Колонка редактора

Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com

---

Ціна пального та енергоносіїв

В динаміці цін на пальне відзначається два зустрічних процеси: зростання попиту на бензин і дизпаливо в Україні та зниження цін на пальне на світовому ринку.

Падіння ціни пов’язане зі зниженням цін на нафту. Це є наслідком кількох факторів, зокрема скорочення промислового виробництва в Китаї, що потерпає від спалаху Covid-19. Рецесія очікується і в інших провідних економіках світу, перш за все ЄС та США. Тому попит на пальне у світі буде скоріше за все падати.

Читайте також: Ферма без світла — як пережити зиму на власній генерації енергії?

А от в Україні попит зростатиме, як мінімум у першому кварталі нового року. Перш за все це пов’язано з нарощуванням використання генераторів населенням та промисловістю. Вже зараз до 10% бензину в Україні використовується генераторами за даними мережі АЗС Prime. Але далеко не всі охочі встигли придбати генератори, а зниження ціни на ці агрегати, яке спостерігається, стимулюватиме їх ввезення. 

Другою причиною буде початок весняно-польових робіт та традиційний сплеск попиту на пальне в цей час. Ймовірно, що також на весняний період припаде зростання споживання пального нашими Збройними силами, адже погода сприятиме активізації бойових дій та використанню бронетехніки й пального нею. Відповідно ввезення дизелю та бензину навантажуватиме логістичні спроможності країни, які й далі страждатимуть від атак рашистів.

Ці процеси будуть компенсувати ефекти один одного, тому значного зниження ціни на пальне в Україні слідом за світовим ринком очікувати не слід.

Економія на добривах та технології і її наслідки

Ціна добрив може дещо знизитись із падінням ціни на газ, але все одно використання їх в аграрному секторі буде знижуватись. Уже зараз помітно, що темпи закупки міндобрив значно відстають від середньорічних і більшість фермерів відкладають це питання на весну. Причина одна — відсутність обігових коштів. Минулий сезон для багатьох був збитковим, фінансові «подушки безпеки», якщо й були в когось — вже вичерпуються. Тому добрива використовуватимуться обмежено, а культури, що потребують значного живлення, замінятимуться менш вибагливими. 

У першу чергу слід очікувати розширення площ під соєю. Окрім менших витрат на добрива тут є окремий сенс. Річ у тому, що перенасичення внутрішнього ринку, великі запаси зерна та низькі ціни на нього стимулюють збільшення поголів’я тварин. А соя є обов’язковим компонентом більшості комбікормів для худоби та птиці, тому попит на неї на внутрішньому ринку буде підтримуватись.

 

А ось нішеві культури, бобові та круп’яні, навряд чи отримають прихильність аграріїв. Адже попит на них в Україні падає через скорочення населення та його доходів, а експортувати за кордон стало складніше, в першу чергу через проблеми з логістикою.

Режим економії вмикатиметься і при виборі технології обробітку ґрунту, системи захисту, насіння. Нижчий рівень забезпечення добривами виправдовуватиме відхід від преміальних гібридів та брендів, адже вони не зможуть розкрити свій потенціал на 100%. 

Читайте також: Скільки втратить фермер на перезимівлі кукурудзи в полі — думки експертів

Нижчий рівень агротехніки, все частіші погодні катаклізми останніх років та зміни в географії вирощування, також вплинуть на якість майбутнього врожаю. Можна припустити, що, як і у 2022 році, ми зберемо майже всю пшеницю фуражної якості, а борошномели відчуватимуть нестачу сировини. 

А ось озимий ріпак буде серед фаворитів. По-перше, навіть попри окупацію частини країни, площі посівів під ним не зменшились, а по-друге, попит на зерно ріпаку буде стабільним, адже традиційний покупець — країни ЄС, де зростатиме використання біодизеля на заміну традиційних видів пального. 

Тиск перехідних залишків

Урожай 2022 р. значно знизився, порівняно з рекордним 2021 роком, проте і темпи експорту також суттєво впали. До того ж зберігаються нестабільними логістичні спроможності, лишається нереалізованим частина врожаю 2021 року. Все це сприятиме створенню значних перехідних залишків зерна, які тиснутимуть на ціну всередині країни.

Ще однією проблемою буде низька якість зерна, що іноді робитиме неможливим експорт окремих партій. Варто лише згадати кількість кукурудзи, залишеної зимувати в полях. Це зерно буде спрямоване на переробку всередині країни або домішуватиметься до партій вищої якості. 

Тому я б не розраховував на сприятливу кон’юктуру по зернових у цьому сезоні, зокрема щодо пшениці та кукурудзи.

Нестача потужностей зберігання

Дефіцит елеваторних потужностей буде зберігатись. Відбудувати втрачену інфраструктуру, компенсувати її мобільними сховищами та новими елеваторами не вийде. До того ж робота таких комплексів буде обмежуватись наявністю енергоносіїв та їх вартістю. Тому слід заздалегідь бути готовими до того, що зі зберіганням урожаю будуть проблеми.

Частково їх будуть вирішувати, як і минулого року, зберіганням у рукавах, підлогових складах та інших сховищах, де є ризик зростання кількості втрат та погіршення якості зерна. Втім, за правильної технології зберігання, це може бути адекватним виходом.

Проте, значна частина врожаю буде і далі продаватись «з коліс» без доробки або з мінімальним досушуванням та очисткою. Тому зростатиме популярність культур, сортів та гібридів, що дозволяють зібрати урожай раніше, за високих температур, з показниками вологості, близькими до базисних.

Що стосується кукурудзи, то тут буде також зсув і в протилежному напрямку — до гібридів, що добре витримують пізнє збирання чи навіть зимівлю на полі. Незалежно від стратегії господарства в цьому питанні, значно вагомішим стане вдалий вибір гібридів та роль випробування їх на господарствах. Експерименти з ранніми або зимостійкими гібридами кукурудзи будуть проводити багато аграріїв.

Валюта та інфляція

Тут, власне, нічого несподіваного нас не чекає. Знецінення гривні буде продовжуватись, долар ростиме, ціни на ресурси разом з ним і навіть швидше.

З одного боку, рецесія, яку прогнозують у більшості розвинутих економік світу, сприятиме зниженню цін на газ, нафту, метали та іншу сировину, що призведе до подешевшання металопрокату та машинобудування. Проте електронні компоненти техніки матимуть дедалі більшу вагу у кінцевій вартості сільгосптехніки, а їх ціна об’єктивно зростатиме.

У бюджеті на 2023 рік прогнозується інфляція на рівні 28% і курс долара США на рівні 45,8 грн. Зростання офіційного курсу долара вкупі з інфляцією призведуть до суттєвого подорожчання імпортної продукції, тому закупівлі насіння, пестицидів та інших ресурсів слід робити обдумано та вчасно. 

 

Це лише змальовані грубими мазками основні тенденції нового року. Я, звісно ніяк не можу спрогнозувати тут інші фактори, що можуть стати «чорними лебедями» 2023-го. Наприклад, не виключається можливість нових ударів рашистів по інфраструктурі, спричинення ними техногенних катастроф, нові спроби вторгнення з території Білорусі та відрізання логістичних каналів на Заході України. Це все суттєво вплине на ситуацію в економіці та й безпекову обстановку загалом. 

Але попри це, бажаю всім, щоб ми провели цей рік краще, ніж минулий, змогли вижити, видихнути та працювати далі на зростання загального добра і зміцнення країни.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2022 р.