Ігор Шкурко: Я хочу взагалі відійти від вирощування соняшнику

22 листопада 2021 4615 0

Ігор Шкурко, директор ПрАТ «Чернігівеліткартопля»

У ПрАТ «Чернігівеліткартопля», попри назву, сівозміну будують на цілому спектрі сільгоспкультур. Зокрема, тут, біля Седнева Чернігівської області, на кислих, дерново-підзолистих ґрунтах навчилися успішно вирощувати озимі і ярі зернові культури. Kurkul.com поспілкувався з директором господарства Ігорем Шкурком про те, як боротися з кислими ґрунтами і при цьому мати непогану рентабельність вирощування зернових.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про історію створення господарства.

Ігор Шкурко: Раніше господарство було частиною Національної академії аграрних наук. У процесі ваучерної приватизації було акціоноване і створене приватне акціонерне товариство — Наукове виробниче об’єднання «Чернігівеліткартопля». Воно займалося лише селекцією у картоплярстві та насінництвом картоплі. Я очолюю його з 2005 року. Колись все тут було на межі банкрутства, і мені довелося багато працювати для того, щоб вивести господарство зі збиткової діяльності у прибуток, оновити техніку, почистити від бур’янів поля.

Kurkul.com: Зараз ви займаєтесь не тільки картоплярством і насінництвом?

Ігор Шкурко: У нас багато напрямів діяльності. Маємо власні сорти картоплі, ведеться постійна селекція у цьому напрямі. На державному випробуванні знаходяться кілька сортів. Є і власні чинні патенти у картоплярстві. Ведемо насінництво для 40 сортів на площі 156 га. Також ми маємо озимий клин, який у цьому році становив 560 га озимої пшениці, 260 га ріпаку, 280 ячменю і 100 га жита. Озимий ріпак сіяли у цьому році на демополі, де було 29 гібридів. Маємо також ярі культури, такі як кукурудза — 230 гектарів і соняшник — 665 га. Всього обробляємо 2300 га.

Читати за темою: Не картоплею єдиною, або як Чернігівеліткартопля знайшла баланс агровиробництва

Kurkul.com: Як цьогоріч вплинула погода на урожайність?

Ігор Шкурко: Урожай озимих у цьому році ми зібрали менший на 20%, ніж у минулому, завадила погода. Починалося наче все непогано, затяжна й волога весна позитивно вплинула на розвиток ранніх зернових — пшениці, ячменю, жита — й озимого ріпаку — він мав можливість гарно розгілкуватись. Але у період наливу зерна встановились рекордно високі температури й повітряна посуха, що вплинули на врожайність. Пшеницю ми вибираємо німецької селекції компанії DSV, сорт Патрас. Він найкраще себе показав за останні роки у перезимівлі, стійкості до хвороб і не осипається, якщо навіть якісь затримки у збиранні. Торік Патрасу ми зібрали 8 т/га, зерно II класу. Вважаю, що це дуже добре для наших дерново-підзолистих ґрунтів. У 2021 році в середньому на пшениці отримали 5,6 т/га, хоча деякі сорти дали й по 7 т/га; по ячменю середній показник становив 5,1 т/га. При цьому вологість зерна була значно нижчою, ніж зазвичай: пшениці — десь на рівні 7-8%, а ячменю — 5%.

У цьому році взагалі вигідно було б засіяти все кукурудзою. Але не знаєш, чи буде в тебе достатньо вологи в ґрунті, щоб воно не засохло повністю, і не залишитись без грошей. Ми ризики закладаємо в озимі культури. Якщо, наприклад, вимерзне озимий ріпак, то я буду пересівати соняшником. Якщо вимерзне озима пшениця, я буду сіяти кукурудзу.

Kurkul.com: Ви маєте 29 демоділянок гібридів кукурудзи. Чому вирішили їх закласти?

Ігор Шкурко: До нас прийшла компанія Ерідон і запропонувала співпрацю, а ми і погодились. Цьогоріч на демоділянках у нас висіяна лінійка продуктів наступних брендів: 

Читати також: Михайло Міщенко: Вирощування пшениці в умовах посухи на Одещині

Кукурудза на полях ПрАТ «Чернігівеліткартопля»

Більшість гібридів і на цих демоділянках, і у нас в товарних посівах мають ФАО вище 300. Минулого року, наприклад, ми по гібридах із ФАО 360 отримували урожайність 11 т/га за вологи 24%. Хоч загалом це трохи ризиковано, бо останніми роками не знаєш, чи вистачить вологи у ґрунті, щоб кукурудза вегетувала потрібний для дозрівання термін. Як бачите, на середину вересня зерно ще визріває, перебуває у фазі кінця молочної стиглості. Хоча цьогоріч влітку були такі температури, що кукурудза могла й не вижити.

Я б хотів досягти середньої урожайності кукурудзи 13 т/га, щоб було не гірше, ніж у США. Тож шукаю нові рішення та підходи, зокрема випробовую інокулянт для кукурудзи — МайкроСорч Плюс Кукурудза N+P Мобілайзер із вмістом азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій. Якщо ми спробували і побачили, що є результат — ми вводимо в технологію цей продукт. Я ще завжди дивлюся на рентабельність і роблю аналіз кожного поля. Адже якщо витрати будуть захмарними, то і врожайність 13 т/га — не таке вже й досягнення.

Kurkul.com: Раніше Ви згадували, що маєте специфічні ґрунти. Розкажіть докладніше.

Ігор Шкурко: У господарстві дуже закислені ґрунти — рН приблизно 5,1. Ми проводили аналіз позаминулого року й отримали рекомендації, що потрібне вапнування. Тобто треба проводити меліорацію і вносити від 2 до 5 тис. т крейди. За радянських часів це було обов’язково для кожного господарства. Працювало підприємство з назвою «Облдержродючість», і вони робили аналіз ґрунту, давали свої рекомендації. У цьому році ми придбали майже 5 тис. т крейди. І під озимі культури, які зараз вже посіяні, внесено по 2 т крейди на гектар для розкислення ґрунтів. Це не повністю покращить їхню якість, але невелика меліорація все ж таки буде. При такій кислотності, як у нас, маємо засвоюваність добрив на рівні 50%, а це дуже суттєве зниження.

Читати ще: Ґрунтовий аналіз: форми та оптимальні способи внесення азоту

Kurkul.com: А які добрива вносите?

Ігор Шкурко: Ми користуємося, якщо це добрива азотної групи, переважно КАС-32, але під озимі навесні і під ярі вносимо його з сіркою, яка є у Thio-Sul® (розчині тіосульфату амонію).

Ще цього року під пшеницю вносили добриво Росаферт NPK 8-24-24 у нормі 150 кг/га. Обрали таку формулу, бо в тутешніх дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається дефіцит багатьох поживних елементів, зокрема калію. Раніше до системи живлення озимих входила аміачна селітра. Але потім відмовились від цього добрива, адже воно закислює ґрунти.

Kurkul.com: Чи є ще якісь особливості вирощування у вас у господарстві?

Ігор Шкурко: Особливість більше у тому, що клімат змінюється. Раніше ми соняшник не вирощували. Я знаю, бо 16 років тому був керівником сільськогосподарського управління в одному з районів Чернігівської області. Також не вирощували кукурудзу з ФАО понад 220, а зараз ми тестували навіть ФАО 400, і то вона дозрівала. Потрібно постійно навчатися, бо з кожним роком у нас все менше і менше вологи. Вибирати гібриди кукурудзи, соняшнику, ріпаку, які витримують посуху, а озимі такі, щоб не вимерзали.

Читати також: Соняшник і соя: огляд сезону, результати жнив та ціни

Я хочу зараз взагалі відійти від вирощування соняшнику. Вважаю, що він надто пересушує ґрунт і негативно впливає на наступні культури. Соняшник не бажано садити на одному і тому ж місці частіше, ніж раз у 7 років. Кожна його рослина, це я так читав, у процесі вегетації забирає до 200 літрів води з ґрунту. Тому після соняшнику завжди гірша пшениця. У зв’язку з цим після нього сіємо ріпак. Можливо, холдингам краще вирощувати соняшник тому, що для вдалого вирощування ріпаку треба на полі бувати кожен день. Є шкідники, хвороби, й ти повинен працювати профілактично, а не тоді, коли у тебе вже все пропало. Для соняшнику такий контроль не потрібен.

Kurkul.com: Але ж рентабельність соняшнику досить висока.

Ігор Шкурко: У цьому році високі ціни на ріпак, на другому місці кукурудза і потім буде соняшник. Ще трохи гірше пшениця, потім ячмінь озимий. Для прикладу, ми продавали ріпак за ціною 18200 грн/т. Але у нього в півтора раза більше витрат, ніж на соняшник, на який ціна зараз 16500 грн/т. І якщо порівнювати, то, може, десь однакова рентабельність. Але ріпак — кращий попередник і його раніше збираєш, отож, є перші гроші.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову і бажаємо гарних жнив!

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus