Як охолодити теплицю сонцем ― інновації українських винахідників

311
0
Леонід Дячук, директор компанії «Леннокс Ентерпрайз»
Kurkul.comЛеонід Дячук, директор компанії «Леннокс Ентерпрайз»

Наше знайомство з Леонідом Дячуком, директором компанії «Леннокс Ентерпрайз», було майже випадковим. Якось один із знайомих почав розповідати про проект, якому допомагає розвиватись. Вже через 10 хвилин пролунала фраза «Давайте зробимо інтерв’ю».

Виявилось, що інновації, запропоновані компанією Леоніда Дячука, можуть допомогти багатьом галузям промисловості. В тому числі, й аграрній. Тому усе найцікавіше із розмови ми вирішили опублікувати для широкого загалу.

Kurkul.com: Як Ви почали займатись створенням інновацій, розробкою технологій?

Леонід Дячук: Після кризи ми почали займатися індивідуальними приладами, які полегшують життя людей та економлять гроші фізичним особам та бізнесу: обігрівом, виробництвом електроенергії. Працюємо над економними котлами та розробкою скла, що виробляє електроенергію. В результаті, нам вдалося поєднати виробництво електроенергії в комплексі з обігрівом води, щоб сонце виробляло як тепло, так і електроенергію. Ми знаємо як економічно ефективно досягнути і зворотнього процесу ― перетворити тепло на холод. Окрім цього не залишаємо поза увагою і вітер... Ми розуміємо, що тепер маємо унікальну можливість переформатувати сучасні підходи до сільського господарства і допомогти аграріям використовувати альтернативну енергію «по-новому».

Kurkul.com: Коли говорять про інновації, одразу згадують Ілона Маска. Як ви до нього ставитесь?

Леонід Дячук: Він молодець, навчився збирати ресурси і правильно використовувати їх не для створення танків, а, наприклад, для виготовлення екологічно чистих автомобілів. Це геніально. Те ж саме стосується безкоштовного інтернету ― ми відключимось від різних операторів і зможем вільно спілкуватися. В один з днів, коли не буде Ілона Маска, хтось захопить цю монополію. Він напевно і сам стане монополістом, якщо втілить це в життя.

Спочатку безкоштовно, а потім зробить кодування, та обмежить доступ до зв’язку. Це шикарний спосіб вбити всіх конкурентів, і стати єдиним постачальником зв’язку. Тому такі, як Маск ― це небезпека №1 для всього людства. Проте небезпека чатує звідусіль.

Kurkul.com: Розкажіть детальніше, що ви можете запрпонувати фермерам?

Леонід Дячук: У нас є багато цікавих ідей для агросектору. Наприклад, ми пристосували наше скло для виробництва електроенергії та використовуємо його для теплиць. Вони одночасно виробляють електроенергію, служать як тепличний комплекс та виробляють тепло завдяки нашим ноу-хау. Ми можемо обігрівати теплицю і при цьому заробляти на продажі електроенергії. В порівнянні з іншими, перевага цієї технології в тому, що ми використовуємо тільки сонце і ніяких інших енергетичних засобів. Для «тепличників» це може стати реальним «рятувальним колом» адже як нам відомо обігрівати теплиці газом та електроенергією вже не вигідно ― бізнес впроваджує котельні на щепі, пелетах, тощо. Однак ці джерела все одно не такі відновні, як Сонце.

Сонячні електростанції на дахах теплиць

Kurkul.com: Наскільки це дозволяє скоротити використання електроенергії?

Леонід Дячук: Ми не використовуємо поверхневих джерел енергії ― газу, твердопаливних котлів та електричних котлів, які підключають електрику до тепличних комплексів. Ми використовуємо тільки те, що дає природа ― сонце. Коли взимку його немає, є можливість поставити вітрові електростанції, і ми отримаємо потрібну температуру у теплицях. Також, ми використовуємо теплові або електричні накопичувачі енергії. Щодо економії ― потрібно оцінювати кожен проект окремо, але ми думаємо, що це не менше ніж 50% у витратах енергії.

Kurkul.com: Тобто це по суті «вікно-панель» для теплиці, чи як його назвати?

Леонід Дячук: Це прозоре або напівпрозоре скло. Ним накривають тепличні комплекси, і воно виробляє електричну та теплову енергію.

Kurkul.com: У відсотковому співвідношенні ― скільки електричної та скільки теплової енергії?

Леонід Дячук: На сьогоднішній день ми комбінуємо прозоре і темне скло. Темне скло використовуємо для зашторювання, воно виробляє більше електроенергії, близько 16 % від всього світла, яке потрапляє в теплицю. Ми зробили гібридні системи на базі оптично-космічних технологій з використанням теплових труб. Ці технології слугують для зняття тепла ― ми називаємо це термостабілізацією. Коли світить сонце, наша гібридна панель «опрацьовує» близько 60–70 % сонячної енергії, яка падає на неї. У результаті маємо частину електричної енергії та в 3-4 рази більше теплової.

Окупність такої теплиці при продажі електроенергії по «зеленому тарифу» становить близько 4-5 років.

Прозора сонячна панель

Kurkul.com: Ми знаємо, що у вас є технологія, яка може скоротити витрати на сушку зерна.

Леонід Дячук: Цю технологію придумали китайці. 2,5 тис. років вони прокладали «Шовковий шлях» і через кожних 20 км робили криницю, хоча внизу взагалі не було води. Вони висушують повітря і забирають з нього вологу. На цьому принципі і зроблена наша технологія сушки зерна. Технологія проста: ми забираємо зерно, продуваємо, забираючи звідти вологу і таким способом відсоток вологи зменшується до потрібної норми.

Kurkul.com: Це на базі умовного «Петкуса» чи ви готові з нуля робити сушку?

Леонід Дячук: Готові робити сушку з нуля. В сільському господарстві є такі спеціальні зонди, які продувають зерно, видаляють вологу, але для цього подають повітря, яке підігрівають газом або твердопаливними котлами і таким способом сушать. У нас використовується один вентилятор ― ми забираємо вологу з повітряних потоків поки зерно не буде висушено до необхідних параметрів. При цьому не використовуються ні газ, ні вугілля. По часу це майже однаково, а от затрати в рази менші. Висушити 1 т зерна таким способом виходить мінімум на 70% дешевше.

Kurkul.com: Чи є десь в світі практично реалізований такий принцип?

Леонід Дячук: На сьогодні ми не зустрічали такого «девайсу» ― ми експериментували та використовували багато механізмів. Навіть якщо в криниці немає води, то завдяки нашому способу вона з’являється, ми просто висушуємо повітря. Якщо вологість повітря 65%, з одного циклу ми забираємо 30% з іншого ще трохи і так далі.

Сушарка для зерна

Kurkul.com: А ви це вже реалізували десь?

Леонід Дячук: У нас є певні напрацювання і ми далі експериментуємо. Даний спосіб активно використовується в Ізраїлі ― є спеціальні прилади для армії, які в пустелі висушують та концентрують вологу з повітря. Це практично одне й те саме. Механізм такий: повітря нагрівають, воно розширюється і кількість вологи в одиниці об’єму зменшується. А ми навпаки ― забираємо вологу з повітря, і в результаті воно стає сухим.

Kurkul.com: Яка  вартість цього проекту?

Леонід Дячук: Залежно від того, на скільки тонн буде розрахована сушка ― мінімально близько $2-2,5 тис. за експериментальний взірець для маленького господаря. Але цікавіше мати щось більш масштабне ― в такому разі економіка може бути дещо кращою. Я сподіваюся, ми знайдемо прогресивних аграріїв, які б захотіли зменшити затрати на сушку зерна. В цьому не зацікавлені продавці газу, електрики та ті, хто виготовляє на елеватори мільйонне обладнання для сушки. Воно дуже дороге, до всього, ще й живиться від дорогих електроносіїв.

Kurkul.com: Ми також чули, що Ви не тільки сушите зерно, а й сепаруєте руду та метали?

Леонід Дячук: Є цікавий завод «Аеромех». На базі його обладнання ми готуємо спеціальне обладнання, яке розділяє за вагою та розкладає в різні ємкості руду та метали. Ми трохи «додумали» те, що вже давно відомо ― процес сепарації зерна.

Kurkul.com: А як щодо тваринництва?

Леонід Дячук: Недавно у нас з’явилася дуже проста революційна теорія. Ми чули про проблему з корівниками ― в них нестабільна температура протягом року і від цього страждають надої. Останні пару років ми експериментували з термостабілізацією будівель, і таку ж технологію можна застосувати до корівників.

Корівник

Світить сонце ― великий плюс, там де вакуум ― великий мінус, а всередині стоїть електроніка, і треба стабілізувати це. Ми працювали над тим, щоб знайти накопичувачі теплової енергії, які б допомагали балансувати плюс та мінус. Наразі це може бути тільки вода, яку потім нагрівають та використовують для обігріву приміщень. Ми шукали механізм, щоб знайти великий об’єм теплової акумуляції, і дійшли до висновку: потрібно, щоб усе приміщення чи будівлю, промислову чи житлову, можна було використовувати, як теплоакумулятор. Цим ми у 5 разів знижуємо енерговитрати, тому що стіни не нагрієш більш ніж на 25 градусів. Для того щоб нагріти теплоносій на 25 градусів, потрібно затратити енергії у 5 разів менше, ніж при нагріванні до 70 градусів. Технологія дуже схожа на ту, що використовується в звичайному термосі.

Kurkul.com: Тобто корівник чи інше приміщення обігрівається ззовні?

Леонід Дячук: Ми беремо тепло від Сонця, заганяємо його під утеплювач ― стіни нагріваються і опалення можна виключити. У разі, якщо немає сонця, ми використовуємо наші електричні котли, які будуть підтримувати температуру всередині під утеплювачем, тоді батареї стають непотрібні.

Так само і для корівників. Якщо їх обігріти таким способом, ми зможемо задавати потрібну температуру. Також наші панелі охолоджують приміщення. До прикладу, сьогодні вночі було 9оС і ми охолоджуємо стіни до 17оС всередині; потім вони закриті термосом і вже всередині буде 22–23оС, в той час, як на вулиці буде 45оС. Тобто використовуємо термостабілізацію не тільки для опалення, але й для охолодження.

Теплиця з сонячною електростанцією на даху

Kurkul.com: Розкажіть про технологію сепарації зерна, яку ви використовуєте.

Леонід Дячук: Кожен аграрій знає, що у колоска найстигліші зерна посередині. Комбайн збирає все зерно до купи, а потім воно їде на сортування на класи. Ми робимо це через аеросепаратор. Він може до сотої долі грама розпізнати вагу зерен. Різне за енергетичною цінністю зерно має різну вагу. За вагою ми розділяємо та розкладаємо його по різних ємностях, в залежності від класу.

Kurkul.com: Як це використовують в аграрній сфері?

Леонід Дячук: Зерно з високим потенціалом проростання має найвищу схожість і дає найвищий урожай. Деякі насіннєві компанії використовують зараз цю технологію, наскільки нам відомо.

Kurkul.com: Ці установки виготовляються в Україні?

Леонід Дячук: Ми випускали обладнання в Луганську і намагалися налагодити виробництво в Китаї, та нам це не вдалося. Зараз виготовляємо його в Україні та Польщі. Виробництво тільки для сільського господарства, до сепарації руди ще не дійшли.

Kurkul.com: Чи є у вас ще якісь технології, придатні для застосування в аграрному секторі?

Леонід Дячук: Так, це підготовка води для людей, корів та для будь чого.

Вона виробляється способом природнього циклу. Ми запускаємо воду на панель, яка охолоджується. По аналогії з гірським камінням, по якому тече вода. Охолоджуємо до –1-1,5оС. Уявіть як тече вода по каменю в горах - якщо цей камінь холодний, то вода на ньому замерзне, але не замерзне бруд, сольові розчини і т. д. Замерзне чиста H2O ― та сама яку вчили в школі на уроках хімії. З 1 л «брудної» води виходить 0,5 л чистої, а увесь бруд стікає в каналізацію.

Корови біля поїлки

Вода замерзає, а пристрій робить «рецикл»: починає грітись панель ― була –1,5оС, стала +2оС. Цей цикл проходить швидко, і вода починає танути. Спочатку в каналізацію стікає те, що нагрілося трохи більше, скажімо до +4 градусів, потім лід стікає в ємність, збирається в бункери і вже остаточно тане.

Kurkul.com: Де можна використовувати це?

Леонід Дячук: Ми плануємо розробку кулера з гарячою та холодною водою. Його не потрібно заправляти водою, він сам собі «знайде» 30 л/день. Тому, на нашу думку, проблема відсутності прісної води надумана. Ми так само можемо готувати воду для будь-якого підприємства. Нам привозили воду навіть із Персидського заливу, з моря, і ми зробили з неї питну.

