Володимир Каплієнко: В Україні може не лишитися пасічників

2404
0
Бджоли біля вулика
Бджоли біля вулика

Нині в Україні багато виробників меду переходять від архаїчного виробництва меду в банках до створення суттєвої доданої вартості. Виробництво власної торгової марки, що тепер по-модному називають private label, покликане відкривати нові можливості для бджолярів і, в принципі, усіх сільгоспвиробників.

Володимир Каплієнко

Але чи насправді це так?

Про медовий private label і можливості завоювання нових ринків вітчизняними пасічниками Kurkul.com розпитав у співзасновника й заступника директора «Українського Товариства Меду» (УТМ, Ukrainian Society of Honey) Володимира Каплієнка.

Kurkul.com: Розкажіть про Українське Товариство Меду.

Володимир Каплієнко: УТМ — сертифіковане підприємство з виробництва та переробки продуктів бджільництва, входить до реєстру експортерів України. Знаходиться в Кагарлицькому районі на Київщині. Ми також створили однойменне громадське об’єднання «Українське Товариство Меду», куди входить уже 1150 виробників.

Виробнича потужність нашого переробного підприємства становить близько 2 тис. т меду на рік.

Ми переробляємо високоякісний мед як власного виробництва, так і закуплений в активних пасічників України. Що стосується власного виробництва меду — наразі маємо 300 власних бджолосімей. Наступного року плануємо створити племінне господарство і збільшити кількість бджолосімей до 1,5 тис. А зараз мед здебільшого закуповуємо у виробників із Київської, Чернігівської та Одеської областей та потрошку в усіх регіонах.

Використовуємо сучасне обладнання для дослідження якості кожної партії меду.

Як результат, наші продукти відповідають світовим стандартам якості, вимогам FDA та директивам Європейського Союзу.

Продукцію компанії експортуємо на ринки Сполучених Штатів Америки та ЄС.

Kurkul.com: Тобто ви продаєте мед і українським споживачам, і закордонним?

Володимир Каплієнко: Чесно кажучи, в Україні ми майже не продаємо, працюємо винятково за кордон. Але зараз хочемо орієнтуватися і на український ринок, просунути нашу продукцію, розширити ареал її реалізації. Хочемо зацікавити українців до споживання нашого меду, бо культура споживання меду з магазину в Україні відсутня.

Kurkul.com: Виходить, Ви вже працюєте під власною торговою маркою Українського Товариства Меду?

Володимир Каплієнко: Утворюючи ТОВ «Українське Товариство Меду», ставили собі за мету реалізувати програму кардинальних змін у галузі українського виробництва та реалізації продуктів бджільництва. Україна має право на успішні проекти. Наш «медовий» проект покаже, як із звичайного виробництва меду створити бренд.

Ми розробили, так би мовити, власний фірмовий стиль. І тепер весь мед та продукти бджільництва продаємо під власною ТМ — USH.

Kurkul.com: Чим Ваш проект відрізнятиметься від інших подібних?

Володимир Каплієнко: Ми розвиваємо власне виробництво та допомагаємо в розвитку приватним господарствам України. УТМ виступає постійним замовником  продуктів бджільництва, які може надати кожна конкретна пасіка, господарство, об’єднання.

Крім того, ми формуємо розгалужену мережу реалізації українського меду у світі та усіляко підтримуємо бренд «Зроблено в Україні» як ознаку вищої якості.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте сучасний ринок меду?

Володимир Каплієнко: Цього року в нас на ринку склалася досить проблемна ситуація, коли пасічники хочуть продавати мед оптом по $2,0-2,2 за кг. Але при цьому не сприймають реалії, в першу чергу, що ринок за кордоном не може цього сприйняти.

В Україні з'явилися  гравці, які «підігрівали» пасічників до завищених очікувань. Так, ці гравці «скаламутили» ринок, підняли пасічників, підняли так би мовити повстання... що призвело до часткової відмови від українського меду закордонними трейдерами. Сьогодні американці не хочуть купувати наш мед. Вони кажуть: «Ви хочете ціну вищу, ніж коштує мед з Філіпін, Аргентини, Китаю або з Індонезії, але за якістю український мед відповідає аргентинському». Наприклад, мед з Аргентини сьогодні на 50 центів дешевший від українського. Тобто пасічників ввели в оману, вони хочуть більше і тепер «сидять» на своєму меді. Від нас відмовляються на користь китайського меду. Уявляєте? Україна стрімко втрачає ринок.

На мій погляд, на руках у пасічників лишилось 70 % меду. Вони ж все чекають, коли мед буде по 60 грн/кг. Шкода, що вони не дочекаються цього.

Як ви зрозуміли,  проблема не в таких як ми переробниках і експортерах. Бо ми також пасічники. Питання в тому, що ціна повинна формуватися за рахунок ринкових відносин, а не за рахунок забаганок окремих осіб, які «скаламучують» людей. Ми розуміємо, що відбувається і хто це робить. Але час усе покаже. Всім.

Kurkul.com: Чи могло б втручання держави змінити ситуацію на краще?

Володимир Каплієнко: Судячи з досвіду, бджолярство в Україні фактично не вважають галуззю нарівні з іншими. Тут виживають хто як може.Тож і про фактичну, а не декларативну державну підтримку для бджолярів я нічого не чув.

Узагалі вважаю, що у нас нічого непотрібно міняти. Треба кредитувати цей напрямок. Нам важливо, щоб була підтримка с/г виробника. Якщо не буде кредитів — цей напрямок виробництва, як і вся працююча країна,  загине... З екранів розповідають про підтримку, якої нема. Наприклад, ми маємо досить непогані обороти, але билися з банком за кредит. Півроку нам морочили голову і вкінці запропонували кредит на 50 тис. грн. Я не знаю, що в цій державі відбувається, але підтримайте сільгоспвиробника, пасічника — і все буде в порядку.

Інше питання стосується самих пасічників. Якщо наша профільна українська асоціація буде діяти так само, як і до цього часу, то, напевно, пасічників, які будуть дійсно конкурувати на зовнішніх ринках у нас не залишиться.

Kurkul.com: З якими проблемами найчастіше стикаються пасічники?

Володимир Каплієнко: Наприклад, є препарат для обробки бджіл від варроатозу — «Біпін». В усьомі світі він визнаний токсичним і заборонений до використання останні 15 років. Натомість наші пасічники все одно оброблять ним бджіл. Після цього бджолярі й переробники просто не знають, куди продати такий, забруднений хлорампфеніколом мед.

Крім того, у нас в УТМ торік загинули 200 бджолиних сімей, але через інший препарат на основі амітразу. Це була проблема всієї України. Саме через використання цього російського препарату гинули бджоли. Поширилася епідемія варроатозу, і ми були вимушені взимку той препарат використати. Тепер ми відмовились від цього, використовуємо виключно іноземні препарати — угорські, чеські чи американські.

Ще одна велика проблема для пасічників — це проблема з агрофірмами. Минулого року ми мали декілька випадків загибелі бджіл через неконтрольовану обробку агрофірмами посівних. Так, ми вимушені відстоювати права і свої, і наших партнерів. Цього року поблизу Букрина на Київщині загинуло дуже багато бджіл через деяких фермерів, які не попередили пасічників про обробку своїх полів ріпака й соняшника агрохімікатами. Наскільки я чув, таке ж відбувалось і в Запорізькій області, але там ніхто нікого не захищав.

Тож ми пропонуємо пасічникам єднатися і разом отримувати гарантовану як юридичну, так і товарну підтримку, мати гарантований збут власної продукції, до якої ми відносимо мед, віск, пилок і прополіс.  

Kurkul.com: Дякуємо за розмову! Успіхів!

© Андрій Олeксин, Катя Капустіна, Kurkul.com, 2017

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми