У рамках АгроЕкспедиції Соняшник 2017 наша команда агроревізорів побувала в Київській області на полях підприємства «Агропроммаш».

Директор компанії Євгеній Заквацький розповів про те, як чоловік, далекий від сільського господарства, який працював у галузі металургії, заснував успішне підприємство.

А також про проблеми невеликих підприємств, погляд на скасування мораторію і про те, чому він не хоче міняти агробізнес на що-небудь інше.

Kurkul.com: Розкажіть про ваше підприємство, коли воно було засноване?

Євгеній Заквацький: Підприємство «Агропроммаш» заснували 6,5 років тому. Я і є засновником. Є інвестор, власник, який повірив у нашу ідею. В принципі, для мене основною метою було показати, що аграрна галузь України — першочергова. Думаю, у нас вийшло.

Земельний банк нашого господарства 5,5 тис. га. Вирощуємо соняшник — 1,5 тис. га, кукурудзу — 400 га, був льон, але ціна на нього впала, є картопля — 75 га, соя — 500 га, жито — 600 га, озима пшениця — 800 га. У нас були серйозні амбіції по картоплі. Хотіли її вирощувати в індустріальних масштабах, оскільки це типова культура для цієї місцевості. Багато хто асоціював наше підприємство, мовляв ось нарешті прийшли ті, хто відновить вирощування картоплі. Але, на жаль, так склалися умови ринку і до того ж ще і державне мито в розмірі 10%, що ми не витримали цієї конкуренції. Але я хотів би займатися цією культурою. У нас, до речі, є картопляний склад на 800 т зберігання.

В основному у нас зараз соняшник, який теж типовий для нашого регіону, і це культура, яка приносить прибуток. А ось кукурудзу ми поки що вивчаємо. Тому, що тут важко отримати такий урожай як, наприклад, у Вінницькій або Черкаської області. Я не збирався рекламувати компанію Limagrain, але скажу, що все-таки їх гібриди одні з кращих, які показують хороші результати в даному регіоні. Тому ми збираємося повністю перейти на їх насіння і подивимося на результат.

Kurkul.com: Як змінилася структура за останні роки? Як змінювалися площі під культури?

Євгеній Заквацький: Починали десь з 80% кукурудзи, а продовжуємо — 30%. Дуже зменшили посіви, а соняшник, навпаки, збільшили. Хоча продовжувати довго так не зможемо. Повинна бути правильна сівозміна. Збільшили ранню озиму групу — посіви пшениці і жита. До речі, 99% посівів жита — це німецькі гібриди КВС. Як і льон, ця культура невибаглива до грунту.

Але урожай жита цього року не показовий — 3,5 т/га. Вся справа в тому, що в період, коли наливалося зерно, у нас була посуха. Хоча в порівнянні з Дніпропетровщиною, Херсонщиною, у нас хоч трохи було дощів, а там взагалі без опадів. Зазвичай ми збирали 4,5-5 т/га по житу.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Київська область: Земля Переяславщини і Агропроммаш

Kurkul.com: Ви практикуєте страхування посівів?

Євгеній Заквацький: Якщо я не помиляюся, то два роки тому ми страхували або, краще сказати, підписували, але не скористалися, тому що там є ряд нюансів. Я, чесно кажучи, не займався цим питанням серйозно, щоб отримати відшкодування. Можливо, це було моєю помилкою.

У нас був страховий випадок, але від нас потрібні були послідовні дії: вчасно здані документи тощо (Акти, протоколи АПК). Все це повинно було мати підтвердження. Через півроку можна отримати компенсацію. Для того, щоб її отримати потрібно пройти ряд процедур. Ми цього не зробили і нічого не отримали.

А взагалі, я вважаю, що це потрібна річ і не тільки по ріпаку. Якщо ми хочемо в ЄС, то страховка повинна бути на всі культури. Я часто їжджу за кордон і знаю, що там майже всі культури страхують. Це нормальне явище. Для аграрія, який залежить не тільки від себе, але і від погодних умов, це дуже важливо.

Kurkul.com: Ви працюєте з «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» по страхуванню?

Євгеній Заквацький: Зараз, так. З банками ми працюємо не перший рік. У нинішньому році з «Креді Агріколь Банк» проходили серйозну перевірку, але пройшли. Я говорив, якщо довго проходимо, значить будемо і співпрацювати довго. Я повторюся, що у нас є цілі на майбутнє більш масштабно працювати з банком у напрямку техніки і добрив. Зараз є таке, що купують насіння в авальований вексель. Це було дуже актуально, коли були скачки курсу долара і євро. Сьогодні це вже менш цікаво, але все ж ніхто не може застрахувати від ризику валютного сплеску. Як правило, зростання курсу є.

Kurkul.com: Як давно співпрацюєте з «Бізон-Тех»?

Євгеній Заквацький: Напевно, якщо не з перших днів, то з першого або другого року. Ми давно знайомі з цією компанією. Зараз у нас склалися вже не партнерські, а більше дружні стосунки. Я задоволений. Хоча не звик розхвалювати, чесно скажу. Ми повністю беремо у них соняшник, кукурудзу, добрива, хоча в мене така позиція, щоб працювати не з однією компанією. Але з «Бізон-Тех» у нас міцне співробітництво, яке, я думаю, ми будемо розвивати.

Kurkul.com: Розкажіть, у що інвестуєте кошти?

Євгеній Заквацький: Знаєте, хотілося б прийти до того моменту, коли зможеш інвестуватися. Поки що ми тільки беремо у нашій основній компанії, тому, що тільки розвиваємося. Скажу вам, що, починаючи з 80 га і зараз маючи 5,5 тис. га, необхідно вкладати близько 30 млн грн щорічно. До того ж, ми купуємо техніку. Тому, я не буду вас обманювати — ми зараз не інвестуємо. Маючи власні кошти, я не пішов би в банк просити кредит на оборот. Хоча це нормальна практика.

Але всі гроші, які заробляємо, ми вкладаємо. В першу чергу зараз — це техніка. У минулому році купили самохідний обприскувач Berthoud, компактер. У планах купити трактор на 340 сил, який коштує близько 250 тис. євро.

Що стосується елеватора, то на сьогоднішній день у нас на території стоїть дуже хороша машина шведської фірми THORMA. Я дуже задоволений співпрацею з цією компанією і не бачу перспективи розвитку агропідприємства без власного елеватора, сушки і потужностей зберігання.

Ми сьогодні можемо зберігати 7 тис. т кукурудзи. Це в елеваторах, силосах і близько 15 тис. т підлогового зберігання на складах. Крім цієї бази, про яку я сказав, є ще три майданчики, де ми зберігаємо зерно.

У проекті в нас ще 8 таких «банок», це близько 30 тис. т зберігання. Якщо вдасться втілити це в життя, то в цьому регіоні це буде серйозний прорив.

Kurkul.com: Чи плануєте в такому випадку приймати зерно від фермерських господарств на зберігання?

Євгеній Заквацький: Звичайно, але пізніше. Ми приймаємо і зараз, але брати на зберігання поки не можемо. Зараз вводимо потужності зберігання в експлуатацію, адміністративну будівлю вже ввели. Це дуже серйозний процес, все повинно здаватися покомплексно: сушка, елеватор.

Kurkul.com: Які у вас стосунки із сусідніми підприємствами?

Євгеній Заквацький: Поруч з нами розташовані землі компанії «Агро-холдинг МС». Їх основний земельний банк розташований в Борисполі. Це близько 5 підприємств по 1,5 тис. га.

У цьому році, коли до нас дійшли рейдерські захоплення, ми навпаки навіть ще дружнішими стали. Це не зовсім і рейдерські захоплення були, адже на законних підставах група людей забрала у одного підприємства 300-400 га землі. Справа в тому, що у того господарства частина договорів була зареєстрована, а частина немає. Ці люди працювали задовго до нас, і знаючи людей в окрузі, вони неофіційно домовилися про обробку землі та орендну плату за паї. Половина земель не реєструвалася. А компанія, яка підписала договори з людьми і все законно зареєструвала, до неї немає ніяких претензій.

До того ж, коли ця нова компанія зайшла, то на зборах люди підписали договори, всупереч всім попереднім домовленостям. Не знаю, як це все сталося, але факт є факт. Тому не можна сказати, що все в нахабну забрали і поставили своїх людей. Зібрали збори, домовилися з людьми, мовляв «ось ми кращі і платимо більше грошей». Хто більш-менш юридично підкований, ті намагаються боротися і домагаються свого. Але, те підприємство, про яке я розповів, вирішило здатися. Це сталося буквально 2-3 місяці тому. У нас в районі збиралися навіть комісію створювати, але ви ж знаєте, якщо сам себе не захистиш, то будь-які комісії марні. Тому господарства нашого регіону вже кілька разів збиралися разом, ми знаємо один одного і домовилися допомагати і підтримувати. Якщо у когось раптом виникає подібна ситуація, ми зв'язуємося по телефону, приїжджаємо і відстоюємо наші права.

Подібні союзи необхідно створювати. Сподіватися на те, що тебе захистить держава, давайте говорити чесно, в наш час — це не зовсім розумно. Можна дочекатися того, що втратиш все підприємство. Адже в основному, сільське господарство — це земельні банки. А немає землі — немає господарства.

Kurkul.com: Яка ваша думка з приводу відкриття ринку землі? Ви готуєтеся до цього?

Євгеній Заквацький: Не можу сказати, що для мене зараз це важлива проблема. Але все-таки, я більше схиляюся до того, що Україна не готова до зняття мораторію. Не тому, що прийдуть араби або китайці і все скуплять, хоча і це не виключено. У нас в країні теж є багаті люди. Але питання не в цьому. Мені здається, що це може вдарити в першу чергу по середніх і дрібних підприємствах. Вони просто розпадуться. Розпочнеться точковий викуп землі. Ось, наприклад, у нас в «Агропроммаш» 5,5 тис. га землі. І є поля, де не всі договори підписані — таке є в кожному господарстві. Ну немає такого, щоб 100% підписано було. А навіть якщо і більшість підписана, то все одно знайдуться люди, які захочуть продати свої земельні ділянки. І не нашому підприємству, а якомусь Юрію Михайловичу або ще якійсь іншій компанії. Буде дроблення і господарство просто розвалиться. Рік-другий — і ми не зможемо обробляти землю зигзагами. Для цього повинна бути врегульована схема. Якщо скасовувати мораторій, то попередньо потрібно виконати ряд дій і одна з них — це почути умови фермерів і сільськогосподарських підприємств. Візьмемо, хоча б, той банальний приклад, який я наводив, це теж необхідно врегулювати. Думаю, що скасування мораторію призведе до розпаду компаній. Хоча в усьому світі землі продаються, це факт. Але як хто до того прийшов, я не знаю. Чи буде це катастрофою для України — не знаю, але те, що це не зовсім добре — однозначно. Тому вважаю, що зараз не потрібно цього робити.

Kurkul.com: Як щодо інновацій: точне землеробство впроваджуєте на підприємстві?

Євгеній Заквацький: Плануємо. Ми зустрічалися з фахівцями компанії AgriLab. Нам проводили лекцію про ці технології. Я вважаю, що використовувати ці технології у себе в господарстві — дуже важливо і розумно. Ми підписуємо договір і будемо проводити агрохімічний аналіз грунту, відповідно до якого буде створюватися карта родючості грунтів. У першу чергу, це робиться для підвищення тієї ж родючості, потім вже в цілях економії, адже ми будемо знати, що ось сюди потрібно вносити більше добрив, а туди можна менше. У нас велика строкатість родючості грунту і, напевно, єдиний шлях до нормальної врожайності якраз і є точне землеробство. До техніки поки не придивлялися, вирішили почати з аналізу, а там далі поступово і до техніки доберемося.

Kurkul.com: Де ви навчаєтеся новим технологіям?

Євгеній Заквацький: У мене був дуже хороший вчитель, вже покійний, Олександр Михайлович, професор Чернігівського аграрного університету. Ми пропрацювали разом більше року. Коли ми познайомилися, він сказав: «Я тобі потрібен, у буквальному сенсі цього слова, два роки. Я навчу за цей час так, що ви будете знати більше, ніж агрономи». Я не хочу себе хвалити, але я був дуже далекий від агрономії. У мене технічна освіта, виховувався не в «аграрній» сім'ї. Коли починав бізнес, не знав що таке «ФАО» в кукурудзі. Але при бажанні вчитися, не те щоб дуже легко, але можна домогтися всього, в цьому немає нічого складного.

У мене є вчителі — це компанії, з якими ми співпрацюємо. Поле — кращий учитель. Звичайно, не хочеться вчитися на власних помилках, але за шість років роботи у мене їх було дуже багато. Найзначнішим був промах з соєю. Навіть і розповідати не хочеться. Посіяли 800 га на пісках, тоді якраз неврожай був.

Багато буваю за кордоном. Зараз часто запрошують, в основному — це Європа: Німеччина, Франція, Італія. Їздили до виробників у Бельгію. Багато чому вчимося від них, але з'їздивши в США, можу сказати, що нам є чому навчити і їх. Тому що аграрна Україна 2017 року і 1995-1997 років —це дві різні країни. Ми працюємо на німецькій або американській техніці, сіємо їх насіння. На жаль, свого ми сіємо мало. Справа в тому, що в селекцію потрібно вкладати гроші, й іноземці це розуміють. А нам Богом дано ці землі, на яких ми можемо отримувати набагато більший урожай. І як би той же німець не хотів, він не зможе отримати бажаного на пісках. Мені здається, що французи продають більше насіння Limagrain в Україні, ніж у себе на батьківщині.

Але я вдячний підприємству «Бізон-Тех» за знайомство з цією компанією. Тому, що ми дійсно отримуємо найвищі показники по врожайності в регіоні. Якщо брати, наприклад, Вінницьку область, звідки я родом, і Полісся — то працювати тут, навіть маючи всю техніку, в рази важче. Там поклади зерно в землю — і отримаєш урожай, а тут потрібні купа нюансів, везіння і сприятливі погодні умови.

Kurkul.com: Чому ви все-таки вирішили зайнятися аграрним бізнесом?

Євгеній Заквацький: Чесно скажу, такого цілеспрямованого бажання не було. Я і не думав, що буду таким займатися. Просто мав власні землі в цьому регіоні і вирішив спробувати привести їх у порядок. Тоді як раз на підйомі була кукурудза. Написав бізнес-план, поговорив з власником компанії. У той же день купили трактор, обробили перших 80 га, посіяли кукурудзу і отримали близько 200 тис. грн прибутку. Ми повернули вартість трактора та з того часу працюємо. Зараз, коли говорю про це, здається, що це було 100 років тому. Для мене в той момент було настільки важливо показати прибутковість бізнесу і те, що він має право на життя в цьому регіоні, що, напевно, сталося якесь диво і власник побачив у цьому сенс. Він повністю взяв на себе матеріальні витрати. Ця людина сам з сім'ї, де батько був головою радгоспу і, мабуть, він теж був не проти сільського господарства. Часто згадує про те, що його батько вставав о п’ятій ранку. А по-іншому аграріям не можна, адже можна все проспати.

Kurkul.com: За шість років роботи не втратили ентузіазм?

Євгеній Заквацький: Навіть навпаки, дуже затягує. Може це тільки мене так, але якщо провести аналогію з металургійного бізнесом, де я раніше працював, то тут набагато цікавіше. Тут ЗЗР, гібриди, сорти, обробіток грунту, різна техніка. Це як азартна гра. Ти вкладаєш, але тобі не дають програти все. Десь отримав прибуток, купив щось нове, знову всі гроші вклав. А десь пролетів і думаєш: у когось позичу грошей і далі піду. Напевно, завдяки такому підходу ми і бачимо все те, що маємо сьогодні. Іноді це буває на шкоду особистому життю і сім'ї, але відповідаючи на ваші питання, я розумію, що горю цим. А хочеться постійно досягати більшого. Хотілося б спробувати працювати на більш родючих землях. Та й як керівник я не маю права взяти і закрити все, адже за мною стоїть більше 70 осіб. На мені лежить відповідальність. Будь-який мій крок сприймається людьми дуже серйозно і так повинно бути. Я не можу дозволяти собі зайвого, не можу розслаблятися, керівник завжди повинен бути в тонусі. Потрібно постійно підбадьорювати людей, тому що вони відчувають, коли є проблеми на підприємстві. Це ніби як діти, які постійно дивляться на батька. А глава сім'ї повинен бути надійним.

Kurkul.com: Як змінилося ваше життя, коли ви стали аграрієм?

Євгеній Заквацький: Змінилося на краще. Додався якийсь позитив, адже кожен день я вчуся чомусь новому. А ще величезний плюс в тому, що я створив компанію, звичайно, за допомогою власника і його коштів. Напевно, не кожному в житті так щастить, коли є людина, яка в тебе вірить і повністю тобі довіряє. Я щодня із задоволенням йду на роботу, живу цим. Іноді навіть «на шкоду» своєму особистому життю, сім'ї, дружині. Останнім часом мало бачимося. Вони живуть у Києві, а я постійно в полях, на підприємстві. Мені не хочеться йти працювати в іншу галузь, бо зараз я задоволений своїм життям.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаве інтерв'ю! Бажаємо досягати нових вершин!

© Софія Ярошенко, Kurkul.com, 2017