Василь Река: Рентабельність пшениці з кожним роком падає

827
0
Василь Река: Рентабельність пшениці з кожним роком падає

Кліматичні умови сезону 2018/19 на Київщині принесли аграріям багато приводів понервувати: посушлива осінь, прохолодна, дощова весна та гаряче літо. Але попри такі умови аграрії сподаваються на достойний урожай. Kurkul.com під час АгроЕкспедиції Пшениця 2019 пощастило поспілкуватися з директором «Маки» імені О. П. Сем'янівського Василем Рекою, який розповів про історію господарства, кадрову політику та культури, які приносять найбільше прибутку. 

Kurkul.com: Як давно Ви працюєте у господарстві? Чи знаєте його історію?

Василь Река: Я працюю у господарстві «Маки» протягом 20 років, з них 18 років працював головним агрономом і лише 2 директором. У нас протягом 50, а то і 60 років, земельний банк був 1875 га. Яких тільки назв ми не мали: «Лосинівський шлях», «Петровське», а зараз ось «Маки» імені О. П. Сем'янівського. Зараз маємо 1315 га, бо частину земель забрали одноосібники для створення своїх господарств. Вирощуємо пшеницю, соняшник і кукурудзу. У минулому році сіяли також сою. Раніше мали ще декілька ферм — близько 1000 голів свиней та 200 корів. Коли мали тваринництво, заготовляли сіно, солому і сіяли силосну кукурудзу. Зараз у зв'язку з економічними обставинами стало не вигідно займатись тваринництвом. 

Пшеничне поле «Маки» імені О. П. Сем'янівського

Kurkul.com: Тобто тваринництва зараз немає взагалі?

Василь Река: Торік були ще свині, але ми отримали мінус 200 тис. грн на 650 головах. Поки приміщення підтримуємо, плануємо його ремонтувати, думаємо про різні варіанти розвитку, бо інфраструктура там нормальна. Можливо, це будуть кури або кози. Їздимо на конференції, рахуємо, але поки не вирішили. Поросята — непоганий бізнес, але потрібно мати замкнутий цикл — свої свиноматки, поголів'я. А так, як ми купуємо поросят по 100 грн/кг, та ще й вирощуємо, виходить затратно. Також потрібен для тваринництва знаючий спеціаліст — будь-яка робота дає прибуток, якщо є експерт, який приходить зі своїм знанням, технологією, тоді під нього можна щось робити. Зараз є така проблема з кваліфікованими працівниками, що не хочуть у наше село йти працювати. 

Kurkul.com: Скільки зараз у господарстві працюють людей?

Василь Река: Приблизно 20-25 осіб —  це механізатори, різноробочі, керівний склад. По-тихеньку оновлюється колектив, старі йдуть, нові приходять, живе село. Восени чекаємо двох спеціалістів — зоотехніка й агронома. Зараз вирішуємо питання з їхнім проживанням. Покладаємо на них великі надії. 

Василь Река, директор «Маки» імені О. П. Сем'янівського

Kurkul.com: А рослинництво розширювати не плануєте? 

Василь Река: Розширюватися, звичайно, хочеться. Малувато землі, а ми можемо обробляти більше. Плануємо розширення у межах 2000-3000 га. Тоді б оновився парк техніки, а зараз цієї вистачає — вчасно сіємо, обробляємо і збираємо. 

Читати за темою: Стан пшениці в Україні в 2019 році — АгроЕкспедиція

Kurkul.com: Розкажіть про свою техніку.

Василь Река: У нас є один великий трактор New Holland, який виорює всю площу і робить підготовку ріллі. Йому допомагає старенький трактор Lamborghini, що також оре частину землі і сіє. Дві сівалки Amazone сіють пшеницю, ячмінь та сою. Є дві сівалки Great Plains для просапних культур — соняшнику і кукурудзи. Є чотири трактори МТЗ, машини — Камаз, Газ та один комбайн Claas Lexion. Також обприскувачі, причіпна техніка і плуги.

Трактор New Holland

Kurkul.com: Чи надаєте послуги з обробітку ґрунту?

Василь Река: Обробіток своїм пайовикам проводимо безкоштовно. Наша сівозміна побудована так, що техніка працює майже завжди, пік роботи — початок березня, квітень, травень і дуже насичена в нас осінь. А загалом таким не займаємось. 

Читати  за темою: Володимир Іванюк: Дефіцит вологи та посушливий клімат? Почніть займатися «Древлянською» системою землеробства

Kurkul.com: У вас зараз багато пайовиків?

Василь Река: Десь 450 пайовиків, умовно на кожного — 3,16 га. Орендна плата приблизно 4100-4200 грн/га, це 12-13 тис. грн за пай залежно від розміру. Можу сказати, що люди задоволені. Приблизно 400 га у районі обробляють інші фермери і одноосібники, то ми з ними конкуруємо. З більшістю людей розраховуємося у грошовій формі, послуги надаємо безкоштовно. Виплатили вже у травні орендну плату за 2019 рік наперед, майже 90% людей отримали кошти. У цьому наша перевага перед іншими — виплата орендної плати наперед до збору врожаю.

Kurkul.com: Який урожай отримали минулого року? 

Василь Река: У 2018 році ми зібрали пшениці у межах 42-45 ц/га. Це мало, бо вона погоріла через засуху. Соняшнику зібрали десь від 36 до 42 ц/га на різних полях, а кукурудзи — від 107 до 130 ц/га залежно від поля. Ми маємо різну конфігурацію полів, не всі рівні, тому така розбіжність у показниках.

Kurkul.com: Чи проводили аналіз ґрунту?

Василь Река: Ми проводили аналіз ґрунту прилеглої території, де раніше був вигін худоби. Земля там була дуже насичена перегноєм. Загальний аналіз земель ми робили  десь років 10 тому. Через те, що під пізні культури ми вносимо на кожен гектар в межах 150 кг діамофоски з оранкою. Тому аналіз ґрунту буде не інформативний.

Kurkul.com: Де зберігаєте зерно? 

Василь Река: У нас є своє токове господарство, склади, десь 60-70% урожаю ми можемо зберігати у себе. Є сушарка Mecmar, що працює на дизелі. Торік сушили 130-150 т/добу. За місяць висушили все зерно. Є ще дві газові сушарки, але ми їх зараз не використовуємо, адже це економічно невигідно, і там треба багато людської праці. А дизельна вже 3 роки працює, нею ми дуже задоволені.

Kurkul.com: Чи користуєтесь кредитами? З якими банками співпрацюєте?

Василь Река: Ми поки що забезпечені власними коштами, кредитами не користуємося вже останні 2-3 роки. Всю продукцію купуємо одразу по 100% передоплаті. Але вимагаємо від менеджерів, щоб була адекватна ціна і якісний товар. 

Читати за темою: Державне кредитування або Чи можливо фермеру отримати кредит під 1% річних?

Kurkul.com: Скажіть, чи закупили вже добрива на наступний рік?

Василь Река: Поки ще ні, але на початок жнив будемо закуповувати. Тільки під оранку озимого ріпаку, а на всі інші потреби купуємо навесні, коли продамо трохи зерна. Частково переходимо на безводний аміак, цього року спробували перший раз, результат є. Аміак найдешевший із азотних добрив. КАСом поки не користувалися, ні аміачною водою, поки говоримо з власниками, щоб спробувати.

Читати за темою: Ріпак на максимум: 5 порад від агрономів із Волині

Kurkul.com: Якщо аналізувати минулий рік, яка культура була найбільш маржинальною?

Василь Река: Кукурудза у нас — одна з провідних культур і більш економічно вигідна, вона і була маржинальною. Хочемо розширити площу під нею. Враховуючи те, що у нас своя сушарка, то її вирощувати дуже вигідно. Традиційно визначальним у виборі культур є економічний підхід. Такі основні критерії як собівартість вирощування, EBITDA та рентабельність грають ключову роль у підборі сівозміни на полях. Однак важливим залишається контроль за правильністю сівозміни і підбір рекомендованих попередників.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus