Андрій Гармаш: Від локального стандарту на мед виграють пасічники і споживачі

3672
0
Андрій Гармаш, фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості
Kurkul.comАндрій Гармаш, фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості

Навіщо створювати новий стандарт меду при діючому ДСТУ? Як врахувати інтереси пасічників, магазинів і кінцевих споживачів? Чи реально при виробництві взагалі виключити можливість забруднення продукту? Ці питання Kurkul.com обговорив із фахівцем із впровадження стандартів, провідним аудитором систем менеджменту якості Андрієм Гармашем. Поспілкуватися вдалось на науково-практичній конференції «Механізм впровадження інформаційної платформи між бджолярами та сільськогосподарськими підприємствами» (м. Полтава).

Kurkul.com: Середньостатистичний пасічник у кращому разі при реалізації меду користується діючим ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». І тоді виникає логічне питання: якщо діє ДСТУ, то навіщо вигадувати якийсь локальний інтегрований стандарт? 

Андрій Гармаш: Наш ДСТУ на мед — це стандарт, який описує вимоги до якості та деякі вимоги до безпеки меду. І все. Стандарт, який пропонується розробити, буде всеосяжним. Новий нормативний документ прописуватиме вимоги щодо виробництва, враховуючи соціальну складову виробництва, навчання персоналу, виконання технологічних процесів, законодавчих вимог України. Тому він інтегрований, бо включатиме не тільки вимоги до якості й безпеки меду, але і до виконання робіт, на пасіці в тому числі.

Kurkul.com: Яку мету ставить перед собою робоча група, працюючи над створенням нового стандарту?

Андрій Гармаш: На даний час не існує чіткого єдиного стандарту для виробництва первинної продукції бджільництва. В Україні стандарт якості визначає лише  ДСТУ, також є вимоги стосовно безпечності, є стандарти з органічного виробництва, HALAL, але специфічного стандарту з виробництва меду немає ні у нас, ні у світі.

Тому команда GLOBAL G.A.P Україна взяла на себе таку ініціативу. Ми провели опитування серед пасічників, аби дізнатися: чи потрібен їм цей стандарт, і якщо так, то як скоро. Наразі ми бачимо, що є бажання у бджолярів мати документ, який зміг би їм допомогти знайти спільну мову з великими закупівельниками, торговими мережами, аби працювати за визнаними у всьому світі стандартами.

Виготовлення українського локального документа — перша сходинка у підйомі до стандарту світового рівня. Якщо країна покаже, що у виробників є бажання до сертифікації і діє локальний стандарт, то з великою вірогідністю його приймуть як міжнародний великий стандарт, який можна буде застосовувати в усьому світі. 

Андрій Гармаш, фахівець із впровадження стандартів, провідний аудитор систем менеджменту якості (uhbdp.org)

Читати також: Василь Ващенко — винахідник, пасічник, бізнесмен

Kurkul.com: Наразі написання попереднього варіанта цього стандарту вже розпочалось, чи йде тільки обговорення?

Андрій Гармаш: Зараз триває опитування пасічників. На наступному етапі ми надамо отриману інформацію до головного офісу GLOBAL G.A.P, аби довести, що в цьому стандарті дійсно є необхідність. Крім цього, будуть проведені додаткові консультації з асоціаціями бджолярів, із торговими мережами на предмет бажання брати участь у розробці даного стандарту, і вже по тому, наступним етапом, буде формування робочої групи з розробки даного стандарту.

Kurkul.com: Які нормативні документи стосовно меду ляжуть в основу локального стандарту?

Андрій Гармаш: На сьогодні основи ще немає, але з моменту, коли GLOBAL G.A.P скаже: «так, ви можете працювати в цьому напрямку», робота стартуватиме. Почнемо з положення і вимог стандарту. Напевно, за основу буде взято в тому числі і розробки українських фахівців із бджільництва, науковців.

Kurkul.com: Перенесемося в майбутнє. Інтегрований стандарт створений. Хто буде у виграші від його впровадження?

Андрій Гармаш: Історично всі дії, які пов'язані з безпекою продуктів, базуються на вимогах кінцевих покупців — тих споживачів, які будуть їсти цю продукцію. Тобто, якщо кінцевий покупець приходить зі скаргою на небезпечний чи неякісний продукт у те місце, де він його придбав, то і магазин зацікавлений у стандарті. Торговельній мережі важливо, щоб виробник виготовляв безпечний продукт. Сам пасічник, який користуватиметься локальним інтегрованим стандартом на мед, буде впевненим у безпеці та якості продуктів бджільництва, які він реалізує. Тобто виграють всі 3 сторони: пасічник, магазин, споживач.

Особливо слід придивитися до майбутнього стандарту торговельним мережам, бо, крім пасічника, є ланки транспортування продукту, його зберігання і продажу, які теж можуть носити певний ризик. 

Kurkul.com: З інтегрованим локальним стандартом на мед пасічнику буде простіше реалізовувати свою продукцію через торговельні мережі. Значить, усім пасічникам потрібно терміново сертифікуватися?

Андрій Гармаш: Сертифікація — справа добровільна для виробника. Тому сертифікуватися йому чи ні, вирішуватиме сам пасічник. Але з іншого боку, якщо виробник приймає вимоги стандарту, то на цьому етапі ймовірність отримання негативу з боку покупців буде набагато менша. А ймовірність того, що з вами захочуть працювати великі українські торгові мережі Metro, Ашан, у рази збільшується. Вони одностайно виступають за те, щоб виробники випускали продукцію відповідно до світових стандартів, і ми готові сприяти цьому. 

Kurkul.com: Які додаткові вигоди, окрім виходу на торговельні мережі, отримає пасічник від локального інтегрованого стандарту на мед?

Серед таких «плюшок», наприклад, зменшення витрат на відкликання неякісної продукції, зменшення витрат на виробництво, мінімізація можливих ризиків від внесення   забруднень своїми працівниками. Тому що відповідно до світових стандартів сучасний виробник повинен також оцінювати і соціальну складову роботи свого підприємства, у тому числі й зацікавленість працівників випускати якісну, безпечну продукцію. 

 

Не можна покладати всі надії тільки на підвищення ціни. Сертифікація сама по собі не передбачає, що це підвищення буде обов'язковим. Пасічник сам має визначитись із пріоритетом: йому потрібна велика ціна на разову партію чи стабільні продажі.

Якщо виробник націлений на експорт, а експорт вимагає сертифіката якості на партію, то без сертифікації ніяк. А всі ми знаємо, що експорт — це стабільність та дохід у валюті. От нехай пасічник і вирішує.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

© Марина Солонар, 2020 р. 

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.

Выполнено с помощью Disqus