Реклама
Антикризова економія: Кукурудза на ноутілі — особливості профілактичних обробок

Антикризова економія: Кукурудза на ноутілі — особливості профілактичних обробок

10 червня 2024 362 0

Не кожне господарство України може похизуватись агрономом у штаті. На профільного фахівця у невеликих господарств бракує коштів, та й більшим аграріям знайти гарного спеціаліста сьогодні є проблемою. Фермери здебільшого опираються на власні знання і досвід. Але сьогодні, в умовах балансування на межі збитковості, можливості робити помилки й заробляти на них досвід немає. Ціною помилки може стати банкрутство господарства. 

Тому Kurkul.com разом з компанією LNZ Group запускає проєкт «Антикризова економія», де фахівець компанії протягом сезону буде супроводжувати фермерське господарство, щоб підібрати економічно вигідну схему захисту і при цьому не втратити врожайність. Економічні результати експерименту ми зможемо дізнатись в кінці сезону, а сьогодні познайомимось з господарством на Полтавщині та вперше здійснимо виїзд на їхні поля.


ФГ «Надія»: відмовились від оранки, коли це ще не було мейнстримом

ФГ «Надія» було засноване у 1992 р. Сьогодні земельний банк господарства складає 600 га, на яких вирощують кукурудзу, соняшник, сою та озиму пшеницю. Сівозміна господарства передбачає ротацію озимих та ярих культур. Попри зміни в аграрному секторі під час війни, в ФГ «Надія» продовжують вирощувати ті самі культури. Наразі площа під соєю становить 50 га, кукурудзою – 250 га, соняшником – 200 га, а решта відведена під озиму пшеницю. 

Власник господарства Олександр Петренко показує свої поля, які на фоні сусідських виглядають незвично. Річ у тім, що ще у 2010 р. фермер відмовився від класичної оранки та використовує технологію no-till.

Соняшник посаджений по технології no-till

«Насправді в Полтавській обл. не так багато «ноутіллерів». Вперше я познайомився з цією технологією у 2008 р. тоді й купив спеціальну сівалку John Deere, але не наважився ще на no-till. У 2010 р. все-таки повністю відмовився від оранки. Це технологія, яка дозволяє менше трудитись, але більше отримувати. Не треба ні орати, ні культивувати. До того ж зараз Полтавщина через посуху в зоні ризикового землеробства. Завдяки тому, що ми не оремо, структура ґрунту покращується, а мульча дозволяє зберігати вологу», — пояснює фермер.

Читайте також: Іван Томич: Без малих фермерських господарств ми не ввійдемо в ЄС

Він розповідає, що, наприклад 2 роки тому в регіоні була сильна посуха, кукурудза вся згоріла, а соняшник збирали з врожайністю 1 т/га. В той час в нього на полях врожайність не зменшилась. В середньому в ФГ «Надія» збирають  кукурудзу з врожайністю 7-8 т/га, соняшник – 3 т/га, озиму пшеницю – 6 т/га, сою – 2,5-3 т/га.

Фермер Олександр Петренко в посівах кукурудзи

Щодо особливостей технології, то посівна кампанія розпочинається пізніше. Якщо цьогоріч фермери активно сіяли наприкінці березня — на початку травня, то в ФГ «Надія» весняна посівна стартувала на початку травня з кукурудзи, за нею сіяли соняшник, а потім планують сою. 

«Ми не боремось за вологу, як це роблять інші господарства. У нас ґрунт вологий завдяки мульчі, тому чекаємо, щоб земля добре прогрілась», — додав Олександр Петренко.

Посівна кукурудзи та соняшнику 2024

Цього року попередником під кукурудзу на полях ФГ «Надія» виступала озима пшениця. На врожайність кукурудзи в господарстві не закладають конкретних цифр, оскільки це залежить від погодних умов. До того ж для no-till ключові не показники врожайності, а економіка поля.

Посів кукурудзи по no-till

Сіють гібриди з різним ФАО від 260 до 390. Високі значення ФАО забезпечують кращу стійкість рослин до зимових умов. 

«Вже 3 сезони наша кукурудза зимує в полі. Восени ціна на зерно дуже низька, а ціни на сушку навпаки високі. Восени кукурудза була з вологістю 22-24%, сушка коштувала 150 грн т/% і виходило, що 1500 грн/т треба було заплатити лише за сушку. А весною збираєш — вона суха вже. Волога в базі 13-14 %, ціна на зерно вища і не потрібно за зберігання платити. Тому останні сезони збираємо кукурудзу навесні», —  поділився фермер.

Читайте також: Дисковий чи пружинний — який культиватор кращий для вашого господарства?

Під кукурудзу цьогоріч фермер вносив діамофос у кількості 150 кг/га з формулою 10:20:20. Після посіву вніс ґрунтовий гербіцид.

«Соняшник сіємо насіння з якісним фунгіцидним протруйником», — додав керівник господарства.

Мульча в міжрядді соняшнику

Посівну соняшника цьогоріч розпочали в 10-тих числах травня. Попередники — озима пшениця та кукурудза. При нормі висіву 55 тис. нас./га фермер вніс 150 кг діамофосу.

«Зараз всі економлять і я не виключення. По соняшнику запланував ґрунтові гербіциди та фунгіциди. Але загалом буду моніторити і якщо потрібно буде, то оброблятиму. Фактично на розвиток хвороб найбільше вплине погода: якщо буде жарке літо, то хвороб менше, якщо вологе — більше», — підсумував фермер. 

Поради щодо фунгіцидного захисту в сезоні 2024

До нашої розмови з Олександром Петренком долучився менеджер  з розвитку технологій в східному регіоні компанії LNZ Group Віталій Брашован. Саме він буде експертом на полях ФГ «Надія» та даватиме рекомендації щодо економічно вигідного та ефективного захисту посівів. І перше питання, яке виникло у нас — це хворобне навантаження за умов, коли пізніші строки висіву. 

«Для ноутільщиків властиво починати посівну кампанію пізніше. При технології мінімального обробітку вся земля вкрита рослинними рештками — мульчею, яка тримає вологу і не дає їй випаровуватися. Але з мульчею ґрунт прогрівається трохи довше, тому фермери вичікують оптимальної температури 8-10°С на глибині посіву. Також не варто забувати, що мульча може стати епіцентром всіх збудників хвороб», — зазначає представник компанії LNZ.  

Менеджер  з розвитку технологій в східному регіоні компанії LNZ Group Віталій Брашован

Він пояснює, що під рослинними рештками на полі можуть залишатись бактерії фузаріозу чи сажкових хвороб. При класичній технології патогени приорються і мікроорганізми в ґрунті їх знищують. При no-till ці хвороби залишаються на поверхні, тому представник компанії рекомендує все ж проводити якісний фунгіцидний захист.

«Зараз всі аграрії одним із провідних пунктів в стратегії захисту посівів ставлять раціональне використання коштів. Але все ж, якби кошти не економились, перший обробіток фунгіцидом потрібно проводити обов'язково. Щодо другого фунгіцидного внесення, то я розумію стратегію Олександра Миколайовича і так чинить переважна більшість наших аграріїв. В більших підприємствах, де йдуть строго по техкарті, планують другий обробіток і не дивляться взагалі ні на що, менші — економлять і вносять опційно», — розповідає Віталій Брашован.

Читайте також: Пшениця: приморозки та ранні жнива — яких цін та урожаю слід очікувати

Найголовніша рекомендація експерта — уважно слідкувати за ситуацією на полях, особливо тоді, коли буде закінчуватися період захисту тих діючих речовин, які внесли.

«Як правило строк дії ґрунтового фунгіциду від 14 до максимум 40 днів. Це те, що стандартно декларують виробники фунгіцидів. Далі обов'язково проводити моніторинги на полях для того, щоб визначити момент для внесення фунгіциду повторно і якщо такий момент не настане, то прийняти відповідне рішення», — зазначив експерт.

Обробка посівів

На його думку, наразі Олександру Миколайовичу потрібно раз на кілька днів оглядати поля з соняшником. Оскільки вікно захисту вже пройшло, зараз в регіоні проходять дощі і з'являються оптимальні умови для розвитку патогенів та шкідників. Останні прокушують покриви рослин і відповідно «відкривають вікно» для того, щоб туди зайшов патоген. Також сприятливою умовою для хвороб можуть бути заморозки чи град, коли побиті листки стануть відкритими воротами для збудника хвороб.

«Мій зембанк дозволяє мені робити огляд полів раз в 2-3 дні. До того ж я сіяв пізніше, зараз кукурудза має тільки 3-4 листочки, тому не важко простежити за нею і, якщо буде потреба, обробити», — каже  Олександр Петренко.

Сходи кукурудзи ФГ Надія

«Щоб виявити хворобу на початковому етапі, потрібно мати глибокі знання. В керівника ФГ «Надія» вони є, тому що в нього за плечима довгий досвід роботи. І тому, якщо він виявить хвороби на ранніх етапах, то зможе  провести профілактичне друге внесення дешевшими продуктами, як от триазолом, який недорогий, але добре робить свою роботу. Бо на пізніших етапах, варто вибирати продукти не тільки з профілактичною, а ще й лікувальною дією, щоб локалізувати проблему», — зазначив представник LNZ.

Також він додав, що в лінійці компанії LNZ серед профілактичних продуктів для захисту соняшнику, кукурудзи, сої можна використовувати фунгіцид Спліт (дифеноконазол, 250 г/л), Старк (азоксистробін, 250 г/л) чи двокомпонентний Спліт Дуо (дифеноконазол, 125 г/л, азоксистробін 125 г/л)

«Для профілактики ми можемо обійтися одним продуктом. А от, коли хвороба поширилась, то тоді треба вже двокомпонентні суміші. Тож наразі тільки правильний моніторинг дозволить раціонально використовувати кошти на фунгіцид», —  підсумував Віталій Брашован.


Далі ми зустрінемось з Олександром Петренком та Віталієм Брашованом через тиждень на посіви сої. Остання культура дуже примхлива до бурʼянів. Тому цікаво, які погляди фермера та експерта будуть на гербіцидний захист посівів сої. А також поговоримо про захист від бурʼянів кукурудзи та соняшнику.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р. 

 

Виконано за допомогою Disqus