській області

Якщо для південних аграріїв 4 т/га - вже неабияка цифра, то ось у Тернопільській області планують отримати 8 т/га і вважають це неврожаєм.

Загалом, незважаючи на недостатню кількість опадів, аграрії регіонів у порівнянні з минулим роком дивляться на ситуацію більш оптимістично і планують отримати достатній урожай, щоб не залишитися в мінусі.

«На круг врожайність за останні 3 роки становить орієнтовно 8 т/га. І навіть у цьому році при нестачі вологи очікуємо отримати більше. Хоча іноді буває, що і 10-12 т/га збираємо», — розповів Микола Шандрук, головний агроном АФ «Горинь».

Микола Шандрук, головний агроном АФ «Горинь»

2. Українська селекція vs Імпортна селекція

Як нам вдалося з’ясувати, на Південному Сході аграрії переважно вибирають сорти української селекції, але водночас закладають демо-посіви з імпортними сортами, адже отримувати вищі врожаї хоче кожен.

«Багато сортів і гібридів пшениці зарубіжної селекції мають досить високий потенціал, але більшість вимагає інтенсивних технологій. Їм потрібен дощ, волога в певні періоди вегетації, чим Південь похвалитися не може», — пояснив директор Снігурівського філії компанії «НІБУЛОН» Володимир Бедрик.

Володимир Бедрик, директор Снігурівського філії компанії «НІБУЛОН»

Центр і Захід, де запас вологи більший, частіше вибирають сорти зарубіжної селекції, такі як Колонія, Дагмар та інші.

«У кожної компанії є сорти з якоюсь «родзинкою», які відрізняються в кращу сторону за певними показниками. Тому не можна зупинятися на одному виробнику, ми щороку сіємо демо-ділянки й оцінюємо потенціал усіх новинок», — каже Анатолій Бойко, заступник директора в «АВС-Агро».

Анатолій Бойко, заступник директора в «АВС-Агро»

3. Якість зерна

З огляду на прогнози наших експертів, якість отриманого зерна особливо відрізнятися від торішньої не буде, хто планував отримати 2-й клас, той його, як правило, отримає.

У Вінницькій області, як стверджують експерти, зимової вологи було багато, але все ж не настільки, щоб вистачило на налив зерна ранніх сортів. Тому перший урожай буде відрізнятися невисокими показниками — зерно може виявитися щуплим. А ось більш пізні сорти після червневих дощів можуть ще добре додати у врожайності.

«Погодні умови внесли свої корективи, передусім у тому, що почалося раптове літо. Засуха травня-червнятакож вплинула на ранню пшеницю, вона вийшла «запечена». Дощі наприкінці місяця надали їй бадьорості. Але в цьому році рекорду чекати не варто, буде середня врожайність», — припускає Євген Мазуренко, представник компанії «Бізон-Тех».

Євген Мазуренко, представник компанії «Бізон-Тех»

У будь-якому регіоні, не важливо, Тернопіль це або Одеса, для того, щоб отримати якісне і здорове зерно, треба правильно підійти до протруєння посівного матеріалу.

«Вартість протруювання тонни зерна, здавалося б, велика, але якщо порахувати витрати на гектар, то протруювання коштує стільки, скільки і 100-120 кг пшениці максимум. Це фактично копійки, але ми не маємо потім проблем із кореневою гниллю навесні. Аграрії вже самі розуміють, що варто сіяти краще і вкладати гроші в насіння і його підготовку», — говорить Віталій Хінцінскій, заступник директора з постачання ЗЗР, добривами, насінням «Волинь-зерно-Продукт».

Віталій Хінцінскій, заступник директора з постачання «Волинь-зерно-Продукт».

4. Весна без опадів і град у розпал збиральної кампанії

У нинішньому сезоні весна принесла із собою посуху. Як зазначають у Миколаївській філії ТОВ СП «НІБУЛОН», за три останні місяці в них випало тільки 10 мм дощу. Урожай вдалося зберегти тільки завдяки зимовій волозі.

Приблизно така ж ситуація спостерігається й на Херсонщині, але найбільше постраждала Запорізька область. Як повідомляли аграрії, понад 90 днів у регіоні не спостерігалося жодного міліметра опадів.

Незвичайна для аграріїв короткострокова весна цього року позначилася на всіх.

