Яп Шеп: Ми платимо державі 8 тисяч євро за кожну «зайву» корову

1051
0
Яп Шеп: Ми платимо державі 8 тисяч євро за кожну «зайву» корову
Kurkul.comЯп Шеп: Ми платимо державі 8 тисяч євро за кожну «зайву» корову

Нашим людям завжди було цікаво, а що там у сусіда, чи не так? І навіть якщо сусід — не зовсім сусід і розділяє нас відстань 2 тис. км :) Зовсім недавно українська делегація разом із PIB FoodTechLink Ukraine їздила в Нідерланди, аби подивитися, як працює місцевий агробізнес.

Читати по темі: Наші в Нідерландах: як українські сільгоспвиробники переймали досвід колег

Хіба міг хоч один нідерландський фермер обійтися без знайомства із Kurkul.com і допитів, як йому живеться і працюється? Тож, ми завітали на молочну ферму Шеп у невеличкому містечку Бергамбахт.

Нас гостинно зустрів засновник і керівник ферми — Яп Шеп (Jaap Schep) разом із дружиною Ріан де Віт (Rianne de Wit). Привітавшись, пані де Віт поспіхом нас покинула, щоб знову стати за прилавок маленького магазинчика, де родина продає сири власного виробництва. А господар швиденько показав свій будиночок, що розташований прямо на фермі, і одразу повів нас до корівника. У програмі були чай-кава (так-так, хто може похвалитися кавою-брейк у корівнику?) та екскурсія фермою, цехом для виробництва сирів і власним магазинчиком.

До слова, сири з ферми Шеп користуються популярністю серед нідерландців: кілька років вони посідають ТОПові місця на різних гастроконкурсах та фестивалях.

Читайте також:  ТОП-10 фактів про сільське господарство Нідерландів

На фермі дуже прискіпливо стежать за здоров’ям тварин, аби досягти високих показників у молочному бізнесі. То як працюється нідерландському фермеру і з якими проблемами доводиться зіштовхнутися, читайте далі в інтерв’ю.

Kurkul.com: Розкажіть, як і чому Ви стали фермером.

Яп Шеп: Мама з татом розповідали, що з раннього дитинства я мріяв стати фермером. У мого дідуся було семеро дітей: 3 хлопчики і 4 дівчинки. І всі ці три хлопчики стали фермерами. Один досі працює на обійсті дідуся, два інші перебралися і працюють у Бергамбахті. Мій дядько і тато починали працювати взагалі з нуля. Їм доводилося працювати не покладаючи рук, щоб створити хороші молочні ферми, доїти корів і виробляти власні оригінальні сири. Коли мій тато одружився, то разом із дружиною вони почали опікуватися 25 коровами та 16 га орендованої землі. Вони вчилися й робили сири, збирали гроші і зрештою збудували новий корівник та купили землі. Щобільше в них ставало корів, то більше вони збирали землі.

І коли в 1992 р. я закінчив школу, постало питання, чим я буду займатися в майбутньому. До того часу ми виробляли сири тільки влітку. Тому було вирішено, що я допомагатиму й ми розширимо цілорічне виробництво сиру. І так ми потихеньку працювали до 2010 р. Потім уже ми з дружиною Ріан взялися за виробництво. На той час у нас було вже 200 корів, а за кілька років ми наростили поголів’я до більше ніж 500 молочних корів. Якщо бути точним, зараз у нас 540 дійних корів і 300 голів молодняка.

Kurkul.com: У вас є інші напрями, крім тваринництва?

Яп Шеп: Ми займаємося винятково молочним тваринництвом. Із усього молока, що дають наші корови, ми протягом року виготовляємо сир. Рослинництво представлене мало: лише для потреб тваринництва. Найбільше — 200 га — це пасовища, 25 га займає  кукурудза, 15 га — буряк. Із цього заготовляємо силос. Усю зернову групу для кормів ми купуємо.

Kurkul.com: Як ви користуєтеся землею: маєте власну чи орендуєте?

Яп Шеп: Із усіх 240 га майже половина — наша сімейна власність. Ще 25 га орендуємо  відтоді, як з’явилася ферма Шеп. Решту 40 га обробляємо разом із фермером, який вирощує зернові культури (у нас є угода, то це теж можна назвати орендою). Іншу землю, яка має стосунок до нашого господарства, ми теж за домовленістю обробляємо: ці 35 га належать фермеру, який колись займався молочним скотарством, але покинув цю справу і вирощує для нашої ферми телят. Ще 10 га  ми щороку шукаємо і укладаємо договір оренди. Загалом ціна оренди напряму залежить від якості землі і стартує від €300/га.  

Kurkul.com: Де ви берете фінансування для ферми?

Яп Шеп: Кредитні ставки в нідерландських банках у середньому варіюються від 1% до 2%. Найчастіше ми залучаємо кошти, щоб купити землю, збудувати нові приміщення, оновити обладнання. Із початку 2018 року у Нідерландах діє квота на викиди фосфату, що містяться в коров’ячому гної. Якщо фермер планує утримувати хоча б на одну корову більше, ніж дозволено, то він має заплатити додатково €8 тис. за корову. Тобто ми, так би мовити, купуємо право утримувати більше корів, ніж офіційно дозволяє держава. Але хоч ми, фермери, і жаліємося на такі речі, але все одно будемо працювати.

Куркульська довідка:

Із 1 січня 2018 року в Нідерландах діє нове законодавство, яке зобов'язує фермерів платити за викиди фосфатів на фермі. Таким способом влада хоче, щоб поголів'я ВРХ у країні скоротилося, а негативний вплив на довкілля зменшився.

Зберігання значних обсягів гною може шкодити навколишньому середовищу. При зберіганні гною в сховищах протягом тривалого часу можливі викиди в навколишнє середовище. Гній може потрапляти в землю у кількості, що значно перевищує норму. При попаданні у воду азот та фосфор, що містяться в гної, роблять її непридатною для пиття. Нідерландський тваринницький сектор повинен був розробити план скорочення виробництва фосфатів, у 2002 році воно складало 172 млн кг.

Kurkul.com: Як годуєте корів на фермі?

Яп Шеп: Частково силос виготовляємо у власних ямах із того, що вирощуємо на землі. Решту кормів докуповуємо, наприклад, цукровий буряк, картоплю, гранульовані зернові корми. Солому беремо винятково на підстилку, на корм не даємо. Наші корови харчуються тільки хорошими кормами: травою, силосом, сіном.

Читайте також:  Сигнали корів, або Чому корови ніколи не брешуть?

Однак самостійно ми не годуємо своїх корів, навіть немає власної спецтехніки для цього. Для цього ми наймаємо фахівців. Вони щодня приїжджають до нас на ферму і організовують процес годівлі тварин.

Кормороздатчик синхронізується з нашими програмами, так ми напряму контролюємо всі ці процеси. Для кожної корови є норма кормів. Цю норму ми коригуємо в залежності від сезону і здоров’я тварин.

Kurkul.com: Яку кількість концентрованих кормів отримують корови?

Яп Шеп: Ми також даємо коровам концентровані комбікорми: у розрахунку виходить від 0 до 8 кг на голову. У середньому використовуємо 13 кг комбікормів на 100 л молока. Тобто наші корми достатньо поживні, тож можемо собі дозволити не догодовувати корів. Наші тварини отримують все необхідне і спокійно віддають по 20-30 л молока.

Kurkul.com: Як організоване відтворення стада?

Яп Шеп: У нас є спеціальна програма, за допомогою якої фіксуються всі дані про поголів’я і ми в будь-який час можемо відстежувати всю інформацію. Таким чином, за допомогою генетиків-консультантів коригуємо показники стада. Рівень вибракування складає близько 14-17%.

На фермі також є моніторингова система: за допомогою датчиків на кінцівках тварин, що відстежують корів в охоті. Також зі стада обирають групу корів, яких готують, вакцинують, штучно викликають у них охоту і потім парують. Загалом навесні у стаді 60-70% тільних корів.

