Реклама
Іван Томич: Без малих фермерських господарств ми не ввійдемо в ЄС

Іван Томич: Без малих фермерських господарств ми не ввійдемо в ЄС

28 травня 2024 577 0

Іван Томич — один з перших провідників фермерського руху в незалежній Україні. Наразі, окрім того, що займається сільським господарством, він є почесним президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ).

В той час, коли в Україні за останні 3 роки змінилось вже 2 міністри агрополітики, а чутки про чергову ліквідацію міністерства набираюсь сили, ми вирішили поговорити  про бачення Івана Федоровича щодо подальшої роботи Мінагро та нагальних проблем агросектору, які потрібно вирішити.

«Кількість фермерів в Україні тільки зменшується»  

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про головні напрями роботи AФЗУ на цю мить.

Іван Томич: 36 років я працюю в напрямку формування фермерського устрою в Україні. І одна з цілей Асоціації фермерів та приватних землевласників України — це формування масового фермерського руху в Україні, як альтернативи розвитку колгоспно-радгоспної системи. Безумовно колгоспної системи давно немає, але ця місія протягом всіх років актуальна. І сьогодні керівник АФЗУ Віктор Гончаренко не відступив від цієї мети. Асоціація фермерів залишається єдиною громадською організацією, яка відстоює фермерський устрій України наскільки це вдається і в умовах війни продовжує цим займатись.

Kurkul.com: Що змінилось в роботі Асоціації після повномасштабного вторгнення?

Іван Томич: Сьогодні у фермерів збільшилась кількість викликів. Є загрози, як економічні, так і фізичні. Тому ці питання на порядку денному і закладаються в діяльність Асоціації і її обласних організацій. Звичайно, хотілося б якось вплинути та покращити становище фермерів з Донеччини, Херсонщини чи Луганщини, але силами громадської організації розв'язати ці питання неможливо.

Друга проблема, яка спровокована війною — це зменшення вартості зерна, а відповідно й прибутків господарств. І якщо більші господарства мають різні напрямки виробництва і фінансову подушку, то для невеликих фермерських сімейних господарств це смертельно. 

Ну і бачимо, що відбувається на польському кордоні. До речі, президент АФЗУ брав участь у переговорах з поляками влітку минулого року, коли розроблялась концепція зернових коридорів. На жаль, ця історія всі знають чим завершилась, але у портовому напрямку все ж ситуація склалася більш позитивно.

Kurkul.com: Паралельно ви не відступаєте від напряму роботи з питань захисту майна і землі фермерів?

Іван Томич: Є безумовно цілий ряд проблем не тільки на деокупованих землях, а, наприклад на Рівненщині, де у фермерів постійно відбирають землі.  Захистити законні права на землю стає майже неможливим і це ми говоримо про відносно безпечні регіони. А якщо говорити про Південь чи Схід, то там набагато складніша ситуація і вона іншого порядку й інших питань, тому це є досить важливим і актуальним на сьогодні.

Іван Томич, екс-президент Асоціації фермерів та землевласників України

12 грудня минулого року ми спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України провели міжнародний форум, де чітко та ясно окреслили всі питання і напрямки відповідно до чотирирічної концепції, яка оголошена ООН. І знову ж не хочеться критикувати, але хочеться реакції та співпраці зі сторони Міністерства агрополітики та й уряду загалом. Зараз вона близька до нуля.

Kurkul.com: Скажіть, будь ласка, чи змінилась кількість членів асоціації?

Іван Томич: Загалом кількість фермерських господарств, як юридичних осіб, в країні зменшилась. Оскільки ми маємо помилку в розрахунку держави. Наприклад, людей, які мають особисті селянські господарства, не вважають фермерами. Тому, якщо характеризувати виключно цю категорію господарств України, то за 10 років ми маємо приблизно трикратне зменшення. До того у регіонах, де ведуться бойові дії, більшість фермерів  припинили діяльність, а є такі, які переїхали, але ведуть її. 

Але навіть державі це дуже важко простежити. Ну і відповідно до такої тенденції  кількість членів АФЗУ зменшилась, а це був бойовий авангард який здатний себе захищати. Якщо 1,5 млн польських фермерів здатні відстояти свої права і не відступають, то в нас на превеликий жаль за коронавірусні й воєнні часи відбувся наступ на права фермерів. І як давно ви бачили виступи українських фермерів?

«Допомога держави фермерам — це крапля в морі»  

Kurkul.com: Дуже важко говорити про тих, хто залишається на окупованих територіях, але все ж чи є звʼязок з ними?

Іван Томич: Керівники локальних Асоціацій переважно виїхали. З контактами, ви розумієте, ситуація важка. Але все ж намагаємось якимось чином хоча б слідкувати. Є фермери з Херсонщини, зокрема Нової Каховки, за діяльністю яких я слідкую та з якими ми на звʼязку. Але там важка дуже ситуація і  велика частина фермерів не виходять на зв'язок. І тут немає жодних образ, оскільки треба розуміти обставини.

Читайе також: Сміливість бути фермером протягом понад 2 років повномасштабної війни

Щодо тих, хто евакуювався, то це, наприклад, керівник обласного обʼєднання фермерів Донецької обл. Олександр Зубенко. Ми з ним весь час на звʼязку, як і з очільником Херсонської асоціації Леонідом Кириченком. Але це не означає, що ці фермери можуть повноцінно працювати.

Kurkul.com: Які основні проблеми у фермерів, які евакуювались?

Іван Томич: Міністерство аграрної політики таким людям не надало достатньо допомоги. Уявімо фермера, який все життя працював на землі, втратив все майно й зараз живе в кращому випадку у гуртожитку. Як далі жити, працювати й що взагалі робити? 

Я думаю, що, якщо є бажання, можна знайти пару десятків гектар державних чи комунальних земель і допомогти людині повернутись до того, що вона робила все життя. Але нічого поки що не виходить. Тому ми намагаємось всі запити з цих областей акумулювати та перенаправляти до влади.

Kurkul.com: Однак партнери й влада пробують створити механізми додаткового фінансування і допомоги.

Іван Томич: Справді зараз відбуваються позитивні зміни, як от фінансування в ДАР, грантові можливості, але варто розуміти, що не всі фермери користуються ними. 

Так, я знаю про допомогу, коли на прифронтових територіях роздають насіння чи по 2 т добрив, але це крапля в морі. Також ситуація щодо підтримки в умовах війни склалась несправедливо стосовно невеликих фермерських господарств сімейного чи особистого типу.

Раніше ми в АФЗУ розробили концепцію розвитку фермерських господарств та їх кооперації. При уряді Гройсмана вона була затверджена і 2 роки працювала. Суть полягала в тому, що всім фермерам надавали допомогу близько €100/га та €150 на одну голову ВРХ. І вона справді працювала. Я знаю фермерів, які збільшували поголівʼя, купували техніку, покращували свої виробництва. Все це йшло в плюс державі, тому що кращі технології — більші врожаї. Але на превеликий жаль все фінансування зупинилось і тут навіть важко коментувати наскільки бездарно провалили цю справу. 

Ви знаєте, що на посівну фермери орієнтуються на кредити, які в нашій країні важко взяти. У грудні 2018 р. на форумі нам пообіцяли, що гроші надійдуть до 1 лютого, потім перенесли строк з 1 березня. Фермери надіялись, що навесні-влітку отримають ці кошти й розрахуються з кредитами, але 1 травня оголосили, що грошей на цю допомогу немає. І це найгірше, що можна було зробити. Оскільки краще не обіцяти, бо фермери надіялись, а їх просто обманули.

Про кандидатів на місце Міністра агрополітики та продовольства

Kurkul.com: Менш ніж місяць тому точились суперечки про те, щоб знову об'єднати Міністерство аграрної політики та Мінекономіки. Яка ваша думка з цього приводу? 

Іван Томич: Об'єднання міністерств — це дурниця із дурниць, яка не входить в логіку здорового глузду. Попри всю критику Мінагро, не можна відрубувати голову, якщо вона болить. Тому профільне міністерство в аграрній країні потрібне обовʼязково. Воно повинно бути фаховим, із функціями, які направлені на добробут фермерів і насамперед захищають сільську місцевість. 

Але такої мети можна досягти тільки тоді, коли буде політична воля. Зараз у нас війна і зрозуміло пріоритети  на збереження країни. Але надалі треба докорінно міняти політику. 

В майбутньому нам потрібно інтегрувати агросектор в єдину європейську спільноту, де 17 га — середній розмір господарства, а у Польщі — взагалі 9 га. При цьому у нас — 10 тис. га. Просто з такої кількістю землі в одних руках нас ніхто не пустить, тому треба справедливе відношення до невеликих фермерських господарств. 

Kurkul.com: Точились суперечки й про те, хто очолить Мінагро. Наразі виконувачем обовʼязків став Тарас Висоцький. А на вашу думку, хто повинен очолити Міністерство?

Іван Томич: На це питання однозначно мають відповісти в фракції «Слуга народу», оскільки міністр повинен працювати синхронно з урядом. Якщо людина буде з іншої команди, то синергії не буде. Дуже хотілось би, щоб при виборі міністра були враховані всі помилки попередніх. 

Щодо Висоцького, то я знаю його дуже давно і наразі більш підготовленої та фахової людини, ніж Тарас немає. Чи буде він у парламенті й в парламентській більшості — я не знаю.

Kurkul.com: В кулуарах ВРУ точилися суперечки й про інших кандидатів, як от Іван Слободяник зі «Всеукраїнської асоціації громад». Своєю чергою АФЗУ могла б запропонувати й свого кандидата, як от Віктор Шеремета, який багато років є фактично радником Мінагро і бере участь у закордонних представництвах.

Іван Томич: Івана Слободяника, я знаю дуже давно, ставлюсь до нього позитивно. Але тут знову ж ключове питання довіри «Слуг народу». Від цього буде багато залежати. 

Щодо Віктора Шеремети, то кращої кандидатури немає. Він реально та людина, яка, по-перше, знаходиться в прямому контакті з фермерами. По-друге, він як фермер знає всі проблеми сектору, при цьому з його невеликим земельним банком знає, як розумно і ефективно управляти землею. До того ж має досвід комунікації з владою, був заступником міністра і є депутатом обласної ради від партії «Слуга народу». 

Kurkul.com: А які питання має насамперед відстоювати новий міністр? 

Іван Томич: Зараз першочергово всі сили кинуті на війну і тут немає жодних нарікань. Але надалі, виходячи з ситуації, яка у нас склалась з землею та людським ресурсом в сільській місцевості треба буде запроваджувати сильну політику. Минулої осені АФЗУ спільно з ННЦ Інститут аграрної економіки розсилали анкетування. І я навіть особисто їздив по деяких селах Заходу України та разом з головами громад проводив опитування сільських жителів «Чи готові ви стати фермерами, якщо вам нададуть безвідсоткові кредити?». І ми не знайшли жодного охочого.

В селах практично немає молодих людей, оскільки вони або на фронті, або виїхали за кордон. Ми бачимо критичну ситуацію з людським капіталом. І якщо у нас не буде акценту до збереження села, то в нас просто буде територія без людей. Тут політика повинна бути спрямована на те, щоб повернути людей з-за кордону та заохотити їх переїжджати жити в село. А кращого шляху, ніж стимулювати розвиток сімейних фермерських господарств немає. І на цій основі безумовно має базуватись подальша політика Мінагро.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову.

© Юлія Маковей, Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2024 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама