Ірина Кухтіна: Нам потрібні активні садівники, готові до змін

440
0
Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України» та голова союзу «Інноваційне фермерство і кооперація» 
Kurkul.com
Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України» та голова союзу «Інноваційне фермерство і кооперація» Kurkul.com

Новостворена Асоціація «Ягідництво України» почала активну роботу над формуванням власної стратегії і вже провела перші відкриті збори у Києві. Завдання Асоціації — зміни до законодавства, оформлення державних дотацій та аграрних розписок — торкалися різних тем. У живому діалозі з виробниками та переробниками продукції майбутню модель роботи шукали представники міністерства, податківці, банкіри та самі садівники.

Читати по темі: Виробники ягід об'єдналися в нову галузеву асоціацію

Ми побували на засіданні та поговорили із президентом Асоціації «Ягідництво України», головою союзу «Інноваційне фермерство і кооперація» Іриною Кухтіною, яка розповіла, чому виникла потреба в об’єднанні та яким шляхом крокуватимуть садівники далі.

Kurkul.com: Сьогодні у вашій програмі є офіційне прийняття нових членів до Асоціації. Але вже є певний «кістяк»?

Ірина Кухтіна: Так, офіційне прийняття — це, по-суті, формальність. Асоціація нова, але сьогодні тут присутні не дуже багато компаній. Є великі підприємства «Аграна Фрут», «T.B. Fruit», «Хайберрі», ДП «ДІНТЕР УКРАЇНА СКАЛА». Фактично, це не буде щось гучне. Головна ідея цього заходу — не прийняти зараз всіх. Половина зали прийшла зрозуміти, що це таке. Асоціацій багато, всі розуміють свою роль по-різному.

Kurkul.com: Як Ви розумієте Вашу роль?

Ірина Кухтіна: Моя задача сьогодні, по-перше, показати, що асоціації можуть працювати. Пояснити, як це робиться, показати професійний рівень. Ми знаємо ринок, ми вміємо працювати із законодавством, податками. Люди повинні вирішити, вони з нами чи ні, чи вони ще подумають. Це ж добровільна справа. Більш того, мені потрібні саме ті люди, які будуть активними. Тому що чим більше інтелекту вкладемо в цю справу, тим кращий продукт отримаємо на виході.

Kurkul.com: Чи зможуть фермери приєднатися до Асоціації?

Ірина Кухтіна: В Асоціацію об’єднуються лише юридичні особи. А більшість малих фермерів є фізособами. Але вони можуть входити в асоціацію через кооперативи або через громадські спілки.

Kurkul.com: Чи будуть у членів Асоціації якісь обов’язки?

Ірина Кухтіна: Тут не стільки обов’язки, як бажання людей щось змінювати. По-перше, будуть різні проекти, до роботи над якими ми будемо запрошувати різних людей. Наприклад, в проектах по агрохімії зацікавлені в першу чергу виробники, але і переробники також, тому що їм потрібно відстежувати якість продукції виробника. Проекти по дикорослих будуть більше стосуватися підприємств, які спеціалізуються на дикорослих ягодах і, звісно, працювати в цьому напрямку будемо більше з ними. Робота по промоції споживання ягід і фруктів буде загальною. Тобто, в залежності від того, який буде проект, ми залучатимемо різний склад робочої групи. Головне — зворотній зв’язок.

Kurkul.com: Для садівників зараз в пріоритеті експорт чи братимете орієнтир на внутрішній ринок?

Ірина Кухтіна: Експорт є дуже хорошою можливістю для заробітку. Там ціни значно вищі, але є питання власних можливостей. Якщо ти спроможний виконати умови того ринку — тоді добре. Але там досить висока ціна входу. Тобто дрібним виробникам зараз краще орієнтуватися на внутрішній ринок. Більш крупним виробникам, які мають 50-300 га, є сенс подумати про експорт.

Дрібні виробники мріють про експорт, але вони не в змозі виконати умови, і навіть якщо вийдуть через посередників, то матимуть найнижчу специфікацію. Тому малим фермерам вигідніше «піднапрягтися» і отримати таку ж ціну на внутрішньому ринку. На високі маржинальні сегменти вони не зможуть вийти з об’єктивних причин.

Kurkul.com: Які країни для українських виробників сьогодні в пріоритеті по експорту?

Ірина Кухтіна: Це в залежності від того, про що ми говоримо. Якщо про лохину — це, звісно, свіжий ринок Європи, якщо про черешню — Європа, Китай. Але для всіх наших заморожених ягід можуть бути відкритими ринки Європи та Азії. Більше ми можемо експортувати туди, де вже є культура споживання і особливо якщо ми веземо якусь екзотичну для них продукцію. Тобто Арабські Емірати, для дикорослої ягоди — Китай, Японія. До речі, Японія — це дуже класний ринок, дуже високомаржинальний по якості, але є підприємства, які вже «грають» там. Австралія – також дуже цікавий ринок. Західна півкуля більше замкнена на себе, тобто вони здебільшого споживають те, що самі виробляють. Там можна пропонувати різні джеми, продукти вже кінцевого споживання.

Kurkul.com: А як щодо полуниці, ожини, жимолості?

Ірина Кухтіна: Полуниця — це масмаркет. Вона продається завжди в будь-яких об’ємах. На неї стабільно зростає попит, але її і вирощується дуже багато, і дуже багато країн, які її виробляють. Тому, з одного боку, якщо ти вирощуєш полуницю, ти її завжди продаси. З жимолостю може бути така ситуація, що ти її посадив і не знаєш, кому продавати. У нас немає культури споживання жимолості всередині країни. Продавати за межі країни — є певні умови, продавати на переробку — кому продавати, хто переробляє жимолость? Питання. Ожина — дуже цікава культура. Тільки дві країни світу лідирують по ній: Сербія і Чилі. Тобто на неї є попит, але треба розуміти, які сорти вирощувати, треба бути ефективним, тому що це ринок переробки, і треба мати досить великі площі, а ожина складна в вирощуванні. Якщо говорити про свіжий ринок, у нас на ожину, як на свіжу ягоду, також немає культури споживання на внутрішньому ринку. Я думаю, що це пов’язано з тим, що в Україні все-таки продається більше дикої ожини. Є садівники, які вирощують її, але сорти не ті. Насправді ж існують різні смачнющі сорти, солодкі, нетерпкі, але в нас їх нема.

Kurkul.com: Ручний збір ягід в Україні — це проблема?

Ірина Кухтіна: В Україні є декілька підприємств, які використовують механізований збір, мають спеціальну техніку. Здебільшого це виробники смородини. Але, оскільки в нас більшість ринку — це домогосподарства, просте населення, то переважає ручний збір. Знаєте, як кажуть: «Це не є вашою проблемою, це є вашими умовами життя». От це умови життя.

Kurkul.com: Наскільки реально вивести людей з «тіні»?

Ірина Кухтіна: Якщо є цілеспрямована політика на державному рівні, то можна. Ну, чому в Європі нема їх в тіні, а в нас є? Якщо працювати, то ми зможемо це зробити. Це буде дуже боляче, з демонстраціями, мітингами, з розриванням сорочки на грудях, але це можна зробити.

Kurkul.com: Ви готові до таких демонстрацій?

Ірина Кухтіна: Ви знаєте, все треба робити поступово і з головою. Якщо можна уникнути мітингу, то навіщо його провокувати? І в нас дуже часто буває як? Ми рубильник увімкнули: «Із завтрашнього дня не можна!». Але ж це так не працює. По-перше, треба розуміти, з якого моменту вимкнути, чи будемо ми готові. Зараз увімкнули рубильник і малину ту покосили. Що будуть переробляти підприємства? Треба будувати багаторічний план для того, щоб до цього дійти, і розуміти, як стимулювати. По-перше, це один податок на землю. Якщо в тебе є земля — або працюй на ній, або здай її в оренду.

Kurkul.com: Чи реально дочекатися законодавчих змін у галузі ягідництва? Це ж тривалий процес.

Ірина Кухтіна: Знаєте, один мій знайомий лікар казав: «Скільки років вже це терміново?». Так і тут, ми скільки років працюємо? Один додатковий рік до цих десяти не змінить загальну ситуацію, але вирішить її в принципі.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Вікторія Сумченко, Kurkul.com, 2017 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми