Роберт Кремер: Активна біологія ґрунтів ― про це треба пам’ятати завжди

Роберт Кремер: Активна біологія ґрунтів ― про це треба пам’ятати завжди

14 липня 2020 1183 0

За сприяння Групи компаній «Агро Експерт» – офіційного дистриб’ютора біостимулятора росту рослин Вітазим, створеного на основі фітогормону росту брасиностероїду – нам випала можливість поспілкуватись із мікробіологом та ґрунтознавцем, професором Робертом Кремером, та дізнатися чому фермерам варто звернути увагу на біостимулятори, якщо говорити про рентабельність сільського господарства та, водночас, збереження якості ґрунту.

Читати за темою: Біостимулятор Вітазим: консультація агронома

Kurkul.com: Із чого розпочався Ваш шлях у науці? Чому саме ґрунтознавство та мікробіологія?

Роберт Кремер: Усе почалося багато років тому. З кінця 70-х років я працюю в царині ґрунтознавства та взаємодії рослин. Можна сказати, що це сталося випадково, коли я залишив ферму та розпочав навчання в коледжі. Спочатку я хотів стати лісничим, та коли потрапив у коледж, спілкувався з різними кураторами. І так сталося, що моїм керівником був ґрунтознавець та мікробіолог. Він і скерував мій шлях, тож у подальшому я просто продовжив розвиток та навчання саме в цьому напрямку.

Були й паузи у навчанні, зокрема служба в армії. Та коли повернувся — вирішив отримати ступінь магістра й попрацювати в індустрії певний час, придивитися до різних компаній. Після цього вже почав думати про  докторську дисертацію. У кінцевому результаті це мене привело туди, де я і є зараз.

Kurkul.com: Ви зауважили, що залишили ферму перед навчанням. Ваші батьки — фермери?

Роберт Кремер: Саме так. Вони і зараз живуть на цій фермі. Я теж там буваю двічі на тиждень, щоб допомагати їм у господарстві. Тож я досі дотичний до фермерської справи. Зараз батьки вирощують здебільшого сою та кукурудзу. Та за мого юнацтва у нас на фермі було значно більше напрямів господарювання: ВРХ, свинарство, свійська птиця, з рослинництва була також пшениця, конюшина, сорго. Зараз цього всього немає. Думаю, це результат того, у що перетворилося сільське господарство в нашій країні сьогодні, адже тепер аграрії воліють вирощувати кон’юнктурні культури, такі як кукурудза та соя.

Kurkul.com: Підсумовуючи, можна сказати, що Ви продовжили шлях свого батька в сільському господарстві, але у науковій сфері.

Роберт Кремер: Гарно сказано.

Kurkul.com: Тож перейдемо зараз саме до наукової сфери Вашої діяльності. Які показники ґрунту є найбільш важливими, якщо говорити про інтенсивне сільське господарство?

Роберт Кремер: Я вважаю, що частина таких показників — це комбінація різних фізичних, хімічних та біологічних властивостей. Це не лише органіка, а й так звані її частки, які є дуже гарним індикатором якості ґрунту. Збільшення агрегації ґрунту, її стабільності — індикатор біологічної активності, яким може бути, наприклад, виділення діоксиду вуглецю, наявність мінералізованого азоту.

Звісно, як мікробіолог я також звертаю увагу і на ензими, які поєднані з вуглецевими та азотними циклами, та на загальне різноманіття мікрофлори, що також є не менш важливим індикатором якості ґрунту.

Читати за темою: Олексій Білий: У зоні ризикованого землеробства потрібно думати про стійкість та витривалість культур

Kurkul.com: Як часто слід проводити аналізи ґрунту в сільському господарстві?

Роберт Кремер: Наявність поживних речовин у ґрунті — це показник, який найпростіше визначити. Проводити аналіз кількості цих поживних речовин слід бодай раз на два роки або рік. З іншими показниками усе залежить від того, чим займається фермер. Якщо в господарстві застосовують різноманітні технології, то відповідні аналізи слід робити щороку. Якщо ж фермер застосовує звичну для нього технологію постійно, то щоб зрозуміти її вплив на покращення чи підтримання певного рівня якості ґрунту, слід проводити аналізи раз на два-три роки. Загалом є дуже багато чинників, які можуть впливати на необхідну частоту забору таких аналізів.
 

Kurkul.com: Які можливості відкриває для аграріїв застосування біостимуляторів?

Роберт Кремер: Біостимулятори мають відповідні органічні субстанції, що можуть покращувати доступ рослин, наприклад, до азоту в ґрунті та навіть в повітрі. Те ж і з фосфором — деякі мікроорганізми можуть переводити його у доступну для рослин форму.

Багато таких стимуляторів можуть покращувати структуру ґрунту та його водопроникність, що не тільки забезпечує кращий доступ рослин до вологи, а й допомагає протистояти ерозії та іншим видам деградації ґрунту.

На мою думку, найбільш важливим чинником із погляду фермера є збільшення прибутковості. Деякі стимулятори можуть забезпечити необхідне підвищення врожайності саме завдяки мікроорганізмам, які вивільняють більше необхідних поживних речовин для рослини. Крім того, вони можуть відігравати значну роль у регуляції росту культури, покращуючи розвиток саме кореневої системи.

Я думаю, що кожен фермер повинен принаймні спробувати застосувати біостимулятори, щоб побачити, чи буде це корисно для обраної технології вирощування. Але водночас варто зазначити, що на ринку є тисячі цих продуктів, і багато з них насправді не пройшли необхідне тестування. Тож перш ніж вкладати гроші в біостимулятори, які можуть і не спрацювати у вашому конкретному випадку, слід упевнитися, що необхідне тестування біопрепарату було проведене належним чином, або ж зробити його самому в незалежних лабораторіях.

Читати за темою: Ігор Брагінець: Потрібно на 1 вкладену гривню отримувати 9 гривень прибутку

Kurkul.com: Чи застосовують американські фермери біостимулятори?

Роберт Кремер: Я б сказав, що менше ніж 25% аграріїв США застосовують біостимулятори. Особливо це стосується великих господарств. Водночас фермери, що зосереджені на вирощуванні конкретної культури, або ж органічні господарства більш вірогідно додадуть біостимулятори у свої технології вирощування. Інші ж будують усе навколо інструкцій виробників та дистриб’юторів хімічних добрив.

Kurkul.com: Який механізм дії біостимуляторів? Чи є будь-які негативні наслідки їх застосування?

Роберт Кремер: Я дослідив понад 30 найменувань різного роду продуктів протягом 20 років. Брасиностероїди — це складова біологічних продуктів, які містять також інші речовини та сполуки. Наші дослідження показали значний вплив брасиностероїдів на розвиток кореневої системи в основному для таких культур, як кукурудза та соя, після інокуляції насіння продуктом, що містить брасиностероїди. Крім того, покращується фотосинтез і, відповідно, синтез вуглеводів, підвищується якість та різноманіття мікробіоти прикореневої зони. На сьогодні є унікальний продукт, створений на основі фітогормону росту – брасиностероїду – органічний біостимулятор Вітазим.

Варто зазначити, що в інших штатах США та й загалом у світі біостимулятори справді демонструють відчутний приріст урожайності, хоча в нас, у Міссурі, до минулого року ми не бачили суттєвого зростання врожайності. Виною цьому — наші специфічні ґрунтово-кліматичні умови, під тонким шаром ґрунту ми маємо одразу глину, тож є проблема з регуляцією рівня вологи в полях. Незвичайні умови, безперечно, впливають на дієвість біостимуляторів. Та вже торік ми таки спромоглися отримати дійсно значний приріст урожайності й у наших краях — до 20%.

Kurkul.com: На які ще чинники слід звернути увагу аграріям, щоб покращити якість своїх ґрунтів для збільшення врожайності?

Роберт Кремер: Я можу сказати за Середній Захід США. У нас є багато великих господарств, дуже подібних до тих, що є у вас в Україні, де мені довелося двічі побувати. Таким господарствам потрібно визначитися, чи можуть вони застосувати нові можливості у свої вже давно сформовані технологічні карти. Вони затиснуті в певні часові рамки — кожна культура має бути засіяна в конкретний час, як і кожне внесення добрив чи ЗЗР.

Читати за темою: Кальцій та вапнування ґрунтів: як узяти максимум?

Ми знаємо, що для зменшення інтенсивності обробітку ґрунту застосування біостимуляторів — найбільш практичний спосіб. Особливо для багатих ґрунтів Айови чи Міннесоти, які подібні до українських. Із застосуванням інтенсивного обробітку землі втрачається багато органіки з ґрунту та знижується його продуктивність. Тому слід робити все можливе для збереження якості ґрунтів у процесі вирощування. Слід застосовувати інноваційні рішення, обладнання для мінімального обробітку тощо. Крім того, слід зберігати пожнивні рештки на поверхні. Я зустрічав фермерів у Айові та Міннесоті, котрі повністю збирали ці рештки для підстилки худобі чи виробництва біопалива, залишаючи ґрунт повністю відкритим на перезимівлю, що неодмінно мало значний негативний вплив на його якість.

Тож контроль пожнивних решток, внесення органічних добрив та підтримка активної біології ґрунтів за допомогою гною, компосту чи біогазу — це те, про що слід пам'ятати завжди. Можна використовувати і покривні культури, які будуть годувати мікрофлору ґрунту, збільшувати органічну масу та кількість поживних речовин. Це ідеальний варіант, хоча я розумію, що не в усіх регіонах клімат дозволить це зробити. Оскільки Україна приблизно на 100 широти вище, ніж Міссурі, то у вас холодніший клімат. Звісно, є досить популярні покривні культури, які добре почуваються і в холодних широтах.

В ідеалі потрібно рухатися в напрямку, де аграрії зможуть отримувати більший прибуток із менших посівних площ, та над цим ще потрібно працювати. Якщо ж ми продовжимо в такому ж стилі господарювання на землі, як зараз, ми отримаємо проблеми впровадження систем підтримки якості ґрунту.

Kurkul.com: Що ґрунтознавство та мікробіологія можуть запропонувати сільському господарству в майбутньому?

Роберт Кремер: У царині мікробіології справді є ще над чим працювати. Багато хто вважає, що внесення гарного підживлення автоматично підвищить якість ґрунту. Це не завжди так. Ми все більше дізнаємося про біологію ґрунтів і все більше розробок можемо застосувати. Та я впевнений, що багато відкриттів у цій сфері ще попереду. Наприклад, спробувати перенести властивість утримання азоту в ґрунті, якою володіють бобові, у такі культури, як кукурудза, сорго та пшениця. І це не обов’язково мусить бути завданням генної інженерії, це зовсім інше питання.

Те ж стосується і фосфору. Можна сказати, що в якийсь момент ми стикнемося з фосфорною кризою, якщо говорити про запилення.

Чи можемо ми виростити культури, що будуть укорінюватися глибше й досягати в самому ґрунті запасів фосфору, які можуть зробити доступними для рослини відповідні мікроорганізми? Чи можемо ми допомогти з вирішенням проблеми надлишку вуглекислого газу в атмосфері, зберігаючи його в ґрунті на користь мікробів та рослин. Я вважаю, що так, але для цього ми повинні працювати разом з агрономами та селекціонерами. Адже не раз уже було розроблено гібриди, що дають результат за умови оптимального живлення, та при цьому було повністю проігноровано реальну ситуацію, яку мають аграрії в у полі. Такі культури слід вивчати в реальних умовах і вирощувати сорти вже пристосовані до конкретних ґрунтових показників. На жаль, багато селекціонерів занадто занурені в молекулярну біологію й забувають про ґрунтову.

Kurkul.com: Розкажіть про Ваші візити до України. Це були робочі поїздки від Університету Міссурі?

Роберт Кремер: Університет Міссурі справді співпрацює з Україною, та, на жаль, не у сфері агрономії чи ґрунтознавства. Це більше навчальні, маркетингові та економічні проєкти, і я можу сказати, що в університеті зацікавлені в розширенні такого роду співпраці з Україною. Я у вас був двічі і, на жаль, кожного разу це було в холодну пору року. Першого разу я відвідав Київ, і сніжило тоді щодня. Тоді мені випала нагода відвідати один із підрозділів агрохолдингу «Кернел» у Полтаві. Це було потужне господарство з сучасною технікою, обладнаною GPS навігацією. І я впевнений, що так виглядають багато українських господарств. Відвідали ми тоді ще кілька дещо менших господарств, де я познайомився з вашим підходом до агрономії, який, мушу зазначити, не надто відрізняється від того, що є в нас тут, у США.

Читати за темою: Агропрогноз: Ґрунтова волога та способи її збереження

Вдруге я приїздив до Львова на щорічну конференцію, яку організовують Група компаній «Агро Експерт», присвячену проблемам грунтознавства та впливу брасиностероїдів на грунти і також не оминув нагоди відвідати фермерське господарство неподалік. Хоча там в обробітку було лише 10 тис. га, мене вразило, що в цього фермера було багато культур у сівозміні. Це незвична для США картина сьогодні, адже наші фермери зараз зосереджуються лише на кількох культурах. Тож, підсумовуючи, можу сказати, що український агробізнес справив на мене дуже гарне враження.

Kurkul.com: Надіємось, у Вас буде нагода відвідати Україну в більш теплу пору року, щоб оцінити і наші ґрунти.

Роберт Кремер: Так, було б чудово. Я знаю, що у вас багаті ґрунти, подібні до тих, що ми маємо в преріях Середнього Заходу Айови. Це гарний чорнозем із високим показником органіки. Єдина відмінність у тому, що режим опадів у ваших широтах дещо відрізняється від нашого.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Виконано за допомогою Disqus