Андрій Ковальчук: Треба розуміти, скільки можна заробити на 1 тонні українського насіння

24 листопада 2021 1487 0

Андрій Ковальчук, керівник ТОВ «Ольга»

Дехто може сприймати українське насінництво, як вітчизняний автопром — ніби і є, але краще б не було. Та, як мінімум, щодо селекції зернових культур ця думка хибна, переконаний Андрій Ковальчук, керівник ТОВ «Ольга», що на Вінниччині.

В гості до цього господарства Kurkul.com вже навідувався раніше — тут є свій невеликий насіннєвий напрям і величезний досвід керівника у цій галузі. Тому про українське насінництво в цілому та його зерновий напрям зокрема ми вирішили поспілкуватися саме з Андрієм Ковальчуком.

Kurkul.com: Які зміни відбулися у вашому господарстві з нашого останнього візиту? Чи змінилася структура сівозміни, зембанк тощо? Яка ситуація по насіннєвому напряму сьогодні?

Андрій Ковальчук: Суттєвих змін у нас немає. Основною культурою досі залишається товарна кукурудза, на якій ми заробляємо більше, ніж на пшениці, яку «проганяємо» через насінництво. Маємо завжди 200-300 га пшениці в сівозміні, сіємо саме на насіння.

Ми не можемо похизуватися неабиякими здобутками у насінництві, як підприємства на 20-30 тис. га. У нас невелике підприємство, тому, якщо говорити про пшеницю, можемо дозволити собі виростити максимум 4–5 сортів. Сьогодні вирощуємо пшеницю селекції RAGT та один сорт ячменю від «КВС-УКРАЇНА».

Читати за темою: Андрій Ковальчук: Слід якісно робити елементарні речі — і результат буде

Kurkul.com: У якому стані, на Вашу думку, українське насінництво сьогодні? Наскільки ми спроможні в цьому напрямі, якщо говорити про конкуренцію із закордонними брендами насіння?

Андрій Ковальчук: Якщо ми говоримо саме про зернові культури, то українська селекція конкурентна із закордонною, однозначно. Я в цьому впевнений. Та все ж підхід до ціноутворення в інститутах та селекційних установах відбиває бажання працювати в цій галузі.

Вони настільки обвалили ціну на супереліту, еліту на розмноження, що займатися насінництвом саме з українською селекцією з точки зору бізнесу взагалі не цікаво. При вартості товарної пшениці 8 тис. грн селекційна установа продає супереліту по 11–12 тис. грн. А ще ж потрібно прогнати насіння через насіннєвий завод, зафасувати в біг-беги та дати ще менеджеру щось заробити. От і вийде собівартість на рівні 9 тис. грн, а вони українську репродукцію продають по 8,5-9 тис. грн.

Якби наші інститути почали хоч трохи поважати себе і роботу своїх селекціонерів та встановили ціну на рівні конкурентів з-за кордону — тоді це був би цікавий бізнес.

Необхідно мати розуміння, скільки я можу заробити на тонні української селекції. Хоча б чистих 1000 грн — вже було б цікаво. А так це просто перелопачування зерна.

Читати також: Олександр Рибалка: Сорти для функціонального харчування можуть врятувати здоров’я українців

Андрій Ковальчук, керівник ТОВ «Ольга»

Kurkul.com: Чи можна взагалі говорити про українські сорти, як про більш стабільні у врожайності в несприятливих умовах?

Андрій Ковальчук: Якщо зернові — то тут я згоден, вони більш стабільні та пристосовані, більш ранньостиглі. За останні роки я помітив, що ранньостиглі сорти дають кращий урожай. Або їм вистачає вологи в посушливі роки, або вони трошки раніше зацвітають і не попадають у період, коли в нас бувають дощі, як торік, наприклад.

Ранні сорти раніше зацвітають і відцвітають, пропускаючи «сезон дощів», менше хворіють фузаріозом та піренофорозом, мають більш налите зерно та кращу натуру. Я думаю, це тому, що вони вже районовані для нас і «привчені» до наших умов. Саме над цим і працювали наші селекціонери.

Kurkul.com: Чи здатні наші гібриди давати рекордні показники врожайності при високій інтенсивності технології вирощування?

Андрій Ковальчук: Кукурудза та соя не здатні. В нас ще немає такої селекції, щоб конкурувати з такими брендами, як Monsanto чи Pioneer. А зернові культури, звісно, можуть дати відмінні показники по врожайності. Тут у нас селекційна робота на рівні, й підтвердження цьому я бачив неодноразово на власні очі.

Kurkul.com: Чи існує в Україні проблема реєстрації закордонних сортів під виглядом вітчизняних?

Андрій Ковальчук: Щодо зернових не стикався, а от щодо сої чи кукурудзи, де наші селекціонери наразі не здатні дати гарний результат, видати за своє — найпростіший варіант, на жаль.