Є всі показники, дуже хороший склад води. Можемо робити хімічний склад води на замовлення, наприклад, як «боржомі». Склад води можна запрограмувати, регулюючи це самою тільки температурою. Ми експериментували з такою водою у теплицях ― результати по кількості та якості продукції просто вражаючі, до сих пір розбираємось в тому, яким все ж таки чином вода впливає на всі процеси.

Kurkul.com: Чи співпрацюєте ви з науковими інститутами, аграрними вузами?

Леонід Дячук: Ми підписали договори з багатьма вузами: з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП), Національним університетом харчових технологій (НУХТ), Медичним університетом, Київським політехнічним інститутом (КПІ), зараз готуємо договір з КНУ імені Тараса Шевченка. Тепер ми збираємо ті технології, які є у них в розробці, те що цікавить не тільки Україну, а й світ. Ми хочемо розвивати їх за рахунок інвестицій та фінансування тих університетів, які мають на це великі кошти.

Сонячна панель

До прикладу, американські університети мають дуже великі кошти на наукові, дослідницько-конструкторські роботи. Єльський університет на розробки передбачає $35 млрд, це як бюджет нашої країни. НАСА, Пентагон, фірми Lockheed Martin, Boeing та багато інших фінансують університети, щоб вони, як науково-дослідницькі інститути розробляли технології.

Kurkul.com: А як це буде у вас? Ну підписали ви меморандум з НУБІП і що далі?

Леонід Дячук: Ми готуємо список тих напрацювань, які вони мають, але відсутня можливість далі над ними працювати через нестачу фінансування. Цей список та анотації ми відправляємо в Єльський університет. Вони в свою чергу обирають те, що їх зацікавило. Може бути таке, що ми працюємо в одній тематиці і у них на це вже є фінансування, тоді ми можемо працювати разом, такий план.

Kurkul.com: Ви вже працюєте з Єльським університетом чи іншими?

Леонід Дячук: У нас є контакти багатьох людей, які вже працювали в університетах, наприклад, є президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич, який був викладачем в американському університеті. Ми не продаємо, а розробляємо вітчизняні ідеї. Йде фінансування на те, щоб знайти якісь нові технології. Буде цікавіше жити, якщо шукати та розвиватися з різних напрямках.

Kurkul.com: Які горизонти для таких розробок?

Леонід Дячук: Вважаємо, що досить цікаві та широкі. Технологічно допустимо використовувати землі під те, щоб одночасно виробляти електроенергію та продукцію харчування, у нас є багато розробок. Уявіть собі, що зібрати 400 т винограду з 1 га закритих ґрунтів можливо. Чи, наприклад, за 1 рік зібрати 7 врожаїв картоплі, по 40 т з 1 га.

Картопля в теплиці

Kurkul.com: А за рахунок чого?

Леонід Дячук: За рахунок того, що картопля ростиме в закритому ґрунті, а він в свою чергу виробляє електроенергію. На сьогоднішній день Саудівська Аравія хоче побудувати 200 ГВт сонячних електростанцій, я думаю ми їх переорієнтуємо, щоб вони таким способом закрили ґрунт. У нас проблема нагрівання, а у них виникає складність відбитися від сонця. Ми допоможемо їм закрити ґрунт, покажемо, як панелі виробляють тепло, як в подальшому виробляти з нього холод, а потім заганяти в тепличний комплекс, і таким чином створювати комфортну для рослин температуру.

Kurkul.com: Скільки у вас працює людей?

Леонід Дячук: Зараз близько 10, а було 1,5 тис. людей. Люди працювали на заводі. У нас було багато об’єктів, ми постачали дешеву альтернативну енергію до торгових центрів, таких, як «Ашан», «Епіцентр» та інші. Потім почалися кризи, одна, друга. Гроші, які у нас були ― пропали, і ми злягли, нас «підкосили».

Але ми працюємо в усьому світі. Зараз готуємо в Зімбабве «повітряні криниці», в яких немає води. Саме ті, про які ми говорили. І ще є пару проектів в розробці, але хотілося би втілити щось у нашій країні і допомогти нагодувати світ за допомогою нашої землі ― хоч ми й не аграрії, але допомогти в цій нелегкій праці будемо раді.

Kurkul.com: Було дуже цікаво, дякуємо.

 © Лілія Половинко, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus