Наталія Маєвська: Розуміння трендів для агровиробника — це як знання правил дорожнього руху для водія!

386
0
 Наталія Маєвська: Розуміння трендів для агровиробника — це як знання правил дорожнього руху для водія!
Наталія Маєвська: Розуміння трендів для агровиробника — це як знання правил дорожнього руху для водія!

Фермеру складно самостійно відслідкувати світові аграрні тренди, розібратися в перевагах кластерів, освоювати тонкощі маркетингу та брендингу. Але саме зараз є шанс отримати не просто кваліфіковану допомогу, а й практичні навички вирішення багатьох задач та викликів, що постають перед сучасним агробізнесменом.  Це всеукраїнські воркшопи, організовані Ukrainian Food Valley (UFV), Kyiv-Mohyla Business School (KMBS) та Raiffeisen Bank Aval! Вже в червні стартує такий освітній захід, де навчання триватиме 4 місяці. В освітній програмі є питання про створення доданої цінності в Аgrifood. Про тонкощі цього процесу, кластери, необхідність відстежувати тренди аграрного бізнесу розповіла виконавчий директор ГС «Українська продовольча долина» Наталія Маєвська в інтерв’ю Kurkul.com.

Kurkul.com: Скільки б ми не збільшували валовий збір зерна, якщо його ціна буде і далі падати, а собівартість рости, Україна від цього багатшою не стане. Багато хто бачить вихід у нішевих культурах, а хтось — у створенні переробки. Який підхід є більш перспективним?

Наталія Маєвська: Насправді це питання вибору власника: шукати способів мінімізації витрат на 1 га, більш інтенсивних технологій вирощування, або йти у нішу, переробку. Це взагалі різні бізнес-підходи, різна філософія, різні стратегії.



І мова тут не лише про агробізнес, як такий, але й про країну в цілому: чи ми хочемо і надалі бути постачальником сировини, чи прагнемо дійсно стати світовим аgrifood лідером із сильним брендом Made in Ukraine!

Перспективних шляхів до збагачення є безліч, головне питання раціональності: чи буде успішною певна стратегія за 3-5 років? Тут треба мислити більш масштабно, вдивляючись у власні можливості, попит та світові тренди.

Читати за темою: Фермери отримають змогу пройти бізнес-навчання у регіонах

Kurkul.com: Створення доданої цінності в агробізнесі — це мова про те, як продати свою продукцію дорожче? Чи є й інші підходи до досягнення більшої прибутковості?

Наталія Маєвська: Якщо розглядати дане поняття з матеріальної точки зору, то додана цінність створюється шляхом доробки: сушіння, заморожування, або переробки: виготовлення кормів, напівфабрикатів продуктів харчування, тощо. Додана цінність — це коли ми на виході маємо не сировину, а придатний до споживання продукт.

Але додану цінність не обов’язково створюють шляхом фізичного впливу на продукт. Коли ми маємо торгівельну марку, або ще краще бренд, які дозволяють заробляти на однакових за своєю сутністю товарах у рази більше, це також додана цінність!

Питання у тому, які сенси ви вкладаєте у свій продукт, яку користь/шкоду він приносить суспільству? Які меседжі він уособлює, чи промовляє до покупців із продуктової полиці? Чи викликає бажання бути приналежним до певної групи осіб? Відповіді на ці та інші запитання і є іншими підходами до збільшення прибутковості!

Kurkul.com:  Наскільки важливі сучасному фермеру розуміння новітніх трендів внутрішнього та зовнішнього агропродовольчого ринку?

Наталія Маєвська: Світові агріфуд тренди не існують окремо від українських виробників, якими б маленькими, чи великими вони не були. Адже ми є частиною глобальної агріфуд екосистеми. Наші виробники працюють на відкритому ринку та конкурують не лише із власними сусідами, чи із фермерами із сусіднього регіону, але й з усіма, хто працює у їхній ніші.

Наприклад, виробництво малини. Ще декілька років тому про Україну на глобальному ринку ніхто не чув, а зараз ми посунули не лише певних виробників, але й навіть цілі країни за рахунок нижчої ціни й обвалили ринок, від чого самі й постраждали!

Розуміння трендів для агровиробника —  це як знання правил дорожнього руху для водія! На жаль, ще багато виробників в Україні вирощують традиційні зернові, або овочеві культури та стають заручниками врожаю. Бо якщо вродить, то у всіх, якщо не вродить, то також у всіх. Відповідно і ціна: або обвалиться через надмірну пропозицію, або буде дуже високою, але і продавати буде нічого і ринок насичуватимуть імпортні товари. Згадайте ситуацію останніх років по овочах борщового набору. Буває, що капусту просто немає сенсу збирати й вона залишається на полі.

Знання трендів дає можливість диверсифікувати свої ризики, підібрати саме ті культури, або ту нішу, яка найкраще вам підійде і з ресурсної та і з фінансової точок зору, а також дозволить без проблем забезпечувати реалізацію продукції!

Читати за темою: Агробізнес і відсоткова ставка — українські реалії

Kurkul.com: Бізнес-кластер — географічна концентрація організацій навколо однієї спеціалізації, які одночасно і конкурують, і співпрацюють між собою — як це працює в Україні?

Наталія Маєвська: Кластери — не нове поняття для світу, але в Україні досить нещодавно почали про них говорити. Неможливо створити кластер. Це природне утворення, яке можна і треба розвивати. Його можна визначити за смарт-спеціалізацією. Це коли на певній території розташовані підприємства, що вміють робити/виготовляти те, чого більше ніхто не вміє, або разом вони можуть створювати унікальний продукт/послугу, а поодинці не можуть.

У кластері має бути присутній так звана потрійна спіраль – це ефективна взаємодія між бізнесом, місцевою владою та наукою. Завжди повинна бути присутня інноваційна складова, тобто має проводитись науково-дослідна робота, розроблятись та впроваджуватись нові технології, сорти рослин, підходи до організації бізнесу, тощо. У такому разі конкуренція перетворюється на співпрацю та змагання за найкращий результат для всіх. Без інновацій існування кластеру неможливе.

Зараз важко виокремити в Україні аграрні кластери, які б відповідали всім критеріям. Але є гарні приклади, такі як ягідний кластер на Волині у с. Лосятин.

Kurkul.com: Зараз дуже часто говорять про передачу різних процесів в агробізнесі на аутсорс. Як це поєднується зі створенням доданої цінності?

Наталія Маєвська: Це поняття також лежить у філософській площині й залежить від способу організації бізнесу, світогляду власника та ресурсів, якими він розпоряджається.

Вважається, що агробізнес – це матеріальний бізнес, дуже приземлений, потребує багато ресурсів та важкої людської праці. Але зараз з’явились непрофільні інвестори в агробізнесі, молоді люди з IT-сфери. Вони дивляться на агробізнес як на будь-який інший бізнес-проект. Приймаючи рішення про інвестиції, вони прораховують капіталовкладення, ризики та період окупності, оцінюють об’єкт з точки зору власних критеріїв і приймають відповідне рішення.

Наприклад, орендується ділянка розміром від 2000 до 3000 га, впроваджується система точного землеробства, агроном працює як сторонній консультант, на підприємстві постійно працює 1 людина (оператор системи) 4 години на добу, а також сам інвестор приділяє 2 години вранці.

Kurkul.com: Дуже часто, фермер виконує у своєму господарстві роль куратора усіх без виключення процесів. З вашого досвіду: наскільки реально це робити 1 людині?

Наталія Маєвська: На жаль, дана проблема існує не лише у фермера, але й будь-якого іншого підприємця, який ростив свій бізнес власноруч та боїться делегувати повноваження членам родини чи найманим робітникам.

З мого досвіду, це не найкраща практика, коли одна людина намагається все контролювати та закривати всі питання власноруч. Це шкодить не лише бізнесу, але і здоров’ю власника. Рутина відбирає час та сили, такий керівник не має часу ні на власний розвиток, ні на розвиток свого бізнесу. Від втоми він робить помилки, які іноді коштують цілого бізнесу.

Kurkul.com: Делегування повноважень, підбір кадрів, аналітика — розкажіть про роль цих процесів у створенні доданої цінності.

Наталія Маєвська: Керівник має виконувати роль архітектора системи, дивитись на свій бізнес зовні, а не тонути в операційній діяльності. Звісно, якщо виникають критичні моменти, він має втручатись, але не на постійній основі.

Без делегування прийняття відповідальних рішень та без права менеджера на помилку, власник не зможе виростити гарних управителів та масштабувати свій бізнес, вже не кажучи про створення доданої цінності.

Підбір кадрів — болюче питання для багатьох агропідприємств не лише в регіонах, але й у великих містах. Перш за все треба обирати працівників за особистими якостями, таким чином, щоб він поділяв цінності власника і лише тоді вирощувати фахівця. А аналітичну роботу можна доручити спеціальним програмам, яких зараз на ринку є багато.

Kurkul.com: Розкажіть про розвиток лідерства. Останнім часом про це говорять дуже багато, але керівники компаній усе ще часто ставляться скептично до потреби розвивати в собі ці якості. Багато хто говорить, що аграрний бізнес є більш консервативним, тут працюють «по-старому».

Наталія Маєвська: Як би ми не закривались від сучасного світу, він вже тут у нашому смартфоні! Будь-який сучасний бізнес не працює сам по собі, це відкрита система, яка працює з інформацією та ресурсами, які до неї потрапляють, перетворюються та виходять із цією системи вигляді продукту, чи послуги.

Читати за темою: Максим Єлісєєв: Ми прагнемо спростити життя малому й середньому агробізнесу

Працювати по-старому — це у нашій ментальності означає керувати матеріальними ресурсами та людьми задля досягнення власних цілей, або цілей компанії. Бути лідером у сучасному бізнесі означає дивитись набагато ширше, виходити за рамки банального обміну та погоні за надприбутками. Це про довгострокові стратегії.

Лідерство це також про сенси та філософське наповнення бізнесу. Справжній лідер створює концепти, виступає носієм цінностей та культури компанії, веде за собою команду, надихає її на досягнення особистих та командних цілей!

 Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus