Carefield. Аграрний аутсорсинг в Україні та світі

Carefield. Аграрний аутсорсинг в Україні та світі

Carefield 12 липня 2018 818 0

На нашу думку, сільське господарство стало агробізнесом. Дожили! Приємно! А ще приємніше, що тепер є можливість майже кожен етап агровиробництва доручити стороннім фахівцям. 

Ми вирішили порівняти, де та коли можна перекласти частину роботи на чужі витривалі плечі і як це відбувається «у нас» і «в інших країнах світу». 

У США, Канаді та більшості країн Західної Європи  увесь процес закупівель — від складання технологічних карт та систем захисту і живлення до планування бюджету та власне доставки у господарство — все частіше передають до рук компаній-виробників ЗЗР, насіння чи добрив, або ж до їхніх офіційних дилерів.  Дуже часто запитавши фермера з Європи чи Штатів, якую хімію та насіння він використовує, ви почуєте у відповідь: «До мене приїжджає агроном-дилер і ми купуємо». І дуже добре, якщо він пам’ятає, які бренди він купує. Більше ви зазвичай не почуєте и не через те, що вони скривають інформацію. 

В Україні ці процеси лише починають впроваджуватись: дистриб’ютори починають надавати господарствам готові рішення та агрономічний супровід. Проте все ще є супротив від аграріїв. Ситуація, як в тому вислові «я не знаю, як ви мене дурите, проте точно дурите» :)

Обробіток ґрунту, сівба, внесення добрив, захист посівів — процеси, в яких один день може вплинути на весь сезон.

Так як від посіву залежить 30%, то це поки найменш просунутий напрямок аутсорсингу в агробізнесі. Поговоримо про нього пізніше. Йдемо далі.

Передавати захист посівів в Україні на аутсорс також якось «не прийнято», незважаючи на великі кадрові проблеми вітчизняного рослинництва та відсутність потрібної кількості техніки у господарствах. Хоча ця практика поступово починає приживатися. 

Поки що на аутсорс здебільшого передається внесення трихограми на кукурудзі, бо виростити власними силами ентомофага, а потім розкидати його з того ж «кукурузника» — справа для окремого господарства непід’ємна. Ні за обсягами вкладених коштів, ні за витраченим часом. 

А от на заході доручати догляд за посівами стороннім фахівцям, які вчасно приїдуть, оцінять проблему та вирішать її максимально ефективним способом, або ж виконають належну профілактику — дуже поширений варіант. У потрібний час аграрії просто замовляють огляд та обробку посівів, не покладаючись на власні знання, яких може бути замало. 

Поширеною в Україні є практика оренди сільгосптехніки разом з операторами: техніка заїжджає на поле, виконує необхідний обсяг робіт та прямує собі далі. Плюси — не потрібно мати власний великий технічний парк та витрачатися на утримання і ремонт дороговартісних тракторів і комбайнів. Мінуси — можливість натрапити на орендодавця, який у першу чергу працює у власному господарстві, а орендарям надає послуги за остаточним принципом. Але це вже питання контролю та прискіпливого вибору серед гравців на цьому ринку. 


Так, агрогрупа «Агрейн», незважаючи на великий техпарк в 44 комбайни, під час збиральної кампанії додатково орендує для вчасного виконання усіх робіт автотранспорт та зернозбиральні комбайни (мінімум 10 комбайнів). 

В країнах Європи, Азії та Америки оренда техніки, залучення сезонних працівників-операторів та передача технологічних операцій на полі передаються на аутсорс у 70% випадків. Якщо не повністю, то частково. Американські фермери, які люблять розповідати про те, що свої 1000 га обробляють «удвох із сином одним трактором» часто лукавлять. Або ж просто вважають залучення сторонніх ресурсів настільки звичною справою, про яку й згадувати не варто — це норма життя. 

А наприклад, машинно-тракторна станція J.Henke в Німеччині надає послуги з оренди комбайнів, пресів, причепів, обслуговуючи за сезон близько 1000 клієнтам. Бізнес побудовано виключно на наданні послуг фермерам: надання техніки в оренду, професійне навчання механізаторів, післягарантійне обслуговування техніки. Працюють - означає, що попит є. Почитати.

Моніторинг посівів та більшості операцій у агровиробництві ще тільки набуває статусу однієї з необхідних складових рослинництва. Тому вітчизняні компанії часто залучають спеціалістів, які могли б виконувати цю роботу замість них або принаймні встановити і налагодити системи моніторингу полів (метеостанції, GPS-навігація, телематика тощо) та провести навчання співробітників господарства. Не всі, звичайно, але ж прогрес не стоїть на місці. 

За кордоном системи моніторингу посівів здебільшого обслуговують та застосовують сторонні служби. І це стосується не лише обстеження посівів чи супутникових систем, але й моніторингу техніки. Наприклад, виробники сільськогосподарської техніки надають послуги моніторингу та постійно повідомляють аграріїв про усі нюанси: як та де саме зараз працює техніка, які незрозумілі

моменти у роботі помічено, які фактори говорять про необхідність позапланового технічного обслуговування. Те ж саме і з метеомоніторингом та відслідковуванням стану посівів. 

В Україні з кожним роком також стає все більше господарств, що впроваджують на підприємствах інтегровані системи керування рослинництвом. Агротрейд, Кернел та інші використовують як мінімум систему Cropio, витрачаючи $1,5 на гектар, як максимум розробляють власну систему, витрачаючи мільйони доларів. 

P.S. Коли будете в наступний раз на Agritechnica, зайдіть в 15 павільйон , який повністю заповнений компаніями, що надають такі інструменти для моніторингу. Відвідуючих також вистачає! 

Це не лише робота власне на полі, але й логістика, транспортування зібраної продукції до місця зберігання. Тому у даному випадку господарство передає на аутсорс одразу два процеси: збирання безпосередньо на полі та транспортування. Не обов'язково обидва процеси виконує один і той же партнер. 

В Західній Європі збирати та транспортувати вирощений врожай самотужки вже мало хто береться, адже простіше й дешевше найняти сторонніх фахівців із власною технікою, ніж тримати у господарстві і цілий рік обслуговувати комбайни та зерновози. У Німеччині, зазвичай, купують техніку на кооператив і далі вже між собою розподіляють по потребі. В Україні подібна практика також приживається, але повільніше. 

Зберігання та продаж вирощеної продукції 

Зберігання у багатьох випадках передається на аутсорс, оскільки багато господарств просто не мають для цього власних потужностей. 

А от із продажем не все так просто.

В більшості країн Європи (Голландії, Франції, Німеччині) поширена практика доручень з продажу вирощеної продукції посередникам, які моніторять ціновий ринок, вивчають пропозиції, ведуть перемовини із зацікавленими покупцями. 

В Україні дрібні господарства поки що воліють продавати вирощене самостійно, причому продають здебільшого тим же посередникам, але просто за їх правилами. Великі компанії працюють зазвичай дещо по-іншому: створюють дорадчі служби, які займаються збутом, залучають сторонніх фахівців для вивчення ринку, шукають виходи на великих посередників, що можуть запропонувати дійсно вигідні умови для експортних продажів. Але й тут практика аутсорсу у продажах поки що приживається слабко. 

All Inclusive? Чи можна віддати відразу весь агробізнес на аутсорс? 

В Канаді компанія Serecon займається залученням фахівців, які проводять повноцінне управління землею, яку власники не хочуть обробляти самі, проте не хочуть продавати. Із власником землі обговорюють вартість оренди, що еквівалентна середньоринковій. Проводять аналіз грунту, планують сівозміну, а також які культури будуть вирощувати на конкретних ділянках. Потім доносять усю ці інформацію до власника, знаходять орендаря та працюють разом з ним. 

Власник землі отримує: ⅓ доходу (грошима чи урожаєм). Так зване custom farming — ведення агробізнесу, за якого окремі операції виконуються спеціалізованими компаніями на підставі угоди, — це аутсорс, що дуже популярний у США та Англії, де власники сільгоспземель користуються подібною послугою багато поколінь. 

В Україні також частково є такі приклади, коли частину земель віддають на субпідряд. Проте це зазвичай наслідок проблем в господарстві, а не стратегічне рішення. Таку ситуацію ми бачили в агрохолдингах Мрія та Сварог. Також подивіться по сусідам фермерам - знайдете і навколо себе досвідчених. Але ситуація буде мінятись і цей формат бизнесу вийде із тіні. Час, розвиток партнерів, зміна цінностей. 

Підсумуємо

Майбутнє в аграрного аутсорсингу в Україні є, адже це реальна економія ресурсів, часу та коштів.

Читати ще: Аутсорс в житті та агробізнесі: основні паралелі

Виконано за допомогою Disqus