Володимир Гончар, директор підприємства «Славутич» у Харківській області

«Я ніколи не бачив сніг при температурі +17 ℃, але в цьому році було й таке. Він миттєво танув, точніше, випаровувався, не постачаючи вологу в ґрунт», — розповідає Володимир Гончар, директор підприємства «Славутич» у Харківській області.

Також Харківська область нарікає на суховії, що турбують їх раніше, ніж зазвичай і вивітрюють вологу з посівів, які ще вегетують.

За останній час у ЗМІ не раз з’являлася інформація про сильний дощ із градом у деяких регіонах країни, але про особливі втрати пшениці не йшла мова, чого не можна сказати про виноградники і яблуневі сади.

Коли погода так «бешкетує», це не проходить просто так, основний результат усього цього — зниження очікуваної врожайності з усіма наслідками, що випливають.

5. Продати не можна залишити

Яким же буде рішення українських аграріїв, де в реченні вони поставлять кому — усе залежить від ціни, яку запропонують покупці.

На початку липня 2017 року середня закупівельна ціна на пшеницю другого класу становила 4,39–4,67 тис. грн/т, у нинішньому сезоні ціна виявилася вищою, «НІБУЛОН» пропонує 5,5 тис. грн/т, «Він Агротрейд» — 5,6 тис. грн/т.


Багато аграріїв мають намір притримати свій урожай до кращих часів, для чого інтенсивно будують склади. А для одержання максимального прибутку і класності купують сушарки й зерноочисні комплекси.

Але для значної частини сільгоспвиробників пшениця — це перші гроші в господарстві, тому підбирають найбільш вигідні умови і продають свіжоскошений урожай.

6. Сучасна техніка — невід’ємний елемент інтенсивних технологій

Практично в кожному господарстві, де нам вдалося побувати, є місце і для української, і для іноземної техніки. Чому ж віддають перевагу аграрії, складно сказати, адже це залежить від багатьох чинників, перший із яких — фінансові можливості.


Не дарма кажуть: «Скільки людей, стільки думок», — це стосується і вибору техніки, і вибору сорту культур, і маси інших питань, сперечатися про які можна вічно.

Невеликі господарства на півдні, такі як “Радсад”, не проти використання вітчизняної сільгосптехніки, при цьому і якістю задоволені, і ціною, і тим, що в разі поломок знайти потрібні запчастини не проблема, а механіки з такими несподіванками легко справляються.

Технікою вітчизняного виробництва також користуються на підприємстві «Альфа Фарм». Тут зазначають, що вона теж може бути сучасною й надійною, зате сервісне обслуговування «нашої» значно дешевше.

Сергій Волкотруб, власник господарства «Агрошляхбуд»

Щоправда, є один серйозний нюанс, який у сучасному світі досить важливий, — вітчизняні трактори не оснащені обладнанням, яке допомагало б в управлінні технологічними процесами. Але на підприємствах вирішують і цю проблему, ставлять GPS-трекери і протягом дня спокійно стежать за «творчим» процесом своїх механізаторів.

«На території підприємства вся вітчизняна техніка, і майже вся нова. Раніше так не було, але з другої половини 2017 року держава розпочала відшкодування  25% витрат на сільгосптехніку. Ми вже скористалися компенсаціями, придбали торік новий трактор ХТЗ за понад 1,6 млн грн і отримали відшкодування. Потім узяли ще один за 800 тис. грн в іншому банку. Ось тільки компенсацію можна повернути винятково через держбанки, тому ми нічого поки не отримали. Держава не дає нам вибору й доводиться йти тільки в держбанки на їхніх умовах», — ділиться досвідом власник господарства «Агрошляхбуд» Сергій Волкотруб.

Але існує серед аграріїв і протилежна думка. У Тернопільській області запевняють, що українські агрегати заслабкі для активної роботи.

Стефан Древніцкій, керівник господарства «Земля»

«Спочатку працювали з українською, білоруською, російською технікою. Побачили, що помилилися, техніка начебто нормальна, але постійно ламається. Поміняли її — робота пішла, уже є результат, менше витрат. Я дивуюся дрібним фермерам, які купують старенькі трактори, ними димлять, димлять… Витрати великі, а прибутку ніякого», — поділився досвідом Стефан Древніцкій, керівник господарства «Земля».

Прийшов час ставити «done» в блокноті біля графи АгроЕкспедиція Пшениця 2018.

А нам залишається побажати господарствам високих врожаїв і поспішати почати планування маршруту наступної АгроЕкспедиції.

До нових зустрічей!

© Анастасія Аврамчук, Kurkul.com, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus