Аграрні асоціації консолідують позиції щодо кліматичної політики України

5 квітня 2021 35 0
Аграрні асоціації консолідують позиції щодо кліматичної політики України
Kurkul.com

Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) провела круглий стіл щодо викликів та ризиків, які ставить перед державою та підприємцями Другий Національно визначений внесок України (НВВ2) в межах Паризької угоди. Про це Kurkul.com повідомили в пресслужбі UBTA.

Зазначається, що учасниками круглого столу стали асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), ключові профільні асоціації, союзи та ради агросектору України. В ході зустрічі учасники дійшли згоди у консолідації позицій агробізнесу в питаннях кліматичної політики України.

«ЄЗК не є багатостороннім договором, програмою екологічної допомоги ЄС чи будь-якою іншою «цукеркою», яка чекає на Україну. Це передусім внутрішня політика ЄС. Головна мотивація Євросоюзу у його впровадженні — навіть не екологія, а переорієнтація своєї економіки на «зелені» рейки. Green Deal керується інтересами виключно країн ЄС. Водночас вимоги ЄЗК примушують торговельних партнерів Євросоюзу підвищувати їх власні кліматичні зобов’язання. Це робиться, щоб уникнути конкуренції з боку менш обтяжених кліматичними вимогами експортерів з третіх країн та запобігання «вуглецевого перетоку», коли підприємства почнуть переносити свої вуглецево інтенсивні виробництва за межі ЄС і таким чином призводити до деіндустріалізації Євросоюзу», — розповів керівник Брюсельського офісу UBTA Назар Бобицький.

У своїй аналітичній доповіді він нагадав про комбінований сценарій НВВ2 Міндовкілля, згідно з яким Україна до 2030 рік має зменшити викиди парникових газів до 28% у порівнянні з 1990 р. Він також зазначив, що, за оцінкою комбінованого сценарію Міндовкілля, потреба в інвестиціях для подібного «зеленого» переходу — €245 млрд  до 2030 р., у т.ч. €6,6 млрд для агросектору.

Уряд планує виділити на ці процеси лише 5%, решта впаде на плечі українського бізнесу. На противагу цьому, Євросоюз вже почав активно залучати у проєкти ЄЗК кошти з Recovery Instrument (стабілізаційний пакет допомоги на суму €750 млрд для протидії коронавірусу в ЄС).

Аналітики UBTA та представники аграрних асоціацій підкреслили, що реалістичний НВВ2 потребує якісного обґрунтування економічних розрахунків, зокрема чіткого пояснення, з яких джерел приватний сектор має брати кошти на виконання амбітних планів Міндовкілля. Кабінет Міністрів повинен проявити тверезий і зважений підхід, залучивши до доопрацювання НВВ2 інші відомства, а також бізнес. В іншому випадку, українські виробники повинні вимагати перегляду параметрів НВВ2.

Володимир Бужан, проєктний менеджер Центру економічного відновлення, звернув увагу на  невідповідність кліматичних амбіцій держави до стратегії економічного розвитку. Він зазначив, що модельні сценарії НВВ2 були презентовані Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України раніше, ніж презентована Стратегія Економічного Розвитку 2030. Коментатор також розповів про низький рівень залучення представників бізнесу при розробці НВВ2 та відсутність прорахунків основних соціально-економічних показників у разі реалізації розроблених сценаріїв НВВ2.

Голова правління UBTA Дмитро Лось відзначив незворотність змін, які несе з собою ЄЗК та НВВ2.

«І агроринок, і весь український бізнес мають зрозуміти, що Європейський зелений курс та всі зміни, які йдуть з ним, — неминучі. Наша сила — у єдності, адже по одинці асоціації та підприємці не зможуть достукатися до влади або до ЄС. Тільки загальна консолідована позиція агросектору здатна дати ефект, особливо в умовах загроз продовольчій безпеці України», — підкреслив він.

За словами Дмитра Лося, сьогодні існує тенденція посилення тиску на бізнес через не до кінця прораховану екологічну та кліматичну політику. Водночас відсутня консолідована позиція агробізнесу щодо впливу кліматичної та екологічної політики на виробництво.

Очільник UBTA також запропонував напрями подальшої співпраці з аграрними асоціаціями та стратегію «Green Deal — smart», мета якої захист інтересів українського бізнесу під час вироблення кліматичної політики держави та реалізації кліматичної дипломатії України. Серед її напрямів:

  • створення експертних груп та груп впливу у Верховній Раді з метою промоції збалансованої кліматичної політики;
  • відстоювання скоординованої позиції галузі на торговельних перемовах з ЄС, поетапне створення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
  • створення національної системи моніторингу якості ґрунтів;
  • створення ефективної системи агрометеорологічних послуг тощо.

За підсумками зустрічі учасники круглого столу домовилися створити дорожню карту подальших дій, у т.ч. щодо підпису консолідованої позиції всіх асоціацій, яка згодом буде передана у профільні міністерства та голові Уряду.

Виконано за допомогою Disqus