Датчики на кінцівках корів

На 500 корів маємо 6-7 биків перевірених порід (у нас це бики нідерландської генетики від компанії СRV — Атлантик (ATLANTIC)). Протягом року отримуємо теж близько 500 телят, із них 10% можуть бути близнятами. Гендерне співвідношення коливається в межах 50% теличок і 50% бичків.

Наші Атлантики —  здорові корови з високим вмістом білка в молоці, котрі, так би мовити, не створюють мені додаткових проблем. Це саме те, що мені потрібно. Бо з кожною коровою, у якої виникали проблеми, додавалося більше роботи. А роботу я не люблю (сміється — ред.).

Років два тому ми пробували сексовану сперму, бо розширювалися, добудовували новий корівник і хотіли більше корів. Вирішили самостійно розводити корів, адже при купівлі тварин «на стороні» ми б не були застраховані від купівлі хвороб чи інших проблем.

Завдяки цій технології у нас вийшло 90% теличок. Зараз поки немає потреби у використанні сексованої сперми.

Телята на фермі

Куркульська довідка:

Основним методом відтворення тварин в Україні й закор­доном є штучне запліднення, яке набуло значного поширення завдяки розробленому методові заморожування і довгострокового зберігання сперми в рідкому азоті. Результати штучного запліднення залежать, як відомо, від якості сперми, техніки і термінів запліднення та фізіологічного стану корів. Новим біотехнологічним методом, який дедалі ширше використовується в світі, є штучне запліднення корів і телиць сперматозоїдами, попередньо розділеними за Х- та Y-хромосомами (сексована сперма).

Встановлено, що за допомогою цього біотехнологічного методу в молочному скотарстві одержують понад 90% теличок на 100 успішних запліднень. Оскільки сексовану сперму для комерційного використання одержують лише від кращих плідників, використання такої сперми забезпечує за короткий час підвищення продуктивності тварин шляхом селекційно-племінної роботи  та одержання вдвічі більше власного ремонтного поголів’я.

Kurkul.com: Скільки молока вам вдається отримати?

Яп Шеп: У середньому на рік удої молока на нашій фермі становлять 9 500 л на на корову. Молоко має 4,3% жиру та 3,6% білка.

Kurkul.com: Ви робите інші дослідження молока?

Яп Шеп: Особливість молочної справи в Нідерландах полягає в тому, що ми тісно співпрацюємо з генетиками, наприклад, компанії CRV. Ми точно знаємо геном каппа-казеїну у всіх биків, котрих нам постачає ця компанія і які працюють на нашій фермі. Є дані навіть про матерів цих тварин. Адже саме капа-казеїн є базою для виробництва молочної продукції. І для того, щоб виробляти сир, нам потрібен капа-казеїн ВВ. Доведено, що цей генотип дає на 5% більше сиру на виході, ніж, наприклад, корови з генотипом АВ.

Куркульська довідка:

Казеїни ― білки, що належать до родини фосфопротеїнів, складають приблизно 80% білків молока великої рогатої худоби та формують в молоці агрегати, відомі як «казеїнові міцели». У цих міцелах молекули капа-казеїну грають роль стабілізації структури. Капа-казеїн кодується геном CSN3. Всього було ідентифіковано 13 алелей цього гена, з яких найбільше практичне застосування мають алелі A і В. Ген CSN3 — один із небагатьох відомих генів, однозначно пов'язаних з ознаками білковомолочності і технологічними властивостями молока. В-аллель гена каппа-казеїну асоційований з більш високим виходом сиру, а також із кращими коагуляційними властивостями молока. Практика показує, що високоякісні тверді сири можуть бути виготовлені тільки з молока, отриманого від корів, що мають генотип ВВ капа-казеїну.

Тому фахівці радять: якщо ви пов'язані з переробкою молока, то обов’язково слід звернути увагу, який геном несе робочий бик у стаді.

Kurkul.com: Розкажіть про переробку молока на фермі.

Яп Шеп: Для виробництва власного сиру усе молоко ми збираємо в резервуар і зазвичай витримуємо 24 години при температурі +7°С. Отримуємо загальне бактеріальне обсіменіння в межах 150-200 тис. КУО/куб.см. Так, наприклад, збираємо вечірнє і ранішнє молоко щодня, крім неділі.

На переробку молоко відправляємо без пастеризації — ми його термізуємо при температурі +65°С. Бо якщо молоко пастеризували, то це вже не фермерський сир, а заводський. Дозрівати молоко теж не залишаємо, а одразу відправляємо на сир.

Kurkul.com: Як організоване виробництво сиру на фермі?

Яп Шеп: У нас є власний цех для виробництва сирів. Потужність переробки молока — близько 15 тис. л на день. За тиждень ми виробляємо близько 10 т сирів.

Завдяки молочним показникам наших корів із 8,2 л молока ми фактично можемо виготовити 1 кг сиру.

Для виробництва сиру надзвичайно важливо, аби показники молока мали різницю максимум 1%. Це означає, коли, наприклад, молоко має 3,6% жиру, то вміст білка не має перевищувати 4,6%. Щоб виробити кілограм сиру, нам необхідно не більше 8,2-8,3% білків і жирів разом узятих. Ще дуже багато залежить від самих корів та умов навколишнього середовища: чи гуляють вони на свіжому повітрі? чи стоять у стійлі? чи споживають достатньо води у спекотну погоду? чи не мерзнуть узимку?

Крім того, вершки із нашого молока ми не збираємо — увесь жир іде на сир.  У сухій речовині масова частка жиру становить 52-53%. Адже саме так виробляють оригінальний нідерландський фермерський сир.

Kurkul.com: Куди збуваєте вироблену продукцію?

Яп Шеп: У нас на фермі є власний магазин, де продаємо свої сири. За прилавком найчастіше стоїть моя дружина Ріан, іноді допомагають наші діти.

Усі охочі можуть приїхати в зручний час, придбати справжні фермерські сири, прогулятися фермою і навіть на власні очі побачити, як виготовляємо свою продукцію. Магазин і виробничий цех розташовані в одному приміщенні, тож прямо з магазинчика через величезні вікна відвідувачі дивляться, як переробляємо молоко і готуємо сирні головки.

Решту сирів ми відправляємо в кооператив, що займається збутом цієї продукції у місцеві маркети чи навіть на експорт.

Kurkul.com: Скільки людей працюють на Вашій фермі?

Яп Шеп: Чесно кажучи, ми намагаємося використовувати якнайменше людської праці. Часто виробничі процеси організовуємо самі, бо в нас тут, у Нідерландах, робочі руки коштують дорого. Заробітна плата для найманих працівників зазвичай подвоюється. Якщо, наприклад, людина отримує €500 на руки, то я маю закласти у свій бюджет €1000 на податки і забезпечення нормальних умов праці. У нас із цим теж дуже суворо.

Усього на фермі Шеп працюють 8 людей. І ми дуже дорожимо своїми помічниками, бо насправді дуже складно знайти людей відповідної кваліфікації з бажанням працювати на фермі. Мало хто хоче і вміє працювати, наприклад, у доїльному залі.

Kurkul.com: Як плануєте розвивати далі ферму?

Яп Шеп: У Бергамбахті ми працюємо вже багато років і досягли визначеного рівня — і поголів’я, і надоїв. Однак наша влада переконана, що для нашого регіону цього досить. Тому ми зацікавлені розширитися і шукаємо нове місце, де створимо іншу ферму і вироблятимемо молоко.

Kurkul.com: Ви б хотіли працювати десь у сусідніх регіонах? Чи, може,  хотіли б навіть працювати в Україні?

Яп Шеп: Насправді ми б із задоволенням шукали можливості і в інших країнах. Але я відчуваю, що трохи застарий для цього. Якби був років на 10 молодшим, то разом із своїм колегою, який займається рослинництвом, точно вже б щось придумали. Справа в тому, що серед моїх колег уже багато хто працює за кордоном. І я бачу, як вони кожен тиждень чи два їздять до країни, де розмістили господарство. Це виснажує. І подорожі — трошки не моє.

Kurkul.com: Дякуємо, що поділилися з нами історією свого родинного бізнесу. Щиро бажаємо процвітання!

© Катя Kапустіна, Kurkul.com, 2018 p.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus