Юлія Клішевич не планувала ставати фермером. Одного дня вона жартома сказала чоловіку, що хоче новий iPhone, але за ті ж самі гроші отримала у подарунок землю. Так у 2016 році з'явилося сімейне господарство Victoria Farm у с. Перемога на Броварщині.
З того часу вони з чоловіком встигли пережити апробацію сортів, розчарування від імпортних саджанців, окупацію на початку повномасштабного вторгнення, кілька сезонів нищівних заморозків та й багато іншого, що трапляється на кожній фермі. Але Юлія про всі виклики говорить спокійно: є план, є сорти, є команда. У великому інтерв'ю Kurkul.com вона розповіла про все відверто і без прикрас.
Юлія Клішевич: Суницею почали займатися у 2016 році. Жартуючи, я сказала чоловіку, що хочу новий iPhone. А він відповів: «Ти знаєш, що новий iPhone коштує стільки ж, як земля?» — і подарував мені ділянку вартістю тодішнього айфона. Фактично подарував бізнес. Каже: «Іншим дарують телефони, а я тобі подарував те, з чого завжди заробиш на шматок хліба».
Я виросла в селі, маю аграрну освіту. Дідусь завжди казав, що той, хто має землю, — найбагатша людина. І суницю люблю з дитинства: я народжена в грудні, перший прикорм у червні — і перше, що я скуштувала, була саме вона. Тому ця ідея жила в мені змалечку. Чоловік мене підтримав, і разом ми розвиваємо цю справу.

Юлія Клішевич: Наше сімейне господарство знаходиться в Броварському районі, в селі Перемога, і має назву Victoria Farm. Ми з чоловіком займаємося різними напрямками, а під суницею маємо майже 1 га.
Юлія Клішевич: Приблизно 50 на 50. Але як показує практика останніх п'яти років — на ягоді ми фактично не заробляємо. Певний прибуток приносять ремонтантні сорти у вересні.
Юлія Клішевич: Цьогорічні морози вдарили жорстко. Навіть щільний сніговий покрив не став захистом. Коли розрізали рослини, щоб перевірити їхній стан після приморозків, картина виявилася невтішною: пошкоджені ріжки у 30% суниці.
Кілька років поспіль морози забирають урожай. Минулого року втрати були 70%, позаминулого — близько 60%, цього року вже бачу, що втрачено 50% плантації.

Агроном-практик, з яким порадилися вже після, сказав: потрібно було додатково накрити агроволокном щільністю 100 г/м² поверх того, що вже було. Але ніхто не подумав — пішов сніг, і здалося, що рослини під захистом.
Сорт Мурано постраждав найбільше: все, що було посаджено, пішло в нуль. Сильний нічний вітер проганяв хвилю морозу просто під агроволокно — і рослини не встояли.
Окремий біль — касетні саджанці. На фермі є дві невеликі теплиці, і одна з них вимерзла повністю. Це попри те, що рослини поливали, накривали агроволокном щільністю 200 г/м², а зверху ще лежав сніговий покрив. Не допомогло нічого.
Юлія Клішевич: Ми щодня стежимо за температурним режимом, щоб розуміти, чи сприйме рослина добриво або засіб захисту. Більшість препаратів починають діяти при стабільних +7 °C. Якщо вночі 0 °C, вдень +10 °C — середньодобова буде 5 °C, і препарат не діє.
Синоптик пише одне, а в нас буває зовсім інше. Ось минулого тижня прогнозували +1°С, а в нас було −7°С.
Юлія Клішевич: Перше, що зробили, — добре пролили рослини. Вносили й добрива. Хоча заявлено, що вони допомагають від морозу, насправді ефекту не було ні на суниці, ні на абрикосі. Мегафлор не подіяв, гумати, можливо, дали ефект на 5% посівів.

Перевіреним методом є задимлення. У нас це одразу відпало: ділянка в кінці села, поруч сусіди, поле, очерет, болото. Вночі вітер був сильний — незрозуміло, куди б перекинулось полум'я.
Дехто радить підняти агроволокно на дуги або провести гріючий кабель, але я в це не вірю. Навіть агроволокно щільністю 50–60 г/м² від різних виробників, навіть у два шари — не переконана, що це допоможе при таких морозах.
Юлія Клішевич: У нас є невелика теплиця для касетної розсади, але головна площа — відкритий ґрунт. Плантація на ягоду вкрита чорною плівкою, є дві крапельні стрічки. З осені по весну накриваємо рослини агроволокном. Суниця на саджанці росте на ґрунті без плівки.

Юлія Клішевич: Як тільки зійшов сніг, одразу почали чистити плантацію. Плановий календар суничника каже: зачистку треба провести в першій декаді березня. Цього року, мабуть, запізнились на два дні через дуже великий сніговий покрив — у міжряддях була каша, і важко було зайти. Почистили і накрили. Агроволокном вона у нас накрита з 12 березня.
Юлія Клішевич: Є кілька відмінностей. Плантації на ягоду — після збору врожаю одразу скошуємо й обробляємо всіма потрібними засобами. Там, де на розсаду, влаштовуємо алегоричні «танці з бубнами». Важливо видаляти всі квітконоси. Схема обробок і живлення на таких плантаціях більше спрямована на здоров'я рослини — адже ми завжди продаємо здорові, якісні саджанці. Цим і заробили повагу клієнтів.
На насадженнях для саджанців можна застосовувати трохи агресивніші засоби захисту, ніж там, де на ягоду. Але ми теж дуже обережні, адже маємо пасіку і не можемо ризикувати бджолами.

Юлія Клішевич: Ми з чоловіком — агрономи за освітою, тому тут діє кодекс честі. Ми ставимося до своєї справи, хоч вона й невелика, професійно. Двічі на рік робимо аналіз ґрунту з різних ділянок. На одній із них дуже високий pH — 7,5. Суниця при такому показнику не росте, їй потрібно 5–6. Тому ми постійно тримаємо це значення в нормі.
Мене часто питають: що вносите і в якій кількості? Я завжди пояснюю: неможливо просто взяти й внести той чи інший мікроелемент «за порадою» — треба знати, чого саме не вистачає вашому конкретному ґрунту.
Аналогічно проводимо аналіз води зі свердловини, яку використовуємо для поливу. До речі, цей момент садівники чомусь часто ігнорують.
Юлія Клішевич: Щороку в серпні саджанці з нашої плантації відправляємо на аналіз до лабораторії Інституту садівництва. Нам важливо дати покупцям лише якісний посадковий матеріал.

Дуже сумно чути, що закордонні саджанці нібито кращі. Люди готові платити значно більше — аби тільки звучало слово «імпорт». Одного разу ми самі посадили саджанці з Європи. І були дуже здивовані: коренева система не розвивалась. Потім прийшла ще одна партія ремонтантного сорту — теж щось не те. Ми взяли 50 саджанців і відправили в лабораторію. Коли прийшов результат, я схопилась за голову — цілий букет інфекцій. І про це всі мовчать, бо бізнес.
Юлія Клішевич: Переважно розмножуємо самі. Коли хочемо спробувати новий сорт — ніколи не садимо відразу тисячу штук. Беремо невелику партію. Останню купували у ПП «Ягідна колекція» з Умані — там працюють дуже освічені хлопці з аграрною освітою, яким можна довіряти.
З інсайтів — знайшли українського виробника, який продасть нам саджанці In Vitro. За кілька тижнів поїдемо за ними.
Читайте також: Сорти суниці та регулювання термінів достигання у промисловому вирощуванні
Насправді ми постійно в пошуку нових постачальників, хочеться пробувати щось нове. Українських виробників дуже багато, але переважно мінімальна партія — 10 000 штук одного сорту. А я не можу посадити 10 000 рослин сорту, про який нічого не знаю: можливо, не підійде ґрунт, клімат, погано розмножується. Тому ми відкриті до співпраці.
Юлія Клішевич: Почнемо з Мурано. Сорт потрапив до нас випадково у 2020 році: я замовила Дарселект, а привезли щось інше. Підняли на вуха всіх однокурсників з аграрного університету — так з'ясували, що це Мурано. Хороший, урожайний, перспективний сорт, вартий уваги, але на ранню ягоду не годиться — вона буде прісна і несмачна. Сорт потребує багато сонця: чим більше, тим краща ягода. Перші плоди невеличкі, але далі сорт тільки розганяється.
Азія — на мою думку, королева українського ринку. Солодка, гарна, добре розмножується. Має свій нюанс: схильна до кореневих гнилей та інших захворювань. Але хто навчився з нею працювати, той не крутить носом. Ми садимо Азію як ранньо-середній сорт, на плівці, і вона дозріває першою на нашому полі.

Альба дозріває на 4-5 днів раніше за Азію. Хтось вважає ягоду кислою, але я не погоджуюся. Потребує сонця. Перші вибірки — бавовна з цукром, а далі просто шикарна ягода.
Обидва сорти — Азія і Альба — у нас посаджені на ягоду, і саме вони найбільше постраждали від цьогорічних приморозків: 50% фактично втрачено.
Популярний сорт — Соната. Перші ягоди великі, смак медовий, сонячний — справжній смак дитинства. Єдина претензія: після третьої вибірки дрібніє. Клієнти спочатку дивуються меншими ягодами, але коли куштують — мовчки їдять. Свого часу ми купили 4 000 саджанців Сонати frigo українського походження — пройшли лабораторію, були здорові. Таких саджанців і такої якісної ягоди я в житті не бачила. Але після третьої вибірки довелося переорати ділянку і замінити на Азію. Шкода. Якби схрестити Сонату з Азією — це була б космічна ягода.
Мальвіна — ідеальний сорт для нашого регіону. Ягода достигає наприкінці червня, тому про бутони під час травневих приморозків можна не турбуватись: вона просто «пролітає» над усіма ризиками. Висока врожайність, солодка, сонця вистачає. Єдиний мінус — хотілося б кращого транспортування. Поки довезеш — вже не та.
Юлія Клішевич: Ситуація — катастрофа. Саджанці пропонують по 3–5 грн, коли собівартість удвічі вища. Я не вірю, що рослини по 3–5 грн можуть бути здоровими, коли фунгіцид Медян Екстра коштує 750 грн/л. Далі добрива — торф минулого року коштував від 1 200 грн, зараз майже 2 000 грн. І це лише торф. Ну і праця. Ми з чоловіком працюємо офіційно і маємо двох найманих працівників. За мінімальну зарплату на Київщині ніхто не піде працювати — люди хочуть отримувати хоча б 20 тис. грн на місяць.
Втім, я не хочу дискредитувати ринок. У мене немає конкурентів — у мене є колеги. З багатьма ми ділимося враженнями, досвідом, думками про сорти. Наше ком'юніті дуже позитивне.

Юлія Клішевич: Ягоди продаємо у Борисполі — не здаємо перекупникам і не їздимо на ринок. Збираємо замовлення, везем у лоточках. Люди нас знають, тому приїжджають самі; хтось живе у багатоповерхівках і домовляється про купівлю на цілий під'їзд. Одного разу в нас одразу забрали 500 кг. Є й клієнти, які готові приїжджати до нас на ферму.
Саджанці відправляємо Новою поштою, а хто поряд — приїжджає особисто. Зараз люди дуже цінують живе спілкування: приїжджають по саджанці, оглядають ферму, звертаються за порадами. Зараз у нас активний сезон продажу, тому всіх охочих запрошую.
Юлія Клішевич: Дивлюся: на Столичному і Шуварі ягода по 200 грн/кг. Для першої української ягоди це дуже низька ціна — при тому, що логістика і витрати скажено зросли. Минулого року ми стартували з 300 грн/кг, а закінчили на 180 грн/кг. Тобто сезон «з'їв» ціну майже вдвічі.
Чому так дешево цього року? Думаю, кілька причин одночасно. По-перше, в країні менше людей — менший попит. По-друге, дуже багато хто пішов у ремонтантні сорти, поставив теплиці, тому тепличної ягоди буде багато. Ціна більш-менш вирівнюється тоді, коли теплична ягода відходить і її місце займає ґрунтова — ось тоді ринок стабілізується.

Юлія Клішевич: Якщо вдасться заробити на ягоді й саджанцях, хотілося б поставити кілька теплиць — площа дозволяє. Посадимо Мальвіну, і вона вийде на ринок одночасно з ґрунтовою Азією. Щоправда, чоловік більше любить Сонату — будемо домовлятися. Але головне — розвиватись і не здаватись. На хліб з маслом вистачить — і вже добре.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.