Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати

Ігор Романов, директор СТОВ «Надія»

Ігор Романов

Директор СТОВ «Надія»

15 квітня 2020 385 0Читати досьє

На що звертає увагу директор господарства, обираючи дистриб’ютора насіння? Наскільки важливою є ціна за посівну одиницю? І що очікує ринок посівного матеріалу в Україні? Ці та інші хвилюючі моменти під час посівної Kurkul.com обговорив із директором СТОВ «Надія» Ігорем Романовим.

Довідка: СТОВ «Надія» знаходиться в с. Конятин Сосницького району Чернігівської області. Обробляє 685 га, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. В господарстві також займаються м’ясним скотарством. На сьогодні господарство має 445 голів ВРХ, займаються продажем биків на експорт.


Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, яким для вас видався аграрний 2019 рік?

Ігор Романов: Для СТОВ «Надія» минулий рік був складним. Врожай кукурудзи ми отримали найнижчий за всі роки. Основні причини — це відсутність дощів та стан ґрунтів. Там, де кукурудзу посіяли в чорнозем, врожай був середнім. Там, де в пісок — поганий. На нормальному полі, де смугами пройшов дощ, отримали по 9,5 т/га, тоді як на піску без вологи — 6,4 т/га.  Хоча ті ж умови, той же гібрид, ті ж засоби захисту, добрива, все одно така ось різниця. Мало того, що ми недобрали через посуху, але ще і ґрунт тут теж впливає, піски промиваються зовсім слабо.

Kurkul.com: Все більше фермерів підбирають гібриди під конкретний тип ґрунту. Ви не пробували так обрати кукурудзу?

Ігор Романов: Моя думка з цього приводу: якщо господарство з великою історією вирощування культур, то, можливо, вони праві. Тоді доцільно пробувати, яка продукція під яке поле підходить. У мене той випадок, коли ми 4-5 років обробляємо, я не можу без якихось демо-полів стверджувати, що цей гібрид кращий чи гірший.

Звичайно ж, мати можливість висівати демо-поля і стежити за цим усім, як роблять великі господарства, — це дуже добре. Але такі господарства, як ми, тобто середні, не можуть так експериментувати. Плюс щороку погодні умови різні, і сказати точно, як поведе себе той чи інший сорт, не можна.


Kurkul.com: Щороку ви працюєте з одним і тим же посівним матеріалом чи експериментуєте з брендами?

Ігор Романов: Я перепробував чимало гібридів. Наприклад, гібрид Феномен компанії Syngenta приносить стабільні врожаї за будь-яких умов. З продукцією «Лімагрейн Україна» працюю лише кілька років, але вже подобається висока врожайність ЛГ30315 (ФАО 280). Щодо «КВС-УКРАЇНА», то сіємо їхні сорти Богатир і Кавалер на силос. Окрім рослинництва, я ще займаюсь м’ясним скотарством. І на такому силосі худоба добре набирає масу.

Читати за темою: Сім кроків, як збільшити врожайність та прибутковість кукурудзи


Kurkul.com: Яку роль відіграє цінова політика при виборі насіння?

Ігор Романов: Ми вибираємо насіння з ціновою політикою в межах 100 доларів за посівну одиницю. Сорт Богатир досить дорогий, десь близько 150 доларів, я зараз цифри точно не пам'ятаю.

Головні критерії для мене — це наявність протруйника, рік випуску і країна-виробник насіння. Також не купуємо у першого-ліпшого дистриб'ютора. Краще обдзвонимо пів України, але знайдемо вигідні умови для придбання кращого посівного матеріалу.


Kurkul.com: З якими дистриб’юторами переважно співпрацюєте? 

Ігор Романов: Ми працюємо з «Бізон-Тех» та Pioneer. Є такі гібриди, які продає тільки Pioneer.


Kurkul.com: Як Ви, до речі, ставитесь до переходу компанії Pioneer на прямі продажі? Теоретично компанії-виробнику теж потрібно налагодити свою мережу консультантів, місця для зберігання, склади. Як думаєте, це вплине на ціну насіння?

Ігор Романов: Мої прогнози такі, що насіння взагалі буде дешевшати. Чому? По-перше, в Україні дуже багато заводів, дуже багато компаній. Ми знаємо, що українське насіння не можна продавати в Європі, бо не маємо їхніх сертифікатів. Відповідно, потужності з насіння у нас в країні дуже великі, а подіти вирощену продукцію нікуди. Така приблизно історія в Європі, Америці, Бразилії. На мою думку, на надлишок продукції накладається велика конкуренція. Тому все йде до того, аби насіння падало в ціні.


Kurkul.com: На жаль, м’ясне скотарство зараз — майже екзотика. Куди реалізуєте продукцію? Можливо, маєте свою переробку?

Ігор Романов: Реалізуємо лише на експорт, тут питання в ціні, в Україні це не вигідно. Щодо переробки, то поки не буде нормального попиту на внутрішньому ринку, стабільності, достойної ціни, про це годі й мріяти. Вкласти кошти, приміром, у сучасний забійний цех, а потім прогоріти на цій справі, ми не хочемо.

Однак, розвивати тваринництво будемо й надалі. Адже наш зембанк дозволяє розширювати стадо до 1000 голів. Цим і плануємо займатися.


Kurkul.com: Бажаємо успіху!

© Марина Солонар, Катерина Капустіна, Kurkul, 2020 р. 

Виконано за допомогою Disqus