5/5 + 1: У кого підводних каменів більше? Ризики аутсорсу у захисті рослин

5/5 + 1: У кого підводних каменів більше? Ризики аутсорсу у захисті рослин

Carefield 11 січня 2019 254 0

Аутсорс у агробізнесі, зокрема, у галузі захисту рослин, може бути досить вигідною справою, яка заощаджує час та гроші агровиробника і дозволяє йому убезпечити посіви від хвороб та шкідників надійно, а головне — без щонайменших зусиль. Якщо підсумувати витрати, то самостійний захист посівів (з врахуванням техніки, виробничих витрат, оплати праці, купівлі ЗЗР, тощо) коштуватиме приблизно стільки ж, скільки й захист силами сторонніх фахівців. Тобто прямої економії коштів майже немає. Проте економія часу, ресурсів та економія на виправленні можливих помилок набагато цінніші. Але це у ідеальному випадку. На практиці ж існують певні ризики, які також слід врахувати, плануючи співробітництво з аутсорсинговими компаніями.

5 каменів спотикання для агровиробника

Якщо виділити усі головні моменти співпраці у захисті рослин, отримаємо 5 найважливіших ризиків, які бажано врахувати та передбачити:

1. Відсутність досвіду роботи з аутсорсом у агропідприємства. Як наслідок — аграрії не можуть вірно оцінити якість та практичну цінність запропонованих послуг. Тобто виконавець позиціонує себе як професіонала, але оцінити його роботу можна буде лише після її виконання. Часто саме через відсутність досвіду аграрії укладають угоди не з тими, хто дійсно працює, а з тими, хто гарно обіцяє. Тож тут в першу чергу варто оцінити репутацію аутсорсера на ринку, послухати відгуки компаній, що вже з ним співпрацювали.

2. Втрата оперативності та контролю над процесами. Відсутність прямого контролю за працівниками, що будуть безпосередньо обробляти посіви, також може турбувати замовника. Втрата оперативного контролю за процесами, звісно, може бути проблемою. Але тільки у тому випадку, коли замовник не отримує у повній мірі усю інформацію. Із сучасними системами моніторингу посівів та руху техніки цей ризик стає не таким вже великим, проте він існує. Добросовісний підрядник у такому випадку регулярно надає у повному обсязі онлайн-звіти та дає доступ до систем моніторингу техніки, і замовник «може спати спокійно».

3. Можливість витоку корпоративної інформації. Умови конфіденційності закріплюються угодою, проте довести причетність підрядника до розголошення внутрішньої інформації практично неможливо. Але у такому випадку й сама аутсорсингова компанія несе суттєві репутаційні втрати. Тож обираючи компанію із солідним «послужним списком» та гарною репутацією, можна убезпечити себе від витоку інформації: жоден порядний підрядник не буде ризикувати власним бізнесом.

4. Можливість зниження продуктивності праці власних працівників агропідприємства через втрату мотивації, особливо якщо декому з них загрожує втрата робочого місця, коли обов’язки саме цього співробітника будуть передані на аутсорс. Найчастіше саботувати нововведення намагаються механізатори, адже їх роль скорочується у першу чергу. Проте кваліфікований механізатор може просто «змінити команду»: аутсорсеру також потрібні досвідчені і відповідальні працівники:). Дещо гірше із тими працівниками, які здають власнику господарства свої земельні паї в оренду. Побоюючись залишитись без цієї землі, агровиробники намагаються не чіпати таких працівників. У даному випадку аутсорс допоможе аграріям «розв’язати руки»: вивільнити час, який би витрачався на самостійний догляд за посівами, та можливості для опанування нових сфер діяльності і створення нових робочих місць. У такому випадку працівники будуть приносити користь і собі, і підприємству, доки аутсорсер працює над частиною інших задач.

5. Виникнення залежності від підрядника: якщо він вчасно та у повному обсязі не виконає свої зобов’язання, підприємство не зможе виправити ситуацію самостійно через брак необхідних ресурсів і нестиме збитки. Також існує можливість дострокового розірвання угоди з аутсорсером через зовнішні причини. Керівнику агропідприємства необхідно передбачити можливість швидкого повернення функцій захисту рослин до господарства — у такому випадку ризик втрат буде мінімальним.

Майже усі ці ризики виникають у тому випадку, коли керівник господарства обирає «кота у мішку». Потрібно перш за все поцікавитись репутацією аутсорсера на ринку та оцінити вже виконану ним роботу, щоб уникнути розчарувань у майбутньому. Надійний партнер не несе ризиків для агропідприємства, скоріше, він ризикує сам. Як? Про це нижче.

Читати по темі: Carefield: ТОП 5 причин для аутсорсу в господарстві

5 розчарувань для підрядника

Слід зауважити, що й компанія-підрядник також значно ризикує:

1. У майбутньому виникає можливість додаткових витрат та фінансових ризиків, оскільки угода на обробку посівів укладається наперед на досить тривалий термін. І за будь-яких форс-мажорних обставин аутсорсер ризикує вкладати власні кошти у витрати, не передбачені початковою угодою, щоб забезпечити домовленості із замовником. Агропідприємство може у будь-який час змінити свої пріоритети та потреби, що є також суттєвим ризиком для підрядника. Наприклад, посеред виробничого сезону змінити схему захисту, щоб заощадити на кількості обробок або препаратах, змінити обсяги площ, що планується обробляти або взагалі відмовитись від угоди через непередбачувані обставини чи якісь власні міркування.

2. Платоспроможність замовника може змінитися у разі невдалого продажу урожаю чи ще якихось внутрішніх чи зовнішніх факторів.

3. Аутсорсер ризикує втратити контракт і за ідеальної роботи, адже деякі замовники, бачачи, що посіви захищаються ніби «самі по собі», можуть надумати знову передати ці функції власним працівникам.

4. Репутаційні ризики. Будь-які складнощі у роботі з агропідприємством, навіть якщо вони виникають за незалежних обставин, можуть негативно позначитись на репутації компанії-аутсорсера. Для бізнесу, повністю побудованого на чесних партнерських відносинах та гарній репутації, це завжди критично.

5. Саботаж з боку працівників замовника. Такий ризик, хоч виникає він нечасто, суттєво погіршує і умови, і результат співпраці.

+1 Очікування неймовірних результатів. Це ризик для обох сторін одночасно, адже підрядник, що не виправдає захмарних надій, має великі шанси «залишитись за бортом». А у аграрія є ризик серйозно розчаруватись у аусторсингу, адже передача захисту рослин стороннім фахівцям не гарантує, що господарство одразу почне отримувати 15 т/га кукурудзи чи 4,5 т/га сої. Реальний погляд на речі врятує від подібних розчарувань.

Як бачимо, аутсорс у рослинництві — це процес, у якому ризикують обидві сторони. І уникнути вказаних ризиків можна лише одним способом: розуміти, що ці сторони знаходяться в одному човні і їм потрібно синхронно махати веслами, щоб таки дістатися берега. Коли хтось один починає веслувати «соло», човен агровиробництва обов’язково потрапить у круговерть.

Сarefield

Виконано за допомогою Disqus