У 2012 році Юрій Титечко отримав 60 га виснажених ґрунтів і так почалась його історія в агро. Сьогодні у його земельному банку понад 3500 га, експортні контракти на ріпак та сою, а власне свинарство перетворює пшеницю на м'ясо. В рамках АгроЕкспедиції 2025 разом з партнерами Credit Agricole Bank та «КВС-УКРАЇНА» ми відвідали поля СВК «Горинь» на Рівненщині.

Юрій розповів, чому відмовився від гарбузів на користь традиційних культур, як європейський досвід навчив його не чекати на хороші ціни, а будувати прибутковість, і чому митниця блокує вже оплачені вагони з ріпаком.

Як ветеринар побудував господарство на 3500 га

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, як ви прийшли до сільського господарства?

Юрій Титечко: Я за освітою лікар ветеринарної медицини. Навчався в Житомирському сільськогосподарському інституті, а у 1998 р. поїхав по обміну студентів в Німеччину. Навчався там, далі у 2000 році повернувся і завершив навчання в Україні. Спочатку працював за спеціальністю, потім займався науковою роботою? вивчав інфекційні хвороби тварин. Далі життя повернулося так, що надавав консультації стосовно годівлі та хвороб в напрямку свинарства, працював технічним директором в Agravis Raiffeisen AG. Але, якось мене тягнуло до землі. Тому у 2010 році заснував перше господарство. Починав з невеликої площі —  60 га.

Пам'ятаю, що отримали просто вбиті ґрунти. До нас їх обробляли неякісно, без жодної адекватної технології. Тому перші роки була боротьба не стільки за врожайність, скільки робота з технологією, щоб прибрати бур'яни, виробити землю.

Kurkul.com: Які культури ви вирощували на початку? Чи були якісь експерименти?

Юрій Титечко: Ми пробували різні сівозміни. Коли взяли господарство, то були великі борги попередників, треба було їх віддавати. Вони вирощували штирійський голозерний гарбуз. Він дуже гарно калькулюється на папері й за нього платять живі гроші. Але по факту з цією культурою дуже багато роботи, потрібен міжрядний обробіток і вміння його вирощувати. Тому ми відмовилися від гарбузів і почали сіяти традиційні культури.

До речі, вирощували озимий ячмінь, але перейшли на ярий. Одного разу, не вистачало техніки, пропустили час посіву озимого, тому навесні посіяли ярий ячмінь. Нам дуже сподобалось і з того часу від нього не відмовляємося. Під боком знаходиться один з виробників солоду в Україні, туди й продаємо. Крім того, навчилися добре його вирощувати — і по якості, і по обсягах.

Сіяли горох, працювали достатньо успішно, поки Індія не ввела обмежувальні мита. Ціна опустилася і від гороху відмовилися.

Kurkul.com: Яка зараз структура ваших підприємств?

Юрій Титечко: Зараз у нас є підприємства: ТОВ «ЮТ-Агро Зерно», ТОВ «СВК Горинь», ФГ «Даринка», ТОВ «Агат». Всі господарства знаходяться поряд, тобто це один масив для обробітку. ТОВ «СВК Горинь», де ми знаходимось, засноване у  2015 році.  Зараз загалом обробляємо понад 3500 га. Землі здебільшого в оренді, але потроху викуповуємо. Продаж іде повільно. 

Kurkul.com: Яку орендну плату ви встановили?

Юрій Титечко: Ми задаємо тональність по орендній платі. Зараз платимо 16,5 тис. грн на пай. Якщо середньозважений пай у нас — 1,78 га, то ціна близько 9 тис. грн/га. Річ не у тім, мало це чи багато. У нас зона достатнього зволоження і ми можемо стабільніше отримувати дохід. Люди це розуміють. Тому дивлячись на показники врожайності, можемо піднімати виплати. Наприклад, якщо отримуємо майже 5 т/га ріпаку, то платимо більше. Це все про здорові людські стосунки з громадою. Адже від стосунків з пайовиками залежить наш зембанк.

Kurkul.com: Які основні культури ви вирощуєте зараз?

Юрій Титечко: Зараз основні культури: пшениця, ячмінь пивоварний, кукурудза, соя і ріпак. Ми навчилися добре вирощувати ріпак, завжди маємо високі результати. Ріпак дуже добре лягає в сівозміну. Хто б і що не розказував про монокультури, але сівозміна відіграє дуже важливу роль. Вона дає продуктивність ґрунту і полегшує роботу.

Прибутковість за будь-яку ціну та заблоковані вагони на кордоні

Kurkul.com: Як ви ставитеся до ринкових цін на агропродукцію в цьому сезоні?

Юрій Титечко: На ціни ми впливати не можемо, бо все прив'язано до світового ринку. Зараз навіть невеликі ферми знають, що таке Чиказька фондова біржа і Euronext. Світова ціна, мінус логістика — є наша ціна. Працюючи й навчаючись в Європі, я зрозумів одне: ми не можемо впливати на ціну, яка буде на ринку. Ми маємо працювати таким чином, щоб була прибутковість. Якщо ціна висока, то хороша прибутковість. А якщо ціна гірша — то просто прибутковість, але вона повинна бути.

Kurkul.com: Яка рентабельність у вас цього року?

Юрій Титечко: Ми отримали прибуток, продали ріпак по хорошій ціні, завдяки експортному контракту. Зараз продаємо тільки ріпак і сою. Ми сіємо традиційну сою, не працюємо з ГМО. Раніше відправляли в Естонію, Норвегію, де її використовували в рибній промисловості. Але тепер халепа з експортом.

Kurkul.com: Маєте на увазі соєво-ріпакові правки?

Юрій Титечко: Якщо хочете мою думку — це рішення політичне, яким не можна закрити економічне питання. Я розумію стратегію — змінити посівні площі на користь соняшника. Основні регіони соняшника в Україні — південно-східні, де йдуть бойові дії, частина постраждала від посухи. Відтак немає завантаження заводів. Але вони б більше виграли, якби працювали з ціною, а не обмеженнями.

У нас  був укладений контракт ще в серпні по ріпаку. Отримали передоплату. Покупець попросив відправку на початку вересня. Завантажили першу партію вагонів, відправили — все пройшло добре. А друга партія —  вагони завантажені, але митниця не оформляє.  Ми хотіли дати додаткові документи, уточнення, листи. Брокер сказав навіть не подавати, бо буде тільки гірше.  

«Мріємо про техпарк виключно з John Deere» 

Kurkul.com: Яку техніку використовуєте на своїх господарствах? 

Юрій Титечко: Кожен рік розширюємо техпарк. Основну ставку робимо на ґрунтообробну, посівну і тягову техніку. Комбайни завжди наймаємо додатково, тому що маємо їх невелику кількість. 

Починали з тракторів та компабайну New Holland та а Case, але поступово переходимо на John Deere. Купили 2 трактори по 370 і 410 кінських сил та 2 комбайни. Мріємо перейти на всю техніку від John Deere. Адже за ціною, якістю і тяговим зусиллям вона відповідає нашим очікуванням. Ми мусимо вкладатися в потужну техніку, адже тоді агрооперації  здійснюємо за один прохід.

Kurkul.com: Як організоване сервісне обслуговування?

Юрій Титечко: Майже всю техніку обслуговує компанія Агросем, а New Holland —  Астерра. До того ж у нас дуже кваліфікований інженер, тому навіть коли щось трапляється, то вирішується дуже швидко. В полі по 3 дні не стоїмо. 

Kurkul.com: Як ви фінансуєте придбання техніки?

Юрій Титечко: Техніка зараз дуже дорога. В середньому базова модель коштує 1000 євро за одну кінську силу, тобто один трактор — від 400 до 500 тис. євро. З компанії вимити такі великі кошти за один раз —  достатньо складно. Тому залучаємо кредитування і розбиваємо виплати на декілька років. Дивимося, які кращі умови пропонують і партнери, і банки, і постачальники. 

Kurkul.com: З якими банками ви співпрацюєте?

Юрій Титечко: Зараз подобається працювати по програмі «Доступні кредити 5-7-9%» з Креді Агріколь Банк. Придбали нову техніку якраз в межах цієї програми. Техніка дає можливість зробити технологію кращою, якіснішою та швидшою. Тому ми інвестуємо. Придбали дві нові сівалки Lemken у компанії А-Терра, замінили свій старий Lemken Soliter на новішу модель.Нові сівалки  витримують норму та глибину, а тому використання двох сівалок одночасно суттєво скорочує час посіву й дозволяє вкладатися в агрономічні терміни. 

Завдяки свинарству можна заробити на пшениці

Kurkul.com: Розкажіть про ваше свинарство.

Юрій Титечко: У господарстві «СВК Горинь» є тваринництво — свинарство. В 2024 році відкрили новий свинокомплекс на 1200 свиноматок. Купляли племінне чистопорідне поголів'я в Данії —  Велика біла йоркшир, данський ландрас та дюрок. Можемо продукувати всі три породи і робити гібридизацію F1. Гібридизація дозволяє отримати ефект гетерозису —  міжпородне схрещування піднімає продуктивність, стійкість до хвороб на 25% краща, порівняно з чистою породою. Ну і свинина з них смачна.

Kurkul.com: В цьому ракурсі, чи не плануєте переробку м'яса?

Юрій Титечко: Про переробку м'яса поки не думали. Єдине, ми дуже добре розуміємося в кормовиробництві. Хочемо збільшити площі під культурами, які дають вал. Це пшениця, тритикале, кукурудза.

Kurkul.com: Відтак, продовжуючи тему переробки, ви її розглядаєте в напрямку кормовиробництва.

Юрій Титечко: Так, у нас є свій комбікормовий завод. Можемо виготовляти 10 т гранульованого корму на годину. Завод побудований компанією Testmer. Готуємо дуже якісні продукти, як складні, так і простіші. Є лінійка для маленьких поросят і для великих свиней. Спеціалізуємося в основному на свинарстві. У нас є компетенція в цьому напрямку.

Але, якщо говорити про переробку, то можна сказати, що саме свинарство, це переробка зернових, які ми вирощуємо. Пшеницю калькулюємо по ринковій ціні та переробляємо через свинарство. Свинина влітку була аномально дорога. Тому в перерахунку через тваринництво на пшениці заробили дуже добре.

Далі разом з Юрієм Титечком та агрономом господарства їдемо на поля, щоб глянути, як себе почувають озимі культури та поговорити про технології господарства. Тому ще більше про секрети отримання рекордних врожаїв читайте згодом в Блозі з АгроЕкспедиції-Захід.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.