Читати ще: Як вибрати насіння сої?

Вітчизняні гібриди кукурудзи та сої не здатні давати рекордні показники врожайності

Kurkul.com: Чи дійсно закордонні сорти менш пристосовані до складних умов вирощування та погодних негараздів, чи все ж мова йде виключно про їхню економічну неконкурентність у зоні ризикованого землеробства, де українське насіння має перевагу через низьку ціну?

Андрій Ковальчук: Це дуже складне питання. Закордонних сортів дуже багато посухостійких. Взяти ті ж посухостійкі сорти RAGT, які ми в себе вирощуємо. Важко однозначно сказати, що отримаєш у результаті, зважаючи на нестабільність клімату. Зі свого досвіду я не можу дати відповідь. Треба провести дуже серйозну роботу, підібрати сорти по однаковій групі стиглості і впродовж щонайменше 5 років досліджувати на одному полі.

А порівнювати те, що вирощувалося на різних полях, і користуватися результатами одного року не можна. Навіть за результатами кількох років, при тому, що це різні поля, теж не можна говорити. Різні поля, різні попередники, різний обробіток ґрунту — все має вплив на результат.

У мене зараз обробляється декілька полів кукурудзи. По структурі ґрунт різний — там грудка більша, там менша. А це в майбутньому, якщо я зараз не вирівняю ситуацію, може вплинути на наступний урожай. Навіть якщо будуть дві однакові культури, буде соя і там, і там, то внаслідок різної структури ґрунту буде й різний результат. Потім будуть порівнювати сорти, казати, що цей сорт слабший чи сильніший, а причина тут насправді проста.

Читати за темою: Як посіяти найкраще власне насіння — поради експерта

Насіння пшениці

Kurkul.com: Українські сорти ячменю та пшениці часто розглядають, як недорогу сировину для кормовиробництва, фураж. Чи дійсно українське тваринництво залежить від українського зерна, і чи є в нас конкурентні продовольчі сорти?

Андрій Ковальчук: Сьогодні є велика кількість фуражних сортів. Той же Самурай — високопродуктивний сорт, дає 10 т. Ячмінь зарубіжної селекції теж є. Я вважаю, сьогодні не можна сказати, що від української селекції залежить продовольча безпека тваринництва — це хибна думка.

Коли підприємство вирощує зерно для фуражних цілей, воно може сіяти третю, четверту, п’яту репродукцію. Це взагалі не проблема. Якщо підприємство розуміє, від чого йде виродження сорту, і за цим слідкують, то можна сіяти і п’яту репродукцію без зниження врожайності.

Можна один раз купити, скажімо, Самурай і п’ять років його сіяти без виродження сорту, якщо розуміти, що ти робиш. Якщо ж ні — то, звісно, можна кожного року купувати насіння озимої пшениці, витрачати великі кошти. Але який сенс?

Я думаю, що якби в нас завтра пропали всі українські сорти, з яких виробляли корми, їх швидко замінять закордонні, і це не позначиться на собівартості виробництва.

Сьогодні агрономія в Україні на такому рівні, що більшість вже розуміє  тонкощі технології. Це вже не та Україна, яка була 10 років тому — не ті агрономи й не ті технології.

Kurkul.com: Чи допомогла б українським фермерам державна підтримка на придбання українського насіння, як є на вітчизняну сільгосптехніку? Чи все ж держава не повинна дотувати галузь, якщо вона не може конкурувати з імпортом?

Андрій Ковальчук: На мою думку, держпідтримка дуже допомогла б. Ми бачили, як українська техніка почала продаватися після дотування. Це нові робочі місця, новий рівень збуту. Так само буде і з насінництвом.

Читати також: Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати

Держпідтримка на придбання вітчизняного насіння дуже допомогла б. Ми бачили, як українська техніка почала продаватися після дотування

Але головна проблема, яку потрібно вирішити, на мою думку, — це передати селекційні установи в приватну власність. Мають бути зацікавлені менеджери та керівники, які хочуть розвиватися, а не ходити на роботу, аби кудись ходити. Одразу зміниться підхід до ціноутворення, зміниться ставлення до нашої селекції, все зміниться. Тому селекційні установи мають бути в приватних руках, де будуть хлопці горіти роботою і матимуть бажання продати, щоб заробити.

Kurkul.com: Як вважаєте, чому така картина склалася в Україні, що гібриди сої, кукурудзи та інших культур не можуть конкурувати, як зернові, з закордонними брендами?

Андрій Ковальчук: Думаю, тому, що зернові культури — це наш спадок ще з радянських часів. Наші селекціонери працювали із зерновими дуже серйозно. А кукурудза і соя в ті часи — це були «не наші» культури, тож і робота там велася слабша. Напрацювань немає, спеціалістів немає, з тих часів не залишилося нічого, тому зараз у цьому напрямі більше імітують роботу, нерідко видаючи іноземні сорти за свої.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus