Kurkul search sub header Created using Figma

Тетяна Лисенко: Конкуренції у вівчарстві не може бути апріорі

494
0
Тетяна Лисенко, старший науковий співробітник «Першої селекційної ферми»
Kurkul.com
Тетяна Лисенко, старший науковий співробітник «Першої селекційної ферми» Kurkul.com

Козівництво та вівчарство — галузі, що останнім часом стрімко набирають обертів в Україні. Попри проблеми та перепони, все більше українських фермерів вбачають в них перспективу, та виявляють бажання розвиватись в цьому напрямку.

Команда Kurkul.com побувала на виставці AgroExpo 2017, що відбувалась з 20 по 23 вересня в м. Кропивницький. Саме тут ми познайомились з старшим науковим співробітником «Першої селекційної ферми» Тетяною Лисенко, яка нам розповіла про свій досвід успішної роботи в козівництві та вівчарстві, про труднощі, здобутки та перспективи галузі.

Kurkul.com: Розкажіть, будь-ласка, чим вирізняється ваше підприємство серед інших.

Тетяна Лисенко: Ми займаємося розведенням чистопородних високопродуктивних овець і кіз завезених з провідних європейських господарств. В цілому у нас близько 500 голів, з яких 320 кіз. Для чистих порід дуже важливий контроль. Тому для виключення близькоспоріднених зв'язків у нас використовується ручна злучка.

На фермі зараз знаходиться рекордна для України кількість чистопородних овець і кіз ― це 5 порід овець і 4 породи кіз. Представлена також м'ясна порода кіз - бурська.

Серед овець дуже популярна порода, яка зараз набирає інтерес у багатьох жителів України і фермерських господарств — дорпер, чисто м'ясна порода. Унікальність її полягає в тому, що вона не має шерсті, тобто не потребує стрижки. Вона дуже легко пристосовується до різних кліматичних умов, легко переносить як холод так і спеку. Крім того це скоростигла і багатоплідна порода. М'ясо у неї виходить мармурове, з мінімальним жировим прошарком, дуже ніжне. З м'ясо-вовнових порід овець, набирає популярність тексель.

Інші породи з Німеччини і Франції ще не отримали належного поширення і визнання в Україні. Ми сподіваємося що завдяки таким заходам, як AgroExpo 2017, найближчим часом фермери оцінять їх належним чином, та будуть купувати і покращувати те поголів'я, яке зараз знаходиться в Україні.

Kurkul.com: З чого почався ваш шлях у тваринництві?

Тетяна Лисенко: Перших тварин ми завезли в Україну в 2012 році, близько 50 голів. Два роки нам знадобилося для того щоб вони змогли адаптуватися, після чого ми вже почали отримувати перше потомство.

Тварин везли з Німеччини, Великобританії і Франції. Всі завезені з документами, у кожної є свій паспорт. Вартість однієї тварини включно з транспортуванням, карантином і іншими супутніми витрати — від €1500 до до €2200 за голову.

Kurkul.com: Наскільки гостро стоїть ветеринарне питання для таких порід?

Тетяна Лисенко: Як показує практика, європейські господарства не тримають власного ветеринара.У нас же, він є. Нашого ветеринара ми розвиваємо і навчаємо. Тому що робота з цими породами досить складна, не всі породи легко адаптуються. Є породи для яких може бути ще недостатньо сформована  кормова база, або кліматичні умови відмінні від звичних для породи. Тому це теж необхідно враховувати, ризик є завжди.

Kurkul.com: Кормову базу самі готуєте чи закуповуєте?

Тетяна Лисенко: Ми дійшли висновку, що має бути розподіл праці. Кожен повинен займатися своєю справою.

У нас виходить як? Сам зробив кормову базу, сам виростив, сам переробив, сам продав. Ніде такого в світі немає. Кожен повинен бути професіоналом у своєму напрямку ми намагаємося слідувати цьому ж правилу. Є пропозиції на ринку, є якась частина кормова, що є в Україні, а є - якої немає. Ми самі частково імпортуємо необхідні мінеральні комплекси. Основа - збалансоване харчування, оскільки на якість продукту впливає кормова база, генетика і умови утримання, це стосується як кіз, так і овець.

Kurkul.com: Окрім селекційного розведення овець і кіз, чим ще займається ваше підприємство?

Тетяна Лисенко: Окрім того, у нас організована переробка молока безпосередньо на фермі і працює сироварня.

Починали дуже просто, як для себе. Для себе придбали тварин, для того щоб було смачно, корисно і зрозуміло звідки береться сировина. Потім, відправили фахівця вчитися до Франції, робити французькі сири. Тому що хотілося щоб Франція була у нас тут, в Україні, і не треба було їхати за крафтовим сиром закордон.

Коли почали пробувати друзі і знайомі, —  всі були в дикому захваті від того, що можна робити хороші крафтові сири і в Україні. Так і зародилася ідея. А чому б ні? На сьогоднішній день, сири з нашої сироварні представлені в багатьох магазинах міста Дніпропетровська під торговою маркою «Фреш Лайн». Навіть ресторатори оцінили наш продукт.

Kurkul.com: Що ви думаєте про кооперації і конкуренцію в даній галузі?

Тетяна Лисенко: Кооперацію вважаю просто необхідною. Українському фермеру важко самотужки розвиватися в нашій сфері. На жаль, немає готових фахівців яких можна було б залучити до себе в господарство по вівчарству і козівництву. Якщо дивитися на ті програми підготовки які зараз є, ми бачимо, що курс вівчарства читається 1 семестр на базі агроуніверситету, козівництво вивели зовсім з курсу, тому це велика проблема. Потрібні всілякі конференції та заходи для обміну досвідом. Фермер повинен отримувати готові відповіді на ті питання, які виникають в процесі, тому дуже важливо щоб ми кооперувалися та обмінювалися досвідом. Тут, на AgroExpo 2017 є ініціатори, які намагаються на добровільних засадах все це зробити, чому ми дуже раді.

А конкуренції на цьому ринку бути не може апріорі, ні в питанні вівчарства і козівництва ні, тим більше, в питанні сироваріння.

Kurkul.com: Які цілі ставите перед собою? Що хотілося б реалізувати в найближчому майбутньому?

Тетяна Лисенко: Нас не покидає ідея створення на базі господарства банку сперми.Не кожен фермер може придбати таку тварину, якщо у фермера 10 - 20 голів, тримати барана або козла економічно недоцільно. До нас дуже часто звертаються за допомогою в заплідненні, тому над цим питанням ми зараз працюємо. У нас вже є необхідне обладнання для проведення відповідних робіт, зараз готуємо фахівців, оскільки на сьогоднішній день, рівень фахівців такого роду нас не влаштовує.

Ми відчуваємо соціальну відповідальність за внесок у розвиток тваринництва України. На поточний момент це довгостроковий проект, але ми вважаємо що за ним майбутнє. Видно зростаючий інтерес. Наші тваринники починають розуміти переваги тих порід, які мають вихід м'яса 55 - 60%, це те, що найбільше приваблює наприклад, у вівчарстві.

Kurkul.com: Дякуємо за інтерв'ю!

 

© Андрій Олексин Kurkul.com, 2017

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus